Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2012 в 20:39, курсовая работа
Метою цієї роботи є вивчення та аналіз засад адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування.
Завдання дослідження сформульовані відповідно до поставленої мети і полягають у наступному:
- вивченні особливостей адміністративного статусу органів місцевого самоврядування;
- аналізі сучасних адміністративно-правових підходів до визначення поняття і змісту місцевого самоврядування, визначення змісту поняття органу місцевого самоврядування;
- уточненні класифікації органів місцевого самоврядування та з’ясуванні особливостей їх утворення;
- визначенні подальших напрямів реформування місцевого самоврядування та державного управління на місцевому рівні;
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ МІСЦЕВОГО УПРАВЛІННЯ І САМОВРЯДУВАННЯ 5
1.1. Місцеве самоврядування як: засада конституційного ладу, форма народовладдя, право територіальної громади на самостійне вирішення питань місцевого значення……………………………………………………………………........................5
1.2. Співвідношення понять «місцеве самоврядування» та «місцеве управління»…... 8
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 10
2.1. Система місцевого самоврядування в Україні 10
2.2. Територіальна громада та органи самоорганізації населення 12
Органи самоорганізації населення 14
2.3. Сільські, селищні, міські, районні у містах ради 14
2.4. Обласні та районні ради 18
2.5. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад –
їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи 20
2.6. Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері управління 22
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ 28
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
ДОДАТКИ 39
Нині невідкладною справою є внесення змін і доповнень до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Загалом цей закон відповідає принципам місцевого самоврядування, проголошеним в Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Однак, діюча модель компетенції органів місцевого самоврядування не узгоджується з окремими вимогами Конституції України. Це породжує непорозуміння у взаємовідносинах представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування.
Необхідною умовою успішного
проведення муніципальної реформи
є розробка нових законів, у тому
числі й стосовно проблем адміністративно-
Без удосконалення територіальної організації державної влади та місцевого самоврядування, вирішення проблем випереджаючого розвитку, подолання втрат економіки та соціальної сфери неможливе.
Центральним питанням для місцевого самоврядування є реалізація конституційних положень про територіальні громади. Базовий закон про місцеве самоврядування досить уривчасто торкається проблем природи територіальної громади, що ускладнює їх подальший розвиток.
Саме розробкою проекту закону про територіальні громади займаються зараз експерти Товариства науковців по сприянню муніципальній реформі, Асоціації міст України, Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України за підтримки Світового Банку. Нині здійснюється процес порівняння різних експертних позицій, проводиться ґрунтовний аналіз пропозицій до проекту Закону «Про територіальну громаду».
Попередньо необхідно врегулювати правовий статус центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також статус і функції органів місцевого самоврядування як на рівні територіальних громад, так і на регіональному рівні.
Експерти говорять про необхідність розробити та прийняти закон «Про делеговані повноваження», в якому було б визначено перелік цих повноважень, основні принципи їх фінансування та відповідальності за їх виконання. Актуальність розробки та прийняття цього закону зумовлена відсутністю правового регулювання застосування в практичній нормотворчій та правозастосовчій діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування реалізації делегованих повноважень.
Така ситуація заважає ефективно виконувати місцевими органами влади свої функції, стримує проведення адміністративної реформи, в тому числі в частині децентралізації послуг населенню. Окрім цього відсутність системи контролю за використанням делегованих повноважень створює підґрунтя для зловживання місцевими державними та муніципальними чиновниками своїм службовим становищем.
ВИСНОВКИ
Отже, виходячи з проведеного дослідження, ми бачимо, що місцеве самоврядування виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. В нашій державі надійною правовою основою місцевого самоврядування стала Конституція України 1996 р., де самоврядування визнане одним із елементів конституційного ладу держави. Прийняття Конституції відкрило простір для становлення реального місцевого самоврядування в Україні. Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний структурно-організаційний механізм (систему місцевого самоврядування).
В Україні підготовлено значну кількість нормативних актів, які сприяють розв'язанню широкого кола проблем. Але подальший розвиток місцевого самоврядування зумовлює необхідність прийняття низки принципово нових законодавчих актів, спрямованих на створення економічних, фінансових та інших передумов для реального впровадження принципів місцевого самоврядування.
Нині невідкладною справою є внесення змін і доповнень до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Загалом цей закон відповідає принципам місцевого самоврядування, проголошеним в Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Однак, діюча модель компетенції органів місцевого самоврядування не узгоджується з окремими вимогами Конституції України. Це породжує непорозуміння у взаємовідносинах представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування.
Без удосконалення територіальної організації державної влади та місцевого самоврядування, вирішення проблем випереджаючого розвитку, подолання втрат економіки та соціальної сфери неможливе.
Таким чином, норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», деталізуючи та конкретизуючи конституційно-правові норми, регламентують більшість суспільних відносин, що виникають з приводу організації та здійснення управлінської діяльності органів місцевого самоврядування.
Порядок, особливості
та умови здійснення делегованих
повноважень, по суті, не регламентовані на законодавчому
рівні. З огляду на широке коло пропозицій
щодо реформування існуючого адміністративно-
Активізація локальної нормотворчості відповідає самій природі місцевого самоврядування і сприятиме зміцненню його правової, організаційної та фінансової автономності. Локальна нормотворчість дозволяє конкретизувати загальні конституційні і законодавчі положення стосовно окремих територіальних громад із врахуванням місцевих традицій і особливостей та ліквідувати (хоча б частково) численні прогалини в сучасній правовій регламентації питань місцевого самоврядування.
Однак, діюча модель компетенції
органів місцевого
У перспективі спостерігається, що саме асоціації органів місцевого самоврядування стануть рушійною силою в формуванні концепції, програми і стратегії реформування місцевого самоврядування в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Рисунок 1
Система органів місцевого самоврядування в Україні
Органи місцевого самоврядування в Україні |
Органи місцевого |
Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі створення) ради |
Виконавчі комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи ради (департаменти, адміністрації, служби, інспекції, комісії тощо) |
||||
галузеві |
функціо-нальні |
з питань: економіки, освіти і науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, земельних ресурсів, сім`ї та молоді тощо |
з питань: внутрішньої політики та
інформаційно-аналітичної |
Голова обласної, районної ради, заступник голови районної, обласної ради, президія (колегія), виконавчий апарат, депутатські групи і фракції, постійні комісії ради, тимчасові контрольні комісії. |
1 Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). // Навч. посібник.- К.: Атіка, 2010
2 Чиркин В. Е. Конституционное право: Россия й зарубежный опыт.- М.: Изд-во «Зерцало».- 1998.- С. 421.
3 Теоретичні основи самоврядування. Проф. Д-р Юрій Панейко.- Українська вільна Академія Наук в Німеччині. – Мюнхен, 1963. С. 17
4 Сравнительное конституционное право. - С. 676; Черкасов А. Й. Сравнительное местное управление: теория й практика. - М, 1998.-С. 16-18.
5 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997. – № 24, ст.170.
6 Муніципальне право України. Підручник / за ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. – Київ: Юрінком Інтер, 2001. – с.265
7 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997. – № 24, ст.1.
8 Актуальні проблеми виконання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» / За ред. В.В. Кравченка. – Науково-практичний посібник. – Атіка, 2003. –с.20
9 «Вертикаль» по-новому // Голос України – 2006. – 1 жовтня. № 183 (3933). С.2.
Информация о работе Поняття місцевого управління і самоврядування