Адміністративні стягнення та їх види

Адміністративне право

 
 
 
 
 

Курсова робота

Адміністративні стягнення та їх види

зміст

 
 
 

Введення 3

1. Система адміністративних  стягнень 5

2. Види адміністративних  стягнень 7

2.1. Попередження 7

2.2. Штраф 8

2.3. Оплатне вилучення 9

2.4. Конфіскація 11

2.5. Позбавлення спеціального  права 12

2.6. Виправні роботи 14

2.7. Адміністративний арешт 15

2.8. Адміністративне видворення 17

 

3. Загальні принципи накладення  адміністративних

стягнень 21

 

3.1. Законність і доцільність  вживання

адміністративних стягнень 21

3.2. Термін давності накладення  адміністративних

стягнень 23

3.3. Накладення стягнень  за множинність

адміністративних проступків 25

 

Висновок 28

Бібліографія 29

Введення

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, вчинила адміністративне правопорушення, в, дусі дотримання радянських законів, поваги до правил соціалістичного співжиття, а також попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так та іншими особами.

Адміністративне стягнення - це міра адміністративної відповідальності, застосовувана за вчинення адміністративного правопорушення .

Адміністративними стягненнями є лише ті заходи адміністративного примусу, які передбачені Кодексом про Адміністративні правопорушення (КпАП) в ст. 24-32 1 глави 3 розділу II "Адміністративне правопорушення і адміністративна відпові-ність ". Зафіксовані в інших розділах Кодексу інші заходи адміністративного примусу, які застосовуються у зв'язку з адміністративним правопорушенням, адміністративними стягненнями не є. Так, не повинні вважатися адміністративними стягненнями адміністративне затримання (ст. 240 КпАП), особистий огляд і огляд речей (ст. 243), вилучення речей і документів (Ст. 244), відсторонення від керування транспортним засобом, огляд на стан сп'яніння, затримання транспортного засобу (Ст. 245). Ці примусові заходи за своєю правовою природою об'єднані в групу процесуальних заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правонаруше-ванні. Їх реалізація не означає залучення до адміністративної відповідальності; мета їх в іншому - припинити правопорушення і забезпечити своєчасне і правильне розгляд справ і виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення. p> Адміністративне стягнення завжди висловлює негативну оцінку державою вчиненого правопорушення. Застосування адміністративних стягнень є хоч і необхідним, але все ж допоміжним засобом боротьби з адміністративними правопорушеннями. Застосовуючи адміністративне стягнення, держава поєднує примус і переконання. Адміністративне стягнення, будучи примусової мірою, в той же час містить в собі виховний потенціал.

Адміністративне стягнення як міра відповідальності застосовується в цілях:

а) виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів і поваги до правопорядку;

б) попередження вчинення ним нових правопорушень; p> в) попередження вчинення правопорушень іншими особами. p> Таким чином, за допомогою адміністративних стягнень здійснюються мети загального і спеціального попередження правопорушень (Загальної та приватної превенції). p> Спеціальне попередження полягає в тому, що адміністративне стягнення, впливаючи на конкретного правопорушника, спонукає його не здійснювати правопорушень у майбутньому. Загальне предупреж-дення характеризується тим, що сприяє вихованню не тільки самого порушника, а й оточуючих його осіб. Кінцева мета застосування адміністративних стягнень полягає в тому, щоб ні порушник правових норм, ні інші особи не вчиняли більше адміністративних правопорушень. Адміністративні стягнення виконують у певною мірою також функцію попередження злочинів.

У цій роботі дається аналіз КпАП у частині, що стосується положень про адміністративні стягнення, розглядаються види і загальні принципи їх накладення.

 

1. Система адміністративних  стягнень

У ст. 24 КпАП РРФСР закріплені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення  або безпосереднім об'єктом адміністративного  правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення  або безпосереднім об'єктом адміністративного  правопорушення 1 ;

5) позбавлення спеціального  права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними  засобами, права полювання);

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт;

8) адміністративне видворення ...

за межі Російської Федерації іноземного громадянина або особи без громадянства. Митним кодексом РФ (ТК РФ) і рядом інших актів також встановлено таке стягнення:

9) відкликання ліцензії  або кваліфікаційного атестата. Крім того, ТК РФ називає ще  одну санкцію:

10) стягнення вартості  товарів і транспортних засобів.

