Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

2.3. Оцінка показників  ділової активності  підприємства.

     Ділова  активність підприємства характеризується абсолютними і відносними результативними  показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності.

     Ділова  активність підприємства знаходить  своє відображення, насамперед, у досягнутих абсолютних показниках, які характеризуються розміром обсягів господарської  діяльності, доходу (виручки), фінансових результатів, податками.

     Дохід — валове надходження економічних  вигод протягом певного періоду, яке виникає в ході звичайної  діяльності підприємства, коли власний  капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків засновників.

     Показник  валового прибутку (різниця між чистим доходом і виробничою собівартістю) широко застосовується в практиці зарубіжних підприємств, а з 2000 року і в Україні.

     Загальний фінансовий результат, створений підприємством, визначається як сума фінансового результату від звичайної та надзвичайної діяльності до оподаткування та нарахованих відсотків за кредит.

       Ділова активність підприємства базується на його можливості здійснювати капітальні вкладення на принципах самофінансування, тобто за рахунок власних коштів. Проте, підприємство не завжди самостійно може забезпечити фінансування капітальних інвестицій. Рівень самофінансування капітальних інвестицій визначається за допомогою коефіцієнта самофінансування капітальних інвестицій, який показує, в якій мірі вкладення в необоротні матеріальні і нематеріальні активи за звітний період здійснювались за рахунок власних коштів підприємства.

     Ефективність  використання ресурсів визначається їх оборотністю — оборотом, виміряним  у часі. Економічне значення оборотності  полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству активів для здійснення процесу виробництва та збуту продукції (товарів, робіт, послуг). Швидкість обороту активів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту активів, тим ефективніше працює підприємство.

     Оборотність різних видів активів і ступінь  їх використання можуть бути представлені кількома показниками:

     1) тривалістю одною обороту в  днях;

     2) кількістю оборотів за період  часу, що аналізується (коефіцієнт  оборотності);

     3)розміром  майна на 1 грн. продажу (коефіцієнт  завантаження активів).

     Оборотність власного капіталу показує ефективність використання активів, що формуються за рахунок власного капіталу (статутний  капітал та реінвестування прибутку на збільшення активів).

     Дебіторська заборгованість — це вилучені на певний період з господарської діяльності підприємства оборотні активи. Тому, чим  швидше підприємство одержить гроші  від покупців за продану продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги, тим краще його фінансове становище.

     Для аналізу стану розрахунків обчислюють такий показник, як середній період погашення заборгованості. Він вказує строк, за який дебіторська заборгованість покупців перетворюється в гроші. Його обчислюють як відношення заборгованості до суми чистого доходу продукції за рік, поділеного на кількість днів у році.

     Кредиторська  заборгованість — це тимчасове залучення  майна інших підприємств та фізичних осіб у господарський оборот підприємства внаслідок несплати платежів. Кредиторська заборгованість в межах діючих термінів оплати рахунків чи зобов'язань вважається чистою (поточною). Якщо строки платежів порушені, то виникає прострочена заборгованість, тобто незаконний перерозподіл коштів між власниками активів.

      2.4. Оцінка показників рівня ефективності господарської діяльності підприємства.

     Кінцевий  результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської  діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю  ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку — рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання.

     Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Р= П: В (А, К) х 100

     де  Р — рентабельність, %;

     П — прибуток;

     В (А, К) — витрати (активи, ресурси, капітал).

     Показник  рентабельності показує, скільки копійок  прибутку одержує підприємство при  понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.

     При аналізі рентабельності (прибутковості) підприємства за показниками фінансової звітності ставлять такі основні  завдання: вивчити обсяг і структуру  абсолютної величини чистого прибутку підприємства; визначити показники  відносної прибутковості або рентабельності, котрі можна поділити на дві групи: показники прибутковості вкладених коштів (ресурсів) у підприємницьку діяльність (активи підприємства) та прибутковості понесених підприємством витрат в процесі господарювання. Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства. У додатку В подана методика розрахунку показників рентабельності підприємства.

     Абсолютний  показник, який найповніше характеризує ефективність роботи підприємства для власника, — це сума чистого прибутку (прибуток-нетто), який визначається як різниця між фінансовим результатом від звичайної та надзвичайної діяльності та податком на прибуток, який зменшує надзвичайної діяльності та податком на прибуток, який зменшує створений прибуток.

