Найчастіше  питання, пов'язані з оплатою праці  захисника, який працює за призначенням, постають тоді коли особа, яку він  захищає, не має можливості оплатити надані послуги, і в той же час підпала і під категорію осіб, які згідно з ч.3 ст. 46 КПК не можуть не мати захисника.

     Розглянемо  наступну ситуацію. Адвокат, вступаючи  до кримінальної справи за призначенням, розуміє, що його робота принесе йому фактично лише витрати часу та здоров'я, і не більше того. Маючи це на увазі, захисник вже не буде так «викладатись» на роботі, як він робив би це, якщо б знав, що за виконану роботу буде належним чином винагороджений. Саме тому останнім часом в переважній більшості кримінальних справ, де бере участь захисник за призначенням, його робота зводиться лише до формальної присутності під час проведення обмеженого кола слідчих дій, де його участь обов'язкова, а також і підписання відповідних процесуальних документів, і лише подекуди — до подання формальних, часто немотивованих клопотань, в задоволенні яких особа, що провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд одразу відмовляють. Таким чином в ситуації, що склалася, реально права підзахисних належним чином не забезпечуються.

     Розглянутий вище Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави носить декларативний характер. До прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 14 травня 1999 р. № 821 «Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави»²⁷ діяла постанова «Про порядок оплати праці адвокатів по наданню юридичної допомоги у кримінальних справах²⁸», на підставі якої Міністерством юстиції та Міністерством фінансів України було ухвалене Положення про порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги громадянам у кримінальних справах. Ним передбачалася оплата праці адвоката в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за повний робочий день, і гроші для нього не виділялися. Зараз розмір оплати праці адвокатів за роботу у кримінальних справах за призначенням значно знижений — встановлена ставка й розмірі 15 грн. за повний робочий день, причому рівень інфляції до уваги не береться але коштів і для цього немає. В результаті доходить навіть до абсурдних ситуацій, коли деякі державні адвокатські об'єднання на своїх загальних зборах приймають рішення про не виділення адвокатів для участі в кримінальних справах за призначенням.

     Роблячи підсумок вищевикладеному хотілося зауважити те, що адвокат не повинен гнатися за гонорарами, його цілю не повинно бути збагачення. Але на жаль виникає зовсім протилежна ситуація. Досвід адвокатів 60-70-х років говорить про те, що спочатку адвокат напрацьовує авторитет, інколи працюючи за копійки чи зовсім безкоштовно, а вже потім напрацьований авторитет працює на нього.

 

     ДОДАТКИ:

     Додаток № 1 

     ДОГОВІР

     про надання послуг захисника  в кримінальному  процесі 

     м. Дніпропетровськ     „___” __________2001р.

     Ми, ______________________________________________________, що проживає у м._______________ по вул.______________________, буд._____, кв._____(надалі „Клієнт”), і адвокат– кандидат юридичних наук ________________________________________________, що мешкає в м.Херсоні по вул.. Гагаріна 26(надалі „Адвокат”), уклали угоду про таке:

     Ст. 1. Предмет договору

     Відповідно  до даної угоди, укладеної згідно зі ст. 47 КПК України, Адвокат бере на себе зобов'язання щодо виконання  функції захисника в кримінальному  процесі та надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого в кримінальній справі ________________________________, який на даний час звинувачується по ст. _______________ Кримінального кодексу України, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату винагороду за надання юридичних послуг захисника.

     Ст. 2. Обов'язки Адвоката

     Адвокат, користуючись статусом захисника в  кримінальному процесі і дотримуючись діючого законодавства, здійснює захист обвинуваченого_____________________________, використовуючи всі надані йому кримінально-процесуальним законом права та засоби захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують обвинуваченого і підсудного або пом'якшують чи виключають його відповідальність, і надавати йому необхідну юридичну допомогу.

     Адвокат гарантує, що буде виходити з принципу презумпції невинуватості обвинуваченого; всі свої знання, досвід та дії буде спрямовувати на виправдання обвинуваченого (підсудного) та захист його прав і законних інтересів, не буде чинити ніяких дій на шкоду обвинуваченому.

