Генеральний план Івано-Франківська

Отже,   генеральним  планом  передбачається  упорядкування  кварталів в  цих  районах  та  інших, як  за  рахунок   добудови   існуючих  груп  будинків, так  і  за  рахунок  будування  нових.  Так  дуже  актуальним   питанням  сьогодні   є   питання  організації  території, зайнятої   під  речовий  ринок, щ  навпроти  госпіталю. Тут  передбачено  створення  повноцінного кварталу  з  будівництвом   та  розширенням  закладів  торгівлі та  громадського  харчування.

Вищенаведені  заходи  мають  враховувати   наявність  пам’яток  архітектури  та  їх  охоронних  зон, а  також   обмеження  щодо  поверховості  забудови.     

Пішохідні шляхи в між  квартальному просторі створюють загальну пішохідну зону історичного ядра центру і зв’язують між собою  різні функціональні зони. Генеральним  планом намічено розвиток цієї зони шляхом визначення основних і підпорядкованих пішохідних потоків. В місцях перетину пішохідних шляхів передбачається організація скверів з площадками відпочинку, дитячими майданчиками, декоративними фонтанами, малими архітектурними формами тощо.

Розвиток пішохідної зони центру передбачає підключення напрямків на готель «Україна» та драматичний театр ім. І.Франка по вулиці Незалежності, на залізничний вокзал по вулиці Грюнвальдській з включенням привокзальної площі, на парк культури і відпочинку ім. Шевченка по вулиці Шевченка. Окремо передбачається влаштування пішохідного зв’язку вздовж вулиці Новгородської і далі по вулиці Тичини в напрямку рекреаційної зони на берегах річки Бистриці-Солотвинської та на ботанічний сад.

Надзвичайно важливе значення для нормального функціонування центральної частини міста і, зокрема, історичного ядра має організація руху транспорту, включаючи транзитні потоки через центр з організацією одностороннього руху по деяким вулицям зі стоянками індивідуальних машин в найбільш відвідуваних зонах центру.

Історичне ядро центру обмежене наступними магістральними вулицями міського та районного значення по яких проходять лінії руху громадського транспорту: вулиця Січових Стрільців, вулиця П.Орлика, вулиця Проектна I, вулиця Тичини, вулиця Новгородська, вулиця Дністровська, вулиця Василіянок, вулиця Гаркуші та вулиця І.Франка. Крім того, на території історичного ядра передбачена організація руху транспорту житловими вулицями з переважно одностороннім рухом: вулицею Грушевського, вулицею Галицькою, вулицею П.Орлика, вулицею Бельведерською, вулицею Новгородською, вулицею Шпитальною. Основні адміністративні та громадські будинки забезпечені проїздами суміщеними з пішохідними шляхами.

Для відведення транзитних транспортних потоків, що прямують історичним центром, генеральним планом передбачається, зокрема, розвиток магістрально-вуличної мережі загальноміського центру з впорядкуванням існуючої мережі та будівництвом нових окремих ділянок магістралей.

Розміщення та тимчасове  збереження автотранспорту передбачено  на територіях існуючих автостоянок, основні з яких розташовані біля центрального універмагу та ринку по вулиці Дністровській, вздовж вулиці Грушевського, біля будинку медичної академії, біля будинку обласної та міської держадміністрації. Крім того, можуть бути передбачені додаткові площі з уточненням їх розміщення на стадії розробки проекту детального планування з подальшою розробкою «Правил використання та забудови території міста».

Промислово-складська  зона Івано-Франківська формується з промислових, будівельних та комунально-складських підприємств, що сконцентровані, в основному, в східній частині міста та території Хриплинського промвузла та в центральній – на території Південного промвузла.

Всі підприємства, склади, а  також будівельні та автотранспортні  підприємства, що передбачається розвивати в місті та ті, що виносяться з сельбищної зони (їх перелік наведено в розділі III «Охорона навколишнього середовища»), зосереджуються на резервних територіях Хриплинського та Південного промвузлів.

