Облік грошових коштів в національній валюті

 

Аналітичний облік готівкових коштів може вестись за центрами відповідальності, а саме:

- за кожною операційною касою;

- за кожним касиром;

- за кожним видом валюти.

Гроші, здані в банк, але не зараховані на поточний рахунок (до 12 години наступного дня), мають назву „кошти в дорозі”. Вони обліковуються на активному субрахунку 333 „Грошові кошти в дорозі в національній валюті”. На дебеті рахунка відображають суми, здані в банк, на кредиті - зараховані на поточний рахунок. Здача виручки в національній валюті в банк відображається проводкою:

Дт 333 „Грошові кошти  в дорозі в національній валюті”;

Кт 301 „Каса в національній валюті”.

При зарахуванні грошей на поточний рахунок (згідно з випискою банку) бухгалтер має зробити запис:

Дт 311 „Поточні рахунки  в національній валюті”;

Кт 333 „Грошові кошти  в дорозі в національній валюті”.

На кожне перше число  місяця сальдо за цим рахунком має  відповідати розміру виручки, зданої в останній день місяця.

У касі підприємства можуть зберігатися не лише готівка, а й  грошові документи.

До грошових документів відносять:

- поштові марки;

- оплачені проїзні документи;

- оплачені путівки до санаторіїв і тому подібне

- дорожні чеки і т. п.

Ці кошти обліковують на суббрахунку 331 „Грошові документи в національній валюті”.

Надходження і видача грошових документів оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами або  накладними, що замінюють їх. Касир  складає звіт про рух грошових документів. Надходження грошових документів відображають на дебеті субрахунку 331” Грошові документи в національній валюті”, а списання - на кредиті.

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. Грошові  документи відображаються за номінальною  вартістю, а додаткові витрати, пов’язані з їх придбанням не включають до вартості, а списують до витрат звітного періоду.

Досить широкого розповсюдження на сьогодні набувають дорожні чеки.

Дорожні чеки – це грошові  документи, які при необхідності продаються або обмінюються на готівкові або безготівкові кошти в обмінних установах, які знаходяться у місті перебування власника або розпорядника цього документу. Чек має свій номінал, номер, і за формою нагадує грошову банкноту. Випускається в основних видах валют. Форма дорожнього чеку передбачає підпис особи, яка його отримала (ліва нижня частина чеку) і підпис під час обміну на готівку (верхня частина). Строк дії чеків необмежена. Чеки обмінюються в операційних касах банку або пункту обміну валют. Придбання чеків можливо як за готівку, так і безготівковим шляхом. При цьому банк за операцію купівлі – продажу бере комісійну винагороду (купівля - дорожче), яка включається до витрат у відрядження за наявності виправдовуючого документу.

Основні бухгалтерські  проводки за рахунком 33 „Інші кошти” наведені у табл. 3.3.

 

Таблиця 3.3 Основні бухгалтерські  проводки за рахунком 33 „Інші кошти”

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Придбані за готівку путівки  в санаторії та будинки відпочинку	331 „Грошові документи в національній валюті”	301 ”Каса в національній валюті”
Суми, здані для зарахування  на поточний рахунок, у національній валюті через інкасатора	333 „Грошові кошти в дорозі в національній валюті”	301 ”Каса в національній валюті”
Придбані за готівку і за рахунок коштів поточного рахунка грошові документи (поштові марки, марки державного мита, вексельні марки, оплачені авіаквитки)	331 „Грошові документи в національній валюті”	301 ”Каса в національній валюті”,    311 ”Рахунки в банках в національній валюті”
Зарахована виручка від реалізації продукції за готівку через підзвітних осіб, яка здана в ощадний банк або касу поштових відділень	333 „Грошові кошти в дорозі  в національній валюті”	372 „Розрахунки з підзвітними  особами”
Оприбутковані грошові документи, придбані підзвітною особою або повернуті грошові документи підзвітною особою	331 „Грошові документи в національній валюті”	372 „Розрахунки з підзвітними особами”
Оприбутковані грошові документи, придбані у безготівковому порядку	331 „Грошові документи в національній валюті”	377 „Розрахунки з іншими дебіторами”
Видана путівка до санаторію  з повною або частковою оплатою	377 „Розрахунки з різними дебіторами”	331 „Грошові документи в національній валюті”
Видано працівникам санаторні  путівки, проїзні квитки та інші документи в рахунок з/п	661 „Розрахунки з персо- налом”	331 „Грошові документи в національній валюті”

 

Облік господарських  операцій на рахунку 33 „Інші кошти” ведуть у Журналі 1 та Відомості 1.3. В окремому розділі Журналу 1 наводяться аналітичні дані до рахунку 33 „Інші кошти” за субрахунками.

В кінці місяця кредитовий оборот Журналу 1 переносять в Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку інших коштів в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

3.3 Інвентаризація  касової готівки та грошових  документів та відображення її  результатів у обліку

Інвентаризація - це спосіб виявлення та обліку тих засобів  і джерел (або їх відсутності), які  не знайшли документального відображення у поточному обліку.

