Генеральний план Івано-Франківська

Таким чином  сучасна планувальна структура  не відповідає існуючим містобудівним  нормам та правилам і потребує прийняття  рішень для її нормального функціонування.

 

2. ІСНУЮЧЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ МІСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

 

За структурою функціонального використання міських  земель всю територію міста можна  поділити на декілька категорій:

• землі міста, що використовуються під житлову забудову (багатоквартирну, садибну);
• землі міста, що використовуються під промислові підприємства, склади, бази та інше;
• землі міста, що використовуються під заклади культури, науки, освіти, фізкультури, спорту, торгівлі, побуту та інше;
• землі, що найняті установами природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного призначення;
• землі запасу, сільськогосподарського використання, резервного фонду населеного пункту.

В кількісному  відношенні по цих видах використання земель, згідно форми 6-зем Управління земельних ресурсів міста Івано-Франківська, наведено в таблиці.

Таблиця 1

Сучасне використання земель в адміністративних межах                            м. Івано-Франківська

№ п/п	Вид використання земель	Всього земель
		га	%
1.	Сільськогосподарські  землі	675	7,27
2.	Землі, які надані громадянам у власність і користування:	3818	41,14
-	для будівництва  та обслуговування житлового будинку	1759
-	для колективного та індивідуального садівництва	579
-	для дачного  та гаражного будівництва	2
-	для городництва	1258
-	для сінокосіння  і випасу худоби	160
3.	Житлово-експлуатаційні організації	879	9,47
4.	Заклади культури, науки, освіти, спорту, торгівлі, побуту	442	4,76
5.	Підприємства  промисловості, транспорту, зв’язку, оборони	2076	22,37
-	промисловості	1278	13,76
-	транспорту  та зв’язку	562	2,85
-	оборони	533	5,74
6.	Лісогосподарські  підприємства	434	4,67
7.	Землі державної  власності, які не надані у власність  або користування (запасу, загального користування, резервного фонду населеного пункту)	958	10,3
	ВСЬОГО  ЗЕМЕЛЬ	9282	100,0

 

 

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

 

Як видно  з характеристики існуючої планіровки та забудови міста, основним її недоліком  є відсутність чіткого функціонального  зонування території міста, організації  дорожньо-вуличної мережі, а також  організації системи обслуговування населення.

Для рішення  цих задач у генеральному плані  передбачається:

• зонування території;
• диференціація вулично-дорожньої мережі за її призначенням, організації руху транспорту, зокрема в центральній частині міста, а також винос зовнішніх транспортних потоків з сельбищної зони;
• пропозиції щодо організації системи обслуговування всіх рівнів;
• інженерна підготовка та благоустрій території;
• заходи щодо охорони оточуючого середовища.

З метою раціонального  використання території міста та створення сприятливих умов для проживання, проектом передбачається організація наступних зон міста:

• сельбищна зона;
• зона загальноміського центру;
• промислово-складська зона;
• зона зелених насаджень та відпочинку (рекреаційна зона).

Згідно прийнятій  планувальній структурі генерального плану в місті Івано-Франківську формуються три планувальні утворення, кожне з яких має окрему специфіку.

Центральне планувальне утворення включає в себе забудову, що історично склалася в межах залізниці та річки Бистриці - Солотвинської, а також в південній частині району територію аеродрому та сіл Крихівці, Опришивці та Хриплин.

Східне планувальне утворення розташоване на схід від залізниці і включає в себе території між залізницею та річками Бистриця - Солотвинська та Бистриця-Надвірнянська, а також сіл Угорники, Микитинці та територію «Хриплинського» промислового вузла.

Північно-західне планувальне утворення розташоване на захід від річки Бистриці - Солотвинської і включає в себе квартали багатоповерхової житлової забудови, індивідуальну садибну забудову та територію ВО «Карпати».

