Методичні вказівки до виконання дипломних МАГІСТЕРСЬКИХ робіт на здобуття Освітньо-Кваліфікаційного Рівня «МАГІСТР»

   Багатослів'я або мовна надмірність найчастіше виявляється у вживанні зайвих слів. Наприклад: «З цією метою підприємства залізничного транспорту використовують наявні приміщення» (якщо приміщень немає, то й використовувати їх не можна); «Перевіркою було встановлено, що існуючі розцінки у багатьох торгових точках міста були значно завищені» (розцінки, які не існують, не можуть бути ні завищеними, ні заниженими).

4. Етапи виконання ДИПЛОМНОЇ магістерської роботи

4.1. Збирання та обробка інформації

   Важливим  етапом виконання дипломної магістерської роботи є збирання і систематизація фактичного матеріалу. Студенти збирають і систематизують інформацію за темою роботи, насамперед, під час практик, які вони проходять протягом  навчання в університеті.

   Перед проходженням практики студентів консультує керівник: визначаються конкретні  напрями дослідження, методика збирання та обробки інформації, її джерела.

   Науковий  керівник дипломної магістерської роботи проводить консультації та контролює виконання (відповідно до графіку) окремих розділів та роботи в цілому.

   Збирання  інформації за визначеною проблематикою  здійснюється, здебільшого, протягом двох етапів. Студенти знайомляться зі статистичними виданнями та літературними джерелами на попередніх етапах науково-дослідної роботи - написанні роботи бакалавра. Детальним вивченням документів обліку, фінансової та статистичної звітності найбільш доцільно займатися у ході виробничої та науково-дослідної практик.

   Як  свідчить практика, написання роботи викликає у магістрів значні труднощі організаційного характеру, зокрема при пошуку і відборі необхідної літератури та в роботі з літературними джерелами, при компонуванні опрацьованого матеріалу, виборі методу викладення тексту та при формуванні висновків.

   Пошук і відбір необхідної літератури – один з першочергових кроків практичної реалізації поставлених завдань магістром при підготовці роботи. Для повнішого виявлення основних літературних джерел, а за необхідності архівних документів, статистичних даних тощо з теми виконуваної роботи, використовують каталоги чи картотеки кафедр та бібліотек вищого навчального закладу, провідних та спеціалізованих бібліотек міста, області, бібліотечні спеціальні видання,  виноски та посилання у підручниках, монографіях, словниках тощо. Основну частину списку використаних джерел доцільно складати під час огляду нормативно - правових та літературних джерел.

   Складену  з теми роботи список джерел бажано показати керівникові, який може порекомендувати додаткові джерела, дати певні поради щодо першочерговості їх опрацювання, необхідності та доцільності використання тих чи інших джерел.

   Вивчення  та конспектування літератури за темою роботи. Вивчення літератури рекомендується розпочинати з тих робіт, у яких досліджувана проблема висвітлюється загалом, а пізніше перейти до джерел, в яких відображаються окремі питання. Починати ознайомлення з виданням потрібно з титульної сторінки, щоб з’ясувати, де, коли, ким було воно видано, переглянути зміст, прочитати анотацію чи передмову, де розкрито призначення видання, завдання, які ставив автор у ньому.

   Необхідні цитати, цифри, факти, висновки, які  мають відношення до теми дипломної магістерської роботи, виписують на окремому аркуші паперу стандартного розміру, що сприяє кращій орієнтації у накопиченому матеріалі, систематизації його за розділами, проблемами. Після кожної цитати, прикладу чи іншого виписаного матеріалу потрібно точно описувати джерело з позначенням сторінок, на яких опублікований цей матеріал. Це необхідно для забезпечення вимог правильного оформлення, якщо такий матеріал буде використовуватись у тексті дипломної магістерської роботи.

   Під час збирання фактичного матеріалу  необхідно враховувати такі основні вимоги до інформації: повноту, періодичність, порівнянність та достовірність.

   Повнота  полягає в тому, що магістр повинен повністю охопити явище або елементи досліджуваного процесу, розглянути всі сторони проблеми: зібрати дані за максимально можливий безперервний термін.

