Аудит малоцінних та швидкозношувальних предметів

Компанія SАР іде назустріч потребам своїх клієнтів і надає їм можливість оцінити переваги поетапного впровадження. Рішення «Управління ресурсами підприємства» побудовано таким чином, що компанії можуть впроваджувати тільки реально необхідні їм у цей момент функції. У міру розширення або зміни потреб бізнесу можна додавати нові функціональні можливості, спрощуючи тим самим процес технологічної модернізації й забезпечуючи швидке перетворення інвестицій у реальний прибуток.

Строки  виконання робіт з розробки й  впровадження кожної черги системи  на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» будуть визначені при підготовці відповідних проектів.

Орієнтовні  строки виконання робіт з першої черги проекту:

• початок - серпень 2007 року;
• закінчення - січень 2008 року (старт першої черги системи).

Але згідно наказу №144 від 28.12.07. кінцевий термін впровадження проекту продовжено до 01.07.08.

Інтегровану інформаційну системи ВАТ «АрселорМіттал Кривій Ріг» передбачається реалізувати  на базi ЕRР-пакета SAP ERP 2005 виробництва компанії SАР АG.

Підрозділи УЖКГ, АПК включені в  обсяг проекту тільки з метою  консолідації їх у бухгалтерську  звітність по підприємству в цілому. Дані бухгалтерського обліку по цих  підприємствах повинні надходити  в систему тільки у вигляді  оборотного балансу.

Метою проекту впровадження ЕRР-системи є формування сучасної корпоративної системи управління, що забезпечить збір, упорядкування й використання інформації, необхідної для ефективного управління підприємством. Інтеграція функцій служб ВАТ «АрселорМіттал Кривій Ріг» у єдиному інформаційному просторі в режимі «реального часу» підвищить актуальність інформації для фінансових і збутових служб, підвищить гнучкість схем прийняття управлінських рішень, скоротить час прийняття цих рішень.

Завданнями  впровадження ЕRР-системи є:

• отримання достовірного обліку й закриття звітного періоду (операційна діяльність) - до 6-00 годин 1 числа місяця після звітного;
• одержання форм 1 й 2 (баланс і фінансові результати) до 6-00 годин 5 числа місяця після звітного;
• одержання протягом звітного періоду добової (змінної) оперативної інформації про обсяг виробництва, закупівель, реалізації й поточних витрат підприємства;
• забезпечення інтеграції функцій різних підрозділів у єдині бізнес процеси (забезпечити єдиний ланцюжок проходження документів);
• забезпечення інтеграції бізнес процесів у єдину систему процесів підприємства;
• забезпечення керівництва підприємства актуальною й максимально достовірною інформацією для підвищення ефективності управлінської діяльності;
• забезпечення високого інформаційно-технічного рівня організації процесів й умов роботи персоналу;
• скорочення трудовитрат на виконання рутинних розрахункових операцій;
• виключення дублювання введення інформації;
• максимальне виключення впливу людського фактора;
• спрощення завдань супроводу.

Господарські операції, пов'язані  з рухом матеріалів (надходження, відпуск, переміщення і т.д.) відображається в системі SAP ERP за допомогою видів рухів. Вид руху - це тризначний ідентифікаційний ключ для відображення в системі тієї або іншої господарської операції.

Отже, в системі SAP ERP створений компонент управління запасами -вид руху, який служить для обліку стану запасів і рухів матеріалів. Відповідний співробітник підприємства, виконуючи реєстрацію рухів матеріалів у системі, має справу тільки з кількісними даними. Проводки по основним рахункам здійснюється автоматично відповідно до настроювань системи.

Таким чином, запровадження SAP ERP на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» дозволить зменшити загальний обсяг документів, забезпечить інтеграцію функцій різних підрозділів у єдині бізнес процеси, оперативність отримання облікової та управлінської інформації, в т. ч. з управління матеріальними потоками.

Крім того, впровадження комп’ютерної техніки в процес обліку малоцінних предметів дає можливість не лише безпомилково розрахувати дані, а  й прискорити роботу бухгалтерії, підвищити  продуктивність всіх учасників бізнесу.

Отже, можемо зробити висновок, що під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор  має ретельно вивчити ті законодавчі  та нормативно-правові акти, невиконання  вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства. 
Згідно з міжнародним операційним стандартом, аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому. Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора – впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

УЗАГАЛЬНЕННЯ  РЕЗУЛЬТАТІВ ТА

ФОРМУВАННЯ ДОСЬЄ АУДИТОРА

 

 

3.1. Аудиторський звіт та висновок аудитора

 

Узагальнення результатів  аудиту служить головним засобом  оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими  аспектами і відповідно до загальноприйнятих  принципів бухгалтерського фінансового  обліку та фінансової звітності. Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки. Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати.

Суб'єкти підприємницької  діяльності (замовники) зацікавлені  у виявленні недоліків у фінансово-господарській  діяльності, усуненні та попередженні (профілактиці) їх. Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті [20, с.213].