Всі десять названих стягнень тісно пов'язані між собою і утворюють єдину систему. Їх насамперед об'єднує спільна мета - захист правопорядку, вплив на осіб, які вчинили адміністративні порушення, попередження вчинення нових порушень.

За змістом кожне стягнення є карою, мірою відповідальності, яка призначається за адміністративні делікти; застосування будь-якого означає настання адміністративної відповідальності, тягне несприятливі юридичні наслідки.

Адміністративні стягнення є каральними, В«штрафнимиВ» санкціями; як правило, вони складаються в позбавлення або обмеження прав, благ. За вчинений проступок деликвента або позбавляється якогось суб'єктивного права (права керування транспортним засобом, ліцензією і т. д.), або на нього покладаються спеціальні В«штрафніВ» обов'язки.

Кара - це В«правовий шкодиВ» залученому до відповідальності. Адміністративне стягнення заподіює йому певні страждання, нестатки. Однак кара не є самоціллю, вона необхідний засіб виховання, попередження правопорушень. Визиску-ня попереджає нові порушення з боку винного (приватна превенція) і правопорушення інших осіб (загальна превенція).

Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів. Вони захищають правопорядок побічно, що не можуть безпосередньо забезпечити виконання обов'язки, але, покладаючи додаткові, В«ШтрафніВ» обов'язки, ущемляючи правову сферу особи, вони тим самим спонукають його надалі не порушувати закон, стимулюють майбутнє поведінку.

Стягнення відрізняються від інших коштів адміністративного примусу тим, що зазвичай їх застосування створює для порушників В«стан покаранняВ», яке існує протягом встановленого законом строку і є одним з елементів виправно-виховного впливу на них.

У законі перелік стягнень дано в строго визначеному порядку: від менш суворих до більш суворих. Іншими словами, закон містить В«сходи покараньВ». Ця В«сходиВ» потрібна і для тих, хто видає норми права, і для тих, хто їх приймає. Зокрема, велике її значення, коли норми містять альтернативні санкції.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів, відгук ліцензії, стягнення вартості товару, видворення можуть застосовуватися в якості як основних, так і додаткових стягнень, а всі решта стягнення можуть бути тільки основними (ст. 25-32 1 КоАП РРФСР, 244, 245 ТК РФ). За порушення може бути накладено одне основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до ст. 72 Конституції Російської Федерації, ч. 2 ст. 24 КпАП РРФСР, всі стягнення можна поділити на встановлювані централізовано і децентралізовано. Централізовано може бути встановлено будь-яке з 10 стягнень, а децентралізовано - актами суб'єктів Федерації - тільки попередження і штраф.

 

2. Види адміністративних  стягнень

2.1. Попередження

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься у письмовій формі. У передбачених законодавством випадки попередження оформляється іншим установленим способом [1]. p> Попередження - один з видів адміністративного стягнення. Застосовується переважно до осіб, винних у вчиненні незначних адміністративних проступків. Воно може накладатися лише у випадках, коли передбачено в санкції відповідної статті Особливої частини Кодексу або іншого нормативного акта, який встановлює адміністративну відпові-венность. Найчастіше попередження передбачається в санкціях альтерна-тивно зі штрафом. Разом з тим законодавство не допускає його застосування замість інших адміністративних стягнень, оскільки Кодекс не передбачає можливості заміни одного адміністративного стягнення більш м'яким видом адміністративного стягнення.

Попередження - одне з основних адміністративних стягнень, відомих Кодексу. До попередження може бути приєднано додаткове адміністративне стягнення, якщо таке передбачено в санкції відповідної норми. Так, незаконна передача заборонених предметів особам, які тримаються у виправно-трудових установах, виховно-трудових, лікувально-трудових і лікувально-виховних профілакторіях, може тягти попередження або накладення штрафу з конфіскацією заборонених предметів.

Застосування попередження, так само як і іншого адміністративного стягнення, тягне для порушника відповідні правові наслідки. Особа, піддана цьому стягненню, вважається в "протягом одного року з дня його виконання покараним у адміністративному порядку (ст. 39). Якщо протягом року таке особа вчинить нове адміністративне правопорушен...

