Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2012 в 22:53, курсовая работа
Кримінальний процес – врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність правоохоронних органів щодо розкриття злочинів, викриття та покарання винних і правовідносини, які виникають у ході цієї діяльності вказаних органів одного з одним, а також із громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами, громадськими організаціями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності.
Вступ
1. Конституція України та головні принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.
2.Порядок запрошення і призначення захисника.
3. Права та обов’язки захисника.
4.Відмова від захисника, його заміна та обставини, що виключають його участь у справі.
Висновок.
Список використаної літератури.
У випадку коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.
Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним – протягом 72 годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з’явитися для участі в справі протягом 24 годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд – ухвалою самі призначають захисника.
Закон передбачає участь захисника в справі за згодою та за призначенням.
Захисник за згодою запрошується підозрюваним, обвинуваченим і підсудним, його законними представниками, родичами або іншими особами за його дорученням або на їх прохання (ч.1 ст.47 КПК). Це відповідає прийнятим на 8 конгресі ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 у Нью-Йорку “Основними положеннями про адвокатів”, які передбачають, що будь-яка людина вправі звернутися за допомогою для підтвердження своїх прав захисту на всіх стадіях кримінальної процедури (п.1) і що обов’язком урядів є забезпечення можливості кожному бути інформованим, компетентними органами влади про його право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні чи поміщенні в тюрмі або обвинуваченні в кримінальному злочині (п.5). Конституція України проголошує, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Захисник за призначенням (при чому лише з числа адвокатів) залучається до участі в справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатські об’єднання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошується підозрюваним, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохання підозрюваного, обвинуваченого і підсудного участь захисника в справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом і в інших випадках (наприклад, коли обвинувачений перебуває під вартою, не знає будь-кого в даній місцевості, є малозабезпеченим тощо). “Основні положення про роль адвокатів” передбачають, що особа, яка не має адвоката у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забезпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів (п.6). Конституція України також встановлює, що кожен має правову допомогу, а у випадках передбачених законом ця допомога надається безоплатно.
В разі участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабміном України.
Допуск захисника до участі у справі вже на початкових етапах попереднього розслідування суттєво посилює процесуальні гарантії прав підозрюваного та обвинувачуваного, утворює додаткові умови для повного та правильного розслідування справи, забезпечення режиму законності на цій стадії процесу.
Виходячи з конституційного положення про свободу кожного у обранні захисника своїх прав, останній може бути запрошений підозрюваним, обвинувачуваним та підсудним, так само як і його законними представниками, родичами чи іншими особами за дорученням чи на прохання підозрюваного, обвинувачуваного чи підсудного. Виходячи з цього особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд зобов’язані забезпечити право вільного вибору захисника.
3. Права та обов’язки захисника.
Чинне кримінально-процесуальне законодавство чітко обговорює права та обов’язки захисника.
Захисник є самостійним учасником кримінального процесу, хоч його самостійність має свої межі, що виходять зі специфіки його процесуальних відносин з підзахисним. У своїй діяльності він не завжди залежить від вимог та бажань останнього, не завжди повинен розділяти й ту позицію, що її займає підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний. Він вільний у виборі засобів захисту. Головне – щоб ці засоби були законними та цілком відповідали характеру тієї функції, що її захисник повинен виконувати. Тому, виконуючи захист, він повинен керуватися законом, виходити з чітко встановлених фактів та захищати тільки законні інтереси підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, задовольняти тільки ті його вимоги, що не суперечать закону.
Через характер процесуальної функції, що він виконує, діяльність захисника має певною мірою однобічний характер, бо він має захищати й тільки захищати свого підзахисного. Все, що не відповідає такій діяльності – не відповідає закону. Однак у межах цієї діяльності він повинен повно, всебічно та об’єктивно розглядати все, що сприяє підзахисному, виправдовує його чи пом’якшує відповідальність.
Відповідно до ст.48 Кримінально
– процесуального кодексу
З моменту допуску до участі у справі захисник має право:
1) до першого допиту
2)мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3)ознайомлюватися з
4)бути присутнім на допитах
підозрюваного, обвинуваченого
5)застосовувати науково –
6)брати участь в судових
7)ставити в судовому
8)подавати докази, заявляти клопотання
і відводи, висловлювати в
9)виступати в судових дебатах;
10)знайомитися з протоколом
11)знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;
12)брати участь в засіданнях
суду при апеляційному
13)збирати відомості про
Захисник зобов’язаний з’являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов’язковою. У разі неможливості з’явитися у призначений строк, захисник зобов’язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.
У разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов’язковою, виконується без нього.
Захисник не вправі
Захисник зобов’язаний
не перешкоджати встановленню
істини в справі шляхом
Після допуску до участі в справі захисник – адвокат вправі відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
1) коли є обставини, які згідно зі статтею 61 Кримінально – процесуального кодексу України виключають його участь у справі;
2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.
Документи, пов’язані з
виконанням захисником його
4. Відмова від
захисника, його заміна та
Відповідно до статті 46 Кримінально – процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь – який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу.
При відмові
від захисника особа, яка
Відмова від захисника у випадках коли участь захисника є обов’язковою, може бути прийнята лише коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуховують на увагу.
Прийнявши рішення про відмову від захисника від участі у справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов’язків, особа яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадії судового розгляду справи – не менше трьох діб. Якщо у випадках коли участь захисника є обов’язковою, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд ухвалою самі призначають захисника.
Заміна одного захисника іншим, крім випадків які передбачені в статті 61 Кримінально – процесуального кодексу України, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь – якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.
Відповідно до статті 61 Кримінально – процесуального кодексу України захисником не може бути особа:
1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2)яка відповідно до цього Кодексу є свідком і в зв’язку з цим допитувалась або підлягає допиту;
3)яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь – кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача;
4)щодо якої порушено кримінальну справу;
5)визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.
Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках:
1)коли вона у даній
справі надає або раніше
2)у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.