Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шуму, мікроклімату та електромагнітного випромінювання

   Захист  від високочастотного шуму забезпечують засоби індивідуального захисту (навушники, заглушки для вух та ін.). Працівники, які направляються у цехи з високим шумом, повинні обов’язково проходити медичні огляди, а під час праці для профілактики профзахворювань — профілактичні медичні огляди не менш одного разу на рік. Такі огляди допомагають своєчасно виявити зміни у стані здоров’я і запобігти профзахворюванню.    ([2]¹³⁾)

2.2 Вплив мікроклімату

   Розглядаючи механізми впливу метеорологічних  факторів виробничого середовища (температури, вологи, швидкості руху повітря, чинності променевої енергії нагрітих деталей і агрегатів) на людину, маємо на увазі, що людський організм прагне підтримати відносну динамічну сталість своїх функцій за різноманітних метеорологічних умов. Ця сталість забезпечує насамперед один з найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона спостерігається при певному співвідношенні теплоутворення (хімічної терморегуляції) і тепловіддачі (фізичної терморегуляції). 
Відомо, що надлишкова вологість повітря негативно впливає на механізм терморегуляції організму. Особливо шкідливою є вологість повітря, яка перевищує 70—75 % за температури 30 °С і більше. Верхньою межею термальної рівноваги людини, що перебуває у стані спокою, є температура повітря 30—31 °С за відносної вологості 85 % або 40 °С градусів за відносної вологості 30 %. Ці межі змінюються при виконанні фізичної роботи. Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до прискорення серцебиття, зниження артеріального тиску. За низької температури може статися переохолодження організму, що спричинить простудне захворювання. Людина є працездатною і нормально себе почуває, якщо температура навколишнього повітря не виходить за межі 18—20 °С, відносна вологість — 40—60 %, швидкість руху повітря — 0,1—0,2 м/с.

   Висока  температура послаблює організм, викликає млявість, а низька — сковує рухи, що при обслуговуванні машин  спричиняє підвищену небезпеку  травмування. За високої температури та вологості може статися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Він може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням. 
Теплові апарати, що використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Останнє негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни у серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіт, помутніння рогівки й таке професійне захворювання, як катаракта.

   Зниження  негативного впливу мікроклімату можна  досягти за рахунок вжиття таких  заходів:впровадження раціональних технологічних  процесів (наприклад, заміни гарячого способу обробки металу холодним); механізації та автоматизації виробничих процесів; дистанційного управління, що дозволяє вивести людину в більшості випадках з несприятливих умов; захисту працівників різними видами екранів; раціональної теплової ізоляції устаткування; раціонального розміщення устаткування; ефективного планування і конструкторського рішення виробничих приміщень (гарячі цеха розміщуються в одноповерхових приміщеннях); раціональної вентиляції та опалювання; раціоналізації режимів праці й відпочинку, перерви; 
спеціального питного режиму (забезпечення білково-вітамінними напоями, хлібним квасом, підсоленою водою). Працівники гарячих цехів отримують газовану підсолену воду (з вмістом від 0,2 до 0,5 % хлористого натрію). Пиття такої води зменшує спрагу, потовиділення, сприяє зниженню температури тіла, покращує самопочуття і працездатність; застосування спецодягу.

   Захист  від інфрачервоного випромінювання забезпечують пристрої: огороджувальні, герметизуючі, теплоізолюючі, знаки безпеки, дистанційне управління. Зниження інтенсивності теплового випромінювання досягається застосуванням різних екранів (водяних завісів, скла, сітки), теплоізоляційних матеріалів (азбесту, скловати), а також індивідуальними засобами; збільшенням відстані між джерелом випромінювання та робочим місцем.

