Контроль за виконанням бюджету

     Таким чином, одним із завдань з удосконалення  юридичної відповідальності Мінфін України має стати чітке законодавче  розмежування відповідальності цього  органу і відповідальності його посадових та службових осіб. Підтвердженням раціональності такого кроку є чинні законодавчі норми, що стосуються інших державних фінансових органів. Так, Бюджетний кодекс України ст. 123 передбачив відповідальність органів Державної казначейської служби України за: 1) невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів; 2) несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів; 3) здійснення витрат з перевищенням показників, затверджених розписом бюджету; 4) порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету та здійсненні платежів за бюджетними зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетних асигнувань; 5) недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів. Крім того, керівники органів Державної казначейської служби України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів (п.2 ст. 123 БКУ) [22].

     Враховуючи викладене щодо відповідальності фінансових органів, як органів державної влади, у тому числі Мінфін України, правильним видається виділяти два її відносно самостійні види. Перш за все, необхідно говорити про відповідальність фінансового органу як юридичної особи, а по-друге, про відповідальність посадових осіб (керівників) зазначених органів, оскільки діяльність юридичної особи, яка є певною мірою юридичною фікцією, проявляється саме через діяння (дії або бездіяльність) фізичних осіб, які перебувають з нею у трудових або службових відносинах.

     У зв'язку з цим, вбачається доцільним  доповнити Бюджетний кодекс України  окремою статтею "Відповідальність Мінфін України за порушення бюджетного законодавства" з відповідним складом проступків. 

     3.2. Здійснення Міністерством фінансів контролю за виконанням державного бюджету

     Контроль  Мінфіну України за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу, що визначається БКУ, є складовою більш широких повноважень. Мінфін України, відповідно до покладених на нього завдань, організовує в межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та виносить їх у встановленому порядку на розгляд КМУ [2]. Серед інших завдань на Мінфін України покладається розроблення в установленому порядку проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організація роботи, пов'язаної з укладанням та виконанням Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу.

     На  першій стадії бюджетного процесу - складання  проектів бюджетів - контрольні повноваження Мінфіну України полягають у тому, що саме на Мінфін України покладається відповідальність за укладання проекту закону про Державний бюджет України, у зв'язку з чим Мінфін України визначає основні організаційно-методичні підстави бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для укладання пропозицій проекту Державного бюджету України (ст. 32 БКУ). Мінфін України та місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів (статті 34, 75 БКУ), здійснюють їх перевірку, аналіз, усувають розбіжності (статті 36, 75 БКУ).

     Згідно  з Положенням, Міністр фінансів несе персональну відповідальність за дотримання вимог бюджетного законодавства на першій стадії бюджетного процесу і визначає для виконання вимог законодавства у межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Мінфіну України, шляхи досягнення поставлених цілей.

     Таким чином, на першій стадії бюджетного процесу від Мінфіну України, його керівника залежить підготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети й діяльність з керівництва Радою Міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, іншими органами виконавчої влади, розпорядниками бюджетних коштів, яка націлена на отримання відомостей, потрібних для розробки обґрунтованих показників бюджетів усіх рівнів.

     На  другій стадії бюджетного процесу - розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України - на Мінфін України покладається обов'язок представляти проект закону про Державний бюджет України на пленарному засіданні ВР України (ст. 39 БКУ). Контроль здійснюється шляхом виявлення неточностей у розрахунках прогнозу податкових надходжень (ст. 40 БКУ). На Міністра фінансів України покладається обов'язок виступати зі співдоповіддю на третьому читанні проекту закону про Державний бюджет України. Таким чином, контрольна функція реалізується у процесі плідного виконання Мінфіном України своїх обов'язків щодо вивчення, аналізу, розрахунків, оцінки показників бюджетів.

     На  третій стадії Мінфін України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету (ст. 47 БКУ), а місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідних місцевих бюджетів (ст. 78 БКУ). Отже, вказані суб'єкти контролюють як надходження коштів до бюджетів, так і їх витрачання. Міністр фінансів України (керівник місцевого фінансового органу) протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України (місцевого бюджету) встановленим бюджетним призначенням.

     Відповідно  до п. 4 Положення, Мінфін України, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює поточний контроль за відповідністю податкових надходжень показникам, установленим Законом "Про Державний бюджет України", аналізує стан і перспективи податкових надходжень і готує пропозиції щодо ефективного розподілу фінансових ресурсів для забезпечення державних витрат. Контроль здійснюється також у процесі підготовки висновків про відповідність проекту рішення про здійснення позик до місцевих бюджетів чи іншої операції вимогам, установленим бюджетним законодавством.

     Об'єктом  перевірки при здійсненні поточного бюджетного контролю Мінфіном України є правильність укладання та затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджетів, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів, тобто вся діяльність, пов'язана з виконанням бюджету.

     У повноваженнях Мінфіну України - проведення в міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, в установах банків та інших фінансово-кредитних установах усіх форм власності перевірок фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів щодо зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, одержування пояснень, довідок і відомостей з питань, що виникають під час перевірок.

     Мінфін  України разом з Рахунковою палатою в порядку, визначеному ВР України, здійснює контроль за проведенням таємних видатків.

     Місцеві фінансові органи, як і Мінфін України, здійснюють контроль шляхом коригування, у разі необхідності, показників бюджетів. Так, місцеві фінансові органи готують офіційні висновки про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду відповідного бюджету для ухвалення відповідною радою рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет (ст. 78 БКУ).

