Технологія діяльності туристичного підприємства при формуванні нового туру

Змінювалися часи, але мотивація подорожей залишається колишньою. Цілющі властивості природних чинників, як і раніше, притягають хворих у курортні місцевості. Потоки туристів з лікувальною метою доки не так численні, як маса тих, що бажають відпочити і розважитися, але вони нестримно ростуть, розширюється їх географія.

II. Теоретичні основи технології діяльності туристичного підприємства при організації лікувально-оздоровчих турів

 

2.1 Технологія співробітництва з засобами розміщення

 

 

Одним з провідних напрямків діяльності туроператора є встановлення і підтримання взаємовідносин із засобами розміщення. Надані ними послуги (основні - проживання, харчування та ряд додаткових) є туростворюючими, а також мають найбільшу (поряд із перевезенням) частку в загальній вартості туристичного продукту.

Засоби  розміщення полягають в наданні споживачеві спеціального розміщення - готельного номера. Кожен номер, незалежно від категорії і призначення готелю має бути розрахований на надання туристові можливостей відпочинку і сну, містити перелік необхідних меблів і інтер'єрів: ліжко, стілець, тумба, шафа для одягу з вішалками, сміттєвий кошик. Рівень комфорту готельних номерів залежить передусім від категорії самого готелю і її типу.

Засоби розміщення діляться на:

Колективні: 
- Готелі (готелі, мотелі, гуртожитки); 
- Спеціальні засоби розміщення (санаторії, профілакторії, дитячі оздоровчі табори, туристичні бази, наземний і надводний транспорт, пристосований для ночівлі).

Індивідуальні: 
- Квартири, кімнати у квартирах, будинки, котеджі, що здаються у найм.

Згідно з функціональним призначенням, рівнем комфорту, обладнанням, розташуванням, архітектурно-планувальними особливостями, рівнем цін, іншими характеристиками готелі й інші засоби розміщення туристів у світовому готельному бізнесі поділяють за таким принципом:

Готелі "люкс" — спеціалізовані фешенебельні готельні підприємства, що пропонують незначний перелік послуг для клієнтів з особливими вимогами до комфорту — бізнесменів, високооплачуваних діячів культури, науки, мистецтва, високопосадових державних чиновників, спортсменів та ін. Приміщення готелів цієї категорії оздоблені дорогими меблями вищого класу, художньо виконаним декором, номери винятково класу — "люкс" і вище — великі за розміром, у них передбачені окремі спальня, вітальня, кабінет, у деяких номерах — невеликі кухні й міні-бари.

Готелі для ділових туристів" бізнес-готелі — це спеціалізовані фешенебельні готелі, які пропонують широкий обсяг послуг. Вони зорієнтовані насамперед на обслуговування бізнесменів, працівників у сфері фінансів, державних чиновників, діячів культури, мистецтва, інших фахівців — учасників ділових, наукових зустрічей.

Конференц-готелі спеціально спроектовані для приймання значної кількості гостей і проведення різних масових зібрань: конференцій, з'їздів, нарад, семінарів, тренінгів та ін. Ці готелі високого рівня комфорту мають розвинуту структуру приміщень громадського призначення різних типів — зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, навчальні аудиторії, різні типи ресторанів, кафе, барів, відділення зв'язку і банків, телетайп, телекс, Інтернет, басейн, сауну, кегельбан та ін. У діяльності громадських приміщень вагома роль належить їхньому забезпеченню необхідним обладнанням, зручними меблями, технічними засобами акустики, зв'язку, синхронного перекладу різними мовами та ін.

Курортні готелі спеціалізуються на прийомі й обслуговуванні туристів, котрі прибули з метою відпочинку, оздоровлення на тривалий період. Ці готелі типові для курортних центрів різного профілю функціонування. Сам профіль курорту (морський, гірськолижний, кліматичний та ін.) переважно визначає обсяг, типи послуг, режим діяльності.

Відповідно до функції відпочинку й оздоровлення, що надаються впродовж тривалого часу, курортні готелі розташовані у невеликих поселеннях із недостатньо розвинутою соціальною туристичною інфраструктурою. Окрім послуг проживання, вони надають значно більше послуг порівняно з іншими типами готелів — послуги елементарного медичного обслуговування, спортивно-оздоровчі, харчування, розваг, пізнавального туризму і под. Особливе значення в експлуатації курортного готелю має організація дитячого відпочинку.

У режимі діяльності курортні готелі вирізняються з-поміж інших типів чітко вираженою сезонністю: готелі морських курортів мають високу заповнюваність упродовж літніх місяців, гірські — центри зимових видів спорту взимку, лише готелі у бальнеологічних курортах з ефектом лікування функціонують цілорічно.

