ЗМІСТ 
 

 

     Вступ

 

     Актуальність  дослідження. Серед державних органів, які виконують контрольні функції в бюджетному процесі, важлива роль належить Міністерству фінансів України (далі - Мінфін України). У системі контролюючих суб'єктів спеціальної компетенції діяльність цього органу має особливе значення, оскільки, з одного боку, Мінфін України виконує найважливіші функції з  правління бюджетним процесом: від укладання проекту Державного бюджету України до звіту про його виконання, а з іншого - забезпечує об'єктивну оцінку реального стану фінансової системи в цілому і бюджетної системи зокрема, відстежує законність формування та використання бюджетних коштів на всіх рівнях бюджетів, втручається, у разі необхідності, й застосовує коригувальні та превентивні заходи, сприяє виконанню бюджетів, а отже, здійснює бюджетний контроль.

     Значення  контрольної діяльності Мінфіну  України серед інших органів  державного управління та органів фінансового  контролю, які складають систему контролюючих суб'єктів у бюджетному процесі, зумовлюється його організаційно-правовим статусом. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, яке затверджено Указом Президента України від 26.08.1999 р., Мінфін України є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) [1]. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2006 р., будучи центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю тощо. Згідно з Указом Президента України "Питання Міністерства фінансів" від 20.04.2005 р., Казначейство перетворено в урядовий орган державного управління у складі Мінфіну України, а діяльність ДПАУ, Державної митної служби України, ГоловКРУ спрямовується й координується Мінфіном України. Отже, Мінфін України очолює систему органів управління фінансами та систему органів фінансового контролю.

     Повноваження  Мінфіну України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства визначаються ст. 111 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), відповідно до якої: "Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України". Отже, наведена норма не визначає змісту контрольної функції Мінфіну України на кожній стадії бюджетного процесу, методів діяльності, повноважень з організації системи контролю, що не відповідає створенню концепції державного фінансового контролю в бюджетному процесі. Поза увагою держави залишається роль Мінфіну України в організації системи органів бюджетного контролю.

     Мета  і завдання дослідження. Мета роботи - комплексно, на основі аналізу та узагальнення нормативно-правових актів, монографій, наукових статей розглянути здійснення Міністерством фінансів контролю за виконанням державного бюджету.

     Завданнями  роботи:

     - визначити поняття про виконання державного бюджету;

     - розглянути ознаки контролю за  виконанням державного бюджету;

     - проаналізувати здійснення Міністерством фінансів контролю за виконанням державного бюджету.

     Наукова розробленість. Теоретичне осмислення досліджуваної проблеми неможливе без вивчення наукових праць теоретиків та практиків, які у своїх дослідженнях розглядали ті чи інші аспекти правового статусу Міністерства фінансів України, зокрема це: О.П. Гетьманець, А.А. Коваленко, О.А. Кузьменко, А.О. Монаєнко, І.В. Панова, З.І. Перощук, Л.А. Савченко, О.О. Сухіна, А.В. Степанов, А.М. Чвалюк та ін.

     Об’єкт  дослідження: бюджетний процес в Україні.

     Предмет дослідження: контрольні функції Міністерства фінансів України при виконанні державного бюджету.

     Методологія дослідження. Методологічна основа ґрунтується на результатах науково-теоретичних  досліджень у сфері бюджетного процесу. Вона складається з комплексного поєднання загально філософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

     Методи  дослідження - описовий, формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, системно-структурний, метод правового моделювання.

     Структура роботи. Мета, завдання і предмет курсової роботи визначили зміст і структуру курсової роботи, яка складається із вступу, трьох розділів і висновків. 

 

      Розділ 1. Поняття про виконання бюджету

 

      Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджує Міністр фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет України. До затвердження розпису Міністр фінансів України затверджує тимчасовий розпис на відповідний період. Примірник затвердженого бюджетного розпису передається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесені до нього зміни. Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням.

      Виконання Державного бюджету України за доходами (ст. 50 БК України). Міністерство фінансів України здійснює прогнозування й аналіз доходів бюджету та має виняткове право надавати відстрочки зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах податкового кредиту за поданнями органів стягнення на термін до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду.

      Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень, які належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково чи надмірно зараховані до бюджету.

      Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

      Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України та не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету від моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

      В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів України, що передбачає здійснення органами Державного казначейства України: 1) операцій з коштами державного бюджету; 2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; 3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань і проведенні платежів; 4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету [17. c. 127].

      Виконання місцевих бюджетів за доходами (ст. 78 БК України). Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створено) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу при виконанні бюджету.

      Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, які належать місцевим бюджетам, і за поданням органів стягнення, погодженим із відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково чи надмірно зараховані до бюджету.

      Питання виконання бюджетів за видатками регулюється статтями 51, 78 БК України. Стадіями виконання бюджету за видатками визнаються:

      1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

      2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

      3) взяття бюджетних зобов'язань;

      4) отримання товарів, робіт і послуг:

      5) здійснення платежів;

      6) використання товарів, робіт і послуг на виконання бюджетних програм.

      Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів одержують бюджетні асигнування, що є під ставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, що надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

      Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету.

      Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями та здійснення контролю за виконанням процедур і вимог, установлених БК України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

      Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами бюджету без відповідних бюджетних асигнувань або ж із перевищенням повноважень, установлених БК України й актами про бюджет, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

      Після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов узятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України. якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами. 

 

       Розділ 2. Контроль за виконанням державного бюджету 

     2.1. Сутність і призначення бюджетного контролю.

 

     Бюджетний контроль є складовою фінансового  контролю, де об'єктивною основою виступає контрольна функція фінансів. Бюджетний контроль - це сукупність заходів, які проводять державні органи пов'язані з перевіркою законності, доцільності і ефективності утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування.

     Основні завдання бюджетного контролю: 

     - дотримання процедури складання,  розгляду і затвердження бюджету,  а також його виконання;

     - дотримання бюджетного і податкового  законодавства; 

     - контроль за правильністю формування  дохідної частини бюджету;

     - перевірка ефективності і цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів;

     - контроль за правильністю ведення  бухгалтерського обліку і звітності;

     - виявлення резервів збільшення  дохідної бази бюджету держави;

     - контроль за реалізацією механізму  міжбюджетних відносин.

     Система бюджетного контролю складається із наступних елементів:

     - суб'єкт контролю; 

     - об'єкт контролю;

     - предмет контролю;

     - методи контролю;

     - процес контролю;

     - узагальнення та реалізація результатів  контролю.

     Перераховані  елементи системи контролю складають в сукупності механізм бюджетного контролю.

     Безпосереднім предметом бюджетного контролю виступають всі стадії бюджетного процесу.

     Об’єкт  бюджетного контролю - це грошові, розподільчі процеси при формуванні і використанні грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування. Формально об'єктом бюджетного контролю є конкретні показники. 

     Залежно від суб'єкта (хто здійснює) бюджетний  контроль поділяють на:

     - державний бюджетний контроль, який  здійснюють органи державної  влади;