Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

кафедра теорії та історії

держави і права

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

 Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування

 

 

студента 2-го курсу

денного відділення

 

Науковий керівник:

 

 

 

Львів – 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................

РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗИС ІНСТИТУТУ ОСОБЛИВОСТЕЙ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ  НЕПОВНОЛІТНІХ.......................

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ………………………………………………….

2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням ..................

2.2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру ……………………………………......................................

2.3. Звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у зв 'язку з закінченням строків давності ......................................................................

2.4. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання осіб, які вчинили злочин до досягнення 18-річного віку …………………………….

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ  НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ ……………….

ВИСНОВКИ ........................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Проблема злочинності неповнолітніх  постійно привертає особливу увагу вчених та практиків. Зумовлено це не тільки тим, що неповнолітніх завжди визнавали злочинцями особливого роду, але й тим, що в наш час неповнолітні – одна з найбільш кримінально уражених верств населення.

На фоні зростання злочинності  серед неповнолітніх зростає  і кількість суспільно небезпечних  діянь, які вчиняють особи до досягнення віку кримінальної відповідальності. Щорічно в Україні близько 12 тис. дітей вчиняють такі діяння, притім їхня кількість щорічно зростає. Такі діяння набувають дедалі більш цинічного та жорстокого характеру і, що найтривожніше, це зростання вчинених ними вбивств.

Очевидним є те, що система кримінально-правового  впливу на неповнолітніх злочинців  потребує компромісного вирішення. Адже тут входять між собою в колізію, з одного боку, інтереси суспільства, які потребують захисту, а з іншого – інтереси охорони молодого покоління, важливість яких для майбутнього кожної нації не викликає сумнівів.

Суттєвий внесок у вирішення проблем кримінальної відповідальності неповнолітніх зробили в своїх працях, зокрема, такі вчені: В.І. Арькова, З.А. Астеміров, Г.С. Гаверов, Н.І. Гуковська, А.І. Долгова, І.О. Кобзар, Л.М. Кривоченко, Г.М. Міньковський, Е.Б. Мельнікова, В.Ф. Мороз, В.С. Орлов, А.А. Прімаченок, І.М. Сабіров, Н.К. Семернева, М.О. Скрябін, К.К. Сперанський, М.С. Таганцев, А.П. Тузов, О.І. Чернишов, О.П. Чугаєв, Я.М. Шевченко, А.Е. Якубов.

Метою дослідження є комплексне теоретико-методологічне осмислення кримінально-правових проблем звільнення від відбування покарання неповнолітніх, підвищення ефективності судової практики.

Досягнення мети дослідження базується  на реалізації таких завдань:

– визначити чинники, які детермінують існування у кримінальному праві України особливостей звільнення від відбування покарання неповнолітніх;

– з’ясувати поняття інституту та його місця у кримінально-правовому

дискурсі щодо звільнення від покарання та його відбування;

– виявити специфіку регламентації звільнення від відбування покарання неповнолітніх на основі систематизації вітчизняного та зарубіжного кримінального законодавства в історико-правовому контексті;

– узагальнити та систематизувати  теоретико-методологічні підходи щодо виявлення сутності та юридичного змісту звільнення від покарання неповнолітніх.

Об’єктом дослідження є суспільні  відносини у сфері звільнення від відбування покарання неповнолітніх.

Предмет дослідження – підстави, умови та правові наслідки звільнення від відбування покарання неповнолітніх як специфічного виду звільнення від відбування покарання та практика його застосування.

Джерелами інформації для написання роботи по темі „Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування” слугували базова наукова література, фундаментальні теоретичні праці науковців у розглядуваній області, результати практичних досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних авторів, статті, присвячені цій тематиці, довідникова література, інші актуальні джерела інформації.

У розділі 1 автор розглядає  історію розвитку інституту звільнення від відбування покарання неповнолітніми, здійснює порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавств.

 У розділі 2 автор визначає особливість та сутність кожного з видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування, де висвітлено наступні питання підрозділів:

• поняття звільнення від відбування покарання з випробуванням та підстави для такого звільнення;
• застосування примусових заходів виховного характеру при звільненні від покарання та його відбування, а також вплив таких заходів на неповнолітню особу;
• підстави для реалізації норм кримінального права, що передбачають застосування строків давності, для осіб, що не досягли повноліття;
• правовий аналіз щодо норм, які передбачають умовно-дострокове звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

У розділі 3 автор висвітлює найважливіші аспекти, що торкаються проблематики даного дослідження, а також також питань з приводу доцільності застосування підстав, які передбачають звільнення неповнолітніх від відбування покарання.

У державотворчих процесах України  вагоме місце посідає проблема запобігання злочинності, особливо серед неповнолітніх громадян. Актуальність цієї проблеми детермінована насамперед тим, що з початку 90-х рр. ХХ ст. кількість неповнолітніх, які засуджуються за злочини, збільшилася в Україні на третину. Відповідно, пошук раціональних та ефективних засобів кримінально-правового впливу на неповнолітніх правопорушників стає одним із пріоритетних напрямів розвитку кримінального права.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ГЕНЕЗИС ІНСТИТУТУ ОСОБЛИВОСТЕЙ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Злочинність неповнолітніх  завжди перебувала і перебуває в  центрі уваги представників кримінологічної  науки. Це зумовлено передусім тим, що скоєння особою в неповнолітньому віці злочину значною мірою визначає її подальший життєвий шлях, оскільки суттєво впливає на формування стереотипу особи, систему її ціннісних орієнтирів.

