Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

6. Синтетичний і аналітичний  облік оплати праці

 

      Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в Журналі-Ордері № 5Б с.г., який відкривається на місяць. В ньому відображають нараховану заробітню плату та пов’язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи.

      Розподіл  оплати праці та відрахувань на соціальні  заходи за об’єктами обліку відображається у Зведеній відомості нарахувань та розподілу оплати праці і відрахувань з неї по об’єктах обліку витрат № 5.1 с.г.

      Для контролю за використанням фонду  оплати праці і станом розрахунків  складають Зведену відомість  з розрахунків з робітниками і службовцями № 5.3 с.г.

      Згідно  відомості № 5.1 роблять записи у виробничі звіти, а також до Відомості аналітичного обліку за рахунком 65.

       Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці ведеться на рахунку 66 «Розрахунки по виплатам працівника». Це рахунок пасивний, балансовий, основний, розрахунковий. За Кредитом рахунка відображається нарахована основна і додаткова зарплата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, за Дебетом рахунка – виплата зарплати, а також суми утриманих податків і платежів[13].

 

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2.2 Схема запису в регістрах з  обліку розрахунків з оплати праці 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ 

      У данній роботі було досліджено основні  принципи обліку та аналізу розрахунків  з працівниками. Результатами цих досліджень є наступні висновки.

      Бухгалтерський  облік на підприємстві забезпечує:

• точний розрахунок заробітної плати кожного працівника відповідно до кількості і якості витраченої праці, діючих форм і систем оплати;
• правильний підрахунок утримань із заробітної плати;
• контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітку робітників, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т.п.;
• правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд.

      На  розрахунки по оплаті праці й підготовку всієї необхідної документації приділяються стислі й строго певні строки. При  цьому наявність безлічі різних факторів, що визначають розмір нарахувань оплати праці, порядок оподатковування, утримань і так далі, робить розрахунок у кожному конкретному місяці несхожим на попередні.

      У процесі нарахування й виплати  сум заробітної плати бухгалтерові необхідно керуватися значним числом законодавчих і нормативних актів цивільного й податкового законодавства, а також локальними нормативними актами, розроблювальними кожним підприємством.

      Важлива не тільки правильність здійснення самих  розрахунків, але й точність оформлення первинних документів, службовців підставою для розрахунків із працівниками. Первинні облікові документи повинні бути складені у встановленій формі й, містити всі необхідні реквізити.

      При організації обліку праці і його оплат використаються законодавчі  й нормативні документи.

      Особливу  увагу в роботі приділено порядку  проведення індексації заробітної плати, і виплатам компенсації робітникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою термінів її виплати

           Перехід до ринкових відносин  економіки України, у якій раніше панувала централізована система планування і керування, вимагає переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також придбання професійних навичок і вміння працівників приймати правильні й ефективні управлінські рішення.

      У нових умовах господарювання, що складаються, як у народногосподарському, так  і в галузевому розрізі оплата праці перестала бути жорстко  керованою, що призвело до необхідності удосконалювання обліку праці і  його оплати.

      Необхідно підвищити реальну заробітну плату до вартості робочої сили, тобто соціальна політика держави повинна мінімум заробітної плати зближати з вартістю споживчого кошика, але це не означає просте збільшення оплати праці. Потрібно установити більш високий державний мінімальний тариф за фактично відпрацьований час.

      Необхідно перебороти диференціацію в оплаті праці шляхом встановлення раціональних пропорцій в оплаті простоїв і  складної праці, праці потребуючої  кваліфікації. Можна переглянути віднесення окремих робіт до того чи іншого розділу.

      Потрібно  знизити рівень оплат обумовлений  стажем і збільшити розмір оплати пропорційно трудовому окладу. Це змусить старих працівників підвищувати  свою кваліфікацію, а молодих працівників  простимулює до більш швидкого підвищення ефективності праці, прагненню до високої кваліфікації і просування.

      Кадрова політика повинна підтримувати сприятливий  клімат і можливість для професійного росту.

      Так можна застосувати сполучення професій в апараті керування.

      Систему оплати праці потрібно перетворити в систему заохочення якісті і продуктивності. Використовувати принцип пайової участі працівників у доходах підприємства, що матеріально зацікавить трудящих. Система матеріальної зацікавленості повинна вибудовуватися як система інвестування в якість робочої сили. Такі інвестиції не обмежуються заробітною платою , основне їхнє джерело - кінцевий дохід. З цією метою фонд оплати праці необхідно формувати з урахуванням коефіцієнта росту ефективності роботи підприємства.