     Ст. 3. Обов'язки Клієнта

     Клієнт  зобов'язаний надати всю необхідну  для захисту відому йому інформацію по справі, представити необхідні  для захисту документи, речі та інші матеріали, які є в його розпорядженні, здійснити оплату юридичних послуг Адвоката згідно з угодою.

     Клієнт  погоджується з тим, що позиція захисника в справі визначається лише самим Адвокатом залежно від обставин справи, з урахуванням думки підзахисного та відповідно до вимог норм права і правил адвокатської етики. Клієнт не вправі вимагати від Адвоката способів і методів захисту, які заборонені законом, не відповідають вимогам адвокатської етики, можуть завдати шкоди інтересам підзахисного.

     Ст. 4. Виплата гонорару та компенсація додаткових витрат

     За  надання юридичної допомоги Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі ___________________________ в строк ____________________________________.

     Клієнт, погоджуючись на проведення інших платних послуг, компенсує Адвокатові різні судові витрати (проведення досліджень тощо), а в разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє про це Адвокату і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих Адвокатом заходів може вплинути на результативність виконання функції захисту та зобов'язується не пред'являти претензій з цього приводу до Адвоката.

     Ст. 5. Конфіденційність

     Адвокат не вправі розголошувати відомості, які стали йому відомі від підзахисного у зв'язку з виконанням професійних  обов'язків.

     Клієнт  не вправі розголошувати відомості, які стали йому відомі від Адвоката, а також відомості, які забезпечують безпеку самого Адвоката.

     Ст. 6. Дія договору

     Даний договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи Клієнта, діє  протягом всього кримінального процесу  доти, доки не будуть вичерпані всі  надані національним законодавством засоби захисту і в справі не буде прийнято остаточного рішення.

     Підписи сторін:

     Клієнт__________________

     Адвокат________________ (підпис)

 

      Додаток № 2

     Начальнику  СВ Суворовського

       ВМ УМВС м.Херсона

     Петрову А.С.

     адвоката  Сидорова С.С.,

     Херсонського  юридичного

     об’єднання „Право”(адреса, індекс, тел.)

     у захист Іванова І.С.

     Клопотання 

     про допуск адвоката до справи

     20 лютого 2003р. Звернувся гр.-н _______________________________ у зв’язку з тим, що по відношенні до нього була порушена кримінальна справа по факту крадіжки за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

     У зв’язку з чим був складений договір про допуск до захисту адвоката ______________________ у кримінальну справу.

     Керуючись ст.44,48 КПК України,

     КЛОПОЧУ:

1. Допустити мене як захисника до участі у справі з 20 лютого 2003року.
2. Надати мені для ознайомлення матеріали, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства знайомство з усіма матеріалами справи згідно вимог КПК України.
3. З даного моменту ніяких слідчих дій без моєї участі з Івановим С.С. не проводити, сповістивши його про вступ у справу захисника і за добу сповіщати мене про дату слідчої дії за вказаною адресою.
4. Відмову захисника в моїй особі або бажання захищатися самостійно прошу оформити власноручною заявою Іванова С.С. виконаною у моїй присутності або присутності обраного ним іншого захисника.

     Клопотання  складене на трьох аркушах.

       Адвокат Сидоров С.С.,

       Херсонського юридичного

       об’єднання „Право”      (підпис)

 

     ВИСНОВКИ

     Отже, захисником має виступати будь-який фахівець у галузі права, якому захист своїх інтересів довірила особа  і який не підлягає відводові в  визначених законом випадках. Конституційний Суд України в своєму рішенні № 13-рп/ 2000 від 16 листопада 2000 року, скасовуючи положення ч. 1 ст. 44 КПК України, згідно з яким як захисники допускались лише особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, як положення, що не відповідають Конституції України, слушно дав правильні тлумачення положень Конституції України і роз'яснив, що захисником у кримінальному процесі може бути будь-який фахівець в галузі права, якщо за законом він має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Випадки обов’язкової участі захисника передбачені ст.45 КПК України.

