Звіт по практиці в СВ Ворошиловського РВ ГУМВС України в Донецькій області

Зміст

 

ВСТУП……………………………………..……………………………….3

1. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ У СКЛАДІ АПАРАТУ СИСТЕМИ МВС…………………………….…………………………………….....................4

2. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА  СЛІДЧИХ ДІЙ…………………….….......6

3. ОБОВ'ЯЗКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОВС…….12

4. СЛІДЧИЙ ТА ПОМІЧНИК СЛІДЧОГО ЯК УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.………………………………………………..13

5. ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ  ПЛАНІВ ТА ЗАВДАНЬ НА ПРАКТИЦІ……………………………………………………………………….16

ВИСНОВКИ………………………………………………………….……18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………...………………………19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У період з 01.03.2010 року по 12.03.2010 року я проходила практику в СВ Ворошиловського РВ ГУМВС України в Донецькій області, на посаді помічника слідчого під безпосереднім керівництвом начальника СД Ворошиловського РВ підполковника міліції Белічкова Олександра Миколайовича.

Під час проходження практики я ознайомилась з оперативно правовою базою, що регламентує діяльність міліції в Україні, вивчила діяльність структурних підрозділів РВ, функціональні обов’язки підрозділів РВ, структуру органів внутрішніх справ; ознайомилась з розстановкою сил і засобів та організацією роботи підрозділів РВ, з практичною діяльністю слідчих підрозділів та сектору дізнання; ознайомилася з порядком приймання та розгляду заяв та повідомлень щодо скоєних злочинів, а також діями слідчо-оперативної групи на місці події; придбала практичні навички складання процесуальних документів в ході просування по кримінальній справі; придбала професійні навички проведення допитів, оглядів та інших слідчих дій при розслідуванні справ.

За час проходження  практики мною були вивчені різні  нормативні документи, що регламентують  діяльність слідчих підрозділів. Після завершення проходження практики мною був складений звіт з використанням нормативних та інших документів.

Крім того, я брала участь у виконанні ряду слідчих дій, а також самостійно їх проводила. За час проходження практики мною були отримані навички з виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів. Отриманий практичний досвід складання подань слідчого в порядку ст. 23, 231 КПК України.

У процесі практики я також  придбала навички планування розслідування  кримінальних справ. Відробив навички  спілкування з посадовими особами  та громадянами.

1. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ У СКЛАДІ АПАРАТУ СИСТЕМИ МВС.

 

Діяльність органів попереднього слідства та дізнання в кримінальному  судочинстві здійснюється в певній процесуальній формі, яка зобов'язує здійснювати слідчі дії в необхідній послідовності та з додержанням  встановлених кримінально-процесуальним  законодавством умов. Процесу розслідування  злочинів поряд із загальними, властиві специфічні тактичні прийоми провадження  слідчих дій. Перш за все це зумовлено  видом цього злочину та обставинами  його здійснення. Слід також зауважити, що певні слідчі дій не можуть бути застосовані при розслідуванні  злочинів , зважаючи на особливості складу злочину, слідчими мають бути взяті до уваги ті специфічні особливості, які притаманні даному виду злочинів. В запропонованій роботі розглядаються слідчі дії, які найбільш часто використовуються в практичній діяльності та особливості їх провадження.

Місцевим органам внутрішніх справ  належить провідна роль в охороні  громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, оскільки безпосередньо вони своїми силами й засобами забезпечують порядок  у громадських місцях, запобігають  правопорушенням і припиняють їх.

Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їх основним функціям. Вона визначається штатними розписами, в яких дається найменування посад, чисельність та посадові оклади. Міністерство внутрішніх справ України в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.

Керують міськими, районними відділами (управліннями) начальники, які призначаються  на посаду наказом начальника УВС (ГУВС) за узгодженням з МВС України.

До складу відділів (управлінь) місцевих органів внутрішніх справ входять: штаб, відділ (відділення) карного розшуку, відділ служби по боротьбі з економічною злочинністю, слідчий підрозділ, підрозділ державної автомобільної інспекції, паспортні служби, інспекція виправних робіт, служба дільничних інспекторів міліції. При відділах (управліннях) внутрішніх справ існують також відділи (управління) державної служби охорони. Щоб забезпечити безперервне виконання функцій охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю в апаратах внутрішніх справ діють чергові частини, є камери попереднього ув'язнення, можуть бути також медичні витверезники та інші підрозділи.