Хриплинський  промвузол  розташований в південній частині східного планувального утворення і примикає зі східної сторони до смуги відводу залізниці. Цей район зв’язаний з іншими територіями міста існуючими вулицею Юності та вулицею Автоливмашівською, по яких має виходи на зовнішні зв’язки.

Генеральним планом передбачено влаштування зв’язку  цього району в широкому напрямку з центральним планувальним утворенням та виходу в південному напрямку на зовнішню транспортну мережу.

Хриплинський  промвузол складається з таких  промислово-господарських об’єктів:

• Чавунно-ливарний цех;
• ВАТ «Автоливмаш»;
• ВАТ «Івіта»;
• ВАТ «Пресмаш»;
• ЗАТ «Прикарпатжитлобуд»;
• ВАТ «Прикарпатбудматеріали»;
• Будівельне управління;
• КООП «Машинобудування»;
• ВАТ «Карпати-Лада»;
• Вантажний двір Хриплинського промвузла;
• Механічна колона;
• Управління виробничо-технічної комплектації;
• Управління водного господарства;
• База управління геодезичних робіт;
• ДП «Променерговузол»;
• ВАТ «Прикарпаттяобленерго»;
• ТОВ «Джереб».

Крім Хриплинського  промвузла на території східного планувального утворення є декілька районів, де сконцентровану незначну кількість промислових та комунально-складських підприємств. В районі вулиці Микитинецької розташований КЗЗ-63 (котельно-зварювальний завод), ряд інших комунально-складських об’єктів. В районі залізничного вокзалу розташований Державний локомотиворемонтний завод. Більш значні території, що зайняті промисловими підприємствами, знаходяться в північній частині району:

• АТВТ «Родон»;
• ВАТ «Полімер»;
• ВАТ «Індуктор»;
• ВАТ «Прикарпатський меблевий комбінат»;
• ВАТ «Птахокомбінат»;
• ВАТ «Молокозавод»;
• Фірма «Одяг».

Ці групи  підприємств займають відносно незначні території і резерву для територіального  розвитку не мають. Деякі з підприємств  мають сформовані санітарно-західні  зони.

Генеральним планом передбачається збереження цих планувальних утворень в сельбищ ній зоні з впровадженням відповідних заходів щодо охорони навколишнього середовища.

Південний промвузол розташований в південній частині центрального планувального утворення. Основні промислові підприємства сконцентровані в межах вулиці Петлюри та спец територій, що на північ від аеродрому, та на територіях між залізницею та вулицею Степана Бандери. на території промвузла знаходяться:

• ВАТ «Арматурний завод»;
• ВАТ «ІФметалопласт»;
• ВАТ «М’ясокомбінат»;
• ВАТ «Хлібокомбінат»;
• ВАТ «Агромаш»;
• ЗАТ «Техносервіс»;
• Фірма «Меблі»;
• ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат»;
• Завод ЗБВ ОСС;
• ВАТ «Меблева фабрика»;
• Плодоовочевий комбінат».

Генеральним планом передбачено впорядкування дорожньої  мережі Південного промислового вузла  та організація незначної кількості резервних територій для розміщення нових підприємств з урахуванням відповідного характеру виробництва.

Крім того, ряд  підприємств центрального планувального  утворення розташовано дисперсно:

• ВАТ «Трикотажна фабрика»;
• ВАТ «Будматеріали»;
• ВАТ «Шкіряне підприємство «Плай»;
• ВАТ ВТШП «Галичина»;
• ВАТ ВТКФ «Ласощі»;
• ВАТ «Прикарпатський меблевий комбінат»;
• ВАТ «Хлібокомбінат»;
• ВАТ «Промприлад».

На територіях в районі вулиці Промислової сконцентрована більш значна кількість підприємств, основні з яких:

• ВАТ «Колорист»;
• ООО Спиртової промисловості;
• ВАТ «Хлібокомбінат»;
• ВАТ «Прикарпатбудматеріали».

