Водні подорожі, основні вимоги та підходи до їх формування

При організації  доставки туристів до місця відправки  фірми укладають угоди з авіакомпаніями та автотранспортними підприємствами (в тому числі, коли програмою круїзу передбачено вихід на берег з  певною екскурсійною програмою і  потрібне транспортування), також угоди  з екскурсійними бюро та музеями.

Угода між тур фірмою і автотранспортним підприємством включає визначення типу автотранспортного засобу, вимог  щодо нього, щодо водія. Серед найбільша  увага приділяється вимогам безпеки  перевезення пасажирів та екологічним. Визначаються також необхідне обладнання й документація, що супроводжує перевезення, питання страхування автотранспорту, режим роботи, вартість оренди з урахуванням, у разі необхідності, експлуатаційних витрат, взаємна відповідальність сторін за правильну експлуатацію засобу. При бронюванні автобусів на екскурсійну програму в угоді зазначають терміни подачі замовлень, подання і повернення транспорту, види роботи, ціни і тарифи[12, 159].

Угода з авіакомпаніями в межах держави  регулюються національним законодавством, а міжнародні авіаперевезення ґрунтуються  на положення міжнародного права.

Угоди можуть бути трьох видів:

• угода на надання квоти місць на регулярних авіарейсах;
• агентська угода;
• угода на оренду літака ( чартер).

Для доставки туристі туристів в базовий порт організатори в основному замовляють певну квоту місць або ж  використовують чартерні перельоти[14, 408].

Угода про надання квоти  місць на регулярних авіарейсах передбачає «жорсткий» та «м’який» варіанти. За «жорстким» варіантом надання квоти місць вся відповідальність за завантаженість та реалізацію місць лягає на фірму-організатора, незалежно від причин нереалізації. За «м’яким» варіантом надання квоти місць встановлюються граничні строки можливості відмови організатора від наданої квоти або її частини, залежно від реалізації турів.

Організація чартерних авіарейсів спирається на положення Варшавської міжнародної  конвенції про обов’язки перевізника перед пасажиром. Чартерна угода передбачає визначення типу та марки літака; терміну дії угоди; маршруту; квоти місць; вартості оренди літака; можливості та граничні умови відмови авіарейсів. При відсутності можливості організатора самостійно забезпечити завантаженість літака, місця розподіляють між дрібними туристичними підприємствами у вигляді блок-чартерів (по 10-30 місць), реалізація яких також здійснюється за схемами «м’якого», «жорсткого» та «комбінованого» варіантів.

За відсутності  власної  структури, яка забезпечує екскурсійне обслуговування на березі, організатори водних подорожей укладають  угоди з екскурсійним бюро. Угода може мати форму контракту, що передбачає надання послуг протягом певного періоду або оформлятися в формі разової угоди. Контракт містить перелік екскурсій з назвами, кількість екскурсантів, ціни, строки подання замовлень та відміни та матеріальну відповідальність сторін за зрив екскурсійної програми.

Угода з музеєм укладається в формі контракту і включає варіанти екскурсій та їх тематику; кількість екскурсантів; розцінки та можливість знижок; матеріальну відповідальність сторін за зрив програми; строки подачі замовлень; додаткові умови співпраці.

Часто укладаються угоди із іншими постачальниками  послуг, наприклад, підприємствами дозвілля та інші установами, що можуть забезпечувати  гірські прогулянки, пустельні сафарі, мисливську прогулянку або замовлення квитків на популярні вистави  або шоу-програми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

Виходячи  з результатів дослідження, можна  сказати, що водні подорожі є одним  із найактуальнішим різновидом туризму. Вони переживають друге народження після років забуття.  Наявність  необхідної технологічної бази, ресурсного забезпечення , численні нововведення в сфері водного туризму, відкриття  нових маршрутів, дозволяють організаторам  задовольняти всі потреби у перевезенні  та відпочинку туристів та підвищувати  економічне становище країн перебування. Кількість туристів, що відправляються морський вояж щороку зростає і на сьогодні вже складає 10 міліонів осіб на рік. Величезна конкуренція компаній сприяє зниженню цін на подорожі , покращення умов обслуговування, та знаходження  нових підходів  до залучення  туристів саме в цей вид туризму, що в свою чергу веде до збільшення попиту на подорожі як людей з великим  матеріальним забезпеченням, так і  осіб середніх прошарків.

Беззаперечним є той факт, що водний транспорт  відіграє велику роль в туристичній  індустрії, оскільки він був і  залишається важливим засобом пересування  та є невід’ємною ланкою організації як індивідуальних,так і групових водних подорожей. Для організації подорожі використовуються різного роду човни, судна, яхти, морські та річкові судна та величезні курортні лайнери, що мають тенденцію до збільшення і на сьогодні вважаються плавучими курортами.

  Найчастіше  водні подорожі організовують  по семи основних круїзних  маршрутах, що охоплюють території  більшої частини планети,та найбільшою  популярністю користають райони  Середземного та Карибського  морів.

При формуванні та організації туристичної подорожі користуються певною технологією, що дозволяє поетапно дійти до визначеної мети  і в кінцевому результаті дійти до задоволення потреб туристів та збільшення власного капіталу.