Наведене ділення  територій міста на планувальні  утворення визначилося наявністю  природних перешкод – річок Бистриці - Солотвинської та Бистриці - Надвірнянської, та містобудівними умовами, що склалися. Планувальне рішення кожного з них є незалежне від можливостей його територіального розвитку, природно-ландшафтних особливостей, а також ряду історичних факторів.

Таким чином, кожне  з планувальних утворень відрізняється  в частині рішень генерального плану  і має свої особливості щодо організації  та розвитку вище наведених зон.

Крім того, слід визначити, що однією з основних передумов  рішення наведених вище задач  є радіально-кільцева структура забудови міста Івано-Франківська, що має бути розвинена в генеральному плані по основним напрямкам його територіальної динаміки, вздовж магістралей загальноміського значення, що мають винаходи на зовнішні зв’язки.

Формування  міської забудови та її концентрація на головних планувальних осях з організацією вздовж цих центрів обслуговування, сельбищ них утворень, з приєднанням промислово-складських районів дало можливість раціонально вирішити зв’язки центра з периферією.

Такими планувальними лінійно утворюючими осями є напрямки радіально-кільцевої структури генерального плану:

• автомобільна дорога державного значення регіональна в напрямку на місто Калуш, вздовж якої формується північно-західне планувальне утворення;
• магістраль міського значення по вулиці Вовчинецькій, що має виходи на дороги державного значення регіональну (що є частиною кільцевої дороги), вздовж якої сформована північна частина східного планувального утворення;
• магістраль міського значення по вулиці Незалежності та вулиці Тисменецькій, що виходить на дорогу державного значення регіональну в напрямку на міста Тисменицю та Кам’янець-Подільський, вздовж якої сформована східна частина східного планувального утворення;
• автомобільна дорога державного значення регіональна, що передбачена генеральним планом, в південному напрямку з виходом на місто Чернівці, вздовж якої сформований Хриплинський промисловий вузол;
• автомобільна дорога державного значення регіональна (в південно-західному напрямку в створі вулиць Мазепи та вулиці Крихівецької) вздовж якої формується західна частина центрального планувального утворення.

Розвиток  сельбищної зони  передбачається  як  за  рахунок  реконструйованих  територій,  так і  за  рахунок  освоєння  вільних  міських  територій  та  територій  сільськогосподарського  використання,  що  входять в  межу  міської  ради  та  тих   що безпосередньо  прилеглі  до  цієї  межі.

Розміщення  нового садибного  будівництва  намічено  в слідуючих  напрямках:

• в південно-західному  напрямку на  землях  Крихівецької  сільської ради, вздовж  правого  берега  річки  Бистриці – Солотвинської,  де  за  останні  роки вже  роздано  і  забудовано  значну  кількість  територій;
•   в поденно – східному  напрямку на  землях  села  Вовчинець та  вільних ділянках;
•   в східному  напрямку на  землях  сільськогосподарського  використання  Угорницької  та  Микитинецької  сільських  рад.  Разом  з  цим,  тут  передбачено  незначну  кількість  резервних  територій  під  садибну  забудову;
• в північно – західному напрямку   вздовж  Калуського шосе  та  на  землях  Загвізднської сільської ради.

Розрахунок  потреби  в  територіях  під  садибне  будівництво  було проведено  із  урахуванням  структури  садибної   забудови  з  різними розмірами  присадибної  ділянки: 0,1 га, 0,08 га  та  0,04 га,  та, відповідно,  з різною  щільністю населення – 27 чол. / га,  34 чол. / га  та  61 чол./га  (середня 45,0 чол./га).

Вздовж  магістральних  вулиць  існуючих  та  проектних, в  районах  проектної  садибної  забудови  передбачено   розміщення   житлової  забудови  зі  щільністю населення до 61 чол. /га.

Разом  з  будівництвом  садибного  житла  передбачається  формування   центрів  обслуговування  в цих  кварталах, а  також  будівництво  шкільних   та дошкільних  установ.                  