   Заходи  захисту працівників від переохолодження  у виробничих умовах передбачають: створення захисних споруд від вітру на відкритих майданчиках, застосування пристроїв місцевого опалення на постійних робочих місцях, установлення періодичних перерв у роботі, обладнання спеціальних приміщень для обігріву, використання спецодягу з достатнім тепловим опором. Надійним захистом від холодного повітря є також повітряна завіса.               ([2]¹⁴⁾)

2.3 Вплив електромагнітного випромінювання

   Ступінь біологічного впливу електромагнітних полів на організм людини залежить від частоти коливань, напруженості та інтенсивності поля, тривалості його впливу. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань шкодить здоров’ю людини. Від цього страждає передусім нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль і перевтома, знижується точність робочих рухів, порушується сон. Електромагнітне випромінювання викликає зміни тиску крові, гіпотонію або гіпертонію.

   При роботі за комп’ютером мають місце небезпечні й шкідливі чинники, які поділяються на фізичні та психофізіологічні, пов’язані з великим обсягом оброблюваної інформації. До фізичних чинників належать: підвищене значення напруги електричного поля; збільшений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; зростаючий рівень іонізації повітря. В операторів, які обслуговують дисплейну техніку, погіршується зір, з’являються м’язові болі, реєструються гінекологічні захворювання, психічні та нервові розлади, захворювання серцево-судинної системи, новоутворення. ([2]¹⁵⁾)

   Основні заходи захисту від  ЕМВ – це захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ.

   Захист  часом передбачає обмеження часу перебування людини в робочій зоні і застосовується, коли немає можливості знизити інтенсивність випромінювання до допустимих значень. У діапазоні частот до 300 МГц допустимий час перебування визначають за формулами:

   Тд = ЕНЕгд/Еф²; Тд = ЕННгд/Нф²; де ЕНЕгд та ЕННгд – гранично допустимі енергетичні навантаження на організм протягом робочого дня; ЕФ та НФ – фактична напруженість електричного та магнітного полів на робочих місцях.

   У діапазоні частот 300 МГц...300 ГГц допустимий час роботи:

   Тд = К×ЕНгд/ГПЕф, де ГПЕф – фактична густина потоку енергії, К –коеф.

   Захист  відстанню застосовується у тому випадку, якщо неможливо ослабити ЕМВ іншими мірами, в тому числі і захистом часом. У цьому випадку звертаються до збільшення відстані між випромінювачем і персоналом. Відстань, відповідна гранично допустимій інтенсивності випромінювання, визначається розрахунком (розрахунки інтенсивності випромінювання ) і перевіряється вимірюванням.

   Зменшення потужності випромінювання у самому джерелі  випромінювання досягається за рахунок застосування спеціальних пристроїв: поглиначів потужності, еквівалентів антен, атенюаторів, спрямованих відгалуджувачів, подільників потужності, хвиле провідних послаблювачів, бронзових прокладок між фланцями, дросельних фланців і т. д.

   Поглиначі потужності та еквіваленти антен  випускаються промисловістю на поглинання ЕМВ потужністю 5, 10, 30, 50, 100, 250 Вт у діапазоні довжин хвиль 3.1...3.5 та 6...1000 см. Атенюатори дозволяють послабити ЕМВ в межах від 0 до 120 дБ потужністю 0.1, 1.5, 10, 50, 100 Вт у діапазоні довжин хвиль 0.4...0.6; 0.8...300 см. Спрямовані відгалуджувачі дають послаблення потужності випромінювання на 20...60 дБ. Фланцеві з’єднання є джерелом побічних випромінювань. Застосування бронзових прокладок між фланцями підвищує послаблення випромінювання із 40 до 60 ДБ, а застосування дросельних фланців – до 70...80 ДБ.

   Виділення зон випромінювання. Для кожної установки, що випромінює ЕМП вище гранично допустимих значень, повинні виділятися зони, у котрих інтенсивність випромінювання перевищує норми. Межі зон визначають експериментально для кожного конкретного випадку розміщення установки чи апаратури під час роботи їх на максимальну потужність випромінювання. Зони розташованих поруч установок не повинні перекриватися або установки повинні працювати на випромінювання у різний час.

