Іван Мазепа та його епоха

Про можливості від’єднання з-під московської влади думав не тільки Мазепа , а й інша старшина . Виробилось дві концепції : або створення Великого Князівства Руського у федерації з Річчю Посполитою ; інша — альянс з Кримом і Туреччиною для боротьби за незалежнісить .

Перша концепція пов’язана з Гадяцькою угодою 1658 року , вона мала найбільше прихильників серед старшини північної та центральної України . переважно правобережного походження . Серед прихильників цього варіанту були : Д. Апостол ,        Д.Горленко , Д . Зеленський , М . Миклашевський  . Ця концепція мала прихильників серед польських та литовських  маґнатів , навіть серед прихильників Авґуста II . М . Миклашевський починає вести переговори з литовсько-польськими маґнатами .

Іншу концепцію підтримували Василь Кочубей та полтавський полковник  Іскра та Кость Гордієнко кошовий отоман Запоріжжя . Припускають , що сам Мазепа не був проти обох концепцій .

Не втаємничуючи не від  кого зі старшини . за вийнятком генерального писаря П . Орлика . Мазепа , всупереч вимогам  Петра , затримав Волинь та Київщину і  з ініціативи Лещинського розпочав у 1704 році переговори з королем Станіславом Лещинським . Допомагала у переговорах княгиня Дольська , особиста знайома з Карлом XII , рідна тітка Лещинського та кума Мазепи . На початку 1708 року переговори скінчилися формальною угодою між Мазепою та Лещинським про те , що Україна . як велике князівство , входила б до складу Речі Посполитої , за ґарантією шведського короля . Але цей договір був лише інструментом у руках Мазепи , бо гетьмана цікавив союз зі Швецією . І ось підписується Альтранштатський мир , король Авґуст зрікається престола і Польща виходить із союзу з  Москвою . У Карла нарешті розв’язані руки та він може почати поход на Москву .

Зносини України зі Швецією  пожвавилися у 1706 році , скорійш за все тоді була підписана й угода . У той же час Мазепа веде переговори з лещинським про про Федерацію .

Справу Мазепи гальмували і примушували до конспірації  настрої старшини . Хоча всі були незадоволені політикою Петра , але  також старшина була незадоволена абсолютизмом Мазепи —старшина хотіла брати участь у керуванні . Незадоволення підсилювали чутки , що Мазепа хоче зробити гетьманство спадковим .

Час від часу на Мазепу приходили доноси на Мазепу , при  чому ініциатором доносів , як правило  був генеральний писар Василь Кочубей . На початку 1708 року Кочубей та полтавський полковник Іскра повідомили Петра про таємні відносини з Польщею . Почалося слідство . Мазепа дав можливість Іскрі та Кочубею втекти , але вони відмовились , сподіваючись довести Петру зраду Мазепи . Петро їм не повірив та після багатьох катувань їх було страчено у липні 1708 року .

Щоб розвіяти можливу  підозру Петра , Мазепа взяв активну  участь у придушенні повстання донських козаків ,що було піднято Булавином  .

Стан склався безвихідний : Україна була заполнена московськими військами , серед старшини не було єдності , серед селянства та козацтва виникали заколоти , будівельні роботи та реквізиції . І у цей час Карл починає поход на Москву , щоб Петро зрікся трону . Мазепа ретельно заготовляє провіант , військові запаси у Батурині  , Полтаві та Новгород—Сіверському. Карл мав величезну по тим часам армію 70.000 вояків , але вона була поділена : 16.000 з генералом Левенгаупом у Ліфляндії , 12.000 з генералом Лібекером у Фінляндії , 8.000 з генералом Крассав залишилися в Польщі , 35.000 з королем на чолі . Крім того Карл чекав підтримки Польщі , Криму ,  Мазепи .

Московська армія захищала Новгород та Псков , тому Карл вирішил  йти через Смоленськ або Брянськ . Але Шведська армія опинилась  в тяжких умовах ; справа в тому , що населення , примушене московськими військами кидало двори , нищило всі запаси їжи та фуражу . Шведи голодували , а з 28 на 29 вересня генерал Левенгаут , що вів артилерію та обоз з 7.000 возів був розбитий військом Петра під Лісною . при чому шведи втратили всю артилерію та пів війська та весь обоз . Ця поразка вирішила подальшу долю війни ; Карл XII розгубився бо залишився без артилерії та був відрізаний від бази , крім того генерал Лагеркона заблукав по дорозі та не встиг взяти Стародуб , у цей час Стародуб , Мглин , Почеп та Погар взяли зайняли московські частини . Карл вирішує іти на Лівобережну Україну .

На той час в Україні  було лише три полки : Миргородський . Лубенський та Прилуцький . До Батурина наближався Меньшиков з кіннотою . 24 жовтня Мазепа з 4.000 війська виїхав з Батурина .  28 жовтня його прийняв Карл . Залишається досі нез’ясованним питання : чому Карл одразу не прийняв Мазепу та не вислав військо на захист Батурина ???

