Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування

Звільнення неповнолітніх від кримінального покарання та його відбування віддзеркалює  привілейований правовий стан осіб, які вчинили злочин до 18-річного віку, у кримінальному законодавстві. Натомість величезний потенціал кримінально-правових засобів стимулювання виправлення неповнолітніх, формування у них стійкої законослухняної поведінки та ціннісної установки “невчинення нових злочинів” використовується не повністю.¹⁴

Сучасна модель заохочувальної норми у кримінальному законодавстві

повинна мати чітку спрямованість  на конкретну соціально-корисну  поведінку 

неповнолітнього в посткримінальний, пенітенціарний період.

Важливим також є гуманізацію та вдосконалення кримінально правових та кримінально-виконавчих засобів заохочувального впливу на неповнолітніх засуджених, що мають узгоджуватись із високими міжнародними стандартами.

Позбавлення волі є одним із поширених  видів покарання, що застосовується до неповнолітніх злочинців. Однак, призначення його таким особам має низку специфічних особливостей.

Перш за все, це зменшення строку позбавлення волі неповнолітніх  злочинців. Зокрема, ст. 102 КК України говорить, що покарання у виді позбавлення волі, особам, які не досягли до вчинення злочину 18 років, не може бути призначене на строк більше 10 років, а у випадку, якщо особа вчинила особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення життя людини -більше 15 років.

Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Їхні види і режим відбування покарання у них, визначаються згідно з кримінально-виконавчим законодавством. Залежно від умов покарання виховно-трудові колонії поділяються на 2 види:

- загального режиму;

- посиленого режиму.

У виховно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими і вперше засуджені на строк не більше 3-х років за тяжкі злочини, а також всі засуджені цього віку жіночої статі.

У виховно-трудових колоніях посиленого режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. А також засуджені за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк більше 3-х років.

Неповнолітні, що відбувають покарання у виховно-трудових колоніях, в порівнянні з дорослими, які відбувають покарання у в'язниці та виправно-трудових колоніях, мають певні пільги, які полегшують відбування покарання. Так, підлітки проживають у покращених житлово-побутових умовах, для них підвищені норми годування, їм дозволяється частіше мати зустрічі з близькими, отримувати дещо більші передачі.

В останні роки в юридичній літературі, в тій чи іншій мірі, ставляться питання про позбавлення волі неповнолітніх і місце цього покарання в системі засобів боротьби із злочинністю неповнолітніх. А.П. Кондусов наполягає на тому, що цьому покаранню повинно належати ведуче місце серед всіх інших мір, так як позбавлення волі пов'язане з докорінними змінами умов життя і виховання підлітків, здатне викликати такі зміни в їх характері, які необхідні для виправлення, перевиховання засуджених.¹⁵

На відміну від нього Г.В. Дровосєков досить справедливо вважає, що позбавлення волі не можна розглядати як головних засіб боротьби із злочинністю неповнолітніх і що воно повинно застосовуватися тільки за тяжкі злочини, а також до рецидивістів з числа неповнолітніх.¹⁶

Досить складним є питання про  ефективність позбавлення волі неповнолітніх.

Позбавлення волі має свою специфіку  яка виражається у таких властивостях, які дозволяють надійно захищати інтереси суспільства та його члені від нових посягань з боку осіб, які вже скоїли злочини, не дозволити їм це зробити можна шляхом ізоляції і вимагати виправлення для того. Щоб не допустити скоєння ними нових злочинів після звільнення. Це, можна сказати, позитивні якості позбавлення волі, однак поряд з цим, необхідно виділити і негативну сторону — нераціональне використання цього покарання може призвести до того, що особи, які відбувають покарання, стануть ще більш суспільне небезпечними, чим були до засудження. Особливо це, на мій погляд, стосується неповнолітніх , оскільки вони легко піддаються впливу негативних обставин, що склалися в місцях позбавлення волі.

Про доцільність застосування позбавлення  волі до неповнолітніх В. Якубсон, який саме виступав проти стверджень про  недопустимість позбавлення волі неповнолітніх, стверджував, що ізоляція допомагає дисциплінуванню правопорушників, які виявляють свою розпущеність та анти моральність схильності, заважає йому робити все щозавгодно.¹⁷

Збирання всіх правопорушників в одній установі, звичайно, є негативним фактором і являє собою спеціально створену організацію злочинців.

