Токсикологія сполук міді

Кількісна   проба.    Принцип   методу   базується   на мінералізації  біоматеріагав мінеральними кислотами з подальшим фотоелектроколориметричним визначенням міді за реакцією з тєтраетилтіурамдисульфідом при 435 нм. Приготування реактивів.

1.        0,1 М розчин  комплексону Ш: 16,81 г реагенту  розчиняють бідистильованою водою в мірній колбі на 500 мл і доводять до мітки.

2.        Розчин міді  стандартний основний, 1 мг/мл; 67,31 мг CuCl 2* 2Н2О або 98,91 мг

CuSO4 x 5H2O розчиняють у мірній колбі місткістю 25 мл, куди попередньо додають 1 мл

концентрованої  соляної  кислоти.   Об'єм  доводять до мітки   водою,   перемішують   і зберігають у холодильнику.

3. Розчин міді стандартний робочий, 5 мкг/мл: готують розчиненням основного  розчину бідистильованою водою  в 200 разів. Розчин стійкий протягом  тижня.

4.Розчин тетраетилтиурамдисульфіду (ТМТД) в етанолі: в мірну колбу на 100 мл вносять 0,25 г препарату, додають 90 мл етанолу і нагрівають до кипіння. Після охолодження розчину об'єм доводять до мітки спиртом і декантують від осаду.

Підготовка посуду та матеріалу. У колбу чи інший посуд вносять 1 мл етилового спирту і 10 мл концентрованої азотної кислоти. Після бурхливої реакції, яка супроводжується виділенням окислів азоту, посуд витримують ЗО хв. при кімнатній температурі.

Потім промивають дистильованою водою і сушать при 110°. Перед застосуванням посуд ополіскують бідистильованою водою.

Досліджуваний сухий зразок вагою 50-100 г подрібнюють у млинку. Органи та тканини тварин, патматеріал подрібнюють ножицями, а потім гомогенізують, використовуючи пластмасові склянки. Рідкі зразки перемішують струшуючи протягом 1 хвилини.

Середній сухий зразок корму масою 1 г, сирої печінки -0,5 г або крові (сироватки) об'ємом 2,0 мл переносять у круглу колбу ємкістю 100 мл, додають 10 мл концентрованої азотної кислоти і 0,2 етилового спирту. Після припинення бурного виділення окислів азоту колбу витримують на піщаній бані до просвітлення гідролізату і розчинення основної маси матеріалу. Потім вносять 5 мл 57% соляної кислоти і посилюють нагрівання. Розкладання матеріалу продовжують до появи білих парів хлорного ангідриду. Якщо в момент кипіння соляної кислоти розчин приймає коричневе забарвлення (обвуглюється), швидко вносять 5-10 крапель азотної кислоти і знову доводять до виділення хлорного ангідриду. На кінцевій стадії гідролізу нагрівання зменшують, а мінералізати витримують 5 хвилин на піщаній бані. Після охолодження вмісту колби додають бідистильовану воду в об'ємі 14 мл. Паралельно проводять контрольний дослід на чистоту реактивів.

Побудова каліброваного графіка. У колби місткістю 100 мл вносять 0,5; 1; 2; 3 мл робочого стандартного розчину міді (5 мкг/мл) і по 5 мл 57% соляної кислоти. Об'єм розчину доводять бідистильованою водою до 14 мл. Потім вносять 1 мл 0,1 М розчину комплексону Ш, 13 мл

етилового спирту і 4 мл насиченого розчину тетураму В спирті. Після змішування розчин витримують при кімнатній температурі ЗО хв., потім переносять у кювету з товщиною шару 20 мм і вимірюють оптичну густину при 435 нм (синій світлофільтр).

Хід аналізу. До гідролізату об'ємом 14 мл додають 1 мл 0,1 М розчину комплексону Ш і 3 мл етилового спирту. Через 5 хвилин при появі осаду солей розчин фільтрують через паперовий фільтр у мірну колбу або циліндр ємкістю 50 мл. Осад на фільтрі промивають 1% розчином соляної кислоти, доводячи до початкового об'єму. Потім при помішуванні вносять 4 мл насиченого розчину тетураму в етанолі. Колби витримують при кімнатній температурі ЗО хвилин. Подальші дослідження виконують, як і при побудові каліброваного графіка.

Одержаний водно-спиртовий розчин переносять у кювету з товщиною граней 20 мм і вимірюють його оптичну густину при 435 нм. Для порівняння розчинів ставлять контрольний дослід на вміст міді в реактивах, включаючи стадію мінералізації. Якщо оптична густина досліджуваного зразка більше оптичної густини максимального стандарту (15 мкг), розводять забарвлений водно-спиртовий розчин 10% розчином соляної кислоти в 48% етиловому спирті. Якщо гідролізат має жовте забарвлення, фотометрію розчину проводять двічі: до і після внесення розчину тетураму.

