Методичні вказівки до виконання дипломних МАГІСТЕРСЬКИХ робіт на здобуття Освітньо-Кваліфікаційного Рівня «МАГІСТР»

   Апробація результатів роботи. Вказується, на яких конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень.

   Публікації. Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дипломної магістерської роботи.

   Основна частина дипломної магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, які узагальнюються у таких частинах: теоретична частина, аналітична частина, дослідницька частина.

   Розділ 1 (теоретична частина). У цьому розділі (частині) обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд нормативно - правової бази та літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкривається історія розвитку наукової думки, ступінь вивченості проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, показується у чому єдність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовується, яких поглядів на цю проблему і чому дотримується студент у своїй дипломній магістерській роботі.

   Огляд літературних джерел доцільно групувати так:

1. Роботи, в яких висвітлюється історія розвитку проблеми.
2. Теоретичні роботи, які повністю присвячені темі.
3. Роботи, що розкривають тему частково, окремі її сторони.
4. Роботи, у яких тема або окремі її сторони висвітлюються чи оцінюються неоднозначно, суперечливо.

   Огляд закінчується коротким висновком про  ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

   Розглядаються також законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи, подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження, наводяться (на основі теоретичних обґрунтувань вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) шляхи розвитку  цього об’єкта, розкривається методологія і техніка дослідження.

   Крім  того, у розділі потрібно обґрунтувати актуальність дослідження обраної теми в сучасних умовах.

   Результатом цієї частини має бути певна методологічна  модель, яка буде використовуватись для аналізу предмета дослідження у наступних частинах роботи та при формуванні висновків.

   Розділ 2 (аналітична частина).  В аналітичній частині на прикладі конкретної організації, використовуючи розроблену у теоретичній частині методологічну модель, подається аналіз стану досліджуваного об’єкта за останні чотири роки. Вихідними даними для аналізу можуть бути економічна, фінансова, статистична, управлінська та інші види документації цієї організації. Аналіз повинен здійснюватись з урахуванням різних чинників впливу на об’єкт дослідження. Аналізуючи об’єкт дослідження, встановлюється його стан.

   Базовими  підрозділами аналітичної частини  повинні бути: аналіз техніко - економічних  показників, фінансового стану та результатів діяльності об`єкту дослідження за попередні чотири роки, а також особливості обліку і контролю діяльності об`єкту дослідження.

   Аналітичний розділ має бути закінчений  аргументованими висновками, де у стислій формі наводяться результати аналізу і розвитку проблеми та шляхи її розв’язання. Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (графічна, таблична, у вигляді моделей, блок-схем  тощо).

   Розділ 3 (дослідницька частина). Дослідницький розділ базується на комплексному підході до аналізу об’єкта дослідження в динаміці за певний період часу. При цьому важливою умовою є дослідження чинників, які мають вплив на об’єкт дослідження. Вагомість тих чи інших чинників обґрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, методів математичної статистики, моделювання тощо. Ця частина є логічним продовженням теоретичної та аналітичної частини. У ній наводяться результати вивчення можливих шляхів розв’язання виявлених проблем. Призначенням цього розділу є дослідити тенденції і закономірності зміни економічних показників, зокрема тих, значення яких вказано у завданні.

   У дослідницькій частині також наводяться обґрунтування заходів щодо покращання діяльності об’єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об’єкта. Конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) магістра повинні націлюватись на забезпечення показників економічного зростання підприємства.

   Розділ 4 (охорона праці). Розділ з питань охорони праці виконується за необхідності, під керівництвом консультанта з кафедри «Безпека життєдіяльності», на підставі вимог цієї кафедри.

   Висновки є логічним завершенням роботи. У них коротко і стисло викладаються основні результати, які одержали достатнє обґрунтування в основній частині тексту. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Надзвичайно важливим є те, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках зазначається не тільки те позитивне, що вдалось виявити у результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

   Спочатку  у висновках зазначають актуальність досліджуваної проблеми (питання) та її важливість для науки і практики. Потім коротко оцінюють стан вивчення питання та існуючі проблеми. Далі розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), а також результати аналізу. В кінці висвітлюються основні шляхи розв’язання досліджуваної проблеми.

   У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

   Список  використаних джерел необхідно подати за зразком поданим у додатку Ж.

   У додатках наводяться допоміжні матеріали з теми дослідження (таблиці, схеми, графіки, діаграми, первинні облікові документи, облікові регістри, форми звітності, розрахунки тощо).

   За  необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для  повноти сприйняття дипломної магістерської роботи:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• розрахунки  економічного ефекту;

• інструкції  і методики, опис алгоритмів і програм  вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання магістерської  роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру.

   Усі наведені в додатках форми документів і облікових регістрів, таблиць, відомостей тощо заповнюються цифровими  даними, взятими з матеріалів досліджуваного (базового) підприємства. На всі додатки необхідні посилання у тексті магістерської дипломної роботи, а самі додатки розміщуються в послідовності посилань на них і нумеруються.

   Першими позначаються обов’язкові додатки, які включають інформацію демонстраційного матеріалу (плакатів).

3.4. Мова і стиль дипломної магістерської роботи

   Оскільки дипломна магістерська робота є насамперед кваліфікаційною працею, її мові і стилю слід приділити дуже серйозну увагу.

   Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Це знаходить своє відображення у всій системі мовних засобів. Матеріал дипломної магістерської роботи викладається за допомогою безособових конструкцій: «робиться», «виконується», «пропонується» тощо.

   Для тексту дипломної магістерської роботи характерними є смислова завершеність, цілісність і зв'язність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків тут є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже ), заперечення (проте, тимчасом, але, у той час як, тим не менше, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до..., звернімося до..., розглянемо, зупинимось на..., розглянувши..., перейдемо до..., необхідно зупинитися на..., необхідно розглянути...), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати...)

   Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний).

   Текст дипломної магістерської роботи характеризується тим, що його складають лише точні, отримані в результаті дослідження відомості та факти. Це обумовлює і точність їх словесного вияву, і, таким чином, використання спеціальної термінології.

   Завдяки науковим (спеціальним) термінам стає можливим у короткій та економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики фактів, понять, процесів, явищ.

   Зазначимо, що науковий термін - це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна галузь має свою, притаманну тільки їй, термінологічну систему.

   Не використовується також замість прийнятих у даній галузі термінів професійна лексика. Професіоналізми - це не позначення наукових понять, а умовні, у вищому ступені диференційовані найменування реалій, які використовуються в середовищі вузьких фахівців і зрозумілі тільки їм.

   У науковій мові, яка використовується при написанні дипломної магістерської роботи, дуже поширені вказівні займенники «цей», «той», «такий». Вони не тільки конкретизують предмет, але й визначають логічні зв'язки між частинами висловлювання (наприклад, «Ці дані служать достатньою підставою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» через неконкретність їх значення в тексті дипломної магістерської роботи не використовуються.

   Для тексту дипломної магістерської роботи, який потребує складної аргументації і виявлення причинно-наслідкових відносин, властиві складні речення різних видів з чіткими синтаксичними зв'язками. Звідси розмаїття складених сполучників підрядності «завдяки тому, що», «між тим як», «тому що», «замість того, щоб», «з огляду на те, що», «зважаючи на те, що», «внаслідок того, що», «після того, що», «в той час як» та ін. Особливо часто використовуються похідні прийменники «протягом», «відповідно до... », «у результаті», «на відміну від...», «поряд з...», «у зв'язку з» тощо.

   Безособові речення в тексті дипломної магістерської роботи вживаються при описі фактів, явищ та процесів. Називні речення використовуються в назвах розділів, підрозділів і пунктів, у підписах під рисунками, діаграмами, ілюстраціями.

   Обов'язковою вимогою об'єктивності викладу матеріалу є також вказівка на джерело повідомлення, автора висловленої думки, чи якогось виразу. У тексті дипломної магістерської роботи цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням», «за відомостями», «на думку»,  «на нашу думку»).

   Якостями, котрі визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Смислова точність - одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації, вміщеної в тексті дипломної магістерської роботи. Недоречно вжите слово може суттєво викривити сенс написаного, призвести до подвійного тлумачення тієї чи тієї фрази, надати всьому тексту небажаної тональності.

   Поганою є звичка пересипати свою мову заплутаною книжковою лексикою, переобтяжувати її чужомовними словами.

   Ще одна необхідна якість наукової мови - її ясність. Ясність - це вміння писати доступно і дохідливо. Практика показує, що особливо багато неясностей виникає там, де магістри замість точних кількісних значень використовують слова і словосполучення з невизначеним або занадто узагальненим значенням. У випадках, коли матеріал дипломної магістерської роботи обґрунтовується з посиленням на імовірні поняття, доцільно використовувати водні слова «як правило», «переважно» тощо.

   Стислість - третя необхідна й обов'язкова якість наукової мови. Реалізація цієї якості означає вміння уникнути непотрібних повторів, надмірної деталізації. Кожне слово і вираз служать тут тій меті, яку можна сформулювати таким чином: якомога не тільки точніше, але й стисліше донести сутність справи. Тому слова і словосполучення, які не несуть жодного смислового навантаження, повинні бути повністю виключені з тексту дипломної магістерської роботи.