Ароматизацiя облiку витрат

     Особливістю "1С: Бухгалтерії" є те, що в її інформаційній базі зберігається інформація не тільки про документи, операції та зроблені ними проводки, але й бухгалтерські підсумки – сальдо та обороти по рахункам і субконто. Коли відбувається проведення документа або операції, одночасно з реєстрацією в ІБ проводок автоматично перераховуються й бухгалтерські підсумки. "1С: Бухгалтерія" зберігає залишки та обороти по рахункам з деталізацією по субконто та обороти між синтетичними рахунками без врахування аналітики. Бухгалтерські підсумки зберігаються помісячно.

     Для автоматизації обліку та аналізу  господарської діяльності підприємства використовується зведений облік єдиного реєстру інформаційної бази – журналу операцій. Аналіз та формування фінансової звітності проводиться завдяки використанню системи звітів. Для цього в діалоговому вікні підготовки до видачі відповідного звіту необхідно вибрати період, за який проводиться аналіз, та відповідний рахунок (субрахунок). При необхідності також вибирається необхідний субконто. Перед формуванням фінансової звітності обов’язково необхідно провести операцію "Закриття періоду", який закриває рахунки доходів та витрат та формує фінансові результати. Після закриття періоду баланс та звіт про фінансові результати формуються автоматично при використанні однойменного регламентованого звіту. Налаштування цих звітів відбувається сервісною службою, яка проводить, як правило, щоквартальне оновлення та доповнення нормативної бази і при необхідності, підключає нові модифіковані регламентовані звіти.

      Конфігурація  для сільськогосподарських підприємств  України є доповненням до стандартної конфігурації "Бухгалтерський облік для України 7.70.206", що у свою чергу є універсальною системою для автоматизації ведення бухгалтерського обліку.

      Дана  конфігурація є розробкою фірми  ТОВ "Кварц" і реалізує  стандартну методологію бухгалтерського і  податкового обліку для сільськогосподарських підприємств відповідно до поточного законодавства  України і являє собою типове рішення для автоматизації с/г підприємств.

      У порівнянні зі стандартною конфігурацією  в даній конфігурації передбачені  механізми ведення бухгалтерського обліку, з огляду на специфіку сільськогосподарських підприємств:

• доопрацьовано стандартний план рахунків з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва;
• передбачено можливість обліку поголів'я тварин у кількості і за  вагою;
• передбачено механізм ведення обліку продукції сільськогосподарського виробництва протягом року по плановій собівартості.
• включено додаткові довідники, що забезпечують аналітичний облік;
• передбачено документи розподілу витрат допоміжних виробництв;
• розроблено документи, що дозволяють вести такий розріз обліку як переробка (власної і давальницької сировини) а також передача сировини в переробку іншим підприємствам на давальницьких умовах;
• широкі можливості нарахування і виплати заробітної плати з розбивкою її по витратних рахунках.
• автоматичний розрахунок відпусток і лікарняних у різних тимчасових інтервалах.
• включено додаткові звіти, що враховують специфіку сільськогосподарських підприємств: "Відомість обліку руху тварин".

      4. 5. Постановка задачі автоматизації обліку витрат в рослинництві та її реалізації в комп’ютерній бухгалтерії 

      Автоматизація обліку витрат в рослинництві охоплює широке коло трудомістких операцій. До них відносять: групування виробничих витрат за напрямками витрачання, визначення нормативної та фактичної собівартості продукції, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків.

     Специфікою  комп’ютеризації обліку витрат в рослинництві є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках автоматизації обліку (праці і заробітної плати, матеріалів тощо). Автоматизація обліку витрат на виробництво включає три взаємопов’язані  ділянки роботи:

     1). Оперативний облік витрат на  виробництво, рух матеріалів, продукції і незавершеного виробництва.

     2). Зведений облік витрат на виробництво  і визначення собівартості продукції.

     3). Складання звітних калькуляцій  за видами виробів.

