Облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємства

На відміну від контролюючих органів аудитор повинен дотримуватися принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в Звіті керівництву клієнта та, при необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не сповіщати податкові органи.

Аудитор зобов'язаний повідомити клієнта про можливі  стягнення за виявлені порушення  і допомогти їх усунути [51, с. 243].

На досліджуваному підприємстві аудиторський контроль ще ні разу не проводився. Це пояснюється тим. що це підприємство має невелику історію функціонування – півтора року. Проведення незалежного аудиторського контролю планується у листопаді цього року, що обумовлено вимогами іноземних засновників.

4.3 Контроль операцій на поточному  рахунку

Розпочинаючи аудит обліку грошових коштів на поточному та інших рахунках у банку, слід розробити детальну програму аудиторської перевірки, яка  повинна включати такі питання: установлення кількості поточних, валютних, розрахункових та інших рахунків в установах банку, відповідності господарських операцій, які відображаються на вказаних рахунках, чинному законодавству; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли на рахунки підприємств, своєчасності перерахування податків до бюджету й обов’язкових платежів; перевірка правильності кореспонденції рахунків за банківськими операціями.

Під час проведення аудиту звертається увага на можливі  випадки відкриття рахунку в  банку тільки за наявності документа, що засвідчує їх реєстрацію як платежів соціальних внесків, та інших рахунків, включаючи валютні, позикові, депозитні, – у разі пред’явлення документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків про намір відкрити відповідні рахунки, а також довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, Причому копії цих документів мають бути засвідчені нотаріально або органом, що їх видав, фізичній особі – довідку про ідентифікаційний номер [34; с. 186].

Вивчаючи банківські документи, визначають законність та обґрунтованість  операцій і правильність віднесення витрат на відповідні рахунки. Трапляються  випадки порушень, коли для приховування зловживань окремими бухгалтерськими  працівниками і касирами здійснювалися заміни виписок банку іншими сфальсифікованими виписками чи виправлення відповідних сум. У таких випадках потрібно здійснити зустрічну перевірку документів і зіставити між собою взаємозв’язані господарські операції, відображені на рахунках обліку і виписках банку. При цьому вивчають порядкову нумерацію виписок банку і правильність перенесення підсумків та їх залишків в облікові регістри. Якщо у клієнта відсутні окремі виписки банку, то важливо отримати з банку завірені їх копії «Документи» додані до виписок, вивчають передусім на предмет їх законності.

Послідовність аудиту руху коштів на рахунках у банку  показано

на рис. 4.2.

Аудит наявності і руху грошових коштів на рахунках у банку починається  з перевірки дотримання підприємством порядку відкриття рахунків в банку, передбаченого Інструкцією про порядок відкриття га використання рахунків в національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998 р, № 527, При цьому аудитор використовує зустрічну перевірку, надсилаючи лист-запит банку, що обслуговує підприємство, з проханням підтвердити наявність відкритих для підприємства рахунків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.2 Схема аудиту руху коштів на рахунках в банку [40; с. 133]

 

Грошові кошти та залишки на банківських  рахунках є ліквідними активами. Через  свою ліквідність грошові кошти  є найбільш вразливими з усіх активів  підприємства, тому розтрати та крадіжки грошових коштів більш вірогідні, ніж інших активів. Аудитор проводить дослідження виписок банку та одночасно вивчає документи підприємств-клієнтів, додані до виписок. При цьому необхідно перевірити порядкову нумерацію виписок банку, правильність перенесення підсумків і залишків в облікові реєстри, визначити чинність та обґрунтованість операцій і правильність віднесення витрат на відповідні бухгалтерські рахунки. Якщо у підприємства відсутні окремі виписки банку, то необхідно отримати з банку засвідчені копії.