Міські й районні відділи (управління) внутрішніх справ у своєму складі можуть мати відділення міліції, які  обслуговують певну територію і  побудовані за галузевим принципом, їх співробітники, виходячи з галузевого поділу, працюють за відповідними напрямами.

Слідче відділення (СВ), є  структурним підрозділом у складі єдиного слідчого апарату системи  МВС України та УМВС України в  Донецькій області. Структура і штати СВ, затверджуються начальником УМВС України в Донецькій області. Очолює слідче відділення начальник, який у своїй діяльності підзвітний начальнику СУ Донецького ГУ УМВС України в Донецькій області.

Права, обов'язки та повноваження співробітників СО, порядок їх призначення  на посади, звільнення, а також умови  функціонування цієї ланки, визначаються Положенням про органи досудового слідства в системі УМВС України.

У своїй діяльності СО керується  Конституцією та Законами України, вказівками і постановами Генерального прокурора  України, Пленумом Верховного Суду України  з питань слідчої роботи, а так  само державними нормативними актами, відомчими документами, що стосуються загально організаційних питань і внутрішнього розпорядку.

 

 

 

2. ПОНЯТТЯ І  СИСТЕМА СЛІДЧИХ ДІЙ 

 

Слідчі дії - регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані  мірами державного примусу процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання доказів.

Слідчі дії - це процесуальні дії, здійснювані для збирання, дослідження  та перевірки доказів. Вони мають  пізнавальний характер та процесуально-правову  природу.

Норми права, які регламентують  провадження слідчих дій, становлять певну модель діяльності слідчого і  несуть у собі конструктивні засади. Вони створюють правовий інститут - слідчу дію. Виступаючи як пізнавально-засвідчувальна дія, слідча дія є й актом і  являє собою певну систему  правовідносин.

Інститут слідчої дії - це система правових приписів, що визначають: сферу і об'єкт слідчої дії, його мету і завдання; підстави проведення; коло учасників та їх правовий статус; механізм реалізації ними своїх прав і обов'язків; порядок здійснення і правила провадження пізнавально-засвідчувальних  дій; способи і форми їх фіксації; міри примусу і відповідальності, які застосовуються у разі невиконання  приписів закону.

Кримінально-процесуальний  закон передбачає та регламентує  проведення таких слідчих дій:

- огляд (місця події,  предметів, документів, місцевості, приміщень, трупа). Провадження даної  слідчої дії виконується у  відповідності до ст.ст. 190-192,195 КПК  України, з метою знайдення  слідів злочину та інших речових  джерел доказової інформації, з'ясування  обставин злочину та інших  обставин, що мають значення у  справі;

- освідування (огляд живих  осіб).(ст.ст. 193,195 КПК України) Проводиться  з метою виявлення особливих  прикмет, слідів злочину або  іншої інформації, яка має значення  по справі, на тілі живої людини;

- обшук (ст.ст. 177, 179- 185,188,189 КПК України). Слідчі, маючи достатні  підстави вважати, що в будь-якому  приміщенні чи у особи знаходяться  предмети або документи, які  мають значення по справі, мають  право проводити обшук з метою  їх виявлення та вилучення;  виїмка (предметів і документів  та поштово-телеграфної кореспонденції)( ст.ст. 178-183, 185-189 КПК України) Докази  можуть бути отримані шляхом  виїмки, якщо слідчому точно відомо, де і в кого вони знаходяться;  накладення арешту на майно; 

- затримання підозрюваного  (ст.ст. 106,115 КПК України). КПК дає  право органам дізнання та  слідства, при наявності достатніх  підстав, підозрювати особу у  вчиненні злочину, за який може  бути призначене покарання у  вигляді позбавлення волі, затримувати  особу; 

- відтворення обстановки  та обставин події злочину  (слідчий експеримент)( ст.ст. 194,195 КПК  України) 3 метою перевірки і уточнення  результатів допиту свідка, потерпілого,  підозрюваного або обвинуваченого  або даних, отриманих при провадженні  інших слідчих дій, слідчий  може виїхати на місце і  в присутності понятих відтворити  обстановку і умови, в яких  ті чи інші події могли відбуватися  в дійсності; 