      У типовій конфігурації „1С: Бухгалтерії” можуть бути реалізовані різні варіанти обліку витрат в рослинництві: з використанням рахунків 8 і 9 класів, з використанням рахунків тільки 8 класу, з використанням рахунків тільки 9 класу (рис. 1а, б, в).

     У варіанті 1а протягом звітного періоду (місяця) витрати на виробництво  відносяться в дебет рахунків класу 8 з кредиту рахунків матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Документи конфігурації, що дозволяють робити це автоматично, показано в таблиці 4. 3. на. Витрати, накопичені протягом місяця на цих рахунках, закриваються документом „Финансовые результаты” в режимі „Закрытие элементов затрат (счета класса 8)”. При цьому прямі виробничі витрати відносяться в дебет рахунка 23 „Виробництво”. Загальновиробничі витрати відносяться в дебет рахунка 91.

     У варіанті 1б протягом звітного періоду витрати на виробництво відносяться в дебет рахунків класу 8 з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. При цьому використовуються ті самі документи конфігурації (таблиця 4. 3.).

Рис 1а. Відображення витрат з допомогою  рахунків 8 і 9 класів. 

      Рис 1б. Відображення витрат з допомогою  рахунків тільки 8 класу.

      Рис 1в. Відображення витрат з допомогою  рахунків тільки 9 класу.

Таблиця 4. 3.

Документи програми "1С: Підприємство" для обліку витрат

     Накопичені  витрати на рахунках класу 8 закриваються документом „Финансовые результаты” в режимі „Закрытие элементов затрат (счета класса 8)” на рахунок 23 „Виробництво”. При цьому окремо накопичення загальновиробничих витрат у програмі не передбачено. Оскільки П(С)БО 16 передбачає такий розподіл, його можна організувати вручну, виділивши для цього спеціальний субрахунок, наприклад 841 „Загальновиробничі витрати”.

     У варіанті 1в витрати виробництва  протягом звітного періоду відносяться  в дебет рахунка 23 „Виробництво”  безпосередньо з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Загальновиробничі витрати  відносяться в дебет рахунка 91 також безпосередньо з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Для цього використовуються ті самі документи конфігурації (таблиця 1).

     Далі  ці три схеми аналогічні:

     1. Після закінчення періоду загальновиробничі витрати розподіляються між рахунками виробництва і собівартості готової продукції (за субконто „Виды затрат”) згідно з П(С)БО 16. Розподілені витрати відображаються за дебетом рахунка 23 (відповідний вид діяльності) і за кредитом рахунка 91. Нерозподілені витрати відображаються за дебетом рахунка 901 „Собівартість реалізованої продукції”. Для цього в програмі використовується документ „Финансовые результаты” в режимі „Закрытие общепроизводственных затрат (счет 91)”.

     2. Проводиться оцінка незавершеного  виробництва. інформація про це вводиться у програму документом „Незавершенное производство”.

     3. Протягом звітного періоду випуск  готової продукції відображається  за обліковими цінами. Така можливість  передбачається інструкцією №291, наприклад, за плановою виробничою собівартістю, на рахунку 26 „Готова продукція”, на якому аналітичний облік ведеться в розрізі видів продукції. Використовується документ „Калькуляція” в режимі „Предварительная”. Для оцінки вартості матеріальних запасів, використаних для виробництва готової продукції, застосовується один із методів оцінки вибуття запасів, передбачених п. 16 П(С)БО 9. У програмі метод визначається константою „Метод партионного учета”.

     4. Наприкінці звітного періоду,  коли визначено фактичну собівартість  готової продукції, розраховується відхилення фактичної собівартості продукції від її вартості за обліковими цінами (нормативною або плановою собівартістю) і списується в дебет рахунка 26 за видами продукції пропорційно до вартості за обліковими цінами. Таким чином, за рахунком 26 готова продукція оцінюється за фактичною виробничою собівартістю. У програмі це робить документ „Калькуляція” в режимі „Окончательная”.  
 