При перевірці залишку грошових коштів на банківському рахунку аудитор повинен врахувати можливість зловживань. Тому він повинен збільшити обсяг процедур перевірок грошових коштів в кінці звітного періоду, особливо, якщо система внутрішнього контролю неефективна. Суттєвим моментом перевірки залишку на рахунку грошових коштів є отримання письмового банківського підтвердження. Дані із банківського підтвердження повинні бути звірені з сумами у відповідній банківській виписці. Аналогічно і вся інша інформація із банківських виписок повинна бути перевірена. Якщо при перевірці аудитор виявить зловживання, вони повинні бути досліджені стосовно причин їх виникнення та сум. Серед процедур, завдяки яким можна викрити зловживання в сегменті грошових надходжень і витрат, ефективними є оглядова перевірка записів в Головній книзі по рахунках 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти” на нестандартні бухгалтерські проводки, звірка замовлень на реалізацію з наступними грошовими надходженнями, перевірка фактів і супровідної документації по безнадійних боргах, доходів від реалізації.

При проведенні аудиту досліджується використання раціональних форм розрахунків і чи забезпечують вони наближення моментів отримання  покупцями матеріальних цінностей  і здійснення платежу. Важливо також  здійснити перевірку товарності розрахункових документів, що передаються до оплати в банк.

Дослідження розрахункових  операцій є важливою складовою аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства і здійснюється в нерозривному зв’язку з іншими операціями (касовими, виробничими, кредитними операціями, операціями з інвестиційної діяльності підприємства). Це пояснюється тим, що більшість із вказаних операцій прямо або непрямо впливають на розрахункові взаємовідносини між підприємствами, що виникають в процесі діяльності, та внаслідок розрахунків на кінець періоду вони утворюють дебіторську або кредиторську заборгованість.

Звертається увага  на правильність оприбуткування в касу грошей, отриманих з банку за чеком. Мають місце випадки, коли окремі бухгалтери в змові з касиром  забирали гроші, отримані за чеками, але для того, щоб обороти по виписці банку збігалися з відповідним журналом, суму отриманих грошей списували в кредит рахунку «Розрахунки з іншими кредиторами», на якому відображали кредиторську заборгованість, особливо з закінченим строком позовної давності. Необхідно звіряти обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків, оскільки залишок може не змінитися, якщо зменшити обороти на однакову суму. Необхідно також установити, чи відповідають номери і суми використаних чеків корінцям книжок, а в разі виявлення анульованих чеків з’ясувати, чи є відмітка про це в корінцях.

Перераховану покупцями  виручку звіряють з записами в  облікових регістрах за рахунками  обліку розрахунків з покупцями  і замовниками: «Розрахунки з  покупцями та замовниками», «Розрахунки за авансами одержаними» і за рахунками обліку доходів. Надходження грошових коштів від інших дебіторів (за договорами оренди, штрафних санкцій тощо) перевіряють за даними виписок і доданих до них документів, а в разі необхідності – й облікових записів в організаціях контрагентів (зустрічна перевірка). З’ясовується також правильність кореспонденції рахунків із зарахування грошових коштів на рахунки в банках, своєчасність виділення ПДВ за оприбуткованими сумами виручки, авансів та ін. Суми, що не підтверджені документально, повинні враховуватись на рахунку «Розрахунки за претензіями» [34; с. 187].

Аналогічно здійснюється контроль операцій щодо списання грошових коштів з поточного рахунку та інших банківських рахунків. Особлива увага приділяється своєчасності й повноті оприбуткування в касу отриманих з банку готівкових грошей, законність перерахування коштів на рахунки постачальників та інших кредиторів. Такі операції мають бути підтверджені документально (договорами, актами здавання-приймання виконаних робіт, накладними на матеріальні цінності та ін.). Якщо підприємство переказує суми заробітної плати, утримання за виконавчими листами тощо, то їх обґрунтованість забезпечується як наявністю первинних облікових документів, так і реальністю вказаних у них адрес отримувачів коштів.

Необхідно детально перевірити, чи не відображались в обліку витрати  як платежі за послуги (паливо, освітлення, транспортні витрати), а насправді  гроші перераховувалися за матеріальні  цінності, що не надходили і не оприбутковувалися. З цією метою проводять зустрічні перевірки в банках і відповідних організаціях. Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всі сплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов’язані з порушенням умов контракту. Це дасть змогу надалі виявити повноту відображення їх на відповідних рахунках і проаналізувати заходи, які здійснили підприємства щодо стягнення з винних осіб сум завданого збитку.

