Еколого-ландшафтне проектування багаторічних насаджень

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………

Огляд літератури ……………………………………………………….

1. Еколого-ландшафтні вишукування ………………………………..

1. Характеристика об’єкту проектування ……………………………….

2. Вивчення геології, геоморфології та рельєфу. Складання карти стрімкості схилів ………………………………………………………
3. Вивчення кліматичних умов. Складання карти термічних ресурсів …
4. Вивчення грунтів. Складання карти грунтових умов ………………….
5. Складання комплексної екологічної карти ……………………………..
6. Еколого-бонітетний аналіз ………………………………………………

2. Прийняття проектних рішень ………………………………………..
3. Організація і впорядкування території ……………………………..

1. Впорядкування території винограднику ……………………………….

2. Впорядкування території саду ………………………………………….
3. Впорядкування території ягіднику ……………………………………

4. Технологія вирощування і закладання виноградників …………

1. Передпосадибний обробіток грунту ………………………………….

2. Садіння і ремонт ………………………………………………………
3. Догляд за насадженнями …………………………………………….
4. Формування та обрізка ………………………………………………
5. Встановлення шпалери ……………………………………………..
6. Захист насаджень від шкідників і хвороб ……………………………
7. Агротехнічні заходи …………………………………………………

5. Розрахунок кошторису …………………………………………….
6. Перенесення проекту в натуру …………………………………..
7. Авторський нагляд …………………………………………………

Висновок …………………………………………………………….

Список використаної літератури …………………………………

 

Додатки:

1. Комплексна карта
2. Проект впорядкування території винограднику, саду, ягіднику
3. Проект перенесення в натуру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В сучасних умовах, коли держава  здійснює відповідну політику, спрямовану на розвиток, захист і створення нових садових господарств різних форм власності, розширення виробництва плодів, ягід і садівного матеріалу для відтворення багаторічних насаджень, особливої уваги заслуговує питання визначення поняття “багаторічні насадження”, з’ясування його основних критеріїв та ознак.

Перший нормативний акт, яким керуються і нині, і який дає визначення багаторічних насаджень, це ГОСТ 26640-85 «Землі. Терміни та визначення», затверджений постановою колишнього Державного комітету зі стандартів від 28.10.1985 за №3453. Згідно пункту 27 ГОСТ 26640-85 багаторічне сільськогосподарське насадження - сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав’янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. У пункту 4 ГОСТ 26640-85 під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції. Таким чином, багаторічні насадження - це не окрема група дерев, кущів чи рослин, а земельні угіддя, та/або окрема земельна ділянка, з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами як один цілий об’єкт. Тобто, законодавець тлумачить, що багаторічні насадження - це насамперед земельна ділянка.

Садівництво, ягідництво і  виноградарство України мають міждержавне  значення. Різні райони України спеціалізуються  на вирощуванні різних плодів.

 

 

Огляд літератури

 

Виноградарство і виноробство - це прибуткові і пріоритетні галузі економіки, які не тільки забезпечують потреби населення , але й дають  можливість одержати кошти від експорту продукції. Для ефективного ведення  виноградарства необхідно вивчити  нові підходи в комплексному вивченні екологічних ресурсів, складання  і використання у виноградарстві карт рельєфу , ґрунтового покриву, термічних  ресурсів, а також комплексних  ампелоекологічних карт. (1)

Перші згадки про вимогливість виноградної лози до природних умов зустрічаються в роботах Кабона, Колумелли, Плинія та ін. Основна ідея цих робіт зводиться до того , що виноград треба саджати там, де умови більше всього відповідають вимогам  культури і де якість сорту одержали б найбільший розквіт.

Василь Єгорович Таїров з 1892 року почав видавати щомісячний журнал «Вестник виноделия», на сторінках  якого висвітлювалися наукові основи ведення виноградарства і виноробства. В 1905р. у м. Одесі на суспільних засадах  В.Є. Таїров викриває першу в Росії  і Україні виноробну станцію  російських виноградарів і виноробів.

На сьогоднішній день на території України виділено 23 природно - виноградарських райони ( Реєстр сортів України на 1996 р. ). Виділення цих  районів ґрунтувалося на традиційно-територіальній приналежності виноградарства в  певних адміністративних районах. (7)

При впорядкуванні багаторічних насаджень основною задачею землевпорядників є:

• Вибір ділянок з оптимальними екологічними умовами для проектування і створення на цих землях,в процесі впорядкування території таких умов,які б забезпечували найкращий їх ріст і плодоношення при високопродуктивному використанні МТА та трудових ресурсів для одержання максимального прибутку при мінімальних затратах праці та капіталовкладень.
• Промислове функціонування багаторічних насаджень передбачає їх експлуатацію на десятки років ,а затрати на його створення сягають 100 і більше грн.. на гектар (ціни минулих років),тому помилки допущенні при проектуванні дуже дорогі і не поправимі.
• Питання сучасного стану, перспектив економічного розвитку підприємств агропромислового комплексу України втілені в роботі М.Б. Зубця, де наведенні рекомендації щодо підвищення родючості грунтів, зростання врожайності та отримання сталих валових зборів основних сільськогосподарських культур, в тому числі виноградарства. (5)

