Облік тварини на вирощуванні та відгодівлі

                    2. Облік вибуття тварин на вирощуванні та відгодівлі 

3.4 Інвентаризація тварин  на вирощуванні  та відгодівлі.

    Інвентаризація молодняку тварин, худоби на відгодівлі, кролів, звірів, піддослідних тварин та птиці проводиться щомісяця, а в спеціалізованих підприємствах з промисловими методами виробництва, де птиця утримується в широкогабаритних пташниках, в без віконних приміщеннях з регульованим мікрокліматом тощо – один раз на рік станом на 31 грудня звітного року. Інвентаризацію бджоло-сімей здійснюють не менше двох разів на рік (весною – не пізніше 10 квітня – та восени, як правило, - 1 жовтня).

    Нормативним документом, що регулює  порядок проведення інвентаризації, є інструкція по інвентаризації  основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94. р. №69.

    Для проведення інвентаризаційної  роботи  потрібно розпорядчим  документом керівника створити постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших досвідчених спеціалістів господарства, які добре знають об’єкт інвентаризації. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник. На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях знаходження тварин та птиці  створюють робочі інвентаризаційні комісії. Треба зазначити, що забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

    Молодняк великої рогатої худоби, племінних коней і робочої  худоби включають до інвентаризаційних описів індивідуально із зазначенням інвентарних номерів, статті, масті, породи тощо (окремо підлягають інвентаризації і бджолині сім’ї). Тварини на відгодівлі, молодняк свиней, овець і кіз, птиця та інші види тварин, яких обліковують в груповому порядку, включають до описів згідно з номенклатурою, прийнятою в облікових регістрах із зазначенням кількості голів, а в необхідних випадках – і живої маси за кожною групою.

    Інвентаризаційні описи складають  за видами тварин, окремо за фермами, цехами, відділенням, бригадами  в розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

    Інвентаризацію молодняку худоби  і птиці, переданих  сільськогосподарським  підприємствам громадянам на  вирощування, проводять на підставі  актів з підписом в описі осіб, які отримали тварин.

    Для виявлення результатів інвентаризації  бухгалтерія сільськогосподарського  підприємства складає порівняльні  відомості. У них  відображають  результати інвентаризації, тобто  розбіжності між показниками  за даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів. Протокол інвентаризаційної комісії подається в 5-ти денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства.

    Відповідно до рішень інвентаризаційної  комісії та актів із визначення  вартості тварин у бухгалтерії  господарства складають відповідні бухгалтерські проводки.

    Приклад 1. Під час інвентаризації виявлено нестачу однієї голови бичка народження поточного року 70 кг. Вартість бичка за обліковою ціною – 280 грн. Закупівельна ціна 1 кг живої маси з урахуванням ПДВ становить 6 грн. Винна особа встановлена.

Розв’язання. 

1) Визначаємо  суму збитків від нестачі бичка: (70 кг * 6 грн) * 1,5 = 630 грн.

2) Визначаємо  різницю між сумою збитку і  обліковою ціною бичка: 

    630 грн – 280 грн = 350 грн. 

Відображення  в обліку операцій з нестачі тварин, виявлених у результатах  інвентаризації 

Розділ 4. Особливості обліку роботи тварин на вирощуванні  та відгодівлі    Агрофірми „Маяк”.  

    Для ведення обліку наявності і руху поголів’я в бухгалтерії господарства Агрофірми „Маяк”  планом рахунків передбачений рахунок 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”  - рахунок  господарських ресурсів за економічним змістом, основний, за структурою і призначенням інвентарний, по відношенню до балансу активний. На дебеті відображається  сальдо початкове і кінцеве, операції на надходження тварин, а по кредиту – операції на вибуття тварин. При Журнально-ордерній формі ведення обліку, синтетичний облік по рахунку 21 ведеться  в Головній книзі і в Журналі-ордері № 9, для ведення аналітичного обліку призначена відомість, в якій аналітичні рахунки відкриваються в розрізі субрахунків до рахунку  21 по видах тварин. У відомості відображаються операції по дебету рахунку 21, а у Журналі-ордері  - операції по кредиту рахунку 21. Підставою для записів до Журнал-ордера і відомості є опрацьований Звіт про рух худоби і птиці. До відомості переписуються всі аналітичні рахунки, що відкриті до рахунку 21, виноситься сальдо на початок місяця із Журнал-ордера №9 за попередній місяць. Із  Звіту за напрямками надходження і вибуття проставляється кількість голів і жива маса. Після цього бухгалтер по тваринництву проводить таксування по руху тварин за встановленою методикою і одержує вартісні показники по руху поголів’я.  Після чого підбиває підсумки разом по надходженню та вибуттю і виводить сальдо на кінець місяця. Після цього підбивається загальний підсумок по руху поголів’я за місяць по рахунку 21. Після звірки Журнала-ордера  і  відомості з іншими регістрами обліку оборот по кредиту рахунку 21 із Журнала-ордера виноситься до Головної книги.

