Водні подорожі, основні вимоги та підходи до їх формування

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2012 в 18:10, курсовая работа

Краткое описание

Туризм на початку 21століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування. Світова туристична індустрія пережила справжній бум у 2000 році та утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристичної діяльності. ВТО зазначає,що обсяги міжнародного туризму щороку зростають в середньому на 4%. На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. При чому вимоги та очікування від подорожі в туристів змінюються в міру їхньої освіченості, способу життя та набутого досвіду.

Файлы: 1 файл

Вступ.docx

— 65.89 Кб (Скачать)

1.3   Особливості попиту на водні  подорожі

 Концепція сучасних морських подорожей радикально змінилася: сьогодні круїзні судна стали справжніми плавучими курортами, при чому турист преміщається в повному комфорті, щодня насолоджується новими пейзажами і отримує незабутні враження. Дякуючи величезним розмірам сучасних лайнерів, на борту можна не тільки розмістити розважальні комплекси, але і забезпечити відпочиваючим необмежені можливості для спілкування і знайомств з новими людьми.

Популярність  довгих круїзів підвищилася з  появою відповідних авіарейсів, оскільки організатори доставляють туристів чартерними рейсами в базовий порт, де вони або відразу потрапляють на борт, або проводять декілька днів на місцевих курортах. Подібна система позбавляє туристів від проблем, пов’язаних з поганою погодою та штормами, і дозволяє насолодитися теплом та сонцем з першого дня подорожі. Росте попит на відвідання островів, розміщених в Індійському океані, в тому числі Мадагаскару, Сейшел, Реюньона та Маврикія (основний порт посадки – Момбаса в Кенії). Все більшу активність проявляє Сінгапур, великий інтерес представляють і портові міста, розміщені вздовж побережжя Індії, Гонгконг та екзотична Індонезія. Та все ж таки організатори надають перевагу Середземному і Карибському морям. В цих напрямах відправляється більше 60% всіх круїзних лайнерів. Найбільшу частину туристів складають американці, що пояснюється близькістю до Американського континенту та кращим матеріальним забезпеченням резидентів, оскільки круїзні подорожі задоволення не з дешевих – доба перебування на борту сягає тисячі доларів. Все пояснюється тим, що організація круїзів потребує значних інвестицій і трудозатрат. Значну частину експлуатаційних розходів складають витрати на пальне, також кораблю потрібний досить великий екіпаж (це і обслуговуючий персонал, і члени команди; чотири- і п’ятизіркові лайнери повинні мати на борту по одному члену екіпажу на двох пасажирів, а в найрозкішніших зустрічається співвідношення 1:1).  Друге місце займають великобританці, популярність круїзів серед яких росте щороку (в 2004 році їх кількість перевищила міліон). Привабливість круїзів пояснюється цілим комплексом причин. Схема «all inclusive» (неперевершена їжа в необмежених кількостях), приємне оточення, повна безпека (судоходним компаніям приходиться прикладати великих зусиль для забезпечення повної безпеки туристів як на борту, так і на території портів; під час посадки уважно провіряють пасажирів та їх багаж, а сам корабель охороняється цілодобово не залежно від того, де він знаходиться – у відкритому морі чи пришвартований до берега), ізольованість від навколишнього світу та відсутність обмежень на перевезення багажу, великі знижки (надаються тим, хто бронює квитки завчасно і хто купляє їх в останній момент, а також постійним клієнтам і підписникам певних газет і журналів) – основні переваги круїзів[8, 230-231].

Розділ 2.

Технологія  організації водної подорожі

2.1 Етапи створення  турпродукту

Основним  змістом туристичних фірм є створення  турів, їх просування й реалізація на споживчому ринку та здійснення подорожі. В туристичному бізнесі діяльність цього виду отримала назву туроперейтінгу [12]. Створення тур продукту як комплексного туристичного продукту складається з декількох етапів. На першому етапі проводяться пошуки та відбір ідей, розробка задуму. У процесі планування туристичної подорожі проводиться детальний аналіз фірм та класів, що обираються. Це допомагає обирати маршрут та програму туру, позицію вати продукт на ринку, тобто визначає його основні параметри і місце серед продуктів інших фірм, а також в подальшому впливає на умови його просування, збуту та на організацію самої мандрівки.