Ця група  підприємств знаходиться в сельбищій  зоні і згідно рішення генерального плану зберігається. Тут передбачено  впровадження заходів щодо охорони  навколишнього середовища, ліквідації впливу на прилеглі сельбищні території.

Промислові  підприємства північно-західного планувального  утворення представлені ВО «Карпати»  та декількома підприємствами комунально-складського  господарства.

Таким чином, суттєвого  розвитку промислово-складська зона не має. Генеральним планом передбачається освоєння нових територій під промислову забудову лише в існуючих межах Південного та Хриплинського промвузлів.

Зона зелених насаджень та відпочинку. Враховуючи дефіцит зелених насаджень загального користування, а також перспективний розвиток міста та його благоустрій, генеральним планом передбачено збільшення територій зелених насаджень.

Основним місцем відпочинку населення міста є  центральний парк культури та відпочинку ім. Шевченка зі ставками та човновою станцією. Це найбільший зелений масив у місті. На південний захід від нього знаходиться озеленена прибережна зона міських озер, що органічно доповнює центральну рекреаційну зону міста.

Територія міста  розділена на три планувальні  утворення двома річками Бистрицею-Солотвинською та Бистрицею-Надвірнянською, береги яких частково озеленені. Чудовим місцем відпочинку є набережна річки Бистриці-Солотвинської,  де вздовж дамби на відрізку від вулиці Кармелюка до вулиці Галицької знаходиться значна кількість благоустроєних територій.

Центральна  частина міста та, зокрема, історичне  ядро, забезпечені системою великих  та малих скверів, мають озеленення вздовж вулиць та пішохідних шляхів, а  також незначні масиви зелених насаджень  обмеженого користування.

У цілому по місту  озеленення мають вулиці, квартали житлової забудови, території підприємств  та установ. Крім того, є значні озеленені  території колективного садівництва.

Генеральним планом передбачається доповнити та планувально  ув’язати зелені насадження загального користування з насадженнями спецпризначення, що в основному представлені водоохоронними насадженнями в заплавах річок Бистриці – Надвірнянської та Бистриці - Солотвинської. Ці зони при відповідному благоустрої можуть бути використані для відпочинку населення. Таким чином створюється замкнена система зелених насаджень загального користування, де окремі значні зелені масиви з’єднуються між собою благоустроєними ділянками заплавних територій річок, озелененими вулицями та пішохідними шляхами.

До найбільш важливих та суттєвих заходів щодо розвитку системи зелених насаджень слід віднести створення двох значних зелених масивів – парку культури та відпочинку «Каскад» на вулиці В. Івасюка та Ботанічного саду в районі села Пасічна.

Парк культури та відпочинку в районі житлового масиву «Каскад», з високою концентрацією населення, створюється на території, зайнятій колективними садами, що пропонуються генеральним планом під знесення. Безпосередня близість територій, що в заплаві річки Бистриці-Надвірнянської, підвищує рекреаційний потенціал усієї території у цілому.

Територія парку  «Каскад» складається з двох масивів, що розташовані по обидві річки і  з’єднуються між собою пішохідним мостом. Вони поділяються на слідуючі зони:

• центральна пішохідна зона;
• зона атракціонів;
• зона спортивних споруд;
• зона тихого відпочинку;
• пляжна зона (в заплаві річки Бистриці-Надвірнянської);
• зона відпочинку (на території с. Угорники).

На північ від  парку вздовж заплави річки Бистриці-Надвірнянської рішенням генерального плану передбачено створення невеликого лісопаркового масиву на базі ставків, що у Вовчинцях. Далі на північ, на правому березі, пропонується організувати лісопаркову зону «Вовчинецькі схили».

 На території  північно-західного планувального  утворення на захід від села Пасічна, генеральним планом передбачено створення Ботанічного саду. Більше 100 га території, що  донедавна знаходилась у користуванні громадян під городи, пропонується під озеленення. Територія ботанічного саду включає в себе такі зони: