Генеральний план Івано-Франківська

Генеральний план Івано-Франківська. Пояснююча записка

Генеральний план міста  Івано-Франківська (коригування)  виконаний   Українським   державним   інститутом  проектування  міст  «ДІПРОМІСТО»  відповідно   до  угоди   № 542 -01-97 від 27.10.1997 року.

Попередній  генеральний  план   був  розроблений   у  1978 році  вищевказаним  інститутом. Зміни, які  відбуваються  в  соціально-економічній   діяльності   країни, обумовили  необхідність   удосконалення   управління   територіального  розвитку   міста  та поставили   вимоги  щодо  коригування   генерального  плану міста.

У  проекті  визначені:

- можливі  масштаби   демографічного  розвитку  міста;

-  рішення  питань  по  організації   руху  міського  транспорту;

- планувальна  організація   територій;

- доцільні  еколого-містобудівні  основи   територіального  розвитку;

- інженерна  інфраструктура, тощо.

При  розробці   генерального  плану   використані   такі основні  проектні  матеріали:

- Генеральний   план  міста  Івано-Франківська,  інститут  «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 1978 р.

- Грошова  оцінка  земель  міста,   інститут  «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 1999 р.

- Технічний  звіт  з інвентаризації  земель  та  складання   державного  акту   на  право  постійного  користування землею  Львівської  залізниці, смуга  відведення   залізниці   на території   Івано-Франківської  міської  ради, м. Івано-Франківськ, 1998 р.

- Технічний  звіт про  виконання  проектно-розвідувальних  робіт  з  інвентаризації  земель  та  складання  державного  акту  на  право постійного  користування  землею  Львівської  залізниці, по  станції  Хриплин  Івано-Франківської  міської  ради,  м. Івано-Франківськ, 1997 р.- «Інвентаризація  зелени  насаджень  м. Івано-Франківська», звіт, 1989 р., 1990 р.,  1991 р., 1995 р.

- Звіт  про  роботу  «Розробка  і  впровадження  комп¢ютерної   бази  даних  по обліку  і  стану  зелених  насаджень  Івано-Франківська», 1998 р.

- Перелік  пам¢яток   архітектури Івано-Франківської  області, науково-реставраційне  управління  Івано-Франківської  області, 1996 р.

- ПДП житлового району  «Вовчинець», інститут  «ДІПРОМІСТО», Київ, 1990 р.

- ПДП  центральної   частини  міста, інститут  «ДІПРОМІСТО», Київ, 1990 р.

- Проект  комплексної  схеми  організації  дорожнього  руху  центральної   частини   міста  Івано-Франківська,  Житомирське  МПП  «Промінь», м. Житомир, 1995 р.

- Проект  удосконалення   організації  міських  пасажирських  перевезень  на  основі   обстежень   пасажиропотоків  у  місті   Івано-Франківську,   м. Житомир, 1995 р.

- Генеральний  план  ботанічного  саду  Прикарпатського  університету  з розробкою  вхідної  зони   та  зони  партерних  садів  на  стадії  проект, НВФ «Рутенія», 1999 р.

Крім  того,  в роботі   були  враховані   матеріали «Стратегічного   плану   економічного  розвитку   м. Івано-Франківська» (м. Івано-Франківськ, міськвиконком, 1999 р.).

Генеральний  план  (коригування)  розроблений відповідно  до  діючих   Державних  будівельних  норм  України  «Містобудування. Планування  і  забудова  міських  і  сільських  поселень»  (ДБН  360 -92), а також інших  нормативних   документів.

Проект  виконаний  на  топооснові  масштабу  1: 5000.

Генеральний  план  міста  розроблений  на  розрахунковий  строк – 2026 рік.

Затверджений  у  чинному  порядку   генеральний  план  стане обов¢язковим   документом  для  всіх  організацій  та установ, які  здійснюють  будівництво  на території  мста, а  також  для  використання  землі  в  планувальних  межах міста.

 

СОЦІАЛЬНИЙ  РОЗВИТОК

 

НАСЕЛЕННЯ

    

Демографічна  ситуація   Івано-Франківська   характеризується  позитивними   тенденціями   на  відміну від загальної демографічної ситуації   в Україні – додатковий  природний   приріст   населення, невисокий   рівень міграції, з 1991 року  по  1997 рік чисельність населення збільшилась на  11,4 тисяч чоловік.   Однак, протягом  1998 року  спостерігається   зниження  темпів   природного  та  механічного   приросту  населення.