У великих курортних центрах (Ялта, Сочі, Карлові Вари) збільшення місткості й обсягу послуг спричинило формування готельних комплексів.

Готельні комплекси — складне поєднання в межах невеликої території підприємств гостинності значної місткості (понад 1000 місць), об'єднаних спільною виробничою інфраструктурою з метою виконання спільного функціонального завдання — надання послуг із розміщення та супутніх послуг.

У курортних готельних комплексах поєднані готельні підприємства різної місткості, функціонального призначення, комфорту і значна кількість суміжних підприємств з надання послуг харчування, розваг, медичного, побутового, спортивного й іншого обслуговування. Створення великих готельних комплексів належить до сучасних напрямів розвитку готельної сфери в курортному господарстві.

Так само все більшу популярність здобувають СПА готелі, які користуються заслуженим авторитетом у гостей Чехії завдяки якісній діагностиці, якісному санаторно-курортного лікування й наявності мінеральних та грязьових джерел.

Для отримання послуги проживання туристичний оператор повинен укласти договір. Усний запит обов'язково повинен бути підтверджений письмово (лист, телеграма, електронна пошта та інше). У запиті має бути обов'язково вказаний перелік послуг і можливо, ціна. Прийняття запиту шляхом підтвердження в письмовій формі (акцепт) із зазначенням послуг та цін вважається укладенням Контракту. У акцепті готель може вказати необхідність попередньої оплати як неодмінної умови прийняття запиту та його форму - депозит (тобто аванс) або завдаток. Попередня оплата, як правило, повинна становити вартість послуг за одну добу в несезон і три доби в сезон «пік».

Крім того, після укладення контракту готель може вимагати повної або часткової оплати послуг до заїзду, або прийняти ваучер як гарантійний документ, який підтверджує, що оплата буде зроблена у відповідності з умовами та термінами, передбаченими Конвенцією.

В залежності від обсягів і тривалості співробітництва між туроператором і готелем можуть бути укладені договори наступних видів: 
- договір на квоту місць 100%; 
- договір без квоти місць; 
- договір на квоту місць 30% -80%; 
- договір оренди готелю.

Квота місць - місця, які повинні бути обов'язково викуплені. 
Якщо укладено договір квотою 100% - це коли туроператор зобов'язується оплатити всю кількість обумовлених у договорі місць при цьому він отримує максимально можливу знижку. Якщо мова йде про декілька разових заїздах, то оплата здійснюється до заїзду за кількість днів обумовлених у договорі.

Договір без квоти місць - за даним договором здійснюється співробітництво на загальних підставах за роздрібною ціною. При досягненні домовленості можливі знижки і оптові ціни.

Договір на квоту від 30%-80% - за умовами договору туроператор зобов'язаний викупити 30%-80% від квоти, але може розраховувати на викуп 100% квоти своїх місць. В умовах договору обумовлюється певний термін за який туроператор зобов'язаний попередити готель про зняття броні на залишок квоти місць, якщо він не попередив про зняття броні, то вона вважається обов'язковою до викупу. Оплата квоти відбувається за графіком платежів. Туроператор при цьому отримує знижку меншу, ніж при 100% квоті.

Договір оренди готелю - договір при якому до обов'язків готелю входить надання послуг з обслуговування номерів, обов'язкових і додаткових послуг, підтримання матеріально-технічної бази.

Якщо готель і туроператор є резидентами різних країн, то їх відносини регулюють міжнародні готельні правила, в Україні відносини між готелем і туроператором регулюються Цивільним кодексом, законом України "про туризм", закон "Про захист прав споживачів", правила надання готельних послуг в Україні. У договорі готель не може погіршувати права споживачів готельних послуг.

Таким чином одним з провідних напрямків діяльності туроператора є встановлення і підтримання взаємовідносин із засобами розміщення. Надані ними послуги є туростворюючими, а також мають найбільшу частку в загальній вартості туристичного продукту. Тому обрана туроператором стратегія співпраці із засобами розміщення істотно визначає можливості формування, просуванні і реалізації конкурентоспроможного туристського продукту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Технологія співробітництва з підприємствами харчування

Харчування — природна потреба будь-якої людини. У туризмі харчування розглядають і як важливий елемент розваги та пізнання місцевої культури, зокрема гастрономії. Національна кухня є важливим елементом культури народу, має чіткі відмінні ознаки, є елементом пізнання і засобом для задоволення.

