Производство вешенки

 

Врожайність субстратних блоків гливи  розраховується як відношення маси реалізованих свіжих грибів, одержаних за період плодоносіння, до маси субстрата в блоках, виражене  у відсотках. При цьому, виникає деяка невизначеність, тому що частину  грибоводов викидають блоки після закінчення другої  хвилі плодоносіння (іноді навіть після першої), щоб уникнути  розвитку грибної мушки, що вражає міцелій гливи. Інші одержують 3,4 і навіть більш хвиль плодоносіння. У даній статті всі розрахунки ведуться, виходячи з урожаю грибів, одержаного з субстратних блоків за 2 хвилі плодоносіння(45 днів з моменту установки блоку в камеру, культивації). Середньоєвропейська врожайність на субстраті з чистої соломи при такому визначенні складає 16-18%. При покупці готових субстратних блоків у кращих  виробників можна розраховувати на врожайність 20%, що відповідає місячній врожайності 13%. Наприклад, на блоці вагою в 10 кг При середній врожайності 20%  зростатиме 2 кг Грибів. При цьому на окремих блоках може зростати до 4-5 кг грибів, на інших менше 2 кг У разі неякісного субстрата може відбутися бактерійне зараження всієї партії субстратних блоків або розвиток на них цвілевих грибів - конкурентів гливи. При цьому, середня врожайність різко знижується або взагалі стає нульовою. Тому передбачувана врожайність - це не єдиний показник якості субстратних блоків. Критерієм, що гарантує стабільний урожай грибів, може служити низький відсоток блоків, відбракованних виробником. Середній відсоток вибраковування субстратних блоків (наявність  темних плям  бактерійного зараження і зеленої цвілі) при гидротермичной або ксеротермічній термообробці субстрата (у бочках, що обертаються, в чанах і в кормозаправниках) складає від 5% до 15%.Процент відбраковке блоків при  використанні ферментированного в тунелях субстрата незрівнянно нижче

 

2.3.4 Отримання плодових тіл

 

Наступний етап культивирування проводять  у світлому виростному приміщенні. Обрісші міцеліем блоки розсташовують на стелажах вертикально чи підвішують у 3-4 яруси на металевому дроті.Між ними залишають  більше місця для зручності обробки та збором врожаю.

Температура підтримується у межах 12-16С0 чи 18-25С0 , в залежності від культивованого штама.Температура відіграє важливу роль для визначення строків збору врожаю.При значеннях температур нижче заданих розвиток та ріст грибів затримується, і для получення аналогічного врожаю необхідно у два, а то і більше часу. Збільшення температури оптимальних значень порушує рівностійкість між процесами росту та розвитку і врожайність значно знижається.

Вологість у приміщенні повина бути 80-90%(атмосфера вологого осінього ліса після дощю).Попередній рівень вологості підтримується за допомогою орошення повітря дрібно дисперсної вологи. Перші 5-6 днів повинні слідкувати, щоб крапельна вода не попала на блоки.Але потім можна поливати чистою водою з лійки чи пульвізатора увесь блок.Полив повинен бути не дуже обільним, але частим.При температурі 12-160 С для підтримування відносної вологості на рівні 85-90% достатньо двох поливів на добу. При порушенні режиму вологості починається порушення плодових тіл. У сухому повітрі (вологість на уровні 40-50%) маленькі плодові тіла висихають, а великі - витягуються. Збільшена 95-100% вологість також небажанна, особливо тоді, коли температура низька, а доступ свіжого повітря невеликий.В такому разі гриби виходять ложкообразні, з розтрубом чи зовсім загинуть.

Получення зачатків плодових тіл не потребує додаткового освітлення. Дуже велике чи близьке світло може затримувати  виникнення плодового тіла.Однак, зі зявленням зачатків плодових тіл(6-8 діб)необхідно зробити оптимальне освітлення. Воно повинне  мати біля 100-300 люкс протягом 8-12 годин щоденно.Це дорівнює нормальному денному освітленню.У підвалах чи сараях при відсутності чи недостатній кількості природнього освітлення, для освітлення необхідно використовувати лампи природнього світла, розташовуючи їх так, щоб світло рівномірно розповсюджувалося, але не перегрівало  поверхню субстрата.

На 8-10 день після розміщення субстрата  у камері плодоношення поблизу отворів  зявляються групи маленьких грибів.На цій стадії шляпки грибів ще пофарбовані у білий колір чи блідно - сірий колір,їхня природня окраска зявляється  через 2-3 дні. У першу хвилю плодоутворення збирають до 75% усього врожаю.Через 2-3 неділі зявляється друга хвиля грибів. Догляд за блоками у цей час залишається таким самим. Збір врожаю виконується вручну чи за допомогою ножа.Групи плодових тіл обламують чи зрізають. У всіх випадках необхідно видалити останки субстрата та нижню часть ніжки, так як зібраний врожай повинен мати  гарний вид.