При проектуванні багаторічних насаджень велику увагу слід приділяти  таким показникам : гранулометричному  складу, вмісту активних карбонатів і  поживних речовин в метровому  шарі ґрунту. Ці показники в комплексі  з іншими природними умовами визначають умови вибору сорту, оброблення ґрунту, вибору підщепи, силу росту кущів, а  звідси і схему садіння. (3)

Ефективність плодівництва і виноградарства цілком залежить від  відповідності екологічних факторів (природних умов) території, де розміщені  насадження. Кожна культура потребує конкретних природних  умов, за яких можливий найкращий розвиток її генотипу. Тому при проектуванні багаторічних насаджень необхідно перейти  на нові методологічні принципи:

• Вивчення територій, як єдиної комплексної системи;
• Вивчення кількісних показників основних екологічних факторів та їх картографування;
• Вивчення взаємозв’язку вищеназваних факторів для можливості визначення на картограмі однорідних за екологічними умовами ареалів;
• Створення комплексної екологічної картограми – основи для прийняття всіх проектних рішень;
• Проведення еколого-бонітетного аналізу ареалів комплексної екологічної картограми, що дасть можливість найефективніше розмістити багаторічні насадження, а також сільськогосподарські угіддя у відповідності з ресурсними можливостями території. (4)

Рельєф, як один з важливих екологічних факторів проявляє свій вплив на сільськогосподарське виробництво а саме:

- створює фізичну  поверхню, на якій проходять всі  технологічні процеси виробництва. Від вирівнювання цієї поверхні та її стрімкості відносно горизонтальної поверхні залежить спосіб освоєння території (прямолінійний, контурний чи терасування);

- рельєф перерозподіляє  кліматичні ресурси. Абсолютна  та відносна висота являються основними для визначення активних температур. В залежності від рельєфу змінюється гідротермічний коефіцієнт. Сонячна радіація, гідротермічні ресурси, вітровий режим переміщується в просторі в залежності від стрімкості, довжини та експозиції схилів. Це положення попереджує розподіл угідь та специфіку технологій.

-обумовлює характер  структури ґрунтового покриву, створюючи в гірських умовах вертикальну зональність, в умовах розвинутого мезорельєфу вертикальне диференціювання ґрунтового покриву. (2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Еколого-ландшафтні вишукування

 

1. Характеристика об’єкту проектування

 

Територія проектування знаходиться  на території Великомар’янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області біля населеного пункту Долинівка. В 9-ти км знаходиться залізнична станція Кантемир, в 25-ти км – районий центр м. Ділгород-Дністровський.

 

2. Вивчення геології, геоморфології та рельєфу. Складання карти стрімкості схилів

 

Рельєф — сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів, різноманітних за обрисами, розмірами, походженням, будовою, віком та історією розвитку. Сукупність форм земної поверхні, які знаходяться на різних стадіях розвитку, у складному поєднанні одна з одною й у взаємозв'язку з навколишнім середовищем.

Рельєф є однією з умов розвитку грунтів. Він має дуже важливе  значення в грунтоутворені і розміщенні грунтів на території.

Формування сучасного  рельєфу знаходилось в залежності від коливань південно-західного  крила Причорноморської впадини. Рельєф території представляє собою  широко хвилясте водо роздільне плато, розчленоване декількома неглибокими  балками. Схили до цих балок слабо  пологі, процеси ерозії виражені слабо.

Вся територія обстежування має стрімкість схилів 0-3º. Також  тут розміщені дві балки, які  простягаються в меридіанному напрямку. Схили переважно західні та східні.

 

 

 

3. Вивчення кліматичних умов. Складання карти термічних ресурсів

 

Мікрокліматичні карти є  найкращою формою обслуговування сільськогосподарських  та інших галузей виробництва. Вони дають наочне уявлення про просторову мінливість показників клімату на необмежених  територіях під впливом неоднорідностей  підстильної поверхні.

Мікрокліматичні карти можуть складатися по окремим елементам  клімату і бути комплексними. Мікрокліматичні  карти по показниках, які характеризують умови перезимівлі та теплові  ресурси території, є однією із складових  комплексної екологічної карти  як всебічне наукове обгрунтування  до розміщення багаторічних насаджень.

Територія проектування розміщена  в південній степовій частині  Одеської області и характеризується теплим благополучним для вирощування  різних культур кліматом.

Стійкого сніжного покриву  не має. Середня висота сніжного покриву  длсягає 4-5 см. Періоди з середньодобовою  температурою вище +10 тривають 190 днів. Завдяки вісокій теплозабезпеченності, виноград, плодовоягідні культури нестачі  в теплі за вегетаційний період не відчувають.

Загальний хід зміни температур за рік наступній: в третій декаді лютого (першій декаді березня) наступають позитивні добові температури, але  остані замарозки спостерігаються  ще в останіх числах квітня. В  липні середня температура повітря  досягає +27º, а річний максимум температури +38º.

Всього, в середньому, буває 290 днів з позитивними добовими температурами, а безморозний період триває в  середньому  210 днів. Середній з абсолютних річних мінімумів температури –  мінус 18º.

Найвища температура грунту спостерігається в липні та серпні, найменша – в лютому. В зимовий  період грунт промерзає на глибину 45-50 см.

 

Табл. 1 Характеристика території  за мікрокліматичним районуванням