Можна вважати, що позбавлення волі пов'язане з відривом неповнолітніх від родини, а також з тим, що підлітки позбавляються піклування батьків, що має важливе значення в їх життєдіяльності і вихованні, це є негативним фактором. Але, політична і соціальна економічна криза не дають нашій державі не тільки відмінити, але, навіть, замінити цей вид покарань. І тут необхідно зазначити, що необхідність призначення позбавлення волі, як засобу досягнення покарання, викликана неможливістю реалізації його іншими видами покарання на даному етапі розвитку нашого суспільства.

 

ВИСНОВКИ

Узагальненюючи та здійснюючи комплексний аналіз проблематики звільнення від відбування покарання неповнолітніх, результатом став ряд наступних висновків.

1. Інститут особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх у кримінальному праві України ґрунтується на принципах гуманізму, економії кримінальної репресії.

2. Особливе ставлення до неповнолітніх  злочинців передбачає створення спеціалізованих державних органів, що розглядали б питання відповідальності за правопорушення саме неповнолітніх осіб.

3. Норми розділу XV Загальної  частини КК України, найчастіше  є спеціальними стосовно ряду інших норм Загальної частини, що стосуються кримінальної відповідальності, покарання та його призначення, звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання і його відбування. Спеціального характеру цим нормам у КК України надано за такими критеріями:

1) неповноліття особи на період застосування до неї норми

розділу XV;

2) неповноліття особи на період  скоєння нею злочину.

Поширення цих принципів на дорослих суб’єктів, які підлягають дії зазначеної групи норм за злочини, вчинені у неповнолітньому віці, у певних випадках призводить до правових колізій.

4. Звернення до норм кримінального  законодавства пострадянських країн свідчить, що в більшості випадків звільнення від відбування покарання неповнолітніх передбачене спеціальною нормою, яка передбачає певні привілейовані обставини порівняно з цим самим видом звільнення дорослих засуджених. Невідбута частина покарання достроково звільненим суб’єктом згідно з кримінальними законами багатьох країн визнана іспитовим терміном, тривалість якого може бути обмежена певними строками.

5. Звільнення від відбування покарання неповнолітнього є зняттям за наявності передбачених законом підстав з неповнолітнього, що довів своє виправлення, правообмежень, які становили зміст призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, що стає остаточним та умови невчинення нового злочину протягом часу, що дорівнює тривалості невідбутої частини покарання.

6. Критерії виправлення неповнолітнього кандидата на звільнення експлікуються таким чином: ставлення до навчання та сумлінна поведінка. Важливе місце в процесі оцінювання підстав звільнення від відбування покарання неповнолітнього має займати психолого-педагогічна характеристика відповідного кандидата.

7. Необхідним також можна було  б зробити систематизоване накопичення відомостей про неповнолітніх, які притягуються до кримінальної відповідальності, в єдиному органі, до якого б надходила інформація від усіх суб’єктів, що причетні до розгляду справ про вчинені неповнолітніми злочини.

8. Після здійснення умовно-дострокового звільнення постає необхідність здійснення заходів соціальної адаптації неповнолітнього.