   Збирання  інформації для дипломної магістерської роботи здійснюється за допомогою вибіркового спостереження.

   Періодичність полягає в тому, щоб зібрані в процесі вибіркового обстеження факти були взаємопов`язані в динаміці не менше ніж за 4 роки.

   Порівняність  фактів дасть змогу підсумувати їх та зробити загальні висновки, внести пропозиції.  Цю вимогу слід враховувати при виборі об`єкта для збирання матеріалу та інформації.

   Достовірність пов’язана з необхідністю отримання в результаті дослідження обґрунтованих висновків. Достовірною вважається інформація, яка відображає дійсні, правдиві параметри явищ.

   Вимірювання можуть бути неточними через помилки  реєстрації, обчислення та вибіркові спостереження. Можуть бути допущені також помилки в арифметичних розрахунках при обробці зібраної інформації, які можна виявити за допомогою повторних розрахунків та логічного контролю. Повторний розрахунок необхідно виконати на підставі всіх розрахунків, а логічний контроль можливий тільки між взаємопов`язаними показниками.

   Найбільш  типовим недоліком дипломної магістерської роботи є описовий виклад другого та третього розділів, що зумовлено:

   - механічним перенесенням до роботи  основних положень діючих інструктивно-нормативних документів;

   - запозиченням прикладів з організації  обліку, економічного аналізу, ревізії та контролю на підприємствах, в організаціях та установах тільки з літературних джерел без їх критичного огляду та аналізу;

   - поверхневим аналізом фактичних  звітних даних, статистичної  інформації, відсутністю практичних навичок застосування статистичних та економіко-математичних методів, обчислювальної, комп’ютерної техніки та недостатнім зв’язком аналітичних даних з пропозиціями, що розробляються.  

   Уникнути  зазначених недоліків можна, проілюструвавши  всі викладені положення регулятивних та інструктивно-нормативних документів реальними прикладами за результатами досліджень під час практики, вивчивши загальні показники діяльності аналогічних об`єктів за ряд років, визначивши їх динаміку, тенденції та перспективи, виконавши, у першу чергу, порівняльний аналіз (аналіз тренду) за чотири роки.

4.2. Методи економічних досліджень

   При виконанні дипломної магістерської роботи студенти повинні використовувати як загальнонаукові, так і специфічні методи економічних досліджень.

   До  загальнонаукових відносяться методи діалектичної та формальної логіки (порівняння, аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія, розвиток від абстрактного до конкретного).

   До  специфічних інструментів економічного дослідження відносять статистичні та економіко-математичні методи. Статистичні методи будуються на групуванні досліджуваних об`єктів, узагальненні економічних показників, складанні статистичних таблиць і графіків.

   Для повноти та ефективності використання економіко-математичних методів рекомендується застосування комп’ютера. При цьому можуть бути використані як стандартне програмне забезпечення (для обробки зібраного студентом статистичного матеріалу), так і власні розробки та побудови моделей, макетів, програм тощо. При викладі матеріалу необхідно  додержуватися  таких вимог:

   - змістовність і конкретність  викладання;

   - системність і послідовність;

   - завершеність викладення кожної  думки;

   - виключення тавтології;

5. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ТА ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

   Дипломну  магістерську роботу друкують за допомогою принтера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал (до тридцяти рядків на сторінці). При комп’ютерному оформленні правила такі: шрифт Times New Roman – 14; абзац – 1,27; поля не менш: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, нижнє та верхнє – 20 мм; інтервал – 1,5.

   Назви структурних частин дипломної магістерської роботи: «Зміст», «Анотація», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» пишуть (друкують) великими літерами напівжирним шрифтом по центру (без абзацу). Заголовки розділів пишуть або друкують великими літерами напівжирним шрифтом по центру (без абзацу), заголовки підрозділів – маленькими (крім першої великої) літерами напівжирним шрифтом з абзацу.

   Кожну сторінку роботи нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші, аркушах змісту номер не ставиться, але вони враховуються у загальному обсязі дипломної магістерської роботи. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих сторінках, їх необхідно включати в загальну нумерацію. Сторінки зі списком використаних джерел та всі перші сторінки додатків також нумерують.

