Флавоноїди. Похідні флавану

Поряд із збудливою  дією кофеїну певну роль відіграють дубильні речовини при лікуванні проносів.

Поліфенольні  сполуки мають Р-вітамінну, антиоксидантну та знешкоджуючу дію. Для надання  першої долікарської допомоги чай дають  при отруєннях, які викликають пригнічення  ЦНС, послаблення серцевої діяльності і дихання, при отруєнні алкоголем.

Дослідження способу  життя п’ятдесяти – шістдесятирічних людей показали, що чай є ефективним засобом профілактики раку. Дослідження  на цю тему активно ведуться в Китаї, Японії, Америці, Англії, Франції, Росії, Канаді. Недавно з’ясувалося, що зелений, пресований, квітковий і червоний чай перешкоджає утворенню і нейтралізує дію нітросполук, які є могутніми канцерогенними речовинами. Середній коефіцієнт протидії утворенню нітросполук складає 65 %, але якщо у червоного чаю він рівний 43%, то у зеленого – в середньому досягає 82%. Зелений чай займає одне з перших місць серед харчових продуктів, що володіють протираковими властивостями.

Застосовують  внутрішньо – настій зеленого чаю (2 ч ложки сировини на 200 мл окропу настояти 10 хв, процідити) пити по 50 мл тричі на день. Зовнішньо – компреси, примочки і промивання настоєм зеленого чаю (1 ч ложку на 200 мл окропу, настояти 5 хв, процідити і охолодити до кімнатної температури).

Побічна дія  невідома, хіба що хто-небудь не переносить кофеїну, тому краще уникати передозувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Волошка синя – Centaurea cyanus

 

Квітки волошки – Flores Centaureae cyani (ДФ ХІ).

Волошка синя – Centaurea cyanus, родина айстрові – Asteraceae.

 Назва походить від грецької назви рослини kentau-reion, що пов'язано з ім'ям кентавра Хірона і грецьк. Kyanos – синій.

Короткий опис рослини.

Одно- або дворічна трав'яниста рослина з тонким прямостоячим гіллястим стеблом заввишки 30-50 см. Стеблові листки сидячі, цілокраї, нижні й серединні ліроподібнорозсічені, верхні – лінійні, опушені. Квітки в кошиках діаметром дo 4 см. Обгортка із черепичастоприлягаючих один до одного листочків. Крайові квітки безстатеві, сині, завдовжки до 2 см, лійкоподібні, нерівнозубчасті; 3-5-8- глибоконадрізаними ланцетоподібними частками відгину і трубчастою основою завдовжки до 6 см; внутрішні – двостатеві, фіолетові, трубчасті, менші за крайові. Цвіте в червні – липні. Плід - сім'янка.

Поширення.

Росте по всій території України в посівах ярих і озимих культур, на трав'янистих і забур'янених місцях.

Заготівля.

Збирають кошики в період цвітіння і вищипують крайові квітки, частково захоплюючи й внутрішні (до 40 % сировини). Квітколоже і обгортку відкидають. Сушать тільки у затінку, розстилаючи тонким шаром (на сонці сині квітки швидко біліють, що вважається дефектом). Зберігають готову сировину в сухому, провітрюваному приміщенні в мішкотарі, картонних ящиках. Термін зберігання не більше – 1року.

Хімічний склад сировини.

Квітки містять антоціани (0,6 – 1 %) – барвник ціанін (ціанідин 3,5-диглікозид), похідні пеларгонідину; флавони – диглюкозид апігеніну, лютеолін; флавоноли – кверцетин-глюкозид, кверцетин-7-рутинозид, рутин, а також сапоніни, кумарин цикорин, глікозиди ціанарин, центуарин, іцикорин; смолисті й пектинові речовини, алкалоїди, каротин, мінеральні солі та ін.

Біологічна дія та застосування.

В медицині використовують настій квіток волошки – як легкий сечогінний засіб, ефективний при захворюванні нирок та сечового міхура. Крім цього препарати волошки синьої проявляють жовчогінну, протизапальну та  дезінфікуючу активність, поліпшують функцію травлення.

Квітки волошки  синьої входять до складу сечогінних та жовчогінних зборів.

Препарати волошки  характеризуються антисептичними та протизапальними  властивостями, їх застосовують, зокрема при кон’юктивіті, оскільки вони не подразнюють слизових оболонок очей. У косметології використовують лосьйони і настої.

У народній медицині рослину використовують при хворобах печінки та жовтяниці, якою вони супроводяться, пієлонефриті, нирковокам’яній хворобі та набряках ниркового походження. При захворюваннях нирок і сечового міхура готують настій квіток волошки синьої. Для цього беруть 1 чайну ложку квіток на 1 склянку окропу, настоюють 30 хв, проціджують. Вживають по ½ склянки 2-3 рази на день.