     Процес  формування чистого прибутку на підприємстві схематично має такий вигляд:

Дохід від реалізації продукції

- ß -

Податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з  доходу

= ß =

Чистий  дохід від реалізації продукції

- ß -

Собівартість  реалізованої продукції

= ß =

Валовий прибуток (збиток).

+ ß +

     Інші  операційні доходи (доходи від реалізації інших оборотних активів, від операційної оренди, від списання кредиторської заборгованості, від надходження боргів, списаних як безнадійні, від отриманих грандів і асигнувань, від отриманих сум штрафів, пені тощо).

- ß -

     Адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, спрямовані на управління підприємством).

- ß -

     Витрати на збут (витрати на пакувальні матеріали, на ремонт тари, оплату праці і відрядження працівникам, що забезпечують збут, витрати на рекламу і маркетинг, на транспортування і страхування готової продукції, на гарантійне обслуговування тощо).

- ß -

     Інші  операційні витрати (сумнівні (безнадійні) борги, втрати від операційних курсових різниць, від знецінення запасів і псування цінностей, визнані суми штрафів, пені тощо).

= ß =

     Фінансові результати від операційної  діяльності: прибуток або збиток.

+ ß +

     Дохід від участі в капіталі (дохід від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства).

+ ß +

     Інші  фінансові доходи (дивіденди, відсотки, роялті та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій).

+ ß +

     Інші  доходи (доходи від реалізації необоротних активів і майнових комплексів, від безоплатно отриманих активів, від неопераційних курсових різниць тощо).

- ß -

     Фінансові витрати (процент за користування кредитами банків; витрати, пов’язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів тощо).

- ß -

     Втрати  від участі в капіталі (збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні, спільні підприємства).

- ß -

     Інші  витрати (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необротних активів, майнових комплексів, втрати від не операційних курсових різниць тощо).

= ß =

     Фінансові результати від звичайної  діяльності до оподаткування: прибуток або збиток.

- ß -

     Податок на прибуток.

= ß =

     Фінансові результати від звичайної  діяльності: прибуток або збиток.

+ ß -

     Надзвичайні доходи і витрати.

= ß =

     Чистий  прибуток або збиток. 

     Отримання прибутку пов’язане з діяльністю не тільки на території України, але і за її межами.

     Кошти та майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку не включаються.

     Основним  показником, який характеризує валовий  прибуток, є валова рентабельність. Цей показник визначає рівень, на який підприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниження адміністративних витрат і витрат на збут.

       За показником валової рентабельності  можна моделювати рівень беззбитковості  підприємства. Власники і керівники  підприємства завжди повинні  знати, як вести господарську діяльність, щоб не мати збитків, і які завдання потрібно вирішувати, щоб одержувати прибуток.

     Відношення  собівартості реалізованої продукції  до чистого доходу і валового прибутку визначають відповідно рівень покриття виробничих витрат та їх окупність. Водночас відношення чистого прибутку характеризують відповідно  окупність виробничих витрат та чистого доходу.

     Чиста рентабельність виручки показує, скільки  прибутку надходить підприємству в  кожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Цей показник, як правило, характеризує прибутковість торгівельної діяльності, в той же час його доцільно використовувати і при аналізі виробничих підприємств.

     До  показників прибутковості підприємства, відноситься рентабельність активів, яка характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. Прибутковість всіх активів можна розглядати, як показник ефективності управління підприємством.

     Загальна  економічна рентабельність характеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які приймали участь у формуванні фінансового результату.

     Рівень  ефективності господарської діяльності в сфері оптимізації активів  підприємства визначається за показниками покриття та окупності активів в цілому, а також тієї частини, яка формує власний капітал.

     Кожне підприємство здійснює свою діяльність при участі позиченого капіталу. Ефект  від залучення позиченого капіталу виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного процента. Наприклад, рентабельність активів за створеним прибутком становить 25%, тоді як частка за позичений капітал 20%. В цьому випадку зменшення в структурі вартості власних активів та збільшення позичених дозволяє збільшити рентабельність власного капіталу