Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

На  тему: «Облік праці, її оплати та соціального  страхування персоналу» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Зміст

  ВСТУП……………………………………………………………………………………….3

  РОЗДІЛ  І  ПОНЯТТЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ

1. Основні напрями реформування оплати праці в Україні…………………..5
2. Форми та системи оплати праці……………………………………………...7

  РОЗДІЛ  ІІ  ОРГАНІЗАЦІЯ НАРАХУВАННЯ І  УТРИМАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

1. Порядок  оформлення й облік розрахунків з оплати праці………………..12
2. Облік використання робочого часу і  виробітку…………………………...15
3. Організація нарахування і виплати заробітної плати……………………...19
4. Організація обліку відпусток та допомоги з тимчасової непрацездатності………………………………………………………………………………26
5. Облік відрахування у фонди соціального захисту…………………………30
6. Синтетичний і аналітичний облік оплати праці…………………………...32

  ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………………...34

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………………………..38 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВСТУП 

       З позицій економічної теорії, заробітна  плата — це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття "оплата праці", яка, крім власне заробітної плати, включає й інші витрати роботодавця на робочу силу.

       В умовах ринкової економіки заробітна плата — це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. В цьому розумінні найчастіше вживаються усереднені показники ставок оплати одиниці (наприклад, людино-години) праці певної якості.

       З  позицій найманого працівника заробітна  плата — це основна частина  його трудового доходу, який він  отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

       З позицій підприємця заробітна плата  — це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників  у досягненні високих кінцевих результатів праці.

       Предметом курсової роботи являється заробітна плата, а об’єктом дослідження– організація обліку, аналізу і аудиту операцій з використання праці та її оплати в умовах розвитку ринкових відносин.

      Мета  курсової роботи -  розкриття основних видів нарахувань на оплату праці, виявлення основних форм, видів і систем оплати праці, які діють на підприємстві.

В даній роботі були виконані такі завдання:

1. Аналіз фонду оплати праці.
2. Визначення порядку оформлення й обліку розрахунків з оплати праці.
3. Організація нарахування та утримання з заробітної плати у фонди соціального захисту.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  РОЗДІЛ І ПОНЯТТЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ 

1. Основні напрями реформування оплати праці в  Україні

 

   Облік виплат працівникам є досить складною топологічною ділянкою бухгалтерського обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення і, насамперед, кадрового та інформаційного. Звичайно цю ділянку роботи доручають найбільш кваліфікованим працівникам.

   Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені Законом України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Закон спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

   Згідно  з Законом України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому  виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

   На  підставі КЗпП України на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок  оформлення прийому, звільнення і переведення  працівників. У наказі про облікову політику підприємства має бути зазначено, якими документами оформлюється процес руху працівників на підприємстві.

   Для правильної організації роботи кадрової служби та відділу розрахунків із працівниками з оплати праці у кожного суб'єкта господарювання організація праці та її оплати здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, колективних, трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку, штатного розпису, посадових інструкцій тощо.

   Згідно  з чинним законодавством про оплату праці система оплати повинна прийматися на підприємстві в складі колективного договору власником (або адміністрацією) і профспілкою (або самим колективом) суб'єкта господарювання.

   У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці; встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку тощо. Усі колективні договори підлягають реєстрації в місцевих органах самоврядування.

   Правила внутрішнього трудового розпорядку є внутрішнім документом суб'єкта господарювання, який передбачає організацію роботи підприємства, внутрішньооб'єктивний режим роботи, взаємні обов'язки підприємства та працівників, порядок відправлення працівників у відрядження, порядок надання відпусток та інше.

   Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні бути затверджені керівником підприємства, завізовані юристом та узгоджені з радою трудового колективу. У відповідності до статуту підприємства розроблюється його структура, визначається штатний склад та штатна кількість, що оформлюється спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розпис підприємства.

   У штатному розписі визначається посадовий  та кількісний склад суб'єкта господарювання із зазначенням фонду заробітної плати. Цей документ виконує так функції: фіксування структури управління підприємством, нормативну кількість працівників, регулювання співвідношення головних, старших та рядових спеціалістів, контроль за дотриманням рівня адміністративно-управлінських витрат, можливість порівняння працівником свого фактичного навантаження з нормативним, виконання профспілкою суб'єкта господарювання функцій захисту членів профспілки.

   Штатний розпис складається на бланку підприємства і містить перелік посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадові оклади, надбавки та місячний фонд заробітної плати.

   Зміни до штатного розпису вносяться наказом  директора підприємства.

   Посадова  інструкція — це нормативний документ, у якому визначено завдання, права, обов'язки і відповідальність посадової особи, її розробляють для кожної конкретної штатної посади.

   У посадовій інструкції розкривають  функціональну структуру діяльності посадової особи як комплексу елементів: цілей, завдання і програм; функцій, форм і методів управління; інформації, технічних засобів управління.

   Сукупність  документів, у яких зафіксовані етапи  трудової діяльності працівників, називається документацією з особового складу (кадрів, персоналу), або кадровою документацією.

   Для обліку розрахунків з оплати праці  застосовують рахунок 66 "Розрахунки оплати праці", на якому ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до не облікового складу підприємстві -з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також, розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами). 

2. Форми та системи оплати праці

 

      Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна і погодинна.

        Системи оплати праці:

      а) при відрядній формі:                              б) при погодинній формі:

         -  пряма відрядна,                                        -  проста погодинна,

         -  непряма відрядна,                                    -  погодинно-преміальна,

   -  відрядно-преміальна,                               -  за погодинними окладами;

         -  відрядно-прогресивна                           в) контрактна.

         -  акордна;

      Якщо  технічне нормування дає змогу провадити  оплату праці робітників відповідно до її кількості, тарифної системи з урахуванням у рівнях кваліфікації робітників, навантаженості й складності праці, то форми оплати праці з їх системами враховують заробіток, фактично відпрацьований час, обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт і послуг.

      При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної і преміальної.   Вона  може бути індивідуальна і бригадна.

      При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Коло працівників визначається наявністю таких систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна.

      Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства. Держава  здійснює регулювання оплати праці  шляхом встановлення мінімальної заробітної плати і податкової соціальної пільги.

      До  складу витрат на оплату праці включаються  виплати заробітної плати нараховані, виходячи з відрядних розцінок, тарифів, ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості та якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати, інші умови відповідно до застосовуваних на підприємствах форм і систем оплати праці. В сільськогосподарських підприємствах до складу витрат на оплату праці також включаються виплати за підсумками роботи за рік, що визначаються в установленому порядку.

      На  підприємствах застосовують оплату праці за трудовими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних засадах.

      У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом. На підставі постанови Кабінету Міністрів України №170 від 19 серпня 1994 р. затверджено Положення про порядок складання контрактів про прийом на роботу працівників, згідно з яким встановлюються порядок складання контракту, склад контракту, вирішуються питання організації робіт за контрактом.

      У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним  орган може встановити умови оплати праці за погодженням з працівником.

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на основі типових форм, затверджених Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" №144 від 22.05.96 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики [6].