   Екранування джерел випромінювання застосовують для зниження інтенсивності ЕМП на робочому місці або огородження небезпечних зон випромінювання. Екрани виготовляють з металевих листів або сіток у вигляді замкнених камер, шаф та кожухів. Товщину екрана d, виготовленого із суцільного матеріалу, визначають за формулою:   d = N/(15,4 √fμρ)

   де N – задане послаблення інтенсивності  ЕМВ, визначене як частка від ділення  фактичної інтенсивності ЕМП  до гранично допустимої; f – частота ЕМП, Гц; μ – магнітна проникність матеріалу екрана, Гн/м; ρ – питома провідність матеріалу екрана, См/м.

   При виборі конструкції екрана необхідно  враховувати його герметичність (наявність отворів та їх сумісність з λ/2). Якщо отвори дорівнюють чи кратні цілому числу λ/2, то така щілина стає щілиною антеною, і при цьому різко зростає інтенсивність опромінювання персоналу. У цьому випадку послаблення ЕМП досягається насадкою на отвори, вентиляційні канали, оглядові вікна, застосуванням позамежних хвилепроводів із сітками на обох кінцях, стільникової або циліндричної конструкції. Контрольно-вимірювальні прилади для вимірювання напруги та струму промислової частоти екрануються з внутрішнього боку та забезпечуються прохідними конденсаторами, а прилади, ввімкнені у високочастотні кола, екрануються сітками з зовнішнього боку. Контактуючі поверхні частин екрана повинні мати антикорозійне покриття та щільно прилягати по всьому периметру один до одного.

   Для виключення відбиття ЕМВ від внутрішньої  поверхні приміщень і камер їх покривають поглинаючими електромагнітну енергію матеріалами (гумові килимки; магнітні діелектричні пластини; поглинаючі покриття на основі поролону «Болото», ВРПМ; поглинаючі пластини), коефіцієнт відбиття яких за потужністю не перевищує 2%.

   У якості екрануючого матеріалу для  вікон приміщень, кабін та камер, приладних панелей, оглядових вікон застосовується оптично прозоре скло з відбивними екранованими властивостями. Це скло покривається напівпровідниковим двооксидом олова.

   Екранування робочого місця  застосовується, коли неможливо здійснити екранування апаратури та досягається за допомогою спорудження кабін або ширм з покриттям із поглинаючих матеріалів. У якості екрануючого матеріалу для вікон і приладних панелей застосовується скло, покрите напівпровідниковим двооксидом олова.

   ЗІЗ слід користуватися у тих випадках, коли застосування інших способів запобігання впливу ЕМВ неможливе. В якості ЗІЗ застосовують халат, комбінезон, захисні окуляри. У якості матеріалу для халата чи комбінезона, застосовується спеціальна радіотехнічна тканина, у якій тоненькі металічні нитки утворюють сітку. Для захисту органів зору застосовують: сітчасті окуляри, які мають конструкцію на півмасок з мідної або латунної сітки, окуляри ОРЗ15 із спеціальним склом зі струмопровідним шаром двооксиду олова.   ([1]¹⁶⁾)

16⁾[1] «Основи охорони праці», підручник/за ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського,Київ,2006

Висновки

В роботі була розглянута гігієнічна класифікація умов праці за показниками шуму, мікроклімату та електромагнітного  випромінювання, а також нормативні документи, які її регламентують.

Умови  праці диференціюються залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами,  правилами,  гігієнічними нормативами,  а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров'я працюючих. Саме тому дуже важливо виявити шкідливі фактори на робочому місці працівника, виміряти їх концентрацію та встановити клас шкідливості,  в разі  здоров’ю впровадити необхідні методу захисту. При проведенні атестації робочих місць аналізуються ці фактори і в залежності від класу шкідливості та кількості можуть встановлюватись пільги працюючим.

Робота  в умовах перевищення гігієнічних  нормативів може бути дозволена тільки при  застосуванні  засобів  колективного  та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів(захист  часом).  Робота  в  небезпечних(екстремальних)умовах  праці (4  клас)  не дозволяється,  за винятком ліквідації аварій,  проведення екстрених  робіт  для  попередження  аварійних ситуацій.  Ця  робота  повинна  виконуватись у відповідних засобах

індивідуального  захисту  та  регламентованих  режимах   виконання

робіт.