     Простежуючи контрольні повноваження Мінфіну України, можна зробити висновок, що для  забезпечення виконання бюджетів Мінфін України виконує такі функції:

• регуляційну, яка притаманна і місцевим фінансовим органам. Наприклад, якщо у процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших асигнувань головним розпорядником бюджетних коштів, Міністр фінансів України (керівник місцевого фінансового органу) приймає рішення про приведення бюджетного призначення у відповідність до Державного бюджету України (місцевого бюджету). Коли ж за результатами місячного звіту про виконання загального фонду Державного бюджету України виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань, відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного розміру дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України, Мінфін України встановлює тимчасове обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету України;
• методичну, тобто здійснює методичне керівництво з питань укладання та виконання бюджету, проводить моніторинг розроблення та виконання галузевих методичних рекомендацій, підготовлених на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
• координаційну, наприклад, у межах своїх повноважень координує діяльність центральних органів виконавчої влади, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів;
• аналітичну, тобто проводить аналітичні дослідження впливу державної податкової політики на податкову систему в частині економічного зростання;
• нормотворчу - при здійсненні повноважень Мінфін України розробляє, опрацьовує та погоджує проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції, а також готує експертні висновки стосовно визначення вартісної величини впливу законопроектів на дохідну чи видаткову частини бюджетів і пропозиції про доцільність їх прийняття, можливість і строки набуття ними чинності.

     Контроль  Мінфіну України за дотриманням бюджетного законодавства на стадії підготовки і розгляду звіту про виконання бюджету полягає в тому, що вони, отримуючи звіти про виконання відповідних бюджетів та інші фінансові звіти, за встановленими правилами та формами (статті 59, 60, 80 БКУ) здійснюють перевірку цих звітів щодо відповідності їх бюджетному законодавству. Отже, наступний бюджетний контроль Мінфін України здійснює шляхом перевірки звітності.

     Відповідно  до БКУ і Положення, попередній, поточний і наступний бюджетний контроль Мінфін України здійснює шляхом: вивчення, аналізу, оцінювання ефективності використання бюджетних коштів; проведення аудиту, обліку, звітування та інших спеціальних методів. Перевірка також передбачена як контрольний захід у діяльності Мінфіну України. Незважаючи на те, що економічні заходи контролю переважають у діяльності Мінфіну України, контроль у бюджетному процесі з боку Мінфіну України має результативний зміст. Мінфін України, місцеві фінансові органи мають право призупиняти бюджетні асигнування, застосовувати фінансові санкції та адміністративні стягнення за бюджетні порушення (статті 117, 118 БКУ). Відповідно до Положення, Мінфін України має право в установленому законодавством порядку вживати заходів щодо зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі їх нецільового використання та застосовувати безперечне вилучення коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету; зупиняти у межах своїх повноважень здійснення бюджетних асигнувань у випадках, передбачених законодавством, і зупиняти в установленому законодавством порядку здійснення операцій з бюджетними коштами у разі виявлення бюджетного правопорушення [2].

     Безпосередньо в законодавстві не визначені ревізії як метод контрольної діяльності Мінфіну України, але вони здійснюються підпорядкованими йому органами спеціального фінансового контролю. Так, проведення державного фінансового аудиту та інспектування шляхом ревізій щодо визнання потреб у бюджетних коштах та їх ефективного використання покладається на підпорядкований Мінфіну України орган - Державну контрольно-ревізійну службу (далі - ДКРС) [10]. Відповідно до БКУ, бухгалтерський облік усіх надходжень і витрат, контроль за відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням покладається на Держказначейство (ст. 111 БКУ). Отже, Мінфін України у бюджетному процесі здійснює контроль за економічними заходами за допомогою підконтрольного суб'єкта - Держказначейства - й адміністративними заходами за допомогою підконтрольного суб'єкта - Державної контрольно- ревізійної служби України.

     У результаті розгляду завдань, функцій  та повноважень Мінфіну України  в бюджетному процесі було виявлено, що Мінфін України здійснює попередній, поточний, наступний бюджетний контроль.

     Повноваження  з контролю за виконанням бюджетів доповнюються діяльністю з організації системи контролюючих суб'єктів, що підтверджується тим, що серед інших повноважень Мінфін України має право:

• проводити експертизи та погоджувати кошториси, а також штатні розписи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
• погоджувати проект плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів Державної контрольно-ревізійної служби;
• визначати основні організаційно-методичні засади державного внутрішнього фінансового контролю, давати оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю та аудиту;
• одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, розпорядників бюджетних коштів інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю та аудиту, від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності - дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів;
• одержувати щомісяця в установленому порядку від ГоловКРУ звіти про проведення контрольних заходів;
• координувати в межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади щодо розроблення та виконання нормативно-правових актів з питань обліку суб'єктів державного сектора економіки, що належать до сфери їх управління;
• здійснювати внутрішній фінансовий контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління [2].

     Рішення Мінфіну України, прийняті у межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності та громадянами [11].

     Таким чином, Мінфін на всіх стадіях бюджетного процесу здійснює керівну роль у проведенні контролю і організує систему внутрішнього бюджетного контролю. В системі внутрішнього бюджетного контролю керівна роль належить Мінфіну. Оскільки Мінфін підпорядкований Кабміну, який здійснює загальну організацію контролю в бюджетному процесі, остільки Кабмін є органом, що спрямовує та координує діяльність Мінфіну з контролю за дотриманням бюджетного законодавства.