Нагальними потребами соціальної адаптації на постпенітенціарній стадії правовідносин є житлове, побутове та трудове влаштування достроково звільнених, відновлення сімейних стосунків, надання медичної та психологічної допомоги.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996.
2. Кримінальний кодекс України.
3. Алфьоров С.М., Клевцов А.О. Розвиток кримінального законодавства України стосовно звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, котрі вчинили злочини в неповнолітньому віці у 1918—2001 рр. / А. О. Клевцов // Вісник Запорізького юридичного інституту : наук.-практ. зб. — 2005. — №4. — 110 с.
4. Богатирьов І. Методологія впровадження кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі / І. Богатирьов // Право України. – 2004. – № 7.
5. Виттенберг Г.Б. Совершенствование законодательства о наказании / Г.Б. Виттенберг// Советское государство и право. – 1980. – № 6. www.president.gov.ua/content/convention.html
6. Гумірова Г.Ф. Злочинність неповнолітніх як соціальна проблема [Текст] / Г.Ф. Гумірова / / Відомості Верховної Ради. 2008. N 6. – 39с.
7. Дядькін Д. Правила обліку неповнолітнього віку підсудного при призначенні покарання [Текст] / Д. Дядькін / / Кримінальне право. 2006. N 6. – 51 с.
8. Кірєєва М. Категорії злочинів і проблеми кримінальної відповідальності неповнолітніх [Текст] / Н. Кірєєва / / Кримінальне право. 2007. N 4. С. 51-63.
9. Клевцов А.О. Інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням в Україні: сучасний стан та шляхи вдосконалення / А. О. Клевцов // Вісник Запорізького юридичного інституту : наук.-практ. зб. — 2005. — №1. — 179с.
10. Клевцов А.О. Погашення судимості щодо осіб, які вчинили злочини у неповнолітньому віці і звільнені від відбування покарання з випробуванням, за кримінальним законодавством України / А. О. Клевцов // Юриспруденція XXI століття: теорія і практика : зб. тез. — Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. — 233с.
11. Коробов П. Звільнення від покарання: теорія і практика [Текст] / П. Коробов / / Кримінальне право. 2007. N 1. С. 38-46.
12. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов [та ін.] ; за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 480 с.
13. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручн. / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.—Харків, 2001.
14. Кримінально-процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – вид. 4-те, переробл. та доповн. – К.: Юрисконсульт, 2008. – 1000 с.
15. Кругліков Л.Л., Василівський А.В. Диференціація відповідальності у кримінальному праві [Текст] / Л.Л. Кругліков. СПб., 2005.258с.
16. Ломако В.А. Применение условного осуждения: Монография / В.А. Ломако. – Харьков: Изд-во при ХГУ ИО “Вища школа”, 1976. – 126 с.
17. Матишевський. П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручн. — К., 2001.
18. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника. М.І. Хавронюка. — К., 2007.
19. Сташис В. Новий Кримінальний кодекс України / В. Сташис, В. Тацій // Право України. – 2001. – № 7.
20. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручн. —К., 2007.
21. Хряпінський П.В. Позитивна кримінальна відповідальність (зміст, форми та реалізація): науковий нарис / П.В. Хряпінський. – Запоріжжя: ЗНУ, ТОВ “КСК-Альянс”, 2008. – 115 с.
22. Ямкова О.О. Примусові заходи виховного характеру: правова природа і види: автореф.дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.О. Ямкова. – Одес. націон. юрид. академія. – Одеса, 2004. – 20 с.

¹Дащенко О.В. Соціальна обумовленість інституту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання неповнолітніх / О.В. Дащенко // Зб. наук. пр. Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія “Право”. – Х. : Педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. – Вип. 9. – С. 137-140.

² Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004.- С. 388.

³ Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. – Т. 1 / За загю ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 3-тє вид., перероб. та доп.  – К.: Алеута; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. – С. 240.

⁴ Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. – Т. 1 / За загю ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 3-тє вид., перероб. та доп.  – К.: Алеута; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. – С. 241.

⁵ Кримінальний кодекс України : наук.-практ. комент. / В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – С.1096.

⁶ Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : монографія / Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004. – С. 196.

⁷ Клевцов А.О. Реалізація цілей покарання при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням / А. О. Клевцов // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ : зб. наук. праць. — 2003. — №3 (12). — С. 235.

⁸ Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов [та ін.]; за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 380.

⁹ Синьов В., Радов Г., Кривуша В., Беца О. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. — К.: МП «Леся», 1997. — С. 172.

¹⁰ Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. – Т. 1 / За загю ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 3-тє вид., перероб. та доп.  – К.: Алеута; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. – С. 257.

¹¹ Гринберг М.С. Психофизические возможности человека й уголовная ответственность. // Сов. госуд. й право; 1994. №12 — С. 71.

¹² Дащенко О.В. Юридичний аналіз умовно–дострокового звільнення від відбування покарання за злочини вчинені неповнолітніми / О.В. Дащенко //Право і безпека Харківського Національного університету внутрішніх справ. –Х. : Харківський національний університет внутрішніх справ. – 2007. – № 2. – С. 68.

¹³ Дащенко О.В. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за злочини, вчинені у віці до вісімнадцяти років [Електронний ресурс] / О.В. Дащенко // Форум права. – 2007. – № 1. – С. 40-44. – Режим

доступу : http:www.nbuv.gov.ua/e–journals/FR/2007–1/07dovdvr.pdf.