 

      Планом  рахунків бухгалтерського обліку передбачено застосовувати рахунок 23 „Виробництво” для відображення інформації про витрати на виготовлення продукції; рахунок 26 „Готова продукція” – для відображення руху готової продукції; рахунок 25 „Полуфабрикаты” – для відображення руху напівфабрикатів власного виробництва

     Аналітичний облік на рахунку 23 „Виробництво”  має давати можливість вирішити два  завдання – можливість калькулювати собівартість окремого виду продукції (для цього використовується субконто „Виды деятельности”) і визначати структуру собівартості за економічними елементами, як вимагає п. 21 П(С)БО 16 (це дозволяє зробити субконто „Виды затрат”). Звернімо увагу, що в програмі передбачено документи для методу нормативної калькуляції. Якщо говорити спрощено – усі прямі, змінні загальногосподарські та розподілені постійні загальногосподарські витрати збираються на рахунку 23 на один вид діяльності „Виробництво” і звідти списуються на конкретну номенклатуру продукції за нормами, зазначеними в калькуляції. Наприкінці місяця з урахуванням незавершеного виробництва собівартість продукції доводиться до фактичної. Такий метод зазвичай використовується в масовому виробництві, тобто там, де є сенс складати нормативні або планові калькуляції.

     Як  альтернатива, якщо підприємство займається випуском одиничної або унікальної продукції, під видом діяльності можна розуміти і конкретне замовлення, і конкретну одиницю продукції. Усі прямі витрати збираються на цей вид діяльності, між такими видами діяльності розподіляються загальновиробничі витрати, і таким чином здійснюється калькулювання. При цьому слід враховувати можливість визначення прямих витрат (матеріалів, заробітної плати) на кожен вид продукції.

     Для обліку витрат за елементами застосовують субконто „Види витрат”. Це дворівневий довідник (додаток ). На першому рівні витрати згруповані за видами відповідно до П(С)БО 16. На другому рівні витрати групуються за економічними елементами. Кожному елементу відповідає рахунок, на який будуть списані витрати (у цьому випадку – рахунок 23 „Виробництво”).

     Для формування собівартості продукції  можна використати всі методи реєстрації інформації – операції, введені вручну, типові операції і документи „1С: Бухгалтерії”. Основні документи, які призначені для автоматизації обліку витрат (зокрема прямих витрат на виробництво і загальногосподарських витрат), показано в таблиці 1.

      Організація аналітичного обліку на рахунку 23 – одне з найважливіших питань організації обліку витрат на виробництво. З настроювання плану рахунків бачимо, що облік прямих виробничих витрат ведеться на рахунку 23 в аналітичному розрізі видів діяльності і видів витрат (додаток ).

      Особливістю прямих витрат є можливість їхнього  обліку аж до конкретної одиниці продукції, що виготовляється. На рахунку передбачена  організація аналітичного обліку по видах діяльності, що дозволяє виявити (калькулювати) собівартість продукції по кожному виді діяльності. У цьому зв'язку, обліковому працівнику надається визначена гнучкість у виборі того, що розуміти під видом діяльності. Це може бути окрема одиниця продукції, що випускається, партії чи виробів груп продукції, що випускається. Конкретне наповнення змісту даного поняття здійснюється на рівні заповнення значень довідника „Види діяльності”. Споконвічно, у типовій конфігурації введені три найбільш розповсюджені види діяльності, що при необхідності можна змінювати, видаляти чи додавати.

      Крім  інформації про собівартість продукції  для ефективного управління виробництвом важливо мати зведення про структуру собівартості, тобто, з яких елементів вона складається, яка частина приходиться на матеріали, яка на оплату праці, на обслуговування машин і устаткування. Для цієї мети передбачена організація аналітичного обліку по видах витрат. Перелік статей витрат установлюється підприємством самостійно в залежності від характеру і структури виробництва. Установлений на підприємстві перелік вводиться в довідник „Види витрат”.