Звiт з комплексної з фаху та передвипускної практики в ТОВ «КПК»

     - ТОВ може відкривати за межами  України свої представництва, філії  та виробничі підрозділи, утримання  яких здійснюється за рахунок ТОВ. 

Штатний розклад відділу логістики та зовнішньоекономічних зв'язків.        

        Таблиця 1.                                 

2. Огляд загального стану в кондитерській галузі .

Сьогодні  кондитерська промисловість України - це 48 великих спеціалізованих підприємств, а також маса малих цехів. Сукупна потужність цих фабрик складає приблизно 625 тис. тонн за рік. Крім цього солодке печиво виробляють і хлібозаводи, окремі види кондитерської продукції випускають заводи продовольчих товарів.

     В сучасних умовах господарювання провідними конкурентами-виробниками кондитерських виробів є підприємства, які входять до концерну "Укрпромінвест" (Київська, Вінницька, Маріупольська, Кременчуцька кондитерські фабрики),а також Полтавська, Харківська бісквітні фабрики. На рівні конкуренції в національному масштабі значно підтягнулися Чернівецька, Луцька фабрики.[1,с.35-36]

     При неперервному щорічному зростанні  виробництва планується зміна структури  асортименту в цілях зростання  випуску виробів, які користуються підвищеним попитом (в тому числі  цукерок), покращення якості виробів, зниження цукромісткості, використання нетрадиційних  видів сировини і фруктово-ягідних  заготівок місцевого виробництва, які дозволяють створити безвідхідні  технології, безперервне технічне переозброєння  кондитерських фабрик на базі нової  техніки, створення і впровадження комплексно-механізованих і автоматизованих  ліній, впровадження робототехніки  і механізації трудомісткості, і  ручних процесів. Створення і впровадження нової техніки і технології, застосування нових конструкторських матеріалів та освоєння нових виробів приводить  до зниження трудомісткості їхнього  виготовлення, а вдосконалення організації  виробництва і праці дає змогу  зменшити витрати робочого часу і  простою устаткування.

     Споживачами кондитерських виробів є населення  регіону, області чи країни в цілому. Сьогодні кондитерська промисловість  побудована так, щоб максимально  задовольнити потреби споживача. Звичайно імпортні вироби користуються неабияким  попитом серед населення нашої  країни, але вони відрізняються високою  ціною, яка розрахована на категорію  високо спроможних споживачів. Якість товару не завжди відповідає високій ціні реалізації. Продукція, що постачається з країн Східної Європи характеризується доступною ціною, що забезпечує постійний попит серед споживачів із середнім достатком.

     Вітчизняні  підприємства характеризуються співвідношенням  високої якості та ціни товару, який в спромозі споживати кожна верства  населення. Тому обсяг споживання національних кондитерських виробів серед  населення нашої країни щорічно зростає. [2, с.52-53]  

     Кондитерська  галузь - це найважливіша галузь харчової промисловості. Всього в Україні  біля шести сотень підприємств, які  виробляють кондитерську продукцію. За 10 місяців 2010 року спеціалізовані кондитерські фабрики, хлібокомбінати, заводи продтоварів, дрібні цехи випустили 340678 тонн кондитерських  виробів. За відповідний період минулого року було випущено 438815 тонн солодощів, тобто виробництво збільшилося  на 28.8%. За розрахунками спеціалістів ЗАТ "Укркондитер" в 2012 році виробництво  кондитерських виробів в Україні  складе 700 тис. тонн, в тому числі  підприємства ЗАТ, яким належить 70% шоколадно  карамельного ринку, випустять біля 480-500 тис. тонн.[2,с.77]

     Середній  асортимент українських кондитерських  фабрик на сьогоднішній час складає  не менше 70 найменувань. В деяких підприємств  асортиментний ряд нараховує  більше 200 позицій і він продовжує  зростати.

     Останнім  часом зростає виробництво виробів  покращеного, дорогого асортименту. Така ж ситуація була і в зарубіжних конкурентів Польщі, Угорщини, але  після переходу до ринкової економіки  в них також великими темпами  розвивалось виробництво дешевої  групи кондитерських виробів: шоколаду, шоколадних цукерок.

     Значну  роль у збільшені виробництва  і розширення асортименту української  кондитерської продукції зіграло  різке збільшення обсягів експорту в Росію за останні два роки. Там українські солодощі зайняли  нішу дешевих кондитерських виробів. Багаточисленні українські підприємства, особливо великі і середні, експортують в Росію більше половини виробленого.

     Як  відзначалося вище, конкуренція є  невід'ємною частиною ринку. Тому внутрішня  конкуренція для вітчизняних  виробників - не новина. В таких умовах підприємства намагаються запропонувати  не тільки випробуваний часом товар, але й освоїти випуск нової  продукції, знайти свою особливість  в асортименті, яка б відрізняла б їх, зробити наголос на реалізації цієї продукції.[3,с.22-25]

     Привабливість кондитерської галузі для іноземних  інвесторів

В 1995 році харчові продукти становили майже  третину експорту до України, то вже  в 1996 році процентне співвідношення цієї групи товарів тяжіло до 40 відсотків. З продукції харчової промисловості, зокрема кондитерських виробів, іноземні підприємці - виробники какао, шоколаду та цукерок, схоже також  покладають на український ринок  великі надії. Це означає не лише експорт  в Україну готових кондитерських  виробів, а й створення спільних підприємств, де у виробництві використовуватиметься  українська сировина і де значну частину  персоналу становитимуть українські фахівці.

