Захисник в кримінальному процесі

   Одна і та  ж особа не може бути захисником  двох і більше підозрюваних, обвинувачених  чи підсудних, якщо інтереси  захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.

   Не може бути  захисником особа, яка, зловживаючи  своїми правами, перешкоджає встановленню  істини в справі, затягує розслідування  чи  судовий розгляд справи, а  також особа, яка порушує порядок  у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.

   Захисник може  бути усунутий від участі у  справі лише з підстав, передбачених  статтею 61 Кримінально – процесуального  кодексу України.

   Якщо захисник усунутий від участі у справі бо він брав участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача, проти нього порушено кримінальну справу або він визнаний недієздатним чи обмежено дієздатним, коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулась з проханням про надання юридичної допомоги чи у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги, чи його анулювання в порядку, встановленому законодавчими актами України або одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересу захисту іншого, то особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному. 

   Якщо захисник усунений на стадії дізнання та досудового слідства бо він є свідком і в зв’язку з цим допитувався або підлягає допиту, також якщо він зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також якщо він порушує порядок у судовому засіданні чи не  виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи то питання про його усунення вирішується за поданням особи, яка провадить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справ, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженню не підлягає.

   Під час судового  розгляду питання про усунення  захисника від участі у справі з підстав, передбачених статтею 61 Кримінально – процесуального кодексу України, вирішує суд.

   За наявності  підстав особа, яка провадить  дізнання, слідчий чи суд про  усунення захисника від участі  у справі повідомляють відповідному  органу, адвокатському об’єднанню  для вирішення питання про  відповідальність адвоката.  

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

   Відповідно до ч.2 ст.59 Конституції для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Конституційний Суд, розглядаючи це питання, роз’яснив, що зазначене положення необхідно розглядати як одну з конституційних гарантій, що надає підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість реалізувати своє право вільно вибирати захисником у кримінальному судочинстві адвоката. Допуск приватнопрактикуючого юриста, який займається наданням правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи, як захисника не порушує права підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист. 

   Аналіз значення понять „адвокат” і „захисник”, вжитих у ч.1 і 2 ст.59 Конституції, свідчить, що слово „адвокат” вказує на професійну належність, а слово „захисник” є ширшим за змістом, оскільки означає діяльність, пов’язану із захистом чи представництвом будь – чиїх інтересів у суді. Це дає підстави дійти висновку, що Конституція допускає можливість користування правовою допомогою не тільки адвокатів, а й інших захисників.

   Більшість зацікавлених  у розглядуваній проблемі осіб, інтерпретуючи ст.59 Конституції,  беруть до уваги лише другу  частину останньої і розуміють  її буквально, вважаючи, що лише  адвокатура як недержавний професійний інститут уповноважена цією нормою здійснювати захист особи від обвинувачення, а також надавати правову допомогу при вирішенні справ у судах та іншим державних органах.

   Якби Конституційний  Суд, керуючись ч.2 ст.59 Конституції, закріпив право на захист від обвинувачення та на надання правової допомоги лише за адвокатами, це дало б останнім виключне право надавати таку допомогу як у судах, так й в інших державних органах.

   Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції). Тому важко не погодитися з думкою, що є неприпустимим закріплення права на надання правової допомоги виключно за адвокатами. Адже це означало б  визнання їх монопольного становища на ринку юридичних послуг, призвело б до обмеження права людини і громадянина вільно вибирати захисника, а також до порушення прав осіб, які займаються приватною юридичною практикою і мають диплом про вищу юридичну освіту.

   Тому захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати  захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.

   Захисник запрошується  підозрюваним, обвинуваченим, підсудним  чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за  проханням чи згодою підозрюваного,  обвинуваченого, підсудного, засудженого.  Також за ініціативою особи,  яка провадить дізнання, слідчого чи суду захисник може бути призначений у встановленому законом порядку через адвокатське об’єднання. 

   Захисник є самостійним  учасником кримінального процесу  і користується певними правами.  Зокрема, це: до першого допиту  підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості; мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства – з усіма матеріалами справи; бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій – з дозволу дізнавача, слідчого; застосовувати науково – технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи – з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду; брати участь в судових засіданнях; ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду; виступати в судових дебатах; знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення; брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи; збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань.

  Закріпивши право  будь-якої   фізичної   особи   на   правову допомогу,   конституційний   припис  "кожен  є  вільним  у  виборі захисника  своїх  прав"  (частина  перша  статті  59   Конституції України)  за  своїм  змістом  є  загальним  і  стосується  не лише підозрюваного,  обвинуваченого чи підсудного,  а й інших  фізичних осіб,  яким  гарантується  право вільного вибору захисника з метою захисту  своїх  прав  та  законних  інтересів,  що   виникають   з цивільних,   трудових,   сімейних,   адміністративних   та   інших правовідносин,  а не  тільки  з  кримінальних. 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

 

1. Конституція України, К., 1996р.

 

2. Кримінально – процесуальний кодекс України, К.,2004р.

 

3. Юридична енциклопедія, К., 2000р.

 

4.  М.Тесленко, Про право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав, Право України №3,2002р.).

 

5. Закон України „Про адвокатуру”.

 

6. Основні положення про роль адвокатів( прийняті VІІІ Конгресом ООН по запобіганню злочинам 01.08.1990р.), К.,2000р. Бюлетень законодавства і юридичної практики.