ня, то до нього може бути застосовано більше суворе адміністративне стягнення. p> Попередження як адміністративне стягнення слід відрізняти від усного зауваження. Останнє в Відповідно до ст. 22 Кодексу застосовується у випадках звільнення від адміністративної відповідальності особи, яка вчинила малозначне адміністративне правопорушення. Усне зауваження не є адміністративним стягненням і не тягне пов'язаних з ним негативних правових наслідків. Такого роду зауваження широко використовуються і повсякденної діяльності наглядових органів (Держпожнагляд, ДАІ тощо) у якості профілактичного заходу впливу.

Чинне законодавство передбачає письмову форму винесення адміністративного стягнення у вигляді предупрежде-ня. Про накладення даного стягнення органом (посадовою особою), розглядає справу про адміністративне правопорушення, виноситься постанову по справі. У передбачених законодавством випадках попередження оформляється іншим установленим способом. Йдеться про оформлення застосування цього виду адміністративного стягнення на місці скоєння правопорушення шляхом компостерної просічки "талона" до посвідчення на право керування маломірним судном. Відповідно до ст. 237 Кодексу накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження може бути оформлено таким способом без складання протоколу. Попередження у формі просічки "Талона" може застосовуватися тільки за ті порушення правил плавання по внутрішніми водними шляхами Росії, перелік яких зазначається у названому талоні. Так, попередження з відміткою в талоні до посвідчення на право керування маломірним судном може бути застосоване за порушення правил завантаження, норм пасажиромісткості та інші правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 111 2 . p> Попередження про припинення протиправної поведінки провадиться, коли правопорушення ще не закінчена, з метою припинення протиправної поведінки, і в установлених законодавством випадках є обов'язковим першим примусовим засобом. Під з-Бежанов плутанини було б доцільно розглядається засіб впливу називати застереженням. Цю запобіжний захід слід відрізняти від попередження як стягнення, яке накладається за певний проступок компетентним державним органом шляхом винесення спеціальної постанови [2].

2.2. Штраф

Штраф - міра майнового характеру. В даний час санкціями правових норм передбачено декілька варіантів визначення розмірів штрафів.

1) у певній сумі (до  п'ятисот рублів і т. д.);

2) кратно місячного доходу (до тримісячного доходу, напри-заходів). У ряді країн таку санкцію називають В«штраф-деньВ»;

3) кратно до розміру заподіяної проступком шкоди (Наприклад, до п'ятикратної вартості викраденого, у розмірі суми несплачених платежів);

4) пропорційно мінімального  місячного розміру оплати праці. Цей варіант визначення штрафів  законодавець використовує найчастіше. У таких випадках штраф обчислюється  виходячи з розміру мінімальної  місячної оплати праці на день  вчинення порушення, а якщо такий  день встановити неможливо, - на  день його виявлення (ст. 243 ТК  РФ). Максимальний розмір штрафу, якому може бути підданий індивідуальний  суб'єкт, - 100 мінімальних окладів. Самий  великий штраф, передбачений у  відношенні організацій, - 25 тисяч  мінімальних окладів [3].

Слід також врахувати, що Законом Російської Федерації від 14 липня 1992 р. [4] встановлений до прийняття нового кодексу порядок перерахунку розмірів штрафів, закріплених у статтях КпАП РРФСР у твердій сумі. У законі названий такий В«МасштабВ» розрахунку накладаються на основі КпАП штрафів:

 

... якщо верхня межа  штрафу не перевищує:

- десяти рублів, вважати  його рівним однієї десятої  мінімального місячного розміру  оплати праці, встановленого законодавством  Російської Федерації на момент  вчинення правопорушення;

- тридцяти рублів, вважати  його рівним однієї третьої  мінімального розміру оплати  праці ...

- п'ятдесяти рублів, вважати  його рівним однієї другої  мінімального розміру оплати  праці ...

- ста рублів, вважати його  рівним одному мінімального розміру  оплати праці ...

- двохсот рублів, вважати  його рівним двом мінімальним  розмірам оплати праці ...

- трьохсот рублів, вважати  його рівним трьом мінімальним  розмірам оплати праці ...

- п'ятисот рублів, вважати  його рівним п'яти мінімальних  розмірів оплати праці ...

- тисячі рублів, вважати  його рівним семи мінімальних  розмірів оплати праці ...

- трьох тисяч рублів, вважати  його рівним десяти мінімальних  розмірів оплати праці.

2.3. Оплатне вилучення

Оплатне вилучення застосовується лише щодо предметів, з'явилися знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення. Воно полягає у примусовому вилученні предмета, його подальшої реалізації та передачі колишньому власнику вирученої суми за вирахуванням витрат п...