При затримці сечі внаслідок запальних процесів у  сечовивідних шляхах  застосовують гарячий настій  суміші пелюсток волошки синьої, приймочок кукурудзи, трави грижниці (по 10 г), трави хвоща  польового 5 г, кореня бузини трав’янистої, листків мучниці звичайної, березових бруньок (по 15 г). беруть 1 столову ложку суміші трав, настоюють на 1 склянці окропу, вживають 5 разів на день по 1 столовій ложці.

Відомий також  інший збір: 4 повні столові ложки  суміші квіток волошки синьої і трави череди трироздільної (по 15 г), трави кропиви дводомної, хвоща польового, листків волоського горіха, трави вероніки лікарської, квіток нагідок лікарських (по 10 г) і трави фіалки триколірної 20 г заливають 1 л сирої води, настоюють протягом ночі, вранці кип’ятять 5-7 хв. Вживають 5 разів на день по 1 столовій ложці.

 

 

 

 

 

 

 

3. Горобина (аронія) чорноплідна– Aronia melanokarpa

Плоди горобини чорноплідної свіжі – Fructus Aroniae melanocarpae recentes.

Горобина (аронія) чорноплідна – Arоnia melanocàrpa (Michx.) Elliot, родина розові – Rosaceae. Назва походить від грецьк. Aron’ia – назва плода, схожого на мушмулу; від грецьк. Mêla – чорний і karpos – плід.

Короткий опис рослини.

Рослина являє собою невисокий листопадний куш від 1,5 до 2 м заввишки, з множинними гіллястими пагонами.  Листки чергові, черешкові, еліптичні, подібні до вишневих, загострені, по краю пилчасті, зверху – темно-зелені, зісподу – світліші. Квітки двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, білі або рожеві, у щитковидних суцвіттях. Цвіте у травні – червні.  Плоди зібрані у грона, кулясті, яблукоподібні,  соковиті, чорні, з сизим нальотом, на верхівці із залишками оцвітини, діаметром 6-15мм.  Плоди достигають у серпні-вересні, кисло-солодкі на смак, терпкуваті.

Поширення.

Походить з Північної Америки. В Україні вирощують як плодову, лікарську та декоративну культуру.

Заготівля.

Для лікарських потреб заготовляють плоди, які збирають у вересні-жовтні. Використовують як  свіжі, так і сушені плоди.  Сушать на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 40-50 °С.

Хімічний склад сировини.

Плоди містять, флавоноїди – рутин, кверцетин, гесперидин, катехіни; пектинові речовини (2,5 %); аскорбінову кислоту (110 мг%), значну кількість йоду (5-6 мкг/100 г), а також нікотинову, фолієву кислоти, рибофлавін, токоферол, каротиноїди, ліпофільні речовини (ліпіди, віск, парафіни), мікроелементи – марганець, молібден, магній, залізо, мідь, бор та інші.

Біологічна дія та застосування.

Свіжі плоди та сік використовують для профілактики Р-вітамінної недостатності, а також їх рекомендують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, гломерулонефриті, тиреотоксикозі, при  геморагічному діатезі, кровотечі різного походження, капіляротоксикозах, при захворюванні печінки, зобі, анемії, радіації, нервових розладах, як протиотрута при отруєнні солями миш’яку.

Галенові препарати аронії проявляють гіпотензивні, спазмолітині, протизапальні, капілярозміцнюючі, жовчогінні властивості.

Внутрішньо  приймають відвар плодів горобини (20 г сухих плодів на 200 мл окропу) по 50 мл три рази на день. Сік аронії – по 50 мл три рази на день. Сироп плодів горобини – 3 кг свіжих плодів пропустити через соковижималку або м’ясорубку, додати 2 л води, 100 г лимонної кислоти, настояти 24 години. Вичавити сік у емальований посуд. На 1 л соку додати 1 кг цукру, розмішати до повного розчинення цукру. Розлити у пляшки і накрити складеним у чотири шари бинтом або ватою. Можна вживати з газованою або кип’яченою, охолодженою водою.

Не рекомендується вживати сік горобини чорноплідної при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гіперацидних гастритах, при схильності до гіперкоагуляції крові.

Ліпофільні речовини аронії чорноплідної входять до складу препарату аромелін репаративної дії.

 

 

2.4 Гінкго дволопатеве – Ginkgo biloba

Листя гінкго – Folia Ginkgo.

Гінкго  дволопатеве – Ginkgo biloba; родина гінкгові – Ginkgoaceae. Назва походить від кит.  gin-kyo – «сріблястий плід»; латин.  bilobus – дволопатевий від bi – дво- та  lobus – лопать.

Короткий  опис рослини.

Листопадне  голонасінне, дводомне дерево до 25 м заввишки. Досягає віку до 1000 років. Листки довгочерешкові, шкірясті, віялоподібні, з віялоподібним жилкуванням, з однією або кількома виїмками по краю. Чоловічі квітки  сережкоподібні, з численними тичинками; жіночі – на   довгих ніжках, розгалужених на кінці на дві або більше гілочок, які закінчуються насінними зачатком. Цвіте у травні. Плід – насіння кісточкоподібне, схоже на жовту сливу з м’ясистою оболонкою.

