Облік тварини на вирощуванні та відгодівлі

    Тварини, придбані в інших сільськогосподарських  підприємств за грошові кошти,  оприбутковують на підставі Товарно-транспортних накладних і Рахунків-фактур, а в разі придбання племінних тварин заповнюють Племінне свідоцтво.

    Тварин, які надійшли в порядку  безоплатної передачі від інших  підприємств як внесок до статутного  капіталу, приймають на облік  на підставі Рахунків-фактур і Товарно-транспортних накладних (ф. № 1 с.-г. твар.).

    Сільськогосподарські підприємства  здійснюють закупівлю худоби  у громадян (відповідно укладених  договорів) з постановкою тварин  на дорощування і відгодівлю  для одержання додаткового приросту маси, а також надають допомогу населенню шляхом приймання від громадян та подальшого продажу заготівельним організаціям.

    Приймає худобу від населення  (відповідно до договору) з метою  постановки її на дорощування  і відгодівлю комісія в складі керівника підрозділу, завідувача ферми, зоотехніка, працівника ветеринарної служби та особи якій будуть передані тварини для подальшого вирощування чи відгодівлі.

    Зоотехнік і ветеринарний персонал  оглядають в присутності особи,  що здає тварин, кожну голову, визначають її вгодованість та живу масу і складають Акт на передачу (продаж) закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами  (ф. № 95 б), який затверджує керівник сільськогосподарського підприємства.

    Один примірник Акта видають особі, що передала тварин. При постановці на вирощування та відгодівлю останнім присвоюють інвентарний номер. Головний бухгалтер перевіряє правильність розрахунку вартості куплених тварин в Акті на закупівлю худоби у населення, виписує видатковий касовий ордер і передає разом з актом у касу для оплати.

    Молодняк тварин, а також інша  худоба, куплена у населення, стає  власністю підприємства і обліковується  на фермі і в бухгалтерії  на загальних підставах.

    На приймання сільськогосподарськими  підприємствами худоби, кролів та інших тварин від населення для подальшого продажу і доставки їх на приймальні пункти заготівельників або переробників складається Приймально-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для подальшої здачі державі (ф.№ 95а). Вона складається у двох примірниках, де зазначають прізвище, ім’я та по батькові здавальника, кількість голів прийнятої худоби, їхню вгодованість і живу масу. При здаванні прийнятої від населення худоби, сільськогосподарське підприємство подає м’ясопереробному підприємству два примірники відомості. Після зазначення заготівельною організацією або підприємством м’ясної промисловості живої маси і вгодованість тварин і суми, що належить кожному здавальникові, один примірник відомості залишають в одержувача, а другий повертають сільськогосподарському підприємству для розрахунків із здавальниками худоби.

    Худобу, птицю, кролів та інших  тварин, прийнятих від населення  для доставки на приймальні  пункти переробних підприємств, сільськогосподарські підприємства обліковують (оремо від власних) за їх видами із зазначенням кількості голів, живої маси та вартості, що визначається заготівельною організацією в приймально-розрахунковій відомості.

    Підприємства, що здійснюють виробничі функції міжгосподарських, приймають тварин від підприємств-учасників на підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, племінних та ветеринарних свідоцтв. Вгодованість і живу масу худоби (скидки та вміст шлунково-кишечного тракту при цьому не роблять)  визначають в присутності представників постачальників відповідно до діючих положень про порядок приймання поголів’я.

    Худобу і птицю, прийняту в  порядку часткових внесків, беруть  на облік згідно з накладною  за кількістю голів, вгодованістю, живою масою встановленими при надходженні (без скидки на вміст шлунково-кишечного тракту).

    Первісну вартість тварин і  птиці, що надійшла в господарство  відповідно до П(С)БО 9 „Запаси”  наведено в таблиці 3.

    Відповідно до П(С)БО 19 „Об’єднання підприємств”, справедливою вартістю тварин на вирощуванні і відгодівлі є їх відновлювана вартість (сучасна собівартість придбання) тобто вартість відтворення їх сучасних умов і цінах. На сьогоднішній день відсутній механізм визначення справедливої вартості і тому підприємство може самостійно вирішувати як буде відбуватися визначення справедливої вартості тварин. Для цього можна користуватися інформацією, наявною в розпорядженні обласних управлінь статистики, даними прйс-листів, використовувати ціну, яка найчастіше застосовується підприємством при продажу тварин за грошові кошти.

Таблиця 3. Визначення первісної вартості тварин відповідно до джерел   надходження.

Порядок оформлення надходження  приплоду.

    У процесі вирощування молодняку тварин у стаді постійно відбуваються зміни. Кількість тварин може збільшуватись як за рахунок отримання  приплоду від молочного поголів’я, так і за рахунок придбання племінного молодняку і молодняку тварин в окремих громадян. Кількість тварин на відгодівлі може збільшуватись і за рахунок тварин, вибракуваних з основного стада. Крім цього, у стаді постійно відбуваються зміни внаслідок переміщення тварин з однієї вікової групи до іншої та між структурними підрозділами і відповідальними особами.

    Частина поголів’я  молодняку  тварин і тварин на відгодівлі  вибуває внаслідок реалізації, переведення  до основного стада та забою  на внутрішньогосподарські потреби.

    Усі ці зміни повинні бути  відображені у бухгалтерському  обліку на підставі відповідних первинних документів. Важливе значення має своєчасний облік отриманого приплоду.