Наступним етапом є проведення маркетингових  досліджень. Туристичний маркетинг  – це система безперервного узгодження послуг, які пропонуються, з послугами, які користуються попитом на ринку і які туристичне підприємство може запропонувати з прибутком для себе й ефективніше конкурентів [7, 24]. Тому маркетингові дослідження включають: вивчення кон’юктури ринку, тобто співвідношення попиту і пропозиції, рівня та динаміки цін; пошуки та вивчення відповідного споживчого сегменту; аналіз власних можливостей та ресурсів; конкурентне середовище фірми. Останнім часом популярність водних подорожей швидко підвищилася, в результаті чого з’явилося декілька видів компаній. По-перше, це крупні міжнародні  компанії , які працюють на глобальному рівні і намагаються грати в індустрії головну роль, для чого проводять політику поглинання конкурентів, наприклад, «Карнівал» (США) поглинула британські структури «Кунард» та «P&O». По-друге, на ринку залишаються традиційні компанії, такі як «Фред Ольсен», які на пряму залежать від внутрішнього ринку та постійних клієнтів. По-третє, швидко зростає кількість малих фірм, що використовують в основному малі судна і пропонують спеціалізовані тури. Таким чином коригується та остаточно формується вербальна модель туру, як набір вимог, виявлених у результаті ринкових досліджень, узгоджених із замовником послуг із урахуванням можливостей виконавця послуги[3].

Послуги, що пропонуються потенційним туристам, згідно діючих стандартів повинні відповідати наступним вимогам:

Обов’язкові вимоги – це безпека життя і здоров’я, збереження майна туристів і екскурсантів. Питаннями здоров’я та безпеки пасажирів займається Міжнародна морська організація, яка здійснює контроль за виконанням встановлених стандартів в портах і на борту суден. Правила стають все суворішими, наприклад, в 2004 році вступили в силу нові екологічні норми, що вимагають в судновласників вкладати значні кошти в модернізацію старих кораблів або знімати їх з експлуатації. Крім того, судновласники повинні страхувати свої флотилії [14, 420]. На туристичних круїзних суднах проводиться ознайомлення туристів з правилами техніки безпеки та поведінки на судні, на березі, під час купання. При знайомстві туристів із Правилами поводження на судні підкреслюється, що на судні не рекомендується робити, звертається увага на суворе виконання правил поведінки на воді під час купання. З метою перевірки готовності екіпажу судна до рятувальних робіт під час кожного круїзу відбувається навчальна тривога біля рятувальних шлюпок; використовують індивідуальні та колективні засоби рятування[13, 79-80]. Іноді проводять профілактичні щеплення[12,167].

Рекомендовані вимоги – це відповідність призначенню, точність і своєчасність виконання, комплексність, етичність обслуговуючого персоналу, комфортність, естетичність, ергономічність. Крім того важливою вимогою є конкурентоздатність послуги, її можливість забезпечити прибутковість для туристичної фірми[4].

Наступним етапом є розробка маршруту, що включає розробку схеми маршруту, організаційно-технічні заходи та та визначення економічних параметрів[10, 57]. Розробка маршруту визначається відповідно до мети подорожі. Обираються пункти маршруту , що визначаються атрактивністю об’єктів показу для задоволення мети подорожі, можливістю забезпечення різноманітності програми перебування, наявністю відповідної інфраструктури. Після відбору пунктів маршруту, проводиться їх ієрархізація. Метою даного етапу є диференціація пунктів маршруту на пункти дислокації відповідно до мети подорожі з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійні пункти. Потім визначається тип маршруту: лінійний, кільцевий, радіальний. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв’язаність з постійним місцем проживання потенційних туристів, взаємозамінності видів транспорту.

Транспортні маршрути плануються з урахуванням швидкості пересування, часу, відведеного на перебування в зоні прикордонного та митного контролю (в більшості випадків для країн транзиту пасажирам для виходу на берег не потрібна віза, але термін їх перебування не перевищує 72 години, що дозволяє ознайомитися з місцевістю; в Україні термін перебування в порту на безвізовій основі не перевищує 48 годин і туристи ночують на судні[12, 164]).

Ще однією складовою туру є комплекс туристичного обслуговування, який включає розміщення, харчування, транспортування( якщо туристу  потрібно добиратися до місця відправки  судна та під час екскурсій  на березі), та відповідну програму дозвілля, що знаходить відображення у програмі туру.

На наступному етапі проводиться пошук партнерів  і постачальників послуг, вивчення їх пропозиції з метою відбору  найсприятливішої з точки зору співвідношення якості, ціни та відповідності цілям подорожі, узгодження умов співпраці та цін на послуги.

При виборі партнера вивчається його пропозиція на ринку, наявність необхідних ліцензій і сертифікатів, досвід роботи, в  тому числі з іншими фірмами, ділові можливості, гарантії. Необхідні відомості  отримуються через міністерства, асоціації, представництва, офіційні довідники  та каталоги, або від самої фірми  шляхом опитувальних анкет або особистих  контактів. Використовують також туристичні ярмарки,виставки, салони, аналіз туристичної пропозиції фірми (каталоги, прас-листи, прес-релізи тощо).

Умови співпраці узгоджуються шляхом переговорів  з партнерами та виробниками послуг, і передбачають уточнення порядку  замовлення та ануляції туру, зміни  його умов, обов’язків сторін з організації виконання програм і забезпечення надання необхідних допоміжних послуг( страхування, медичне обслуговування, туристичні формальності тощо), порядку розрахунків і взаємних гарантій, а також узгодження умов обслуговування[12, 146].