    Для ведення обліку витрат  і виходу продукції тваринництва  призначений синтетичний субрахунок 232 „Тваринництво” – за економічним  змістом рахунок господарських  процесів, процесу виробництва, за  структурою і призначенням оперативний і калькуляційний.

    На початку звітного року на  рахунку 232 може бути сальдо, яке  показує суму витрат в незавершене  виробництво. На дебеті відображаються  операції з обліку витрат за  встановленою номенклатурою статей  витрат, а на кредиті – операції  з виходу продукції. Облік виходу продукції ведеться за кожним видом її в натуральних і вартісних вимірниках. Основна і супутня продукція оцінюється протягом року по плановій собівартості одиниці продукції, а побічна продукція оцінюється за нормативно-розрахунковою оцінкою або за цінами можливості реалізації. Протягом року на рахунку 232 сальдо виводиться наростаючим підсумком з початку року оборотів по дебету і кредиту. В кінці року визначається фактична собівартість кожного виду продукції тваринництва і доводиться планова собівартість до рівня фактичної шляхом списання калькуляційної різниці з кредиту рахунку 232 в дебет тих рахунків, куди протягом року була використана продукція та на залишок її на кінець року. Після списання різниці аналітичні рахунки закриваються.

    Для ведення аналітичного обліку  по субрахунку 232 призначений Виробничий  звіт,  в якому аналітичні рахунки  відкриваються за об’єктами обліку  витрат.

    В кінці місяця за підсумковими  даними Виробничих звітів проводяться  записи до зведеної відомості,  в якій фіксуються лише операції по кредиту рахунку 232. За даними Виробничих звітів складається з метою контролю Оборотна відомість. Для ведення синтетичного обліку призначено Журнал-ордер і Головна книга.

    В Агрофірмі „Маяк” по скотарству  для ведення аналітичного обліку враховується напрямок скотарства і по ВРХ молочного напрямку об’єктами обліку є основне стадо ВРХ  і тварин на вирощуванні та відгодівлі. По основному стаду ВРХ молочного напрямку об’єктами калькуляції виступає основна продукція – це 1 ц молока і 1  голова приплоду. Побічна продукція (гній) оцінюється протягом року за нормативно-розрахунковою оцінкою і на кінець року фактична собівартість не визначається. Для того, щоб визначити фактичну собівартість молока і приплоду, потрібно розділити фактичні витрати між цими видами продукції.

    Розподіл витрат здійснюється  в такій послідовності:

1. Спочатку визначається фактична собівартість 1 кормо-дня. Це необхідно для визначення 1 голови приплоду, так як вона прирівнюється до вартості 60 кормо-днів утримання 1 корови. Для визначення фактичної собівартості 1 кормо-дня необхідно фактичні витрати поділити на кількість кормо-днів.
2. Маючи фактичну собівартість 1 кормо-дня визначають собівартість 1 голови приплоду. Вона дорівнює фактичній собівартості1 кормо-дня помноженого на 60.
3. Визначаємо фактичну собівартість всього приплоду. Для цього собівартість 1 голови приплоду перемножується на кількість голів одержаного приплоду за рік від основного стада молочного напрямку.
4. Визначаємо фактичні витрати, що припадають на молоко. Для цього від суми фактичних витрат віднімаємо нормативно-розрахункову вартість побічної продукції і це дорівнює фактичним витратам  помножене на молоко.
5. Маючи фактичні витрати на молоко і кількість молока, далі визначаємо фактичну собівартість 1 ц молока шляхом ділення фактичних витрат, що припадають на молоко на валовий вихід молока.

    По другому аналітичному рахунку  „Тварини на вирощуванні та  відгодівлі” об’єктом обчислення  собівартості є 1 ц приросту  живої маси. Приріст живої маси відображається в 2-мурозділі Виробничого звіту і розраховується протягом року за такою формулою:  приріст живої маси = жива маса на кінець року + живу масу вибувшого поголів’я – живу масу поголів’я на початок року – живу масу поголів’я, що надійшло протягом року.