Розглядаючи сучасний туризм як одну із форм підприємницької діяльності, ми не можемо оминути індустрії харчування. Заклади харчування — невід'ємна частина індустрії туризму.

Заклади харчування класифікують за багатьма ознаками.

За ознакою пов'язаності управління виділяють підприємства, об'єднані в ланцюги, і підприємства, які працюють автономно. До найбільших таких ланцюгів, наприклад, у США належить «Мак Дональдс» (з кількістю підприємств 9460, річними прибутками понад 12 млрд. доларів), «Бюргер Кінг» та ін.

Залежно від контингенту, який обслуговує заклад, підприємства можуть працювати з постійним контингентом (такі підприємства харчування розміщені при готелях, санаторіях і т. ін.), зі змінним контингентом, наприклад міський ресторан.

Заклади харчування розрізняють також за повнотою технологічного циклу, обсягом і характером послуг, видом харчування, режимом роботи, годинами функціонування та іншими ознаками.

Типологізацію закладів харчування здійснюють залежно від форми обслуговування споживачів, характеру діяльності, асортименту страв. Враховують особливості інтер'єру, музичного супроводу, умеблювання, столового посуду, білизни, приборів.

До особливих типів належать ресторан, кафе, бар, буфет, їдальня. Найкомфортабельнішим закладом харчування з найбільшим асортиментом страв є ресторан.

За режимом харчування ці підприємства надають послуги у вигляді повного пансіону, напівпансіону, спеціального харчування, «шведського столу», харчування для дітей та ін. У деяких готелях в номерах передбачені кухні, міні-бари, а послуга харчування може бути реалізована як у номері (за викликом, замовленням), так і на підприємствах харчування.

Підприємства харчування спеціалізуються на національних стравах (європейська, корейська, китайська, грузинська, єврейська та інші національні кухні).

Підприємства класифікують також за кількістю місць для відвідувачів, режимом роботи (цілодобовий, з обмеженням у часі). (Додаток Б)

Для функціонування закладів харчування неодмінними і типово характерними є такі атрибути діяльності підприємства, як меню, організація приготування страв, закупівля і зберігання сировини, обслуговування відвідувачів і т. ін. Відповідно існують певні норми і правила для здійснення господарської діяльності. Для всіх закладів харчування існують загальні вимоги (пожежної безпеки, санітарного стану) і типові, залежно від типу закладу харчування.

Найважливішим документом закладу харчування є меню, яке має оцінювальну, аналітичну і стимулювальну функції.

Меню — це перелік страв, наявних у щоденному раціоні, з вільним вибором порційних і чергових страв, комплексних обідів, банкетів, спеціальних видів обслуговування.

Організовуючи обслуговування відвідувачів, слід мати відповідь на три запитання: де, коли і як обслужити.

Місце розташування підприємства вибирають перед його будівництвом або при реконструкції раніше побудованої споруди в заклад харчування. Вважається, що вдале розташування може на ЗО відсотків підвищити товарообіг. Тому слід якнайповніше оцінити можливий контингент відвідувачів та їх кількість. Певну допомогу в цьому надають показники щільності мережі закладів харчування.

Не менш важливим є встановлення режиму роботи. Щоб збільшити потік відвідувачів, підприємства ведуть «битву за час», організовуючи роботу переважно в ті години, коли населення має найбільшу потребу у відвідуванні закладів харчування.

Схема харчування туристів залежить від виду туру, категорії туристів, співвідношення місць розміщення до місць харчування та багатьох інших чинників.

Система харчування вказана у путівці, договорі, ваучері.

Зазвичай сніданок надається за схемою «шведський стіл» із самообслуговуванням та вибором страв із наданого асортименту, за бажанням. У готелях високих категорій він може бути замовлений у кафе, ресторані чи у номер. У номерах, обладнаних кухнями та міні-барами, турист готує сніданок самостійно.

У, схемі харчування «напівпансіон» туристу надаються або суміщені обід-вечеря, або вечеря у встановлений час. «Повний пансіон» забезпечує три-, чотириразове харчування.

Залежно від категорії підприємства харчування якість обслуговування як комплексна послуга реалізується основними, додатковими та супутніми послугами. Поряд з якісно приготовленими та естетично оформленими стравами важливу роль відіграє загальне композиційне сервірування столу, підбір посуду та столових приборів, кольорова гама скатертин, серветок з фірмовим знаком підприємства, квіти, кваліфікація офіціантів, барменів, метрдотелів, бездоганна чистота, гарно оформлене меню декількома мовами, загальний інтер'єр залу, затишок, звукоізоляція, м'яке регульоване освітлення та ін.