    При одержанні приплоду (телят,  поросят, ягнят крім каракульських,  лошат, нових сімей бджіл) завідувач  ферми, зоотехнік чи бригадир  складають у двох примірниках  Акт на оприбуткування приплоду тварин (ф. №95). В акті зазначають, за ким із тваринників було закріплено тварину, яка дала приплід, і номер матки, кількість, масу тварин, які народилися, їх стать, а також присвоєнні молодняку номери, особливі ознаки (масть, проміри тощо). Слід зазначити, що  записи в цьому документі  здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, а по всіх  інших тваринах – загалом із зазначенням статі.

    Обидва примірники акта передають  у бухгалтерію: один – на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі (ф. № 102).Відмітимо, що акти на оприбуткування приплоду тварин є підставою для ведення не тільки бухгалтерського, а й зоотехнічного обліку та для нарахування заробітної плати тваринникам. Дані акта щоденно записують до Книги обліку руху тварин і птиці (форма № 34).

     У каракульському вівчарстві  дані про хід окоту по кожній  отарі за минулу добу бригадир  та бонітер записує в Акт  про хід окоту овець (ф. № 103), який складають у двох примірниках. Порядкова нумерація актів ведеться по кожній отарі з початку року.

    В спеціалізованих птахівничих  господарствах для приймання  одержаного (виведеного) молодняку  використовують Акт виведення  та сортування добового молодняку птиці (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації або зоотехніку день виводу молодняку. У цьому акті зазначають процент виводу та якість виведених пташенят з кожної партії закладених яєць.

    Начальник цеху інкубації на  підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію Звіт про процеси інкубації (ф. № 105). Звіт підписує начальник цеху і оператор та затверджує керівник підприємства.

    Відпуск молодняку з цеху інкубації  в цех вирощування здійснюється  за Накладними внутрігосподарського призначення (ф. № 87).

    На одержаний приплід звірів  і кролів складають Нагромаджувальний  акт на оприбуткування приплоду  звірів (ф. № 96), в якому зазначають  кількість знайденого в кожному  гнізді молодняку (живого і  мертвого). Оприбутковують тільки живих звірят (кроленят).

    Дані актів переносять у реєстри  зоотехнічного обліку і використовують  при нарахуванні заробітної плати  працівникам ферми. Нагромаджу  вальні акти подають до бухгалтерії  разом зі Звітом про рух  худоби і птиці на фермі (ф. № 102).

    Порядок документального оформлення  приплоду та його оцінки наведено  в таблиці 4.

Порядок оприбуткування приплоду і продукції вирощування  та відгодівлі.

 Оцінка і порядок оформлення вибуття тварин на вирощуванні та відгодівлі.

    Вибуття тварин в інші господарства, продаж переробним підприємствам (м’ясокомбінатам) обліковують у Товарно-транспортній накладній (ф. № 1 с.-г. (тварини)), в якій зазначають тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, масть, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують завідувач ферми (бригадир), зоотехнік, ветеринарний лікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник (представник покупця або водій).

    Переробні підприємства приймають  тварин та птицю у встановленому порядку і на прийняту продукцію виписують Приймальну квитанцію (ф. ПК-1).

    Відправку на переробні підприємства  худоби і птиці прийнятих від  громадян для реалізації за  договорами також оформлюють  Товарно-транспортною накладною з поміткою „Прийнято від громадян для реалізації”.

    Переробні підприємства у встановленому  порядку відшкодовують сільськогосподарським  підприємствам витрати на доставку  продукції, прийнятої від населення  за договорами.

    У разі забою тварин знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства, складає Акт на вибуття тварин та птиці (ф. 100) на кожен випадок окремо.

    В акті повинні бути докладно  вказані причини та обставини вибуття тварин та птиці, а також можливе використання продукції (в їжу, на годівлю худоби, підлягає знищенню тощо).

    Акт складає в день вибуття  (забою, падежу тощо)комісія в  складі зоотехніка, ветеринарного  лікаря, завідувача ферми (бригадира) та особи, за якою було закріплено тварину. Після оформлення, акт передається керівнику підприємства на розгляд і затвердження.

    Якщо шкура тварин, що загинула, має товарну цінність і може  бути реалізована,   в   акті   зазначається:   „Шкура  знята і здана на склад за накладною № ..”.  Коли ж з певних причин її не використовують, то в документі вказують: „Труп утилізовано разом зі шкурою”. Після затвердження акта виконують записи про вибуття поголів’я в Книзі обліку руху тварин і птиці (ф. № 34) і його разом зі Звітом про рух тварин і птиці на фермі (ф. № 102) подають в бухгалтерію господарства.

    Відправлення на забійний пункт  всієї продукції окоту з товарною  шкурою (ягнята для забою на  шкуру, мертвонароджені, випоротки,  викидні, що загинули і вимушено прирізані до бонітування і після нього) та нетоварною шкурою (ембріони) оформляють накладними внутрігосподарського призначення у трьох примірниках, один з яких залишається в отарі. Для обліку кількості каракулю, одержаного окремими бригадами, ягнятам, яких відправляють на забійний пункт, прикріплюють бирки із зазначенням номера бригади. При забої тварин бирки переносять на зняту шкуру. Такі самі бирки прикріплюють і на відправлені на забійний пункт каракульські шкурки ягнят, загиблих в отарі.