Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Міністерство  освіти і науки України

Мукачівський  технологічний інститут 
 

кафедра фінансів

та  кредиту 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 
 

Комплексна  оцінка фінансового 
стану підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка 4-го курсу

групи Ф-41

Калинич Л.В

Бойко Р.В. 
 
 
 
 

Мукачево 2009

ЗМІСТ

Вступ               3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового  стану підприємства.    5

1. Інформаційна база аналізу фінансового стану.       5
2. Прийоми та методи аналізу фінансового стану.       8

РОЗДІЛ 2. Показники оцінки фінансового стану підприємства   13

2.1. Показники,  що характеризують фінансову  стійкість підприємства.  13

      2.2. Показники платоспроможності та  ліквідності.     18

      2.3. Оцінка показників ділової активності  підприємства.    20

      2.4. Оцінка показників рівня ефективності господарської діяльності підприємства.            23

РОЗДІЛ 3. Розрахунок показників фінансового стану підприємства.  28

     3.1. Показники ліквідності та платоспроможності

     3.2. Показники фінансової стійкості.

     3.3. Показники ділової активності.

     3.4. Показники прибутковості діяльності підприємства.

     3.5. Показники інвестиційної привабливості.

Висновки

Список  використаної літератури

Додатки

 

Вступ

      В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта являється  предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкта, що аналізують : охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

      Економічний аналіз являє собою процес, побудований  на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результатах його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Таким чином, головною метою економічного аналізу є зниження неминучої невідомості, пов’язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.

      Сучасний  економічний аналіз має певні  відмінності від традиційного аналізу  фінансово-господарської діяльності. Насамперед це пов’язана із зростаючим впливом зовнішнього середовища на роботу підприємства. Посилилась залежність фінансового стану господарського об’єкту від зовнішніх економічних процесів, надійності контрагентів (постачальників і покупців), ускладнення організаційно-правових форм функціонування. В результаті інструментарій сучасного економічного аналізу розширюється за рахунок нових прийомів і засобів, які дозволяють враховувати ці явища.

      Не  дивлячись на значну невизначеність в роботі підприємств, в останній час посилюється роль прогнозного аналізу, який дозволяє складати бізнес-плани.

      Намагаючись вирішити конкретні питання і  отримати кваліфіковану оцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше прибігають до допомоги економічного аналізу. При цьому, як правило, вже не задовольняються констатуванням величини показників звітності, а розраховують отримати конкретне заключення про достатність платіжних засобів, нормальних співвідношень власного і залученого капіталу, швидкості обігу капіталу і причинах її зміни, типах фінансування тих чи інших видів діяльності.

      Аналіз  фінансового стану підприємства є важливим розділом економічного аналізу.

      На  сучасному етапі аналіз фінансового  стану підприємства знаходиться  в поступовому розвитку і вдосконаленню, але аналіз фінансового стану сучасний ще не відповідає повністю новим вимогам проведення фінансової роботи підприємства.

      В ринкових умовах слово діяльність підприємства набуває нових форм і направлень. Внаслідок цього і фінансовий стан підприємства аналізується з вимогами цих змін.

      Існують складності проведення аналізу фінансового стану, що обумовлено:

• нестабільністю економіки
• кризовим станом

      В умовах постійної зміни інформації багато фінансово-економічних показників розрахованих на певний час, можуть надалі загубити свою цінність для аналізу у зв’язку з нестабільністю національної валюти, по якій розраховувався цей показник.

      У вітчизняній економічній науці  недостатньо приділялось уваги  проведенню аналізу фінансового  стану, так як наукова праця в цій області губить свою актуальність ще до видання.

    Основним  завданням проведення економічного аналізу є оцінка результатів  господарської діяльності за попередній та поточні роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показник роботи підприємства, прийняти рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємство платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій.

 

      РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового  стану підприємства.

1. Інформаційна база аналізу фінансового стану.

     Для прийняття правильних управлінських  рішень підприємства повинні використовувати  дані, які відповідають певним вимогам  і нормам. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішені поточних та перспективних господарських проблем.

     З цією метою підприємство повинно  розробити свою облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньо фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками  подібних підприємств – конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, всієї економічної системи країни.

      Інформація, яка використовується для аналізу  фінансового стану підприємства, за доступністю поділяється на відкриту та закриту (таємну).

      Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності і виходить за межі підприємства, є відкритою.

      Але кожне підприємство розробляє свої планові і прогнозні показники, норми, нормативи, ліміти і тарифи тощо. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й “ноу-хау”. Підприємство має право тримати таку інформацію в таємниці, тобто вона є закритою.

     у бухгалтерському обліку ясно розрізняють  три послідовні ступені, відображаючи дані про господарську роботу підприємства та його ресурси: перша – первинна реєстрація господарських операцій у документах, друга – запис цих операцій на рахунках, третя – відображення систематизованих і узагальнених підсумків роботи звітності.

     Найважливішим значенням є те, що вона забезпечує контроль за виконанням кількісних та якісних показників плану роботи підприємства і в той же час є початковим базовим матеріалом для складання планових завдань на майбутній період по збільшенню виробництва та товарообігу, збільшенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, витрати обігу, підвищенню рентабельності.

     Показники роботи, відображені в звітності, використовуються керівниками підприємств, організацій в поточній господарській  та фінансовій роботі для нагляду  й контролю за роботою окремих частин господарства в цілях попередження та ліквідації безгосподарності, посилення режиму економії, виявлення резервів та більш раціонального використання наявних ресурсів.

     Звітність використовується не тільки на підприємствах, де вона складається, а й у вищестоящих організаціях, фінансових органах та кредитних установах, яким підприємства здають державну звітність, в установленому об'ємі та в зазначені строки. Тим самим звітність являється важливим засобом контролю за роботою підприємств із боку вищестоящих організацій, фінансових органів та кредитних установ.

      Показники оцінки фінансового стану мають  бути такими, щоб усі, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання: наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні? У кожного з партнерів підприємства (акціонерів, банківських установ, податкових адміністрацій) є свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожен партнер міг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

      Зрозуміло, що в доброму фінансовому стані  зацікавлене, передусім, саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого  підприємства формується в процесі  його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банківськими установами та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

     Відтак  необхідно систематично, детально і  в динаміці аналізувати фінанси  підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

      Метою фінансової звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.

     Для прийняття економічних рішень користувачами  фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності, яку ілюструє рис. 1.1.