Еколого-ландшафтне проектування багаторічних насаджень

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2013 в 15:05, курсовая работа

Краткое описание

Перший нормативний акт, яким керуються і нині, і який дає визначення багаторічних насаджень, це ГОСТ 26640-85 «Землі. Терміни та визначення», затверджений постановою колишнього Державного комітету зі стандартів від 28.10.1985 за №3453. Згідно пункту 27 ГОСТ 26640-85 багаторічне сільськогосподарське насадження - сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав’янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін.

Оглавление

Вступ ……………………………………………………………………
Огляд літератури ……………………………………………………….
Еколого-ландшафтні вишукування ………………………………..
Характеристика об’єкту проектування ……………………………….
Вивчення геології, геоморфології та рельєфу. Складання карти стрімкості схилів ………………………………………………………
Вивчення кліматичних умов. Складання карти термічних ресурсів …
Вивчення грунтів. Складання карти грунтових умов ………………….
Складання комплексної екологічної карти ……………………………..
Еколого-бонітетний аналіз ………………………………………………
Прийняття проектних рішень ………………………………………..
Організація і впорядкування території ……………………………..
Впорядкування території винограднику ……………………………….
Впорядкування території саду ………………………………………….
Впорядкування території ягіднику ……………………………………
Технологія вирощування і закладання виноградників …………
Передпосадибний обробіток грунту ………………………………….
Садіння і ремонт ………………………………………………………
Догляд за насадженнями …………………………………………….
Формування та обрізка ………………………………………………
Встановлення шпалери ……………………………………………..
Захист насаджень від шкідників і хвороб ……………………………
Агротехнічні заходи …………………………………………………
Розрахунок кошторису …………………………………………….
Перенесення проекту в натуру …………………………………..
Авторський нагляд …………………………………………………
Висновок …………………………………………………………….
Список використаної літератури …………………………………

Файлы: 1 файл

кп.docx

— 80.15 Кб (Скачать)

- сортове районування, спеціалізація  районів і планування використання врожаю;

- агробіологічні особливості сортів  і їх продуктивність в конкретних грунтово-кліматичних умовах;

- структура сортименту господарства, по строкам стиглості, напряму  використання, морозостійкості;

- грунтово-кліматичні умови винограднику, який проектується.

Перевагу слід віддавати високоякісним  сортам з цінними господарськими ознаками: стійкість проти несприятливих умов середовища, ураження хворобами і пошкодження шкідниками, придатність до механізованого обрізування кущів, збирання врожаїв комбайнами, здатність нагромаджувати багаторічну деревину, що є запорукою, при певних умовах, культивування без підпор та інше.

Добираючи сорти для промислового винограднику, дуже важливо врахувати, на якій підщепі вони мають бути щеплені. Основним критерієм, за яким добирають  підщепи є вміст активного  вапна в ґрунті, оскільки підвищена його кількість призводить до захворювання кущів хлорозом з подальшим їх пригніченням, втратою продуктивності, а то й загибелі.

Кількість сортів, які добирають, визначається площею насаджень, напрямом використання врожаю, необхідністю рівномірного завантаження переробних підприємств, строком споживання свіжого винограду.

В даній роботі були вибрані  такі сорти винограду: сухолиманський білий, шардоне, іршаї олівер.

Сухолиманський  білий. В Одеській області його використовують для виготовлення високоякісного легкого білого столового вина, рекомендується він і для одержання шампанських виноматеріалів. Кущі сильнорослі, густо вкриті майже суцільним великим листям. Грона середнього розміру. Ягоди круглі, зеленувато-жовті. Достигання ягід сорту Сухолиманський білий настає в середні строки — у III декаді вересня. Тривалість вегетаційного періоду від початку розпускання вічок до технічної стиглості становить 145—150 днів. Сорт невибагливий до умов вирощування, рано вступає в плодоношення, відзначається високою сталою врожайністю.

Шардоне. Кущ винограду середньої або великої сили росту. Невибагливий, добре переносить низькі температури.

Іршаї Олівер. Кущ слабко вкритий листям. Тривалість періоду від розпускання вічок до збиральної стиглості становить 113 днів.

Для проектування персикового  саду були обрані такі сорти: кардинал, кармен, кремлівський.

Кардинал. Середньо-ранній сорт персика американської селекції. Дозрівання в кінці липня. Плоди великі, вагою 140-150 г, округлої форми, злегка приплюснуті з боків, жовтого кольору з рум'янцем. Висока дегустаційна оцінка. Дерева середньорослі, округла крона. У плодоношення вступає вже на 2-3-й рік. Урожайність дуже висока, стабільна.

Кармен. Плоди столового типу, дозрівають в першій половині серпня; дерева рано вступають в пору плодоношення, середнього строку цвітіння. Дерево сильноросле, майже кулястої форми. Однорічні пагони довгі, темночервоного кольору на освітленій стороні, переважно з груповим розташуванням бруньок. Листя середніх розмірів.