Чисельність  населення   на  01.01.1999 року  по Івано-Франківській  міській  раді   складала   252,2 тисячі  чоловік,  в тому  числі:

- міста   Івано-Франківська   - 237,0 тисяч  чоловік;

- сільського  населення – 15,2 тисячі  чоловік.

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На  сьогоднішній  день  в місті  функціонує  70  промислових  підприємств, що  знаходяться   на  самостійному  балансі. У  минулому  році   тут було   вироблено   товарної продукції   на суму  близько   217  млн. грн., що  склало  31%  від рівня 1990 року   (у порівняльних  цінах).  На  промислових підприємствах міста   зайнято близько   27,9 тисяч чоловік (41% від рівня 1990 року).

Нові  економічні   реалії – становлення  ринкової  системи, що  передбачає  високу  ступінь  економічної  самостійності   суб¢єктів  господарювання  та   лібералізацію зовнішньої  та внутрішньої   торгівлі, яка  формує  жорстке  конкурентне  середовище  по  різному   вплинули   на  промислові  підприємства.  Далеко  не  всі   вони  виявилися  здатними  ефективно  функціонувати  в  ринкових  умовах.

 

ПРОЕКТНИЙ ЖИТЛОВИЙ ФОНД

Темпи та масштаби забудови міста знаходяться в залежності від перспективної чисельності населення та територіальних ресурсів.

При розрахунку обсягів  необхідного житлового будівництва  у місті враховувалися тенденції  у містобудуванні, можливості будівельної  бази та її зміни, а також тенденції  у бажанні населення мати власний  будинок з присадибною ділянкою.

Нова політика у формуванні житлового будівництва орієнтується на садибну забудову, що дасть можливість вирішення питання житлової проблеми.

Формування ринку житла  повинне бути спрямоване на будівництво  квартир чи будинків «на продаж». Слід при цьому мати на увазі, що частина житла буде надаватися безкоштовно малозабезпеченим. Це так зване муніципальне чи благодійне житло, збудоване за рахунок коштів державного бюджету, органів самоуправління чи благодійних фондів. Частина такого житла може складати 15-20%.

Обгрунтування обсягів житлового будівництва

Визначити обсяги житлового  будівництва традиційно на базі досягнення проектної житлової забезпеченості в існуючих соціально-економічних  умовах, які склалися на Україні, неможливо, так як централізованих капіталовкладень держава не направляє.

Тому при визначенні обсягів та структури житлового  будівництва були враховані такі фактори:

• проектна чисельність населення міста;
• аналіз обсягів введення житлового будівництва за попередні роки;
• наявність територій, які можливо використати для забудови;
• кількість родин, які є в черзі на одержання житла та присадибної ділянки;
• обсяги незавершеного будівництва;
• обсяги реконструкції.

 

 

 

 

 

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА  ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

 

1. ІСНУЮЧА ПЛАНІРОВКА ТА ЗАБУДОВА МІСТА

Івано-Франківськ – одне з найстаріших міст України. Сьогодні це адміністративний, економічний  та культурних центр однойменної  області, розташований у Прикарпатті  в міжріччі Бистриці - Солотвинської  та Бистриці - Надвірнянської.

Мережа магістральних автомобільних доріг зв’язує Івано-Франківськ із Львовом, Чернівцями, Тернополем, Ужгородом та з усіма районними центрами області. Івано-Франківськ є одним з основних вузлів Львівської залізниці, що проходить територією міста з півдня на північ. Аеропорт, що розташований у південно-західній частині міста, здійснює зв’язки з різними містами України та іншими зарубіжними країнами.

Територія міста  являє собою здебільшого рівнинну поверхню з порівняно невеликими коливаннями відміток в районі с. Пасічна. Планувально  місто можна поділити на три планувальні утворення:

• центральна частина – історична частина міста, територія між                    р. Бистрицею-Солотвинською та залізницею і включно території аеродрому, с. Крихівці, с. Опришивці та с. Хриплин на півдні;
• східна частина – територія міста між р. Бистрицею-Солотвинською та р. Бистрицею-Надвірнянською включно з с. Вовчинець, с. Микитинці, с. Угорники та територією Хриплинського промислового вузла;
• західна частина – територія на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської, що обмежена на півдні селом Загвіздя, на заході КСП «Авангард» та територією держлісфонду і на півночі територією села Угринів.

Центральна частина включає в себе територію історичного центру, що зберігає радіально-променеву планувальну структуру і представляє щільно забудовану територію, що важко піддається реконструкції з огляду на капітальність житлової та громадської забудови.

В наслідку несвоєчасного  рішення питань щодо розвитку магістральної  дорожньо - вуличної мережі по місту в цілому, в існуючий час в центральній частині міста виникли значні труднощі, пов’язані з організацією руху транспорту. Пропускна спроможність вуличної мережі не відповідає інтенсивності транспортних потоків та крім того, не витримує навантаження з боку транзитних потоків, що йдуть центром міста.

Дрібно-квартирний характер забудови центру майже виключає можливість організації достатньої кількості автомобільних стоянок.

Східна частина забудована, як багатоповерховими будинками, так і садибними ділянками різної величини – від 0,04 га в районі вулиці Вовчинецької та вздовж залізниці, і до 0,10 га і більше на територіях сіл Вовчинець, Угорники та Микитинці. Багатоквартирна забудова з’явилася тут за останні 15 років.

Територія має  розвинуту дорожньо - вуличну мережу, що має виходи на зовнішні напрямки на міста Кам’янець-Подільський та Чернівці.

В південній  частині є потужний промисловий  вузол «Хриплинський», що зв’язаний  з сельбищними  територіями району та з центром міста магістральною  вулицею Юності та мостом через річку Бистрицю-Надвірнянську по вулицям Тисменецькій та Незалежності.

В північній  частині сформована промислова та комунально-складська  зона. На території села Вовчинець  розташований завод АТВТ «Радон».

Вздовж лівого берега річки Бистриці - Надвірнянської знаходиться досить великий масив дачної забудови. Організованої чітко вираженої рекреаційної зони ця частина міста не має.

Культурно-побутове обслуговування представлене закладами  обслуговування всіх рівнів.

Західна частина включає в себе сельбищні території та значну територію промислового підприємства ВО «Карпати». З центром міста, з районами промислового виробництва та з місцями рекреації район зв’язаний лише однією магістральною вулицею Галицькою, яка проходить мостом через річку Бистрицю - Солотвинську. В північному напрямку вулиця Галицька виходить на зовнішній зв'язок в зону з досить потужного промислового вузла «Ямницький», що знаходиться поза межами міста, і далі прямує у напрямку на Львів.

Житлова забудова представлена здебільшого багатоповерховим житловим фондом мікрорайонів № 1 та № 3, що розташовані по обидва боки вулиці Тролейбусної, та окремими кварталами на південь від вулиці Галицької на території села Пасічна. Тут знаходяться незначні території старої та нової садибної забудови з присадибними ділянками здебільшого не перевищуючими 0,1 га. В західній частині розташовані дачі.

В південному напрямку вулиця Пасічна зв’язує цей район  з селом Загвіздя. Район забезпечений закладами первинного рівня обслуговування та незначною кількістю закладів та установ інших рівнів. Вздовж лівого берега річки Бистриці - Солотвинської є території зі значним рекреаційним потенціалом, який на сьогодні не використовується в повній мірі.

За останні 15 років місто значно територіально  розвинулося як за рахунок освоєння вільних територій в межах міста, так і за рахунок включення сюди прилеглих населених пунктів. Значний територіальний резерв під житлову забудову існує сьогодні в районах сіл Угорники, Микитинці, Крихівці та Загвіздя. В існуючий час ці землі є землями, що належать селищним радам, і мають бути включені в межі міської ради згідно проекту встановлення меж Івано-Франківської міської ради, що розробляється інститутом землеустрою. В районі Хриплинського промвузла є вільні території для розвитку комунально-складських підприємств та інших підприємств комерційного профілю.

З наведеного вище видно, що існуюча планувальна структура  має наступні основні недоліки:

•   існуюча територія міста не має чіткого функціонального зонування;
•   магістрально на дорожньо - вулична мережа міста не відповідає вимогам  нормального функціонування, як в центральній частині, так і в інших районах;
•   житлова забудова в повній мірі не забезпечена інфраструктурою для свого функціонування: дороги, підприємства обслуговування, інженерні мережі тощо;
•   існуюча рекреаційна зона міста не відповідає сучасним проблемам та нормативам і має бути значно розширена та розвинута;
•   екологічний стан міста є, зокрема, залежний від місцерозташування та функціонування окремих промислових підприємств, що підлягають виносу в районі існуючої та перспективної промислової забудови.