- допит (свідка, потерпілого,  підозрюваного, обвинуваченого, експерта)(свідка - ст.ст. 68-71Д66-170КПК України, обвинуваченого - ст.ст. 21,43,44-48, 134-139, 143-146 КПК України,  підозрюваного -ст.ст. 43-1,44-48,107,134-136,143-146 КПК України) Це слідча дія,  в процесі якої слідчий отримує  від особи, яку допитує, словесну  інформацію про обставини події  злочину, які мають значення  для встановлення об'єктивної  істини і забезпечення правильного  застосування закону;

- очна ставка (ст.ст.172,173 КПК  України) Слідча дія, що полягає  у проведенні одночасно і в  одному й тому самому місці  допиту двох учасників кримінального процесу, у показаннях яких є протиріччя, з метою перевірки правдивості раніше даних показань;

- впізнання; 

- ексгумація трупа (ст. 192 КПК України) Полягає в тому, що труп виймається з місця  поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта і двох  понятих та оглядається; 

- отримання зразків для  порівняльного дослідження ( ст.199 КПК України) Іноді необхідні  зразки, джерело походження яких  з достовірністю відоме та  може бути перевірено, і відображають  характерні особливості певної  особи чи предмета і може  бути використане для їх ідентифікації  або визначення групової належності;

- призначення та провадження  експертизи (ст.ст.75,76,196-205 КПК України). Суть полягає в дослідженні за постановою слідчого особою, яка має необхідні знання, різних матеріалів, виробів, документів та інших матеріальних об'єктів з метою встановлення фактичних даних, які мають значення у справі.

Слід також звернути увагу  на таке джерело отримання доказів  в справах про ухилення від  сплати податків, як документальна  перевірка. Вона не передбачена кримінально-процесуальним  законодавством, але за своїм значенням  в розслідуванні злочинів в сфері  оподаткування може бути прирівняна до слідчої дії.

Система слідчих дій передбачає такі процесуальні форми здійснення пізнавальних дій, які включають  у себе всі необхідні та допустимі  методи пізнання і у своїй сукупності дають можливість встановлення об'єктивної істини.

Слідчі дії можуть бути поділені на окремі види: а)спрямовані на отримання інформації від людей (допит, очна ставка) та від матеріальних об'єктів (огляд, обшук, експертизи); б)спрямовані на збирання, дослідження або перевірку  доказів; в)первинні та повторні.

За особливостями процесуальної  форми провадження слідчі дії  можуть бути поділені на такі, які провадяться:

1) за постановою слідчого (виїмка, обшук, проведення експертизи, ексгумація трупа та ін.) або  без неї (допит, впізнання, огляд  та ін.);

2) з санкцій прокурора  (обшук, виїмка документів, які  становлять державну таємницю, ексгумація  трупа, призначення судово-медичної  або судово-психіатричної експертизи  з поміщенням особи в установу  закритого типу) і без санкції  прокурора; 

3) за участю понятих  (обшук, виїмка, впізнання та ін.) і без них (допит, очна ставка);

4) з обов'язковою участю  фахівця (огляд трупа, судово-медичний  огляд, ексгумація трупа, допит  неповнолітнього свідка у віці  до 14 років) і без його участі  або за його участю на розсуд  слідчого;

5) особою однієї статі  з іншими учасниками (огляд, особистий  обшук) та будь-якими особами  в передбаченому порядку. 

Слідчі дії провадяться  особою, в чийому провадженні перебуває  кримінальна справа (слідчим, особою, яка провадить дізнання, або прокурором), а також можуть проводитися іншими співробітниками правоохоронних органів  за окремим дорученням. Послідовність  проведення слідчих дій, їх обов'язковість  або необов'язковість визначаються конкретною слідчою ситуацією та вирішуються слідчим.

Загальними вимогами щодо провадження слідчих дій є  такі: перед початком провадження  будь-якої слідчої дії слідчий  повинен роз'яснити учасникам їх права та обов'язки; про провадження  будь-якої слідчої дії має бути складений протокол, у якому докладно фіксується все, що відбувалося, відображаються хід та результати слідчої дії.