Персик Кремлівський сорт середнього строку дозрівання (плоди дозрівають у 2 декаді серпня). Дерево середньоросле, швидкоростуче. Крона широкоовальна, злегка розлога. Сорт вступає у плодоношення на 3-4-й рік. Плоди великі, середня маса 150 г, округлі, іноді злегка приплюснуті та зі слабким поглибленням. Шкірочка середньої товщини і щільності, з плоду знімається легко. Дегустаційна оцінка - 4,8 бала. Сорт персика самоплодовий. Зимостійкість плодових бруньок хороша.

Для проектування ягідників  була обрана полуниця сорту «дарунок вчителю» - ранній великоплідний сорт, вирізняється високою стабільною врожайністю великих, технологічних ягід, стійкістю до грибкових захворювань та суничного кліща. Рослини високі, середньоолистнені, вуса порівняно товсті, досить чисельні, розсада середньорозвинена, але з добре розвиненими коренями. Ягоди досить крупні - середня маса 12,4-15,4 г, правильної конічної форми з шийкою, інтенсивно червоні. М'якоть оранжево-червона, соковита, ароматна, гармонійного кисло-солодкого смаку. Рекомендований сорт для вирощування в усіх регіонах України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Організація та впорядкування території

 

    1. Впорядкування території винограднику

 

Основними елементами проектування є квартали, клітки, розміщення рядів, дорожньої мережі, захисних лісосмуг, бригадних станів. Розміщення кварталів винограду починається з встановлення напрямку рядків, від нього залежить освітлення насаджень, розміщення доріг, напрямок і розташування лісозахисних насаджень. Форми кварталів та їх конфігурація залежать від рельєфу, стрімкості схилів, ґрунтових умов. В умовах рівнинного рельєфу квартали проектують прямокутної форми. Рядки при цьому будуть розміщатися прямолінійно, паралельно довгим сторонам кварталу. Розташування рядків з півночі на південь сприяє гарному освітленню рослин. При проведенні механізованих робіт агрегати рухаються між рядками через весь квартал, а повертають на його кінцях. Перпендикулярно до напрямку рядків через кожні 100 (200) метрів розміщують міжкліточні дороги, ширина яких може бути від 3 до 6 м і повинна бути кратною кількості по садибних місць в ряду. Функціональне призначення міжкліточних доріг – для збору врожаю і вивозу лози після обрізки, МТА можуть рухатись по 1 напрямку.

За інструкцією між  квартальні поперечні дороги можуть мати ширину не менше 8 метрів, так як їх функціональне призначення –  розворот МТА. Вони проходять по довгій стороні клітки, але є поперечною границею кварталу. Повздовжні між  квартальні дороги мають ширину 6 метрів і призначені для проїзду МТА  в двох напрямках.

В даній роботі було запроектовано  виноградник який має 3 квартали по 5 кліток кожний.

 

 

 

 

    1. Впорядкування території саду

 

При плануванні території  саду площу саду поділяють на квартали. Оптимальний розмір кварталу на рівнинах при вирощуванні дерев зерняткових  і кісточкових порід, на сильно- і  середньорослих підщепах становить 12-15 га, на слаборослих 10-12 га. Кращою формою кварталу тут є прямокутна, шириною 200-400м, довжиною 400-800 м. Коротшою стороною квартал розміщують перпендикулярно напряму панівних вітрів. В умовах зрошення квартал розміщують короткою стороною паралельно до напряму магістральних і розподільних каналів чи трубопроводів. Відношення довжини квартали до ширини здебільшого становить 2-3:1, а в умовах сильних вітрів може збільшуватись до 4-5:1.

В даній роботі було запроектовано  персиковий сад, який складається з  шести кварталів. Площа кварталів 1-го, 3-го, 4-го та 6-го – по 21,35 га, 2-го та 5-го – по 14,175 га.

 

    1. Впорядкування території ягіднику

 

Впорядкування території  ягідників містить в собі розміщення порід, сортів кварталів, сівозмін і  полів сівозмін, лісосмуг і дорожньої  мережі. При підборі порід кущових ягідників враховують їх тривалість дозрівання і цінність. Особливості розміщення кварталів при устрої території ягідників – їх порівняно невелика площа – 3-6 га. Створювати квартали меншої площі недоцільно, в зв’язку з тим що знижується продуктивність тракторних агрегатів. Найкраща конфігурація кварталів – прямокутна. Якщо позволяють умови, сторони кварталів можуть бути 150×200 м, 200×200, 200×250 і 200×300м. Через кожні 50 метрів розміщуються дороги шириною 3 м.

На території проектування було запроектовано 7 кварталів ягіднику полуниці.

 

  1. Технологія вирощування і закладання виноградників

 

4.2. Передпосадибний обробіток грунту

 

Земельна ділянка, відведена  під виноградник, за 2-3 роки до садіння  має бути обсаджена лісосмугами, очищена від злісних бур'янів, чагарників і великого каміння, вирівняна, а за рік до садіння обслідувана  на зараженість шкідниками, особливо личинками травневих і мармурових хрущів, і в разі потреби затруєна відповідними отрутохімікатами (папарадихлорбензолом, поліхлоридами або гексахлораном).

