Регулювання ширини витівкою мети здійснюється клиновим пристроєм, або збільшенням ширини задньої розпірної плити 11 ( рис.1.3).

    При підйомі клина ширина щілини зменшується, при опусканні збільшується.

    Останнім  часом широке поширення одержують  гідравлічні пристрої для регулювання  ширини вихідної щілини.

    Фрикційна муфта з'єднує маховики з ексцентриковим валом і в дробарок великого типорозміру встановлюється по обидва боки ексцентрикового вала.

    Привод  ЩДП здійснюється двома електродвигунами – головним і допоміжним. Обертовий момент від електродвигуна через пружну втулочно-пальцеву муфту передається на ведучий шків клинопасової передачі і потім на шків-маховик.

    Оскільки  ЩПД володіє значними інерційними  масами, а рухома щока при русі проходить  через крайні положення (мертві точки), те для її запуску потрібно велика  потужність двигуна. З метою її зменшення використовують спеціальний пусковий пристрій, що включає допоміжний електродвигун, редуктор з великим передаточним відношенням і обгінною муфтою. Після набору необхідної швидкості обертання маховика від допоміжного привода включається головний двигун, а допоміжний виключається. Потужність допоміжного електродвигуна 10...16 кВт. Застосування допоміжного привода дозволяє не тільки запускати дробарку під завалом, але і знизити всановлену потужність головного електродвигуна до 30%.

    

    Подрібнюючі плити, є основним робочим органом  дробарки. Їхня форма і зносостійкість матеріалу визначає ефективність процесу  здрібнювання і суттєво впливає  на техніко-економічні показники роботи ЩД.

    Подрібнюючі плити виготовляють з високомарганцевистої стали 110М1ЗЛ, основною перевагою якої є те, що при стиранні вона набуває великої міцності  внаслідок наклепу поверхневого шару.

    Плити кріпляться за допомогою потайних болтів з овальною конусною голівкою, у зазор  між плитами і щокою встановлюється еластична вкладка, заливається розчин з високомарочного цементу і розплавлений цинк.

    Поперечний  профіль подрібнюючих плит,  визначає термін їхньої служби і ефективність процесу подрібнювання  (рис.2.4).

    Найбільше поширення одержали плити прямого  профілю (мал.2.4, а), що випускаються Виксунским заводом ДРО, фірмою "Драгон" (Франція), "Персон" (Англія) і ін.

    

    Рис.1.4. Поздовжній профіль подрібнюючих плит.

    Двоопуклий  профіль (мал.1.4, б) плит рекомендується для дробарок із складним рухом щоки – вони випускаються фірмами "Драгон" (Франція), "Пегсон" (Англія), "Грюндлер"(США), "Лора Паризині" (Італія).Профіль плит, представлених на рис.2.4, у, м, у нижній частині утворює зону паралельності - це сприяє одержанню більш однорідного за гранулометричним складом продукту подрібнення, збільшує термін служби плит. Випускаються плити для ЩДП заводом "Волгоцемман" (Тольятті), а також закордонними фірмами - "Трейлер" (США), "Курячого" (Японія), "Гумбольд" (ФРН) і "Драгон" (Франція). При опукло-вгнутому профілі плит (рис.2.4, д), запропонованих фірмою "Фас" (Франція), переважають згинаючі навантаження, зменшується питома витрата енергії, підвищується однорідність складу готового продукту.

    У дробарках із сильно піднятою віссю  підвісу (рис.2,б) застосовуються плити, що утворять поперечний профіль (рис.2.4,е). Виготовляються фірмою "Кью-Кен" (США).

    Профіль зі зменшеним кутом захоплення (рис.2.4,ж) зустрічається в ЩДС фірм "Пегсон" (Англія), "Грюндлер", "Пайонір" (США).

    Широко  розповсюджений як у нас, так і  за рубежем, профіль зі скосами плит у верхній і нижній частинах (рис.2.4,з).

    Фірмою "Крупп" (ФРН) для ударно-щокових  дробарок рекомендований кутовий профіль  плит (рис.2.4,і), при якому досягається велика продуктивність і рівномірність гранулометричного складу готового продукту. Поперечний профіль плит показаний на рис.2.5.

    

    

    Рис.2.5. Поперечний профіль подрібнюючих плит

    Для ЩДС із великою шириною завантажувальної щілини доцільно застосовувати гладкі подрібнюючі плити, тому що рифлення в цьому випадку мало позначаються на ефективності процесу подрібнення.

    Для ЩДС рекомендуються плити з трикутною  і трапецеїдальною поверхнею, причому виступи плит, що знаходяться на рухомій щоці, повинні знаходитися напроти западин плит нерухомої щоки - у цьому випадку досягається найбільший ефект подрібнення. Крок рифлень повинний бути рівним ширині вихідної щілини.

    Плити з трапецеїдальною формою рифлень  застосовуються при попередньому подрібненні на ЩДС із розміром завантажувального отвору 250 і 400 мм, із трикутним рифленням – на ЩДП з В=600 мм, і для остаточного подрібнення на ЩДС з В, рівним 250, 400 і 600 мм.

    

    У табл.1.1 наведені параметри рифлень  подрібнюючих плит,  в залежності від конструктивних особливостей ЩД. У ряді випадків для забезпечення щільного прилягання плит їх піддають механічній обробці. Відповідно до держстандарту 13757-68 нещільність опорної поверхні подрібнюючих плит не повинна перевищувати 2 мм на 1 м. її довжини.