   Виклад  змісту тексту має бути коротким, чітким, без зайвого суб’єктивного тлумачення, без переносів слів. Терміни та визначення повинні відповідати стандартам, а за їх відсутності – загальноприйнятим у науково-технічній літературі. У разі першої згадки в тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (у дужках).

   Розділи нумерують арабськими цифрами у межах усієї роботи (спочатку пишуть слово «Розділ», а потім вказують відповідний номер). «Зміст», «Анотація», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел» та «Додатки» не нумерують. Зразки оформлення розділів наведено у додатку И. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки.

   Текст розділів дипломної магістерської роботи повинен поділятися на підрозділи, пункти тощо. Підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу також ставиться крапка, наприклад, «2.1.» (перший підрозділ другого розділу). Номер пункту має складатися з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад «2.1.3.» (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Розділи й підрозділи, які відображають зміст і результати роботи, повинні мати змістовні заголовки. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Наприкінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допускається. Номер підрозділу ставлять з абзацу на початку заголовка, номер пункту – на початку заголовка першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт.

   У змісті послідовно перераховують заголовки розділів, а також підрозділів з проставлянням номерів сторінок, на яких вони розміщені.

   Між заголовком та подальшим текстом слід пропустити один рядок, як і між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розташовуються на одній сторінці). Між заголовками розділу та підрозділу рядки не пропускаються.

   Кількість ілюстрацій у роботі визначається її змістом і має бути достатньою для розкриття ідеї дипломної магістерської роботи. Усі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення тощо) називаються рисунками, які нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами. При послідовній нумерації в межах розділу номер рисунка має складатися із номера розділу та порядкового номера рисунка у розділі, розділених крапкою, наприклад: «Рис. 1.2» (другий рисунок першого розділу). Номер рисунку та його назва починаються з абзацу під рисунком. Кожний рисунок повинен мати змістовну назву. Наприкінці назви крапка не ставиться. Після назви рисунку і подальшим текстом доцільно робити додатковий інтервал. Виконувати рисунок допускається 12-14 шрифтом, інтервалом 1,0-1,5. Посилаючись на рисунок необхідно вказувати його повний номер, наприклад: «На рис. 1.2…» або «(див. рис. 1.2)». Рисунки розташовують у зручній для ознайомлення формі. Допускається їх розташування у альбомному форматі таким чином, щоб їх можна було зручно читати при повороті за годинниковою стрілкою. Зразок оформлення рисунку наведено у додатку К.

   Цифровий  матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, який розміщується під словом «Таблиця» з її номером по центру відносно тексту без абзацу. Слово «Таблиця» і заголовок починається з великих букв, підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, та з великих, якщо вони мають самостійне значення. Підкреслювати заголовки не треба. Графу «№ п/п» та графу «Одиниці виміру» у таблицю окремо включати не потрібно. Номери показників і одиниці їх виміру безпосередньо включаються у рядки таблиці. Розміщувати таблицю слід після першої згадки у тексті роботи так, щоби її зручно було розглядати. Якщо даних у таблиці багато, таблицю розміщують так, щоб для її вивчення роботу необхідно було б повернути за годинниковою стрілкою. Виконувати таблицю допускається 12-14 шрифтом, інтервалом 1,0-1,5.

   Рекомендується  не переносити таблицю на наступну сторінку. У разі необхідності, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, необхідно пронумерувати стовпці на першій сторінці таблиці і нумерацію вертикальних стовпців повторити на наступній сторінці без повторення «шапки» таблиці, а над нею праворуч розмістити слова «Продовження таблиці» із зазначенням її номера. Заголовок таблиці не повторюють. Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням порядкового номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці у розділі, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Посилаючись на таблицю, вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді, наприклад: «У табл. 1.2…» або «(див. табл. 1.2)». У разі повторення у графі тексту, який складається з одного слова, його можна замінити лапками. Якщо текст повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його заміняють словом «те саме», а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, букв, математичних символів не допускається. Якщо цифрові дані в рядку таблиці не наводяться, в ній ставиться риска. Зразок оформлення таблиці наведено у додатку Л.