Проводиться як правило інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, незавершеного виробництва та інших засобів і джерел.

Каса вважається однією з найвідповідальніших ділянок  у бухгалтерії, оскільки обіг готівки привертає особливу увагу перевіряючих. Тому підприємству доцільно періодично проводити інвентаризацію каси.

Інвентаризація каси проводиться з метою контролю за збереженням коштів і виявлення надлишків і нестач грошових коштів у касі підприємства.

Основними завданнями інвентаризації каси є:

• виявлення фактичної наявності коштів;
• установлення лишку або нестачі коштів шляхом зіставлення фактичної

наявності з даними бухгалтерського  обліку;

• перевірка дотримання умов та порядку збереження грошових коштів.

Строки проведення інвентаризації встановлюються керівником підприємства. Як правило, інвентаризація каси проводиться  підприємствами планово 1 раз на квартал  та позапланово – у випадках порушення  фінансової дисципліни з боку касира й при заміні касира.

Проведення інвентаризації є обов’язковим:

- при передаванні майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства на акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

- при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі).

Інвентаризація може не проводитися у випадку передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах одного органу, до сфери управління якого належать ці підприємства; у випадку ліквідації підприємства.

Для проведення інвентаризації створюється комісія на основі наказу керівника підприємства.

Комісія починає інвентаризацію каси з перерахунку коштів і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі, із записом останніх номерів прибуткового та видаткового касових ордерів.

Комісія перевіряє:

- правильність оприбуткування та списання грошових коштів у касі;

- оформлення та ведення касової книги, яка повинна бути пронумерована,

прошнурована, скріплена  печаткою підприємства та підписами керівника та головного бухгалтера, та інші вимоги щодо ведення касової книги;

- прибуткові та видаткові касові ордери;

- журнали реєстрації прибуткових та видаткових касових документів;

- книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Перед тим, як проводиться  перевірка, інвентаризаційна комісія  повинна одержати від касира звіт по касі (наявність грошей або грошових документів у касі), і встановити правильність виведення залишку  грошей.

До початку інвентаризації всі матеріально відповідальні особи (особи, які відповідають за збереження коштів) дають розписку, про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи на кошти, які здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під їх відповідальність, оприбутковано, а ті, що вибули, списано за видатками.

Результати інвентаризації відображаються в акті про результати інвентаризації наявних коштів. Акт підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.

В акті зазначаються результати інвентаризації – суми нестачі або надлишку. Акт складається у двох примірниках: 1-й – для бухгалтерії, 2-й – для матеріально відповідальної особи; а в разі зміни матеріально відповідальної особи – у трьох примірниках.

Готівка, виявлена в касі, що не підтверджена касовими документами, є надлишком, який оприбутковується в касі та зараховується в дохід підприємства. Сума нестачі стягується з винної особи (касира).

Встановлені надлишки коштів у касі оприбутковують і відображають у складі інших доходів підприємства від операційної діяльності:

Дт 30 „Каса”;

Кт 719 „Інші доходи від  операційної діяльності”.

Виявлені нестачі коштів в касі підприємства відносять на матеріально відповідальних осіб:

1. Відображення факту  нестачі коштів і грошових  документів в касі підприємства:

- на суму нестачі  в в касі підприємства:

Дт 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”;

Кт 30 „Каса”;

- на нестачу грошових  документів:

Дт 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”;

Кт 33 „Інші кошти”.

2. Сума нестачі, що  підлягає відшкодуванню матеріально відповідальною особою:

Дт 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”;

Кт 716 „Відшкодування раніше списаних активів”.

Суми погашеної нестачі  в момент її списання з матеріально відповідальної особи відображають у складі доходів підприємства від операційної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Облік операцій на рахунках у банку

Для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових  розрахунків підприємства та інші суб’єкти підприємницької діяльності відкривають рахунки в банках.

Під поточним рахунком слід розуміти рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі відкриття двох або більше таких рахунків у національній валюті підприємство зобов’язане протягом трьох робочих днів з дня відкриття визначити один з рахунків основним, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується) в безспірному порядку, і повідомляє його номер податковому органу, де воно зареєстровано як платник податків.

Під вкладним (депозитним) рахунком розуміють рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну під визначений відсоток і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Поточні рахунки відкриваються  підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства.

На поточний рахунок  поступають гроші за продану продукцію, виконані роботи і послуги, позики банку, вільні гроші з каси тощо.

З поточного рахунку  списують суми, одержані в касу для виплати заробітної плати або на невідкладні господарські потреби, сплачують заборгованість банку по позиках, вносять платежі в бюджет, проводять розрахунки з постачальниками, установами та організаціями.

4.1 Порядок  відкриття рахунків у банку

Для відкриття поточних та інших  рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

1) заяву на відкриття рахунку, встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органах виконавчої влади, яка повинна бути завірена нотаріально або органом, що видав свідоцтво;