Як відомо, підприємство може відкривати в банку акредитив. Перевіряючи розрахунки за акредитивами, доцільно зіставити залишки сум і оборотів за виписками банку з записами в реєстрах бухгалтерського обліку. Одночасно необхідно встановити причини, які сприяли використанню акредитивної форми розрахунків, тобто з’ясувати, чи передбачена ця форма розрахунків умовами контракту, чи використовується постачальниками як санкція за несвоєчасні платежі. Потім перевіряється повнота і своєчасність використання і повернення залишку акредитива, а також повнота оприбуткування матеріальних цінностей, які надійшли постачальнику.

Одним з найважливіших  завдань аудиту грошових коштів є  перевірка відповідності кореспонденції рахунків за операціями на рахунках у  банках чинним нормативним положенням щодо ведення бухгалтерського обліку. Суцільним способом перевіряють обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків:

• «Основне виробництво»;
• «Брак у виробництві»;
• «Витрати діяльності»;
• «Витрати за елементами»;
• «Фінансові результати»;
• «інші витрати».

Кожен випадок порушення типової  кореспонденції рахунків бухгалтерського  обліку перевіряється за первинними документами, які дають змогу  виявити, чи не здійснено навмисне перекручення облікових і звітних даних  та інші зловживання [34; с. 189].

При внутрішньому контролі на досліджуваному підприємстві перевірялась правильність ведення бухгалтерського  обліку, зокрема грошових коштів на рахунках у банку. При внутрішньому контролі порушень не було виявлено.

Про проведенні аудиту на перевірку операцій з грошовими коштами було відведено чотири дні. При перевірці первинної документації, на основі якої здійснюються проведення в бухгалтерському обліку, виявилось, ще не дістає трьох виписок з банку, які підтверджували б здійснення розрахунків з контрагентами. Була проведена зустрічна перевірка здійснення цих операцій, а після цього банк надав засвідчені копії і порушення були усунуті.

ВИСНОВКИ

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового обігу.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки  в сфері  обігу і виконання ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка  використовуються: для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків за товари і послуги, для розрахунків, не пов'язаних із рухом товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним, по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів.

У Україні починаються  спроби обмежити готівково-грошовий обіг, тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб. Цим пояснюється і ппідвищений інтерес до стану готівкових розрахунків з боку контролюючих органів. Незважаючи на це, готівкові розрахунки в практиці вітчизняних суб’єктів господарювання досить розповсюджені. І хоча останнім часом спостерігається значне скорочення обсягів готівкових розрахунків в порівняння з безготівковими, всілякі законодавчі обмеження та інші фактори роблять актуальною проблеми організації, обліку, а також аудиту операцій з готівкою

Досліджуване  підприємство – ТОВ „Вічунай-Україна” – належить до тих, які використовують готівку в основному для розрахунків, не пов’язаних з рухом товарів. Зокрема, готівка використовується для виплати заробітної плати, розрахунків з підзвітними особами тощо.

В результаті проведеного  дипломного дослідження питань руху та обліку грошових коштів, організації контролю за їх збереженням і використанням на ТОВ „Вічунай-Україна” можна зробити висновки, що облікова, фінансова і контрольна робота здійснюється керівником підприємства та бухгалтером відповідно до чинного законодавства та національних стандартів. Контроль за дотриманням законодавства з питань грошового обігу здійснюється банківськими установами та державними органами.

Що стосується комерційної діяльності підприємства, то можна зробити висновки, що воно розвивається досить швидкими темпами. Про це свідчить, наприклад, те, що підприємством було отримано прибуток уже в наступному після заснування кварталі. Крім того, аналіз структури грошових потоків підприємства за 2004 рік вказує на високий рівень управляння (тобто свідчить про те, що керівництво підприємства справляється зі своїми обов’язками).