Обробка результатів дослідження. Для визначення концентрації міді в досліджуваному матеріалі застосовують таку формулу розрахунку:

С=АК/М,

де: С - концентрація міді в досліджуваному матеріалі, мг/кг, мг/л;

А - концентрація елемента в розчині, виявлена за допомогою каліброваного графіка мкг;

К - коефіцієнт, що враховує розведення розчину в ході аналізу;

М - маса зразка, взятого для дослідження, г, мл.

Як результат аналізу беруть середнє значення двох паралельних визначень, виражених з точністю до 0,01 мк/кг. Розходження результатів двох паралельних досліджень не повинно перевищувати 10%.

 

Прогноз. У жуйних тварин при наявності яскраво виражених симптомів інтоксикації прогноз, як правило, несприятливий.

 

Лікування. Лікування повинне бути спрямоване, насамперед, на видалення препаратів міді зі шлунково-кишкового тракту тварин. Для цього в жуйних тварин промивають шлунок водою. Ще краще використовувати для цих цілей розчини препаратів, що нейтралізують токсичну дію міді. Для цього використовують активоване вугілля, палену магнезію і залізосинеродного калію (жовта кров'яна сіль). Вважається, що жовта кров'яна сіль нейтралізує з'єднання міді.

Залізосинеродний калій калій можна вводити усередину в дозі 500 мл великим тваринам, до 75 мл вівцям і козам і 25 мл свиням (у формі 0,1% розчину).

При хронічному отруєнні, насамперед, необхідно припинити подальше надходження солей міді з кормом.

При гострому отруєнні солями міді в м'ясоїдних і свиней показані сольові проносні. Застосування рослинних олій протипоказано. Показано застосування білкових препаратів (яєчний білок), знежиреного молока, слизових відварів, глюкози. У випадках важкої інтоксикації показане введення у вену розчинів глюкози і гіпосульфіта. Використовують також засоби симптоматичної терапії (кофеїн, строфантін і інші).

За даними деяких закордонних авторів гарний лікувальний ефект дає введення в корм тварини амонію молібдату: -100 мг у добу на одну тварину і 0,3-1 г гіпосульфіту в добу, протягом 2-3 тижнів Висока специфічна лікувальна ефективність амонію молібдату заснована на біологічних взаєминах іона міді і молібдену в організмі.

Гарними антидотами є унітіол і дикаптол. Перший застосовують внутрівенне або підшкірне у виді 5% розчину на новокаїні з розрахунку 5 мг/кг маси тіла, по 2-4 рази в добу, протягом 3 днів. Перший раз вводять унітіол з розрахунку 10-20 мг/кг. Дикаптол застосовують внутрім"язево у виді 10% розчину в ті ж терміни, що й унітіол, з розрахунку 2 мг/кг.

Випробуваним допоміжним засобом є водна суміш (1:4) паленої магнезії в звичайних дозах: великим тваринам - 10-25 г,вівцям, козам - 5-Ю г, свиням - 2,5 г. Рекомендується також натрію гіпосульфіт: великим тваринам -25-50 г, вівцям, козам, свиням -10 г. Застосовують також і розчин калію перманганату (1: 1000): коням і великій рогатій худобі - по 500-1000 мл, дрібним тваринам - 50-100 мл через кожні 20 хвилин протягом перших 2 годин. При хворобливості органів

черевної порожнини (кольки) підшкірне вводять розчин атропіну сульфату в лікувальних дозах. Призначають також симптоматичні засоби.

 

Профілактика. Міри профілактики спрямовані па виключення можливості контакту тварин з мідьвмістимими препаратами. При використанні мінеральної підгодівлі контролюють її на вміст солей міді.

У воді, використовуваної для поїння тварин, повинно утримуватися не більш 1,0 мг/л міді.

Максимально допустимий вміст міді в харчових продуктах: риба - 10 мг/кг, м'ясо - 5,0 мг/кг, молоко - 0,5 мг/кг, хлібопродукти - 5,0 мг/кг; овочі, фрукти - 10,0 мг/кг; соки - 5 мг/л.

У сухій речовині більшості кормів у нормі повинне утримуватися 6-12 мг/кг міді. У зелених кормах концентрація міді не повинна перевищувати 1 -2 мг/кг.

Порівняно мало міді утримується в зерні і соломі злаків, кукурудзяному силосі і коренебульбоплодах (0,5-4,7 мг/кг). У найбільшій кількості елемент виявлений у люцерновому сіні до 20-30 мг на 1 кг, макухах - до 40 мг/кг; кістковому борошні - до 20 мг/кг і кормових дріжджах - до 80 мг/ кг (сухої речовини).

При недостатку міді в раціонах (менш 4 мг/ кг сухої речовини корму) відзначається порушення обміну речовин і різні захворювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІКУВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ СПОЛУКАМИ МІДІ

Теофіпольська ветеринарна лікарня смт. Теофіполь

Хмельницької обл., вул. Заводська, д. 45

Корові „Зірці” колгоспу „Промінь”.