Вже на початкових етапах існування законодавства Російської та Австро-Угорської імперій кінця ХІХ – початку ХХ ст., механізм його застосування містив заходи контролю та нагляду за достроково звільненим, його соціальною адаптацією.

До 50-х рр. ХХ ст. у вітчизняному законодавстві не було відображено жодних особливостей умовно-дострокового звільнення неповнолітніх засуджених. Спеціальна норма про дострокове звільнення таких осіб з’явилася в 1954 р., потім її було включено до КК УРСР 1960 р., у якому передбачалися й деякі заходи постпенітенціарного громадського контролю за умовно-достроково звільненим неповнолітнім.

У контексті порівняльно-правового підходу можна проаналізувати норми кримінального законодавства окремих держав Європи та Азії. У багатьох з них здійснення умовно-дострокового звільнення (у т.ч. неповнолітніх) пов’язується з установленням режиму випробування (пробації), при якому після фактичного звільнення з установи, де виконувалося покарання, від засудженого вимагається виконати певні зобов’язання. Також у законодавстві деяких держав прямо передбачається встановлення за умовно-достроково звільненими особами нагляду, а щодо засуджених молодого віку – ще й надання допомоги під час проходження іспитового строку.¹

У Радянському  Союзі темпи приросту злочинності  неповнолітніх становили в середньому 5% у рік, а в 1987-1988 pp. перевищили 30% межу.

Це було зумовлено розвалом системи попередження злочинності  неповнолітніх, що була створена в СРСР і стала занепадати в середині 80-х років. Заради справедливості слід зауважити, що ця без перебільшення астрономічна цифра не була наслідком виключно зростання злочинності цього контингенту, а була викликана тим, що правоохоронні органи перестали приховувати реальне становище, а стали подавати реальну звітність.²

На жаль, слід констатувати, що за роки незалежності України злочинність неповнолітніх виявляє постійну тенденцію до зростання. Особливо яскраво це проявлялось в перші роки незалежності. Через деякий час ситуацію вдалось дещо стабілізувати, і темпи зростання знизились. Однак негативні тенденції продовжують проявлятись.

Все це викликає необхідність особливого підходу до вирішення питань кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, врахування при визначенні підходів вікових особливостей контингенту, які, передусім, пов'язані з особливостями психології підлітків.

Регламентація в  окремому розділі Кримінального кодексу України особливостей кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх є цілком виправданою позицією законодавця, оскільки це зумовлено специфікою психофізичного розвитку неповнолітніх, їх соціального та економічного стану, необхідністю встановлення більш широкого, порівняно з тим, який використовується щодо дорослих, діапазону заходів, що можуть бути застосовані до неповнолітніх для їх виправлення у разі вчинення ними суспільно небезпечних діянь.³

Кримінальне право  не має серед своїх завдань вивчення питань характеристик цього контингенту. Це перебуває у сфері наукових інтересів кримінологічної науки. Матеріальне кримінальне право лише користується її висновками при вирішенні питань, що стоять перед ним.

Базуючись на цих висновках, законодавець передбачив у Кримінальному кодексі спеціальний розділ XV, який визначає особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.

Слід одразу зауважити, що ці особливості в жодному випадку  не стосуються фундаментальних засад кримінальною права, а є, так би мовити, приватним випадком, який стосується обмеженого кола проблем та обмеженого контингенту злочинців.

Коло цих особливостей пов'язане із питаннями:

1) звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності;

2) види покарань, які призначаються неповнолітнім;

3) призначення покарання неповнолітнім;

4) звільнення від покарання та його відбування;

5) погашення і зняття судимості.

Кримінальна відповідальність – це найсуворіший вид юридичної відповідальності. Тому застосовувати такий захід до неповнолітніх, особистісне формування яких ще не завершено, необхідно максимально зважено.

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Наявність в кримінальному праві  положення про те, що вчинення злочину неповнолітньою особою є пом'якшуючою обставиною, являється досягненням права України і свідчить про гуманність кримінального законодавства України.

КК України передбачає чотири види звільнення від покарання неповнолітніх:

1) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104 ККУ);

2) звільнення від покарання із  застосуванням примусових заходів  виховного характеру (ст. 105 ККУ);

3) звільнення від кримінальної  відповідальності та покарання  у зв'язку із закінченням строків  давності (ст. 106 ККУ);

4) умовно-дострокове звільнення  від відбування покарання (ст. 107 ККУ).⁴

Варто проаналізувати кожний з цих  видів більш детально. 
2.1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

Звільнення від відбування покарання  з випробуванням осіб, що вчинили злочини у неповнолітньому віці, є спеціальним видом звільнення від відбування покарання з випробуванням, що структурно належить до інституту звільнення від відбування покарання. У рамках інституту звільнення від відбування покарання, поряд з одним із загальних видів звільнення – звільнення від відбування покарання з випробуванням, існують два його спеціальні види, що сформувалися в ході диференціації та інтеграції нормативного матеріалу, залежно від особи засудженого:

 а) звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років, від відбування покарання з випробуванням;

б) звільнення від відбування покарання неповнолітніх.

Звільнення від відбування покарання  з випробуванням застосовується до неповнолітніх за загальними в  своїй основі положеннями, визначеними у ст. 75-78 КК, відносно всіх видів засуджених та за спеціальними положеннями щодо особливості звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням, викладеними в ст. 104 КК.

Стаття 104 КК передбачає:

1) звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосовано до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі;

2) у разі звільнення неповнолітнього  від відбування покарання з  випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.⁵