     Після замороження торгових відносин з  Росією деякі колишні країни СНД, зокрема Естонія, активніше виявляють  інтерес до ринку України. Сьогодні деякі Естонські підприємства харчової промисловості зацікавлені у  створені дистрибутивної мережі в Україні  й активно шукають партнерів  для співробітництва.[3,с.62]

     Так, наприклад, в Естонії зареєстровано 119 підприємств з українським  капіталом. За останніми даними загальний  капітал становить близько 1,89 млн. доларів США. Сфера діяльності цих  підприємств поширюється на оптову торгівлю товарами промисловості, продуктами харчування і т. д.

     Так, незважаючи на труднощі, українсько-естонські  спільні підприємства все ж відкриваються, зокрема у Києві та Запоріжжі. Восени в Києві розпочало роботу акціонерне товариство "Калев", яке  являється одним із членів групи харчових підприємств Естонії - Акціонерне товариство "ЕТФУГруп".

     Акціонерним товариством "Калев" став в 1996 році. Серед напрямків діяльності - виробництво кондитерських виробів (шоколадні плитки - 40%, цукерки - 20%), а також оптова торгівля, експорт та імпорт.[4,с.33-34]

     Як  відомо, інвестиційна активність є  однією з основних напрямків стабілізації вітчизняної економіки. Західні  гроші допомагають підприємствам  придбати обладнання та впроваджувати  найсучасніші технології і не перешкоджають  їх самостійності. Одним із найяскравіших  прикладів західного інвестування є те, що ЄБРР розпочинає фінансування "Світоча", одного з найбільших підприємств по виготовленню кондитерських  виробів в Україні, на 10 млн. Доларів  США і "відкриває" його для інвестицій. Сьогодні частка "Світоча" у загальному виробництві вітчизняних кондитерських виробів становить майже 20відсотків. Минулого року підприємство випустило 41 тис. тонн шоколаду, цукерок, карамелі, драже, печива, вафель, мармеладу, зефіру. 12,5 відсотків продукції "Світоч" реалізував за кордон. У1997 році було виготовлено 37 тис. тонн солодощів. Торік "Світоч" сплатив до бюджету держави 35 млн. гривень. Цього року податкові відрахування становитимуть понад 60 млн. гривень. Нині львівське кондитерське підприємство має справу з відомими компаніями у більш як двадцяти країнах. Тільки один приклад. Якщо раніше розрахунки за какао-боби - стратегічну для "Світоча" сировину - постачальники відтерміновували на 40-60 днів, то тепер вони погодяться чекати грошей і три місяці. Фінансування "Світоча" - це перший випадок надання коштів ЄБРР повністю українському підприємству. Львівська фірма заслужила право скористатися кредитом завдяки своєму прогресивному, готовому до розвитку підприємству, керівництву і виробничому потенціалу. "Світоч" здатний скласти гідну конкуренцію іноземним виробникам солодощів. Після підписання угоди з ЄБРР акціонерне товариство зробило заявку на отримання першого траншу кредиту у розмірі 105 млн. Доларів. Ці гроші підуть на закупівлю італійської лінії фірми "Мацетті" - найсучаснішого обладнання, якого немає жодне з українських кондитерських підприємств. Нова повністю автоматизована лінія поєднає процес виготовлення продукції у комплексі: переробку какао-бобів, приготування шоколадних мас та формування виробів. Фахівці акціонерного товариства підготували під італійську техніку серію елітного шоколаду "Світоч", батончики з різноманітними наповнювачами та цукерки.

     Сьогодні  технологи розробляють рецептуру  нового шоколаду. Після запуску обладнання виробництво шоколаду на фірмове  зросте більш як у тричі. Але гроші  ЄБРР передбачається використовувати  не тільки на освоєння основних фондів. На "Світочі" буде впроваджена  більш раціональна та ефективна  система управління акціонерним  капіталом, максимально комп'ютеризовано  робочі місця, що дозволить застосувати  міжнародну систему якості ISO -9001 та світові стандарти. За три найближчі роки у розвиток "Світоча" планується вкласти 40 млн. доларів, отримавши їх за рахунок зовнішніх і внутрішніх інвестицій.[5,с.45-46] Одним із джерел фінансування підприємства стане його вихід з акціями на українську біржу цінних паперів. Відкриття акціонерного товариства "Світоч було і однією з умов ЄБРР. В угоді записано, що у разі її порушення відсотки за кредит будуть збільшені. У спільному документі також обумовлена передача частини акцій банку на період кредитування. Це дуже незначний відсоток цінних паперів, який не загрожує підприємству потрапити у залежність до іноземної структури. Навіть розмір позики у ЄБРР складає таку частину, що за будь-яких форс-мажорних обставин підприємству під силу буде їх повернути. Усю сукупність процесів, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи - традиційні та інноваційні. Протягом тривалого періоду, коли економіка функціонувала і розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторів (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів - персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували традиційні еволюційні процеси. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або стали економічно невигідними, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях організаційних форм і методах господарювання.

     На  протязі останніх років розвиток харчової промисловості набуває  інтенсивного характеру, тобто в  діяльності підприємств присутні інноваційні  процеси. Вони являються сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі і просторі.

     Так, на сьогоднішній день споживач може спостерігати великий обсяг асортименту кондитерських  виробів, який заполонив не тільки ринок  нашої країни, а й почав охоплювати закордонний ринок. Це стало можливим завдяки технічним нововведенням, які проявляються у вигляді нових  продуктів (виробів), технологій їхнього  виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).[6,с56] Сучасним технологіям в цій галузі властиві певні тенденції розвитку і застосування. Головним з них є: перехід до мало стадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, забезпечення в нових технологічних системах малого або безвідходності виробництва. Цілі та пріоритети технічного розвитку підприємств, зокрема харчової промисловості, визначається в сучасних умовах згідно із загальною стратегією підприємства на конкретному етапі його існування. Конкретні стратегічні напрямки технічного розвитку таких підприємств зв'язані з вирішенням таких проблем: