Іван Мазепа

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО –  ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

МИКОЛАЇВСЬКОГО  ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Повідомлення  на тему:

«Іван  Мазепа»

                                                                                   виконала студентка                          

  групи Т ²/₁

                                        Назаренко Марина

Миколаїв 2013

Іван Мазепа (20 березня 1639 — † 21 вересня 1709) (70 років) — український військовий, політичний і державний діяч який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Також гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні.

Державно-політична діяльність Івана Мазепи

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки з царівною Софією та Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.

Незважаючи на заборону міжнародних  дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи.

Прагнучи знайти опору серед  козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Івану Скоропадському та ін.

В той же час Іван Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»).

Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

Підтримка освіти та культури

Усвідомлючи значення освіти для розбудови  держави, Мазепа постійно опікувався навчальними  закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання  творiв української лiтератури.

Також діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення унiкального стилю — «мазепинського барокко».

Крім того, целеспрямована політика І. Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi уciх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.

Іван Мазепа помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у селі Варниця поблизу міста Бендери. у березні 1710 р. його труну вивезли до православної землі Молдавії — м. Галаца (нині Румунія) і там перепоховали в головній церкві монастиря св. Юрія. Нині його могила втрачена і всі спроби відшукати прах гетьмана поки що були безрезультатними.