В залежності від стану  вибраної ділянки проводять такі роботи: викорчовують і видаляють  кущі, дерева, пеньки, вирівнюють поверхню ділянки, зрізують піщані пагорби, видаляють  каміння, знищують осередки бур’янів, при дуже щільних ґрунтах роблять  передплантажне розпушення на глибину 70-80 см При технології закладання особливу увагу приділяють вибору земельної  ділянки, передплантажній підготовці ґрунту та якості плантажної оранки. Передплантажна підготовка при закладанні виноградників  включає проведення культуртехнічних, меліоративних робіт та підвищення родючості ґрунту. Загальна мета цих  заходів – окультурення площі, створення  сприятливих умов для росту, розвитку і плодоношення майбутніх насаджень, полегшення догляду за ними.

Для удобрення плодових культур застосовують органічні  і мінеральні добрива. Мінеральні добрива  вносять здебільшого у формі  туків, рідше – у вигляді розчинів поживних солей. Органічні добрива  заробляють у ґрунт в натуральному їх стані (гній, сидерати та ін.), а деякі (гноївка, пташиний послід) перед внесенням  розбавляють водою. На протязі літа проводять 3-5 культивацій міжрядь  з одночасною оранкою ґрунту в  рядках на глибину 6-14 см. Найбільш глибокі культивації проводять навесні, а потім глибину поступово зменшують до 6-7 см. Кратність культивацій визначається кількістю опадів, що випадають та ступенем засміченості виноградників.

Глибина плантажної оранки 60-70 см. Плантажну оранку можна проводити в будь-який час року, але найкращі строки для південних районів України під весняне садіння – жовтень-листопад, під осіннє – липень-серпень.

Таблиця 6. Потреба добрив при передпосадивному обробітку ґрунту

шифр агрогрупи

умовний знак

площа, га

потреба добрив в сухій речовині

орган. доб., т/га

азот, кг/га

фосфор, кг/га

калій, кг/га

на 1 га

всього

на 1 га

всього

на 1 га

всього

на 1 га

всього

71е

 

808,6

50

40430

   

2

1617,2

2

1617,2


 

Передпосадибний обробіток  грунту під виноградники можна проводити  протягом усього року, якщо дозволяють погодні умови. Проте садити виноградник  найкраще лише після того, коли перевал  достатньо ущільнився, в усякому  разі не раніш як через 1,5-2 місяці після його підняття. Найкраще ж обробляти грунт під виноградники з осені, вибираючи такий час, коли він помірно вологий і легко розпушується.

 

4.2. Садіння і ремонт насаджень

 

Виноград в усіх районах  України рекомендується садити навесні  якомога раніше, коли стан ґрунту дає  можливість працювати на ділянці. В  роки з нормальними метеорологічними умовами на півдні цю роботу треба  закінчити до 1 травня. Осіннє садіння  має такі переваги: вегетаційний період рослин збільшується, оскільки саджанці починають розвиватися рано навесні, як тільки грунт достатньо прогріється; немає потреби зберігати садивний матеріал взимку; зменшується напруженість у роботі, яка звичайно припадає на весняний період. Для закладання винограднику треба використовувати  першосортні однорічні, щеплені  або кореневласні саджанці. Одним  з основних елементів високої  продуктивності виноградників є  густота посадки виноградних  кущів, що зумовлюється особливостями  грунтово-кліматичних умов, біологічними властивостями сорту, способами  ведення культури землеробства та можливістю найбільш повної механізації робіт на виноградниках.

Площа живлення рослин залежить від грунтово-клімаичних умов району і особливостей сорту. Крім того, треба  брати до уваги потребу впровадження механізації дог ляду за грунтом  і проведення боротьби з шкідниками і хворобами, створення форм виноградного куща. На схилах площі живлення відводять  менші, а на ділянках з рівним рельєфом - більші. Для кращого освітлення і провітрювання кущів винограду  в північних районах площі  живлення відводять більші, ніж у  південних.

На півдні України ширина міжрядь становить 2,0-2,5 м, відстань між кущами в ряду - 1,25 м для слаборослих, 1,5 м для середньороелих і 1,75-2,0 м для сильнорослих сортів. На зрошуваних виноградниках і в зоні укривного виноградарства ширина міжрядь 1,5 м і більше.

Для сильнорослих сортів площу  живлення відводять більшу, ніж для  слаборослих. На родючих грунтах, де виоградні кущі краще розростаються, площу живлення слід відводити більшу, ніж на бідних.

Від ретельності догляду  за рослинами винограду в перші  чотири роки садіння залежить приживаємість  рослин, час вступу їх у перше  плодоношення , кількість та якість наступних врожаїв.

Після садіння винограднику проводиться культивація або  оранка ґрунту на глибину 15 см у міжряддях і розпушування в рядах. Протягом літа грунт утримують чистим від бур’янів і розпушеним.

Для забезпеченості довговічності  і високої продуктивності виноградних  насаджень важливо своєчасно  провести катаровку – видалення  коренів на підземному штамбі куща завглибшки 20-25 см. У щеплених рослинах одночасно з катаровкою видаляють корені прищепи і пагони підщепи, що запобігає пригніченню, а часто і загибелі прищепи.

Информация о работе Еколого-ландшафтне проектування багаторічних насаджень