Крім  того, відповідними  органами  Івано-Франківської  міської  адміністрації  та  Тисменицького  району  в 1998 році  був  складений  акт обстеження  територій  прилеглого  до  місту  району, згідно з  яким  передбачено  використання  земель   Івано-Франківської  міської ради та  земель  Тисменицького  району  під  різні  види  будівництва. Певна  частина  цих  земель  передбачена  для  покриття  потреб  міста  в   територіях  для  розміщення  садибної  забудови.

Потребу  в  територіях  під  багатоквартирне  будівництво  передбачено   забезпечити  за  рахунок   освоєння  вільних  територій   в  межах  міста, за  рахунок  незавершеного будівництва,  за рахунок  вибіркової  реконструкції та  надбудови.

В центральній   частині  міста  передбачено  освоєння   територій  за  рахунок реконструкції, ділянок   військових  частин  та  інші:

• вулиць   Тичини  та Проектної I  (на території військової  частини);
•   квартал між вулицями Бельведерської – Короля  Данила – Гетьмана  Мазепи  (територія військової  частини);
• вулиці  Академіка Сахарова (спецтериторія);
• ділянка на  розі  вулиць В. Чорновола – Національної  Гвардії (бувша спецтериторія);
• три ділянки в кварталі  між вулицями  Національної  Гвардії –Євгена Коновальця – О. Сорохтея – В. Чорновола (території військової частини);
• ділянка в кварталі   між вулицями Євгена Коновальця – Степана Бандери - Степана Тудора (на території автотранспортного підприємства);

        Ділянки  в  районі  вулиць  Тичини  та  Бельведерської  передбачено   забудувати  високо-щільною забудовою середньої поверховості  (3 – 5 поверхів)  з метою створення в цих напрямках гармонійного  зв’язку між  забудовою  історичного  центру  та  забудовою  прилеглих  до  нього  кварталів.

          В  східній  частині  під   багатоквартирну  забудову передбачається  освоєння   вільних  ділянок  в районі  кварталу  існуючої багатоквартирної  забудови   вздовж  вулиць Василя  Симоненка  та  В. Стуса, а  також   ділянки  вздовж  вулиці Молодіжної (частково  за  рахунок  виносу  гаражів).

          Ділянка  в  районі  вулиць  В. Івасюка  та  В. Стуса   реконструюється  під  багатоквартирну   забудову  і,  таким  чином,  завершує  лінію  забудови  вздовж  вказаних  вулиць  та  формує  простір  разом   ділянками, які  передбачені   під  багатоквартирну  забудову  на  перспективу.

           В  північно – західній  частині  багатоквартирне будівництво   передбачено  як  за  рахунок   реконструкції, так  і  за  рахунок  освоєння  вільних   територій.

           Під  реконструкцію  намічені  ділянки  вздовж  вулиці  Галицької, з  обох  боків  на  відрізку  від  мосту  через  річку  Бистрицю – Солотвинську  до  перетину  з  вулицями  Тролейбусною  та  Пасічною,  і  далі  до  існуючої  забудови.

          На  вільних територіях  багатоквартирна   забудова  намічена  на  майданчиках  в  районі  вулиць Тролейбусної  та  Хіміків, на  майданчиках  з  південної  сторони  Калуського  шосе, та  на  ділянці,  що  знаходиться  поза  межами  міста  на  території  Угринівської  сільської ради.

        Генеральним  планом  передбачені заходи  щодо  організації та  функціонування  центру  міста.

        Екологічно - містобудівні  заходи:

• відтворення історичного ядра центру як  історичного середовища  зі  своєю специфікою;
• організація пішохідних  зон та  їх благоустрій;
• організація руху автотранспорту;
•   надання нового  характеру використання  колишнім  територіям  спецпризначення;
• озеленення  житлових  кварталів та  благоустрій територій.

Зонування  територій:

•   історико - архітектурна  заповідна територія;
•    адміністративна зона;
• зона  культурно-освітніх установ;
• торгівельна зона;
•   зона  житлової  забудови;
•   зона  зелених насаджень. 
• зона  житлової  забудови.