Облік обсягу автотранспортних послуг і виконаних робіт

   Автор виділяє наступні аспекти обліку ліцензій:

   Ліцензії, що використовують більше 1 року, для  цілей бухгалтерського обліку визнають нематеріальним активом, їх облік ведуть, керуючись П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”. Відповідно до нього п. 10 новокуплену ліцензію зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю.

   Амортизують ліцензії зазвичай прямолінійним методом, можна вправі обрати будь-який інший, передбачений П(С)БО 7 “Основні засоби”.

   У податковому обліку підприємства на загальній системі оподаткування  вартість ліцензій відносять до валових  витрат.

   У фізичних осіб-загальносистемників  можливі два варіанти: відразу  включити до витрат поточного періоду  або ж робити це поквартально впродовж 5 років. 
 
 
 
 
 

   РОЗДІЛ 2. ОБЛІКУ ОБСЯГУ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ І ВИКОНАНИХ РОБІТ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ

   2.1. Завдання й особливості обліку  обсягу автотранспортних послуг  і виконаних робіт та їх  реалізації.

   До  завдань обліку обсягу автотранспортних послуг і виконаних робіт та їх реалізації належить:

1. своєчасне, повне і правильне визначення витрат здійснених при наданні послуг, виконанні робіт;
2. облік повинен забезпечити своєчасний і точний облік наданих послуг та виконаних робіт;
3. в системі обліку повинна проводитись калькуляція собівартості автомобільних перевезень;
4. відображення операцій по реалізації виконаних робіт та послуг;
5. контроль за своєчасною оплатою реалізованих робіт та послуг;
6. відображення фінансових результатів діяльності автотранспортного підприємства.

   Продукція автотранспорту вимірюється в тонно-кілометрах або пасажиро-кілометрах. Виробничі процеси автотранспортних підприємств  значно відрізняються від будь-яких інших підприємств.

   Види  господарських операцій автотранспортних підприємств:

• експлуатаційні перевезення пасажирів і вантажів;
• гаражне обслуговування і зберігання рухомого складу, технічне обслуговування і ремонт автомобілів, причепів та їх агрегатів;
• транспортно-експедиційне обслуговування;
• навантаження порожніх автомобілів;
• перегін нових автомобілів із заводів;
• утримання і експлуатація транспортних агрегатів станцій технічного обслуговування вантажних автостанцій.

   Основні складові елементи транспортного процесу  на всіх підприємствах незалежно  від роду діяльності такі:

• навантаження вантажів або посадка пасажирів на рухомий склад у пунктах відправлення;
• переміщення вантажів і пасажирів дорогами між пунктами відправлення їх призначення;
• розвантаження вантажів або висадка пасажирів у пунктах призначення;
• технічне обслуговування транспортних засобів.

   В автотранспортному підприємстві висуваються  особливі вимоги до водіїв та автомобілів: обов'язкове проходження медичного  огляду водіїв – не рідше ніж раз у 2 роки, а також щоденний огляд лікаря перед виїздом із гаража; автомобіль також щоденно перевіряється механіком перед виїздом, про що робиться відповідний запис у подорожньому листі автомобіля.

   В автотранспортному підприємстві здійснюється нормування роботи водія згідно з  положенням та нормування витрачання палива та автомобільних шин залежно від пори року, кількості жителів у місті, поворотів маршруту на дорозі, типу двигуна, маси автомобіля, наявності кондиціонера тощо згідно з нормами.

   Вантажо- та пасажироперевезення підлягають обов'язковому ліцензуванню відповідно до чинного законодавства. Перевізники зобов'язані проводити обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Ці витрати включають до складу валових витрат і собівартості перевезень.

   Особливості обліку в автотранспортному підприємстві:

   1. На автотранспортному підприємстві  мають місце такі виробничі  процеси – процес постачання (купівля бензину, запчастин, контейнерів), процес реалізації послуг, відтворення  технічного стану засобів праці.

   2. Витрати автотранспортного підприємства  визначаються за видами виробництв: основне, допоміжне, обслуговуюче.

   3. Калькуляційною одиницею є відповідні  одиниці вимірювання окремих  видів перевезень (робіт, послуг).

   4. Значну частину загальних витрат  становлять витрати на паливно-мастильні  матеріали, ремонт, технічне обслуговування, обов'язкове проходження технічного огляду в органах ДАІ. Такий огляд проводиться щорічно, за що справляються певні платежі (транспортний збір, розмір якого залежить від літражу двигуна і типу транспортного засобу , збори за проходження технічного огляду та за отримання талона).

   5. Для нарахування амортизації  рухомого складу в бухгалтерському  обліку часто обирають виробничий  метод.

   6. Автотранспортні підприємства є  платниками податку з власників  транспортних засобів та інших  самохідних машин та механізмів і збору за забруднення навколишнього середовища.

   7. Водіям та технічному персоналу  видається спеціальний одяг. 

   2.2. Документальне оформлення операцій  пов’язаних з обліком обсягу  автотранспортних послуг і виконаних  робіт та їх реалізації. 

   Будь-яка  операція, що відбувається як на АТП, так  і на інших підприємствах повинна  бути підкріплена належним чином  оформленим первинним документом, лише за цієї умови дана операція знайде своє відображення в обліку.

   Порядок обліку та документування перевезень автомобільним транспортом проводиться за Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, використання єдиної первинної транспортної документації для перевезень вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики України і Міністерства транспорту України від 07.08.96 № 228/253 (із змінами і доповненнями). Виконання Інструкції є обов'язковим для всіх юридичних і фізичних осіб незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування:

• які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі або для власних потреб;
• для яких виконується перевезення вантажів на комерційній основі.

   Автомобільні  перевезення для потреб ведення  бухгалтерського обліку класифікуються:

• у межах міста;
• приміські;
• міжміські;
• міжнародні.

   Для первинного обліку перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у відправника вантажу і оприбуткування їх у одержувача, а також для виконання розрахунків між перевізником і замовником автомобільного транспорту використовуються такі документи:

• подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні – типова форма № 1 (міжнародна);
• подорожній лист вантажного автомобіля – типова форма № 2;
• подорожній лист службового легкового автомобіля – типова форма № 3;
• товарно-транспортна накладна – типова форма № 1-ТН;
• талон замовника – типова форма № 1-ТЗ.

   Оскільки  приведений перелік типових форм є бланками суворої звітності, необхідно  їх виготовляти з нумерацією, забезпечити облік їх отримання і зберігання та використання як бланків суворої звітності, вести журнал реєстрації виданих бланків.

   Перевізники, які експлуатують автомобілі, зобов'язані  при випуску автомобіля на лінію  видавати водієві оформлений подорожній лист відповідної типової форми під розписку.

   Типова  форма № 1 (міжнародна) видається і діє на строк відрядження автомобіля та водія для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні.

   Типові  форми № 2, № 3 видаються тільки на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній робочий день. На більший строк подорожній лист видається у випадках, коли водій виконує перевезення вантажу у міжміському сполученні понад одну добу згідно з наказом перевізника. Експлуатацію автомобіля без подорожнього листа заборонено.

   Для обліку виконаних пасажирських автомобільних  перевезень на автобусах застосовують подорожні листи і проїзні квитки, а на автомобілях-таксі – лише подорожні листи, звірені із показниками тарифних лічильників.

   Працівників, що виконують операції з отримання, транспортування, зберігання, видачі й  реалізації квитків, затверджують наказом керівника підприємства, із ними укладають угоди про повну матеріальну відповідальність. До таких працівників належать касири, кондуктори, водії автотранспортних засобів, контролери, комірники тощо.

   Квитки  на проїзд у пасажирському автотранспорті є бланками суворої звітності й зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях. Квитки видають підзвітним особам винятково квиткові касири у межах ліміту, встановленого для кожної підзвітної особи. В усіх первинних документах, які є підставою для оформлення й відображення приймання, отримання, оприбуткування, відпуску, реалізації квитків, треба зазначати кількість, серію і номери квитків за кожним видом окремо за номінальною вартістю.

   Товарно-транспортна  накладна типової форми № 1-ТН – це єдиний первинний документ, який є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку. Вона відправляється вантажовідправником на кожне перевезення автомобілем і для кожного вантажоодержувача окремо. Накладна виписується в 4-х примірниках. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий примірник водій здає вантажоодержувачу – він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Третій і четвертий примірники, завірені підписом і печатками вантажоодержувача, водій передає замовнику автотранспорту для оплати за виконане перевезення. Четвертий додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.

   При транспортуванні вантажу власним  транспортом достатньо виписати три примірники товарно-транспортної накладної. Перший примірник залишається  у вантажовідправника і є підставою  для списання товарно-матеріальних цінностей. Другий примірник водій здає вантажоодержувачу – він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Третій додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.

   При перевезенні однорідних вантажів від вантажовідправника на одну й ту саму відстань допускається оформлення однієї товарно-транспортної накладної на весь обсяг вантажу, перевезеного автомобілем за зміну. При цьому оформлення проміжних ходок здійснюється з видачею відправником водієві автомобіля талона на кожне окреме перевезення.

   Перевезення вантажним автомобілем власних  речей громадян на їх замовлення здійснюється за подорожнім листом з доданими квитанціями  до прибуткового касового ордера про  оплату послуг.

   ТТН складається на кожну поїздку автомобіля для кожного вантажоодержувача окремо з обов'язковим заповненням усіх реквізитів, необхідних для повноти і правильності проведення розрахунків. Вона є суцільним документом, оформлення якого починається у вантажовідправника та продовжується далі на усіх етапах транспортування вантажу.

   Для вантажів товарного характеру, за якими  ведеться складський облік ТТН виписують  у чотирьох примірниках.

   Перевезення автомобільним транспортом товарних вантажів обліковуються за товарно-транспортними документами (накладними), які видаються вантажовідправниками. Перевезення нетоварних вантажів, за якими не ведеться складський облік, оформлюються актом заміру (зважування) перевезеного вантажу, що складається вантажовідправником за участю АТП.

   В тих випадках, коли неможливо обчислити  кількість вантажів, перевезених  автомобільним транспортом, оплата відбувається на підставі погодинного  тарифу без оформлення вказаних документів. При цьому розрахунки АТП із замовником, а також нарахування заробітної плати водію автомобіля відбуваються на підставі замовлення і даних подорожнього листа, затверджених замовником автомобіля.

   При перевезенні однорідних вантажів з  одного й того ж пункту відправлення в один і той же пункт призначення може оформлятися одна товарно-транспортна накладна чи один акт заміру (зважування) по всіх поїздках, виконаних автомобілем за зміну, на підставі талонів, що видаються на кожну поїздку. Акт заміру (зважування) перевезених вантажів складається в трьох примірниках.