Зібрані та очищені гриби укладують на упаковочний матеріал пластинами униз, так як між пластинками може попасти пил, пісок та інші забруднення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Опис біотехнологічного процесу

 

Технологічний процес проходить згідно апаратурно-технологічної  схеми. Після того, як блоки повністю заростуть міцелієм, їх на підприємство привозять вантажівкой з термоізольованим кузовом (1). Спочатку блоки оглядають  та вибраковують пошкоджені. Потім  вони поступають до камери вирощування  плодових тіл (2), в якій підтримується мікроклімат за рахунок подачі свіжого повітря через фільтри, обігріву, вентиляції та установки « штучний туман ». В цій камері проходять стадії плодоутворення та плодоносіння. Збір врожаю проводять після першої та другої хвиль. Зібрані гриби швидко зважують на терезах (3) та направляють до камери охолодження (4).

Потім гриби  поступають до спеціальної кімнати  для сортування та упакування (5), далі їх знову зважують на терезах (6). Після цього вони до реалізації зберігаються в холодильній камері (7). Відпрацьований субстрат забирають з камери вирощування і також реалізують населенню в якості добрива та корма для сільськогосподарчих тварин. Камери очищають, миють та проводять дезінфекцію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5 НОРМИ БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО  РЕЖИМУ

 

Норми біотехнологічного  режиму представлені в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Норми біотехнологічного режиму

 

N п/п	Стадії технологічного процесу	Найменування  технологічного параметру	Номінальне значення параметру	Періодичність контролю параметрів
1	Фаза інкубацій	Т0С повітря Т0С субстрату Вологість повітря Концентрація  СО2	24-260С 26-280С 75% < 20-25%	2 раза на добу
2	Ініціація плодоносіння	Т0С	3-50С	2 раза на добу
3	Перша хвиля плодоносіння	Т0С Освітлення Концентрація СО2 Вологість повітря	12-150С 1500 люкс < 0,5-0,6% 80-90%	2 раза на добу
4	Відновлення міцелію після першої хвилі	Т0С Концентрація СО2 Вологість повітря	24-260С < 20-25% 75%	2 раза на добу
5	Друга хвиля	Т0С Освітлення СО2 в повітрі Вологість повітря	12-150С 1500 люкс < 0,5-0,6 80-90%	2 раза на добу
6	Охолодження	Т0С	+2 - +40С	2 раза на добу
7	Збереження	Т0С	+20С	2 раза на добу

2.6.1 Блок  – схема виробництва плодових  тіл гливи звичайної

 

 

 

 

 

2.8 Стандартизація та контроль якості продукції

 

Плодові тіла гливи звичайної повинні  відповідати ТУ 56 РСФСР 24-84 «Гриби. Глива  звичайна» чи стандарту РСТ УРСР 1939283.

Не допускаються до вживання і переробки гриби: брудні, цвілі, з'їдені хробаками, затхлі, з  ознаками гнили, в'ялі, мляві, зі слідами  ядохимікатів.

Плодові тіла гливи звичайної для вживання у свіжому виді і для промислової  переробки повинні відповідати  стандартам, наведеним в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Органолептичні, фізичні та біологічні показники плодових тіл гливи  звичайної

 

Найменування	Характеристика та норми	Метод контролю
Зовнішній вигляд	Плодові тіла повинні бути свіжими, м'ясистими, чистими, міцними; сухими чи природно вологими. Не допускається наявність плям зеленого, чорного, жовтого та інших кольорів на упаковці та на самому міцелію.	Візуально
Колір	М'якоть – біла, на зламі світло – сіра.	Візуально
Запах	Приємний грибний, без сторонніх  запахів. Кислий та затхлий запах  не допускається.	ГОСТ 20083-74
Розмір копелюшка, см	По найбільшому поперечному діаметрі не менш 4 см і не більш 13 см.	Візуально, вибірково - лінійкой
Розмір ніжки, см	Розмір по довжині ніжки від  місця кріплення з капелюшком не більш 10 см.	Візуально, вибірково – лінійкой.
Контамінація  бактерія-ми, мікроміцетами, дріжджями	Не допускається	ГОСТ 10444.12

 

Вміст токсичних елементів  в плодових тілах гливи регламентується СанПиН 42-123-4089-86 і не повинно перевищувати допустимих рівней, наведених в таблиці 4.2.

 

Таблиця 4.2 - Допустимі рівні токсичних елементів в плодових тілах

 

Найменування показника	Допустимі рівні, мг/кг, не більше	Метод аналізу
Ртуть	0,01	ГОСТ 26927
Миш’як	0,1	ГОСТ 26930
Мідь	5	ГОСТ 26931
Свинець	0,3	ГОСТ 26932
Кадмій	0,05	ГОСТ 26933
Цинк	25	ГОСТ 26934

 

Допустимі рівні пестицидів регламентуються медико-біологічними вимогами та санітарними нормами, встановленими СанПиН 42-123-4540-87.

Радіологічні  показники – за ДР-97, затвердженими  Міністерством охорони здоров’я України від 25.06. 97