Аудит грошових коштів

     Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань аудитор повинен володіти нормативно-правовою базою, що стосується саме цієї ділянки перевірки.

        Особливою формою аудиторської перевірки є незалежний аудит. З одного боку, він є основою при плануванні обсягу незалежного зовнішнього контролю, з другого боку – обумовлений внутрішніми проблемами підприємства. Аудит повинен забезпечити достовірність інформації підприємства, збереження активів, відповідність вимогам законодавчих актів і норм, зменшення витрат на проведення внутрішнього контролю.

      Організація аудиту повинна формуватися на базі внутрішніх вимог підприємства:

1. Для кожного об’єкту, що підлягає перевірці формується перелік питань.
2. З метою досягнення підприємством та його підрозділами встановлених параметрів розробляються рекомендації, норми й стандарти.
3. Здійснюється оцінка одержаних результатів за даними перевірки.
4. Забезпечується розробка рекомендацій щодо ліквідації на підприємстві та його підрозділах негативних явищ.

      Основним  принципом реалізації вимог аудиту є попередження недостовірної  інформації, зловживань, крадіжок. Це обумовлює структуру і напрямки аудиторської перевірки. Аудит касових операцій проводиться згідно наступних напрямків (стадій).

      На  першій стадії аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути:

• організацію збереження грошових коштів у касі;
• здійснення угод  із матеріально відповідальними особами (наявність договорів із касирами);
• порядок надходжень та видатків грошових коштів;
• забезпечення реальності ведення обліку за напрямками діяльності підприємства;
• дотримання необхідних процедур організацій здійснення господарських операцій з грошовими коштами;
• дотримання вимог до первинних та зведених документів, що забезпечує наявність доказів про їх здійснення;
• використання та забезпечення бухгалтерської документації з обліку грошових коштів згідно «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку».

      Ретельне  вивчення вищезазначених питань дасть  змогу  аудитору визначити думку  про стан господарських операцій з грошовими коштами на підприємстві, визначити недоліки в їх організації  та можливі напрямки ліквідації порушень, зловживань.

      Друга стадія аудиту грошових коштів у касі передбачає проведення інвентаризації грошових коштів, що знаходяться у  касі підприємства. Виявлення нестачі, крадіжки грошей, прихованої неоформленої документами і розписками виявляється шляхом інвентаризації готівки.

      У кінці її проведення необхідно скласти  відомість інвентаризації з грошових коштів та цінних паперів, що знаходяться  у касі, перевірити попередній результат  з інвентаризації грошей в Акті попередньої  перевірки грошових коштів у касі та обов’язково зафіксувати результати інвентаризації в робочих документах аудитора.

      На  цій стадії аудитор повинен вивчити  накази керівника про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявність проведення раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства.

      Третя стадія перевірки визначає правильність та достовірність заповнення прибуткових  та видаткових касових ордерів. При  цьому неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання, помарки тощо.

      Прибуткові  та видаткові касові ордери повинні  бути належно оформлені. Документи  на видачу грошей мають бути підписані  керівником і головним бухгалтером  підприємства або особами, ними уповноваженими.

      Прибуткові  касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалось збереження цих записів потягом терміну зберігання документів.

      Аудитором уважно перевіряється використання бланків прибуткових касових  ордерів, їх облік та зберігання, а також наявність та порядок ведення журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, які обов’язково звіряються з даними записами у касовій книзі.

      Перевіряючи порядок ведення касової книги  необхідно впевнитись, що підприємство має тільки одну касову книгу. Під час перевірки звіту касира і прикладених до нього документів аудитор зіставляє номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів, прикладених до звіту, із записами в журналі реєстрації, щоб переконатися у повноті обліку останніх касових операцій. Якщо буде виявлено розбіжності у сумі або нумерації ордерів, з’ясовують причину. Щоб перевірити як дотримано встановлений ліміт залишку грошей на окремі дати й у середньому за місяць із лімітом залишку. При підрахунку фактичних залишків грошей у касі вилучається готівка, призначена для виплати заробітної плати, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пенсій і премій.

      Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на четвертій стадії аудиту. Встановлюється, на які цілі підприємство отримувало й видано готівку. Для цього аудитором вивчаються корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки банку. Після того, як установлена мета отримання готівки з поточного рахунку, перевіряється дотримання її підприємством шляхом вивчення касових документів (прибуткових та видаткових касових ордерів, касової книги) та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (авансові звіти, відомості на отримання заробітної плати, відомості на закупівлю сільськогосподарської продукції). Використання готівки за цільовим призначенням перевіряють зіставленням даних про одержанням з банку грошей з даними по їх витрачання (балансовим методом, тобто залишок на початок із рахунка 30 «Каса» плюс оборот за дебетом за цим же рахунком і мінус оборот за кредитом). Для цього використовують дані звітів касира з доданими документами, дані облікових регістрів з дебету і кредиту рахунка 30 «Каса» і журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

      Особлива  увага приділяється аудитором перевірці  операцій видачі готівки на розрахунки з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати готівкою виручкою чи інших грошових надходжень.

      Наступна  стадія аудиту передбачає перевірку  повноти оприбуткування готівки в касі підприємства.

      Аудитор повинен визначити повноту та своєчасність прибуткування готівки, яка надходить із різних джерел:

• за реалізовану продукцію;
• одержання грошей з поточних рахунків;
• невикористаних підзвітних сум;
• депоновану заробітну плату.

      З цією метою аудитор звіряє дані прибуткових  касових одерів та касових книг з:

• даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних;
• Корінцями грошової чекової книжки підприємства та банківськими виписками, журналом №1 та відомістю до нього;
• Авансових звітів та журналу-ордера №3;
• Відомостей за заробітну плату.

      На  п’ятій стадії аудитор перевіряє  додержання підприємством установленого  ліміту залишку готівки в касі. Перевіряється повідомлення банку  про встановлення залишку готівки в касі, касова книга на педмет виявлення перевищення встановленого ліміту.

      Наступна  стадія аудиту передбачає перевірку  відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

      Остання стадія перевірки є зіставлення первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів із даними, відображеними у звітності підприємства, із метою встановлення їх відповідності.

      За  порушення підприємствами норм обігу  готівки, що встановлюється Національним банком України, застосовуються фінансові санкції згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм із регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995р.

      Методика  проведення аудиту касових операцій узагальнена  в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Методика проведення аудиту касових операцій

      У практиці аудиторської роботи до основних видів порушень касової дисципліни відноситься:

• пряме викрадення коштів;
• крадіжка грошей за рахунок приховання документів і розписок;
• привласнення суми готівки, що надійшла до каси з банку від фізичних осіб за прибутковими касовими ордерами;
• надмірне списання коштів за касою, що виникає внаслідок повторного використання прибуткових та видаткових касових ордерів, неправильного підрахунку залишків у первинних та зведених документах згідно звітів касирів; безпідставного списання грошових коштів за касою за фіктивними документами;
• підробки сум у законно оформлених документах, що підлягають списанню (у бік збільшення);
• привласнення сум готівки, що законно нарахована різним особам та організаціям; привласнення депонованої заробітної плати та коштів і сум готівки, яка належить іншим підприємствам;
• розрахунки готівкою, що перевищують встановлений законодавством ліміт каси;
• порушення законодавства щодо застосування електронних контрольно-касових апаратів у розрахунках з населенням;
• неправильне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку.

      Організацію та постановку бухгалтерського обліку, достовірність облікових даних аудитор може оцінити при наявності достатньої кількості доказів.

Їх можна  одержати, використовуючи наступні методи збору (рис. 1.1) 
 
 
 
 
 
 

      Рис. 1.1. Методи збору аудиторських доказів

      Таким чином, використовуючи вищевказані  методи аудиторських доказів, аудитор  визначає, який із вказаних методів необхідно застосовувати для виявлення кожного із можливих порушень з грошовими коштами.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Розділ  2. Сучасний стан обліку і аудиту касових операцій в        ДП ДГ «Шевченківське»