      Оплату  праці робітників необхідно робити не тільки по витратах але і за результатами діяльності.

      Грамотна  політика в області оплати праці  може зіграти найважливішу роль у  стабілізації соціально – трудових відносин, що дозволить оздоровити ситуацію, яка склалася в країні.[12]

     У державній програмі розвитку українського села на період до 2015 року зазначено, що найгострішими проблемами на селі є відсутність мотивації праці, трудова міграція, безробіття, занепад соціальної інфраструктури, поглиблення демографічної кризи та відмирання сел. Виявлення причин такого стану та пошук шляхів підвищення рівня оплати праці вимагає глибокого аналізу як загальних по Україні, так і регіональних даних. Як відомо, ефективність функціонування суб’єктів господарювання забезпечується передусім формуванням належних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу. Тому пріоритетними напрямами соціальної політики на селі має бути розв’язання проблеми зайнятості та реформування оплати праці в сільському господарстві.[1]

     Особливістю оплати праці працівників сільськогосподарських  підприємств є значна її диференціація  в окремих підприємствах. Основними  факторами, які це зумовлюють, можна  виділити різну ренту землі, природно-кліматичні умови, обсяги виробництва продукції та регіональну політику. Проте основною причиною такої ситуації є не тільки різні обсяги виробництва і, відповідно, розміри прибутків, а перш за все прагнення керівництва агроформування понад усе досягти максимальної рентабельності.[2]

     Рівень оплати праці, який склався на переважній більшості підприємств сільського господарства, не забезпечує належну мотивацію до підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва в цілому.[3]

     Щоб повністю використовувати потенціал працівників, необхідна комплексна розробка системи оплати праці для кожного з підрозділів підприємства, яка повинна підвищувати зацікавленість працівників в досягненні високих кінцевих результатів і підвищувати мотивацію праці.[11]

     Одним із пріоритетних напрямів соціальної політики на селі має бути вирішення питань з реформування оплати праці, першочерговими з яких є:

• забезпечення належного рівня заробітної плати та погашення заборгованості з неї шляхом контролю за виконанням надходжень і витрат грошових коштів;
• ефективне застосування існуючих форм і систем оплати праці та створення нових, прийнятних для кожного підрозділу, в межах законів України;
• законодавчо посилити відповідальність керівників підприємств за виконання норм чинного законодавства та галузевих гарантій щодо нарахування заробітної плати та своєчасної її виплати.[15]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

       1. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minagro.kiev.ua/page/?3800.

       2. Вітвіцький В. Стан, проблеми та можливі шляхи підвищення рівня оплати праці в сільському господарстві / В. Вітвіцький, З. Метельська // Україна: аспекти праці. – С. 13-20.

       3. Закон України «Про оплату праці» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.101.kiev.ua/articles/kzot_1376.html.

       4. Закон України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.95 р.  

       5. Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96- ВР. 

       6. Наказ Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного  обліку" від 09.10.95 р. № 253  

         7. Наказ Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями із заробітної плати"   від 22.05.96 р. № 144. 

         8. Наказ Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного  обліку" від 09.10.95 р. № 253

         9. Кодекс законів про працю України у редакції Закону України           № 357/96-ВР від 10.09.96 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законами України № 1703-ІV від 11 травня 2004 р., ОВУ, 2004р. №22, ст. 1483.     

         10. Грабовава Н.М., Кривоносов Ю. Г.  Облік основних господарських     операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник: 3 – те вид., допов. – К.:А. С. К., 2006. – 416с.

       11. Сулима М.І. Економічні аспекти регулювання рівня оплати праці та її структури в сільськогосподарських підприємствах / М.І. Сулима // Економіка АПК. – № 16. – С. 30-36.

       12. Організація бухгалтерського обліку Навчальний посібник / За ред. В. С. Леня – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 696 с.

         13. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г.  Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2006. – 477 с.   

       14. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. За ред. Ткаченко Н. М.  -  К.: Алеута, 2006. – 1080 с.

       15. Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки: проблеми, перспективи пріоритети [текст] матеріали міжнародної наук.-практ. конф. – Т1. – Дніпропетровськ, 18.10. 2010 – 20.10.2010: тези доповідей / [редкол.: Л.А. Запара (відпов.ред.) та ін.]. – Дніпропетровськ: Друкарня ДДАУ, 2010. – 49 с. – В надзаг.: Міністерство аграрної політики України, Дніпропетр.держ.агр.унт.