Поширення.

Походить з  Китаю. Культивують у парках і  ботанічних садах як декоративну рослину.

Заготівля.

Для лікарських потреб заготовляють листя і плоди. Листя збирають упродовж усього вегетаційного  періоду і навіть восени. Після  перших заморозків заготовляють опалі  плоди, ядро відокремлюють від м’ясистої  оболонки, промивають і сушать.

Хімічний  склад сировини.

Основними групами  діючих речовин є флавоноїди, сесквітерпени  та дитерпени. З групи флавоноїдів  у листках ідентифіковано флавони: лютеолін, 2-гідроксилютеолін; флавоноли: глікозиди кемпферолу, кверцетину,  а також глікозидоефіри (з кумариновою кислотою),  катехіни, лейкоантоціани. До біфлавоноїдів належать гінктетин, білобетин, аментофлавон. Також містяться такі біологічно активні речовини, як нонакозан, гексаконазол, ситостерини, жирна та ефірна олії, органічні кислоти, фітостерол, смоли, аспарагін, ксилан.

R1=R2 – CH3 – гінкгетин;

R1=R2 – H – аментофлавон.

Специфічною речовиною  є сесквітерпеновий трилактон  біло-балід, який продуктом розпаду біологічно активних гінкголідів. Загальний уміст їх у сировині 0,06%. Дитерпени ( гінкголіли А, В, С) складної будови, мають шість циклів з трьома лактонними угрупуваннями та бутиловим радикалом. Стандартизацію сировини і препаратів гінкго проводять за вмістом флавоноїдів, гінкголідів або білобаліду.

Біологічна дія та застосування.

Галенові препарати  з листя гінкго мають спазмолітичну, судинорозширювальну, гіпохолестеринемічну та бактеріостатичну дію. Гінкголіди попереджають агрегацію еритроцитів, нормалізують мозковий кровообіг, артеріальний тиск.

Екстракт із свіжого листя входить до складу комплексного препарату возовітал,  галенових препаратів гінкогінк, танакан, мемоплант, гінкор-прокт, гінкор-гель, гінкор-форт, які призначають хворим з порушеннями провідної функції периферичної і центральної нервової системи й мозкового кровообігу. Відвар листя призначають людям похилого віку при склерозі судин мозку, венозній недостатності ніг, варикозному розширенні вен та при геморої.

Препарати гінкго також застосовують при спазмі периферичних судин (ендартеріїт, хвороба Рейно), бронхіальній астмі, для покращення мозкового кровообігу при артеріосклеротичній ангіопатії. Свіжим насінням лікують злоякісні пухлини.

Внутрішньо  приймають відвар листя (15г сухого листя на 200 мл окропу, варити 5 хв, настоювати 30 хв) по 50 мл тричі на день. Настоянку листя (1:5; на 70% розчині спирту настоювати 12 днів) приймають по 30 крапель тричі на день. Іншу настоянку (250 г свіжого листя пропустити  через м’ясорубку  і залити 1 л горілки, настоювати 15 днів в темному холодному місці) приймати по 1 стол. ложці тричі на день перед їдою при порушенні мозкового кровообігу. Сире насіння – по  5 кісточок три рази на день.

     

Лікарський  препарат Мемоплант та його аналоги (танакан, білобіл), які належать до групи ноотропних препаратів, виготовлений на основі екстракту сухого листя гінкго білоба. Випускається у вигляді таблеток, вкритих оболонкою по 40 мг. Показаннями до застосування є: хронічна недостатність мозкового кровообігу, що супроводжується запамороченням, головним болем, відчуттям шуму у вухах, зниженням концентрації уваги, пам’яті, інтелектуальних здібностей; порушення периферичного кровообігу.

Загальна характеристика препарату:

Міжнародна назва: Ginkgo biloba ;

Основні фізико-хімічні властивості: жовті, гладкі, круглі таблетки, вкриті оболонкою;

Склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 40 мг сухого екстракту листя гінкго дволопатевого, стандартизованого до 8,8-10,8 мг флавонових глікозидів і до 2,0-2,8 мг терпен лактонів і допоміжні речовини.

Фармакотерапевтична група – психостимулюючі та ноотропні засоби.

Фармакологічні  властивості.

 В ході  фармакологічних досліджень було доказано, що спеціальний екстракт гінкго дволопатевого, який міститься в Мемопланті, підвищує переносимість гіпоксії, особливо в тканинах головного мозку; інгібує розвиток і прискорює регресію церебрального набряку, спричиненого травмою або отруєнням; зменшує ретинальний набряк і ушкодження рогівки; інгібує пов’язане з віком зменшення мускаринергічних холінових рецепторів та α2 - адренергічних рецепторів, а також збільшення споживання холіну в гіпокампі; покращує пам’ять і здатність до навчання; поліпшує компенсацію порушень рівноваги; збільшує кровотік, особливо в ділянці мікроциркуляції; поліпшує реологічні характеристики крові; інактивує токсичні кисневі радикали; володіє нейрозахисною активністю.