Справа ускладнювалася тим , що Мазепа не зміг підготувати  громадської думки : після закликів боротися зі шведами ніхто не розумів , що шведи прийшли як «визволителі» .

Петро I одразу ж почав діяти : 27 жовтня він видав маніфест до українців де казав , що Мазепа « беззвестно пропал » та пропонував обрати нового гетьмана , 28 жовтня він вже написав про зраду гетьмана , нібито Мазепа хоче Віддати Україну Польщі , а церкви уніатам .

Одночасно Меньшиков  починає облогу Батурина . Облога могла  б тривати дуже довго , бо у Батурині була 23.000 залога та великі запаси пороху і харчів для артилерії . Зрадив Батурин Іван Ніс , що показав московським військам підземний ход ; 2 листопада Меньшиков увійшов до Батурина . Усе населення , навіть немовлят було катовано . Місто спалено . 

Після Батурина хвиля  терору прокотилася по всій Україні .

Негайно розпочалася підготовка до виборів нового гетьмана. Новим гетьманом Петро намітив Івана Скороапдського . Скоропадський був однодумцем Мазепи , але раптово відрізаний від нього московським військами і не мав іншого виходу окрім засвідчити Петру свою лояльність . Мазепу предали анафемі та вжили заходів по його діскредетації .

Люди , що не були підготовані  зустріли шведів як окупантів , розташувавшись на зимові квартири шведи вимагали продуктів та фуражу . Це викликало  опір серед населення , на опір шведи відповіли репресіями .

Становище Мазепи погіршувалося , багато старшин втекло до Петра  серед них Д . Апостол . І . Суліма , Г . Ґалаґан , А.Кандиба та  інші . Почалась партизанська війна . На партизанські дії шведи відповідали репресіями .

Мазепа у цей час проводить широку дипломатичну діяльність , намагаючись утворити антимосковську коаліцію з Туреччини , Криму , Молдавії , Валахії , Трансильванії , донських козаків , кубанських черкесів , калмиків , казанських татар та башкирів . Найбільшим дипломатичним успіхом було приєднання 8.000 козаків з кошовим Костєм Гордієнком . Відповіддю на це було знищення Запоріжжя .

Карл XII вирішив дати генеральний бій під Полтавою . Полтава мала велике значення для ходу кампанії  : вона стояла на схрещенні шляхів із Запоріжжя , Криму , Туреччини , Правобережної  України , Дону та Московщини . Крім того в Полтаві були великі запаси їжї та фуражу . Але в Полтаві стояли Московські війська .

Сили були нерівними : Петро мав 50.000 вояків та 72 гармати , шведів було не більше 25.000 , а більша частина їх артилерії загинула під Лісною , крім того бракувало набоїв , військо було втомлене та деморалізоване .

Карл збирався почати наступ 29 червня , але почувши , що Петро  збирається наступати 28 , вирішив наступати 27 , передавши командування генералові  Реншільду . Війська Мазепи стояли біля села Пушкарівки та захищали шведів від обходного маневру .

На світанку 27 червня шведи почали наступ на земляні укріплення , які не змогли здобути , тоді вони спробували обійти ці укріплення — і  знову невдача , тоді вони відступили до Будищенського лісу , перешикувались там та почали рішучий наступ о 9-й годині , але тут відбулася катастрофа : гарматне ядро розбило ноші у яких знаходився поранений Карл XII , він сідає верхи на коня , але коня під ним вбивають і його виносять непритомним з бою . Шведи відступають . залишають табір та масу полонених .

Перемога Петра була несподіванкою навіть для нього . Сп’янілий успіхом він на деякий час забуває про Мазепу та Карла  . А вони 30 Червня дійшли до Перволочної  ,намагаючись переправитися на правий берег Дніпра , але майже всі човни було знищено . Тільки Карл XII , Мазепа та невелика частина війська встигли переправитися , а 16.000 славетної піхоти Карла та 28 гармат під командою генерала Левенгаупта здалися кінноті Меньшикова та Скоропадського . Армія Карла практично перестала існувати . Це була величезна катастрофа для України та Швеції .

: липня 1709 року Мазепа  і Карл XII були в Очакові  , а 1 серпня перейшли до Бендер , де турецький уряд призначив їм місце перебування . З Мазепою були тільки Орлик з родиною та кілька старшин .

Гетьман прибув до Бендер вже зовсім хворий , не вставав з  ліжка . Карл ще сподівався на продовження  війни , чекав нових військ із Швеції . Мазепа вірив у можливість укласи коаліцію поти Москви .

21 вересня 1709 року помер  Іван Мазепа , поховано його було  з початку біля Бендер , а потім  перенесено до манастиря в  Галаці . Але навіть після смерті  жили ще ідеї вільної України  . І доказ тому — славетна  конституція Пилипа Орлика , що стала примірником демократичної конституції для усього світу .

 

 

 

 

Література :

• Наталія Полонська-Василенко «Історія України»  Київ «Либідь» 1993 рік
• «Гетьмани України»Київ 1991 рік
• Михайло Грушевський « Історія Ураїни» Київ—Львів 1913