Узагальнення результатів  аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької  діяльності регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» та Національними нормативами аудиту України № 6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки», № 14 «Аудиторські докази», № 20 «Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку», № 26- 27 «Аудиторські висновки та звіти», № 28-29 «Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів».

Отже, по закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського  обліку, достовірності звітності  та законності господарських операцій повинні бути представлені в аудиторському звіті. Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню. Аудиторський звіт включає загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини. 
У вступній частині вказують місце і дату складання звіту, назву аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Національні нормативи аудиту, якими керувався аудитор. В аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів та встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності. Третя, підсумкова частина аудиторського звіту включає висновок за результатами аудиторської перевірки [15, с.221].

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок  складання звітності та принципам  обліку, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 «Аудиторський висновок» та № 28 «Аудиторські висновки спеціального призначення».

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності  до процесуального законодавства України.

Аудиторський висновок складається  у довільній формі, але обов'язково повинен містити наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову  звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського  висновку [15, с.238].

Таким чином, результати аудиторської перевірки відображаються в аудиторському звіті (Додаток М). Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом. А аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Прикладом аудиторського висновку стосовно наявності та руху малоцінних предметів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є додаток Н. Крім того, до висновку надається акт прийому-здачі (Додаток  П).

 

3.2. Рекомендації та розробки аудитора згідно умов договору

 

Отже, після проведення аудиту наявності та руху малоцінних предметів, результати аудиту було оформлено висновком, який засвідчений підписом аудитора, з оцінкою стану бухгалтерського  обліку малоцінних предметів і звітності, в частині малоцінних предметів  – рекомендаціями і поясненнями.

Стосовно покращення подальшої  роботи підприємства ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», то треба звернути увагу  на особливості заповнення документів. Тобто іноді недостає печатей, підписів, або прізвищ матеріально-відповідальних осіб. Це не суттєво впливає на визначення фінансового результату, але є  досить важливим.

Також необхідно доповнити  наказ інструкціями для даного підприємства, в яких би йшлося про порядок списання МШП, що стали непридатними для їх подальшої експлуатації, порядок списання вартості МШП при їх передачі в експлуатацію, а також метод оцінки і списання МШП. Тому що їх відсутність знижує достовірність оцінки корисних відходів при вибутті малоцінних предметів, зменшує відповідальність працівників за правильність оформлення малоцінних предметів.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Результати проведеного  дослідження дозволяють зробити  висновок про те, що мета роботи досягнута повністю, розкрита існуюча система бухгалтерського обліку і методика ведення обліку малоцінних предметів на підприємстві ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В ході проведення дослідження  організації обліку малоцінних предметів  були запропоновані зміна в організації  роботи бухгалтерського обліку підприємства ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що дозволить зробити систему динамічнішою і підвищити оперативність відображенню в обліку вимог швидкозмінної ринкової ситуації.

Завдання даної роботи досягнуті повністю.

В ході даної роботи ознайомились з основними нормативними матеріалами і положеннями по обліку малоцінних предметів на підприємствах, проаналізували їх виконання на аналізованому підприємстві. Звітність, по відображенню в бухгалтерському обліку даного підприємства малоцінних і предметів, визнана достовірною, а також внесені конкретні пропозиції по вдосконаленню обліку малоцінних предметів.

В процесі виробництва  продукції, виконання робіт, надання  послуг  наряду із засобами праці  беруть  участь предмети  праці,  які  обслуговують  виробничі цехи, а їх вартість повністю включається  в  собівартість готової продукції (робіт,  послуг). 

Аудит малоцінних предметів  означає перевірку дотримання в  бухгалтерському обліку методологічних засад формування інформації про  малоцінні предмети, а також розкриття  інформації про них у фінансовій звітності.

До малоцінних предметів  відносяться необоротні матеріальні  активи та малоцінні та швидкозношувані  предмети, тобто засоби праці, які  приймають участь у виробничому  процесі як засоби праці (інструменти  та прилади), господарські предмети (столи, стільці та ін.), засоби захисту працівників від впливу виробничого середовища (спецодяг, спецвзуття та ін.). Тобто засоби праці невеликої вартості,а термін служби яких незначний. Для того щоб зрозуміти завдання, методичні прийоми та джерела проведення аудиту малоцінних предметів, необхідно перш за все розкрити сутність та особливості їх використання.

Малоцінні предмети за своєю  функціональною роллю  на підприємстві є такими ж засобами праці, як і  основні засоби, тобто використовуються в процесі виробництва без  зміни натуральної форми і  поступово зношуються. Але вони мають  і особливості оборотних засобів.

Господарські   операції,   пов'язані   з  малоцінними предметами,   наступні:   придбання у постачальників; внутрішнє переміщення, відпустка у виробництво і невиробничі потреби; реалізація (вибуття) та ін.