Для організації розміщення важливо визначити тип і клас засобу розміщення відповідно до умов туру, визначити тип і клас кают, наявність у них необхідних зручностей, співвідношення кают за місткістю, видом ліжка, варіантність заселення сімейних пар, одиночних туристів, можливості організації додаткових, дитячих місць, питання доплат або надання безплатних місць при певній кількості туристів у групі, надання так званих «штабних номерів» та можливість користуватися камерою схову, а також наявність зручностей на борту (в тому числі платних і без додаткової плати) та особливості правил користування судном, передбачення трансферу. Традиційно каюти на суднах поділяють на класи. Основним принципом такого поділу є ступінь комфортабельності. У міжнародній практиці пасажирських перевезень існували перший,  другий, туристський, третій, четвертий (іммігрантський) класи та палубні місця. Однак через відсутність суворих критеріїв визначення комфортабельності кают поділ на класи носить дещо формальний характер. Класність встановлюється самим судновласником на основі внутрішньої порівняльної оцінки приміщень судна[13, 73-74]. Класність каюти визначається її місце розташуванням на судні – зовнішні чи внутрішні, розмірами і обладнанням та кількістю місць у каюті. Щодо послуг, що надаються на борту, то користування сейфом, камерою зберігання, послуги з прибирання надаються безкоштовно, а інші побутові послуги (перукарня, косметичні та масажні салони, фото-  та відеозйомки), як правило, згідно прейскуранту.

При організації харчування слід передбачити його вид, план, тип меню (« А ля карт», «Табльдот», «Шведський стіл») та форму обслуговування, режим харчування, включення до меню напоїв, особливості національної кухні та умови організації харчування в даній країні, варіанти заміни меню для окремих клієнтів (дієтики, вегетаріанці, віруючі), при необхідності – організація надання ланч-пакетів (сухих пайків). Обов’язково передбачають першу та останню послуги харчування. Як привило, незважаючи на економічну вигоду організатори намагаються влаштовувати тури з однонаціональним складом, оскільки кожна нація має певні уподобання та звички в прийомі їжі (наприклад, латиноамериканці вечеряють пізніше ніж європейці та особи з Північної Америки), що може дещо ускладнювати організацію обслуговування на судні. Під час круїзів часто практикують особливі форми організації харчування, що має дещо урочистий характер (капітанський коктейль, капітанська вечеря, дні національної кухні).

При організації послуг з дозвілля, що включають оздоровчі та розважальні заходи, складають програму перебування туристів на судні. Насичена різноманітна програма є одним із факторів, що сприяє залученню туристів у круїзи. Наприклад, « Роял Карибіан» пропонує щоденно понад 30 різноманітних заходів, що розпочинаються о 8 годині ранку та тривають далеко за північ. Програма туру складається з урахуванням тривалості, району плавання, технічних можливостей судна та складу туристів. Програма кожного дня вивішується поблизу входу до ресторану або завчасно розноситься по каютах. До популярних заходів на борту відноситься екскурсія на капітанський місток. Її пристосовують до моменту перебування судна у найбільш спокійному та безпечному районі плавання або під час стояння судна у порту. Туристи у супроводі старпома або штурмана піднімаються на капітанський місток, де їм розповідають про устрій, розміри судна, основні прилади, коротко пояснюють їх призначення. На нових круїзних лайнерах є декілька кіно-залів, численні бари, нічні клуби з певною тематикою, розважальні центри( наприклад, «Лабораторія Франкенштейна» на «Карнівал мірекл»[14, 418]) судна облаштовані басейнами, саунами, тренажерними залами, полями для гольфу. Часто організовують тематичні круїзи, зорієнтовані та певний контингент туристів, запрошують спеціалістів різних галузей, політиків, істориків, археологів, письменників, артистів, які протягом подорожі читають лекції на актуальні теми, проводять творчі зустрічі.

Програма  складається з урахуванням вікових  особливостей туристів. До неї входять  заходи, що задовольняють потреби  основних груп туристів відповідного віку, культурного рівня та національних особливостей. Вона  повинна бути різноманітною. До неї включають ігри та атракціони, що вимагають фізичної підготовки, дискотеки для молоді; на судні обладнують спеціальні дитячі кімнати з іграшками, де працює вихователь; спеціальні заходи для осіб «третього віку»[13, 77].

На кожному  круїзному судні функціонує інформаційне обслуговування туристів. Інформаційним центром на судні є рецепція, де, як правило, організовується цілодобове чергування адміністраторів та перекладачів. У світовій практиці рецепція працює цілодобово, а на вітчизняному ринку, як правило, з 8.00 до 24.00. Туристам надається інформація по радіомережі, в друкованому вигляді та наочно. Для полегшення орієнтування туристів у холах та на коридорах встановлюються схеми розташування приміщень, план евакуації, карту маршруту круїзу із зазначенням місцезнаходження лайнера.

Информация о работе Водні подорожі, основні вимоги та підходи до їх формування