15.09.2005р.

Вет.лікар Шайдюк М. В.

Rp.:Carbo activatis    200,0

D.S. Корові. Внутрішньо на один прийом для адсорбції                                                           отрути,розчинити в Зл води.

                                          #

Теофіпольська ветеринарна лікарня смт. Теофіполь

Хмельницької обл., вул. Заводська, д. 45

Корові „Зірці” колгоспу „Промінь”.

15.09.2005р.

Вет.лікар Шайдюк М. В.

           Rp.:SolutionisAtropini sulfatis 1%-1 ml

D.t.d.N 4 in ampullis

S. Підшкірно. На 1 інєкцію.

                                            #

Теофіпольська ветеринарна лікарня смт. Теофіполь

Хмельницької обл., вул. Заводська, д. 45

Корові „Зірці” колгоспу „Промінь”.

Вет.лікар Шайдюк М. В.

15.09.2005р.

Rp.: Solutionis Coffeini-natrii benzoatis 40%- 10 ml

D.S. Для стимуляції серцевої діяльності . Підшкірно на  одну ін'єкцію.

                                        #

Теофіпольська ветеринарна лікарня смт. Теофіполь

Хмельницької обл., вул. Заводська, д. 45

Корові „Зірці” колгоспу „Промінь”.

15.09.2005р.

             Вет.лікар Шайдюк М. В.

           Rp.: Magnesii oxydi 20.0

Aquae destillatae 80 ml

M.f.Solutio

D.S. Внутрішньо. На 1 прийом.

                                          #

Теофіпольська ветеринарна лікарня смт. Теофіполь

Хмельницької обл., вул. Заводська, д. 45

Корові „Зірці” колгоспу „Промінь”.

15.09.2005р.

           Вет.лікар Шайдюк М. В.

           Rp.: Unitioli 2.0

Solutionis Novocaini 1% - 40ml

M.f.Solutio

D.t.d.N 9

S. Підшкірно. Вводити 3 рази на добу протягом 3 днів.

                                       #

 

 

 

 

 

 

 

Теофіпольська ветеринарна лікарня смт. Теофіполь

Хмельницької обл., вул. Заводська, д. 45

Корові „Зірці” колгоспу „Промінь”.

15.09.2005р.

           Вет.лікар Шайдюк М. В.

Rp.:Solutionis Glucosi 40% - 20ml

D.t.d.N 15 in ampullis

S.Внутрішньовенно. На 1 ін’єкцію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ПРОДУКТІВ

ТВАРИНИЦТВА

Для ветеринарно-санітарної експертизи і санітарної оцінки м'яса й інших продуктів забою тварин, що отруїлися сполуками міді, має значення характер отруєння. Це залежить від токсичності , дози і кратності надходження сполук міді в організм.

Патологоанатомічні зміни в тушах і органах від тварин ,що отруїлися сполуками міді мають загальні ознаки з тими що в м'ясі хворих тварин.У туш хворих тварин, так само як і у вбитих при важких формах отруєння, місце зарізу може бути рівним, слабко інфільтроване кров'ю, що не змінює фарбування цієї ділянки в порівнянні з іншими м'язами туши. Ступінь знекровлювання в тушах тварин, що отруїлися, буває задовільний, поганий або дуже поганий. У зв'язку з цим м'ясо буде мати темно-червоний колір, на розрізі м'язів виявляють окремі кров'янисті ділянки, жирова тканина здобуває рожевий колір, у кровоносних судинах можуть бути залишки крові, помітне кровонаповнення внутрішніх органів

Крововиливи різної інтенсивності на слизових оболонках ротової порожнини і серозних покривів часто зв'язані з розвитком секундарного захворювання у тварин, що отруїлися, унаслідок проникнення в кров кишкової мікрофлори, у тому числі з групи збудників харчових токсикоінфекцій. При отруєннях і розвитку секундарного захворювання лімфатичні вузли набряклі і збільшені в розмірі, на розрізі видно бузково-рожеве фарбування, спостерігають ділянки крововиливів, запальні процеси .У більшості випадків отруєнь сполуками міді печінка збільшена, в'яла, глинистого або темно-коричневого кольору . Жовчний міхур збільшений , на слизовій оболонці жовчного міхура крапкові крововиливи. У печінці, нирках, серці, легенях, головному і спинному мозку виявляють явища застійної гіперемії і крововиливи, при отруєннях препаратами міді — збільшення нирок з напругою капсули і зміною кольору від сіро-червоного до темно-червоного, фарбування слизових у жовтяничний колір

М'ясо і субпродукти тварин, що піддалися отруєнню сполуками міді і вимушено убитих у стані агонії, у всіх випадках визнають