Методичні вказівки до виконання дипломних МАГІСТЕРСЬКИХ робіт на здобуття Освітньо-Кваліфікаційного Рівня «МАГІСТР»

   Організаційно керівництво процесом підготовки студентами дипломних магістерських робіт забезпечується системою заходів, до якої входять:

   - вибір і затвердження теми  дипломної магістерської роботи;

   - формування та затвердження індивідуального  завдання на підготовку дипломної магістерської роботи;

   - розробка графіку виконання підготовку дипломної магістерської  роботи;

   - система консультацій;

   - попередній захист дипломної магістерської роботи;

   - надання студентам організаційно-технічної  допомоги.

   Основні обов’язки наукового керівника  дипломної магістерської роботи:

   - консультувати студентів з питань  вибору теми дипломної магістерської роботи, допомагати розробляти її план;

   - допомагати здійснювати добір  спеціальної літератури, підготовлювати  окремі розділи з посиленням на літературні джерела;

   - контролювати дотримання студентом  графіка виконання дипломної магістерської роботи;

   - контролювати якість матеріалу та дотримання обсягу структури дипломної магістерської роботи;

   - інформувати кафедру про хід  виконання студентом дипломної магістерської роботи та про випадки недотримання графіка підготовки окремих розділів і роботи в цілому;

   - брати участь в обговоренні  кафедрою будь-яких питань у  галузі підготовки дипломної магістерської роботи;

   - вносити пропозиції з удосконалення  методики виконання, структури  та якості дипломних магістерських  робіт;

   - бути присутнім на відкритих засіданнях державної екзаменаційної комісії, коли захищаються його дипломники. 
 
 

3. структура, обсяг та основні складові ДИПЛОМНОЇ магістерської роботи

3.1. Структура дипломної магістерської роботи

   Рекомендується  наступна структура дипломної магістерської роботи:

   - Титульний аркуш

   - Зміст

   - Анотація

   - Вступ

   - Розділ 1 (теоретична частина)

   - Розділ 2 (аналітична частина)

   - Розділ 3 (дослідницька частина)

   - Розділ 4 (охорона праці)

   - Висновки

   - Список використаної літератури

   -Додатки.

   Завдання  до роботи, відзив наукового керівника, зовнішня рецензія (за наявністю), копії статей та тез магістра за темою дослідження до складу дипломної роботи не включаються, але надаються державній комісії окремо.

3.2. Обсяг дипломної магістерської роботи

   Обсяг дипломної магістерської роботи має бути в межах 100 – 120 сторінок комп’ютерного тексту у чотирьох розділах. Розподіл дипломної магістерської роботи за обсягами наведений у таблиці 2.1.

   Таблиця 2.1.

   Орієнтовна  структура дипломної магістерської роботи за обсягом

 

   Необхідно рівномірно викладати матеріал по розділах, а в середині розділів – по параграфах. При цьому допускаються певні відхилення, проте не рекомендується, щоб обсяг одного розділу перевищував 30 відсотків загального обсягу роботи.

   3.3. Основні складові дипломної магістерської роботи

   Титульний аркуш (дод. Г) дипломної магістерської роботи містить такі дані:

   - назва вищого навчального закладу;

   - назва кафедри;

   - тема роботи;

   - П.І.Б. автора роботи;

   - П.І.Б., науковий ступінь і звання наукового керівника;

   - П.І.Б, науковий ступінь і звання консультантів.

   Зміст подають на початку дипломної магістерської роботи з  найменуваннями та номерами початкових сторінок анотації, вступу, усіх розділів, підрозділів, висновків, додатків, списку використаної літератури та інше (дод. Д).

   Анотація – це стисле викладення суті виконаної роботи, має метою розкрити її основну ідею і практичне значення.

   Вона  повинна містити такі необхідні  елементи: ключові слова (до 10), постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими чи практичними завданнями в організації або веденні обліку та аудита (контролю); формування мети (постановка завдання) роботи; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розробок у цьому напрямку. Належить використовувати синтаксичні конструкції, що характерні для мови ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів (дод. Е).

   Вступ роботи є початковою частиною тексту (пишеться, як правило, після того, як написана основна частина роботи).

   У вступі розкривають:

   - актуальність теми,

   - мету і задачі дослідження,

   - об'єкт і предмет дослідження,

   - методи дослідження та джерела інформації,

   - практичне значення одержаних результатів,

   - апробація та публікація одержаних результатів.

   Актуальність  теми. Обґрунтовують доцільність та важливість проведення даного дослідження для розвитку відповідної сфери науки чи економіки України. Розкривають сутність і стан наукової проблеми (задачі), а також ступінь вивчення (із зазначенням ініціалів і прізвищ науковців, що займалися даною проблемою), не вирішені питання.

   Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання, рівень її вивчення і які питання залишилися невирішеними в контексті вибраної теми дипломної магістерської роботи.

   Мета  і задачі дослідження. Виходячи із актуальності і недостатньої розробки теми, формулюють мету і завдання дипломної магістерської роботи, які потрібно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати тему як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на кінцеву мету написання дипломної магістерської роботи.

   Наприклад, метою дослідження за темою «Оптимізація механізму управління та обліку необоротних активів на підприємствах залізничного транспорту» є визначення основних напрямів удосконалення методології й організації управління, обліку, контролю необоротних активів на підприємствах залізничного транспорту та виявлення резервів підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах формування ринкової економіки.

   Задачами дослідження є:

   1. Характеристика необоротних активів як обліково-економічної категорії, об’єкта обліку і звітності;

2. Дослідження методології та організації обліку необоротних активів на підприємствах залізничного транспорту;
3. Економічний аналіз формування та ефективності використання необоротних активів на підприємствах залізничного транспорту;
4. Вивчення методології та організації контролю необоротних активів;
5. Розробка основних напрямів удосконалення методології й організації управління, обліку, контролю необоротних активів на підприємствах залізничного транспорту;
6. Виявлення резервів підвищення ефективності використання необоротних активів.

   Об'єкт  і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

   Таким чином, об'єкт і предмет дослідження  як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Зокрема, в об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути спрямована основна увага магістра.

   Наприклад, об’єктом дослідження за темою «Оптимізація механізму управління та обліку необоротних активів на підприємствах залізничного транспорту» є сукупність господарських операцій, пов’язаних із формуванням та використанням необоротних активів в службі локомотивного господарства Придніпровської залізниці.

   Предметом дослідження виступає теоретичні, методологічні та практичні питання обліку, аналізу та контролю необоротних активів, які виникають в процесі господарської діяльності підприємства.

   Методи  дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось відповідним методом.

   Наприклад, при вивченні й узагальненні наукових розробок з обліку, аналізу та контролю необоротних активів використані методи діалектичного, історичного та системного пізнання, зокрема аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Методи порівняння, групування, графічний, табличний,  середніх величин застосовані при оцінці рівня, тенденцій формування і розвитку, організації та методології обліку, аналізу та контролю необоротних активів підприємства залізничного транспорту.

   Наукова новизна одержаних  результатів. Подають стислий опис нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

   Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних деталей та уточнень).

   Практичне значення одержаних  результатів. В роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості чи рекомендації про можливе використання результатів досліджень в науковій діяльності, а в  роботі, що має прикладне значення, - відомості, або пропозиції про практичне застосування одержаних результатів.

   Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, доцільно вказати на ступінь готовності їх до використання або можливих масштабів використання. Необхідно дати також короткі відомості по впровадженню результатів дослідження із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.