     Проте в кримінальному процесі обвинувачуваний  не завжди має можливість реалізувати  своє право на юридичну допомогу захисника, в зв'язку з відсутністю коштів. За цих умов відмова від захисника стала поширеним явищем. Слідчим практично неможливо забезпечити участь захисника в справі за призначенням, оскільки відсутня зацікавленість у здійсненні ефективного захисту малозабезпечених обвинувачуваних діючими "адвокатами з посвідченнями". Але адвокат не повинен гнатися за гонорарами, його цілю не повинно бути збагачення. Але на жаль виникає зовсім протилежна ситуація. Досвід адвокатів 60-70-х років говорить про те, що спочатку адвокат напрацьовує авторитет, інколи працюючи за копійки чи зовсім безкоштовно, а вже потім напрацьований авторитет працює на нього.

     Обов'язок забезпечити адвоката за призначенням держава покладає на різні діючі на началах самоврядування об’єднання адвокатів, якими вона не керує і на яких не має адміністративного впливу.

     Осмислення  відповідних норм чинного кримінально-процесуального законодавства про участь захисника як на досудому розслідуванні, так і в подальших стадіях кримінального процесу приводить до такого висновку:

• У законі доцільно дати визначення, що захисником є учасник процесу, який, використовуючи свої спеціальні знання в галузі права, виконує функцію захисту обвинуваченого (підозрюваного, підсудного, засудженого) чи потерпілого.
• У законі слід визначити: захисником обвинуваченого в кримінальному процесі на будь-якій із його стадій може бути будь-яка особа, яка має вищу юридичну освіту, а також усі близькі родичі чи члени сім'ї обвинувачуваного, які не працюють у правоохоронних органах чи органах законодавчої і виконавчої влади, не визнані неосудними і не мають судимості.
• Треба створити державну служби захисту — так звану муніципальну адвокатуру, яка б фінансувалась з місцевих бюджетів і виконувала б функцію надання юридичної допомоги малозабезпеченим громадянам.
• Надати слідчому право на відсторонення захисника від участі в справі, якщо він явно не виконує своїх обов'язків чи зловживає своїми правами, запропонувавши обвинуваченому зробити вибір іншої кандидатури.

     Підводячи підсумок всьому вищевикладеному хотілося б наголосити, що захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії кримінального процесу. До того ж не слід нехтувати тією обставиною, що в нашому житті матеріальний бік є домінуючим і переважає над духовним. Цілком зрозуміло, що кожна робота, яку виконує людина, має бути належним чином винагороджена. В переважній більшості кримінальних справ, де бере участь захисник за призначенням, його робота зводиться лише до формальної присутності.

 

     СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996.,№ 30.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2002. – 208с.
3. Закон України „Про адвокатуру”//ВВР, №9, ст.62(із змінами, внесеними 07.02.2002).
4. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995р. «Про застосування законодавства, яке забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист» // Правовісник. - К., 1996. - №1.
5. Постанова Кабінета Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави» від 14 травня 1999 р. № 821.
6. Постанова Кабінета Міністрів України «Про порядок оплати праці адвокатів по наданню юридичної допомоги у кримінальних справах», , від 15 листопада 1991. № 315.
7. Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000, № 13-рп/2000.
8. Основные принципы касающиеся роли юристов ООН. Конгресс по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (август 1990, Гавана). Доклад подготовленный секретариатом ООН. – 1991.
9. Указ Президента України „Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури” від 30 вересня 1999. – №1240/99.
10. Правила адвокатської етики. Схвалено Вищою комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, 1 жовтня 1999р.(протокол від 1-2 жовтня 1999), №6/Ⅵ.
11. Загальний Кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства. Прийнято делегацією двадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі у жовтні 1988р.// Бюлетень законодавства і юридичної практики України – 2000. – №1.: Адвокатура в Україні. – 208с.
12. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. – К.: А. С. К., 2002. – 1058с.
13. Святоцький О.Д., Михеєнко М. Адвокатура України. - К., 1997р – 277с.
14. Панченко О. Норми закону, що регулюють право на захист у кримінальному судочинстві потребують вдосконалення. // Право України, №12, 1996.
15. Зинатуллин З.З. Общие проблемы обвинения и защиты по уголовным делам. - Ижевск. 1989. – 201с.
16. Стецовский Ю.И. Советсткая адвокатура. - М., 1989. - 322с.
17. Івашкевич І. Де взяти адвоката за призначенням. // Голос України. - 10 березня 1999. - № 43.
18. Титов А..Участь захисника в кримінальних справах за призначенням. Донецький інститут внутрішніх справ МВС України//Право України, 2002., №3.