Таблиця 1.1

 Параметри  рифлень подрібнюючих плит

 

    Мащення корінних підшипників і підшипників  голівки шатуна – централізоване рідинне, підшипників рухомої щоки і вкладишів у гніздах розпірних плит - консистентне централізоване.

    

    Як  було відмічено раніше мала горизонтальна  складова ходу рухомої щоки у верхній частині камери подрібнення є недоліком дробарок з простим рухом щоки.

    Цей недолік частково усувається підняттям  осі підвісу рухомої щоки. Ряд  фірм на дробарках такого типу піднімають вісь підвісу вверх і виносять її вперед над камерою подрібнення (рис.1.6.) При такому рішенні збільшується хід щоки у верхній частині камери подрібнення і до мінімуму зменшується вертикальна складова. Такі дробарки мають і інші цікаві конструктивні новинки. Це перша дробарка із одним шківом-маховиком. Привод дробарки і розпірні плити працюють в герметично

    

   Рис. 2.6. Щокова дробарка з піднятою віссю підвісу рухомої щоки:

    1 – станина; 2 – футеровочні плити; 3 – рухома щока; 4 – вісь підвісу рухомої щоки; 5 – футеровка бічних стінок; 6 – шків (маховик); 7 – шатун; 8 – ексцентриковий вал; 9 – розпірні плити;10 – пристрій регулювання ширини вихідної щілини; 11 – замикаючий пристрій; 12 – привод; 13 – клинопасова передача.

    

закритому картері. Масляний насос забезпечує якісне змащування всіх тертьових поверхонь. Оригінально вирішена конструкція пари шатун-ексцентриковий вал. Зазвичай головка шатуна обхвачує ексцентриковий вал, тобто шатун ніби висить на валу. В даній дробарці головка шатуна виконана у вигляді пяти і притиснута знизу до ексцентрикового вала пружиною. При такому рішенні збільшується хід щоки у верхній частині камери подрібнення і до мінімуму зменшується вертикальна складова. Відмічені нововведення, а особливо високе розміщення осі підвісу забезпечує дробаркам даного типу високі техніко-експлуатаційні показники.

      Схема ЩДП із розміщенням ексцентрикового вала внизу і безпосереднім спиранням на нього рухомої щоки була віднесена спочатку до неперспективних, так як зусилля подрібнення діє безпосередньо на ексцентриковий вал, ускладнюючи його конструкцію і знижуючи надійність машини. Тому вважалося, що така дробарка придатна для переробки матеріалів лише середньої та малолї міцності і порівняно невеликих рорзмірів. Разом з тим дробарки такого типу мають ряд важливих переваг: простота конструкції, менша маса машини, низьке розміщення ексцентрикового вала і маховиків, підвищена стійкість, зручність обслуговування і ремонту.

      Після появи в машинобудуванні крупних  підшипників кочення, які витримують великі навантаження ряд фірм почали випускати дробарки виконанані за даною  схемою для крупного і середнього подрібнення порід великої міцності.

      В дробарці типу D фірми Крупп (рис.оооо) на передній стінці станини

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.2.7 Щокова дробарка типу D фірми Крупп (Німеччина):

1-станина; 2-нерухома подрібнююча плита; 3-рухома подрібнююча плита; 4-вісь; 5-рухома  щока; 6-ексцентриковий вал; 7-корпус; 8-пружина; 9-тяга; 10-розпірна плита.

 закріплена  нерухома подрібнююча плита 2. Рухома подрібнююча плита 3 закріплена  на рухомій щоці 5, яка підвішена  до верхньої частини станини  на осі 4. В нижній частині станини розміщений ексцентриковий вал 6, корпус 7 якого шарнірно зєднаний короткою розпірною плитою 10 з рухомою щокою. Силове замикання кінематичних ланцюгів забезпечується тягою 9 і пружиною 8.

      Конструкторами  була створена дробарка СМД-184 (рис.0000) в якій була ще спрощена кінематична  схема, а іменно відмова від проміжної  ланки (розпірної плити) між ексцентриковим валом і рухомою щокою, що підвищило  надійність дробарки. 

 

Рис.2.8 Щокова дробарка СМД-184 з роликом:

      1- станина; 2-рухома щока; 3-фіксатор; 4-упор; 5-ексцентриковий вал; 6-ролик; 7-замикаючий пристрій; 8-привод.

      В станині 1 дробарки з роликом змонтована рухома щока 2, ексцентриковий вал 5, на ексцентричній частині якого  в підшипниках кочення встановлений ролик 6. Ролик входить в контакт із розміщеним на рухомій щоці упором 4 і таким чином приводить в рух рухому щоку. Постійний контакт пари щока-ролик забезпечується замикаючим пристроєм 7 з тяги і пружини. Зміна розміру вихідної щілини здійснюється встановленням прокладок між рухомою щокою і упором. Дробарка обладнана фіксатором (див.рис000 ) 3 принцип дії якого описаний вище і приводом 8, що складається з двох електродигунів по 55 кВт кожний, тюбто кожен шків-маховик є приводним.

      Є всі підстави вважати дану конструкцію  перспетивною, так як при основних параметрах, рівних основним параметрам звичайної дробарки того ж типорозміру, дробарка з роликом має менші  габарити і масу. Окрім того вона простіша за конструкією, так як має  менше кінематичних ланок, а отже простіша в обслуговуванні і надійніша, що досить важливо в тяжких умовах переробки міцних порід.