Контрольная работа по "Земельному праву"

З врахуванням викладеного та з  посиланням на ст.ст. ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 157 Земельного кодексу  України, Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою КМУ від 25.07.2007 № 963, судами позов задоволено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об’єктивний розгляд  у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено  статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судами необгрунтовано не взято  до уваги того, що згідно з висновком  Державного підприємства “Волинський  науково-дослідний та проектний  інститут землеустрою”Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.05.2012 року №199 ґрунти на цій земельній ділянці в с. Гута є найбіднішими в області та їх не можна використовувати в сільськогосподарському виробництві. Відповідно не враховано у цьому зв’язку лист Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області від 22.06.2006 року №6-8-996/560.572, яким надано роз’яснення своїм структурним підрозділам щодо порядку вирішення окремих питань, які виникають під час видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Зокрема, у ньому вказано, що такий дозвіл видається на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) не всіх без виключення земельних ділянок. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризується родючістю і підлягає землюванню, якщо він відповідає вимогам і показникам, встановленими у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим і не підлягає землюванню, а тому, дозвіл на зняття та перенесення покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок отримувати не потрібно.

Отже, в даному випадку судами не досліджено наявність фактичного завдання шкоди діями відповідача.

Відповідно до норм статті 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Особи, які нанесли шкоду навколишньому природному середовищу порушенням природоохоронного законодавства несуть цивільну відповідальність і зобов'язані в повному обсязі відшкодувати нанесену ними шкоду.

Правовою підставою відшкодування  шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка –дії чи бездіяльність, настання шкоди, причинний зв'язок між  протиправною поведінкою та шкодою та наявність вини особи, яка завдала шкоду.

Наявність всіх зазначених умов є  обов’язковим для прийняття судом  рішення про відшкодування завданої шкоди.

Отже, для правильного вирішення  спору необхідно встановити наявність  обставин, які дають підстави для  покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б однієї складової  правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.

У цьому зв’язку судами не досліджено наявність складу правопорушення в  діях відповідача.

 З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому  господарському суду необхідно врахувати  викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

 На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ :

 

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 28.04.12 господарського суду Волинської області та постанову від 17.08.12 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 2/62-38 скасувати.

Справу направити на новий розгляд  до господарського суду Волинської області.

Головуючий Божок В.С.

 Судді Костенко Т.Ф.

Данилова Т.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

 

________________________________________________________________________

 

 

РІШЕННЯ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

"25" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3851/12 вх. № 3851/12

Господарський суд Харківської  області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання  Бережановій Ю.Ю.

за участю  представників: 

 

прокурора - Оленич В.Ю. (посв. № 254 від 14.06.2005 р.)

позивача - Сосіної І.О. (дов. № 108/01-21/0816 від 16.01.2012 р.)

відповідача - Бондаренко І.Е. (дов. №  б/н від 06.09.2012 р.)

розглянувши матеріали справи за позовом  В.о. прокурора Орджонікідзевського  району м. Харкова  в інтересах держави  в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків 

про стягнення 5 292,33 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" (надалі - Відповідач) на користь державного та місцевого бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі в наслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в розмірі 5 292,33 грн. та покладення на Відповідача витрат по веденню справи.

Прокурор у судовому засіданні, 18 жовтня 2012 року, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Позивача у судовому засіданні, 18 жовтня 2012 року, позовні вимоги підтримує  та просить суд задовольнити їх у  повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні, 18 жовтня 2012 року, проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Судом було оголошено про перерву  у судовому засіданні на 25 жовтня 2012 року до 14 години 30 хвилин.

25 жовтня 2012 року судове засідання  продовжено у тому ж складі.

Прокурор у судовому засіданні  позовні вимоги підтримує в повному  обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Позивача у судовому засіданні  позовні вимоги підтримує та просить  суд задовольнити їх у повному  обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу  про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час  і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у  справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі  Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний  кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно  не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування  і подання доказів покладено  на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх  у судовому засіданні представників  сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив  наступне.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Ульяна» при здійсненні будівництва об'єкту підвищеної небезпеки стаціонарних АЗС з офісом, магазином, кафе «Бістро» та ПТО автомобілів на земельній ділянці, розташованій за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський.

Під час перевірки встановлено, що згідно рішення 5 сесії Харківської  міської Ради 6 скликання «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» від 23.02.2011р. за № 159/11, ТОВ «Ульяна» надано земельну ділянку в оренду, загальною площею 0,8275 га, по Ростовському шосе для будівництва стаціонарних АЗС та АГЗП з офісом, магазином «Бістро» та ПТО для автомобілів строком до 01.06.2012р, але не пізніше прийняття об'єкту в експлуатацію.

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства  від 17-19.08.,22.08 2011 року № 840/07-46. Акт перевірки був отриманий та підписаний директором ТОВ „Ульяна" Кукурики М.М. без зауважень, про що свідчить його підпис та печатка на останній сторінки акту.

В результаті обстеження території  Відповідача зафіксовано зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на 3 земельних ділянках площами 0,01155 га, 0,264 га, 0,045 га без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України. Вимірювання проводилося рулеткою металевою (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 08.11.2010 року № 03/6837. Чинне до 08.11.2011 року)

З метою усунення порушень виявлених  під час здійснення позапланової перевірки Відповідача було надано припис від 23.08.2012 № 04-22-17, яким було зобов'язано  директора підприємства отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський. Даний припис був прийняти до виконання директором підприємства без зауважень, про що свідчить його особистий підпис та печатка установи.

Керуючись «Методикою визначення розміру  шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)» затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 p.N 963 розраховано шкоду зумовлену зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без відповідного дозволу на загальну суму 5 292,33 грн. та пред'явлено претензії за №№ 16-163 від 30.08.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.