Соціальна відповідальність туристичного бізнесу

 

залучення громадських та благодійних організацій до участі у налагодженні рекламно-інформаційної  діяльності для поширення інформації про туристичні можливості Полтавщини; сприяння розширенню міжнародного співробітництва галузі. 

    В області створена  мережа туристичних інформаційних  центрів,  основною функцією яких  є надання оперативної інформації  про наявні туристичні, екскурсійні  та курортно-рекреаційні послуги,  інформації про заклади розміщення, харчування, поширення рекламно-інформаційної  продукції. 

На даний час центри діють у Полтавському краєзнавчому музеї,  управлінні культури Полтавського міськвиконкому, Диканській, Миргородській, Великобагачанській райдержадміністраціях. З метою оптимізації надання туристичної інформації ведеться робота зі створення центрів туристичної інформації у місті Карлівці, на залізничних і автобусному вокзалах в місті Полтаві.

     Велике значення  для збільшення притоку туристів  має просування обласного туристичного  продукту на внутрішньому та  міжнародному ринках. Це завдання  реалізовувалося через представництво  області на всеукраїнських та  міжнародних туристичних заходах.  Цього року туристичний продукт  області був представлений майже  у двадцяти всеукраїнських та  міжнародних асамблеях, ярмарках, виставках, форумах, конференціях, салонах. 

     Реалізовуючи  туристичний потенціал Полтавщини  та відкриваючи нові можливості  для шукачів вражень, в 2008 році  офіційно впроваджено новий вид  туризму – яхтовий (в місті  Комсомольську). Яхтовий туризм, це  одно-, дво-, триденні тури Дніпром, з ночівлею в палатках на дніпровських острівцях, вечерею, зготованою на вогнищі, ознайомлення з краєвидами. До уваги учасників подорожі старовинне козацьке селище Келеберда, новозбудована церква, яка є взірцем відродження духовності та повернення нації до віри;

 

Полтавський гірничозбагачувальний  комбінат у місті Комсомольську; музей, в якому зібрана колекція, що відображає історію створення  міста, оглядовий майданчик гірничовидобувного кар’єру, вантажні машини, що мають вагу 150 тон та діаметр колеса 3,15 метрів; подорож у козацькому стані села Григоро-Бригадирівка, Кобеляцького району, де учасники туру мають можливість доторкнутись до козацьких старожитностей, потримати лук, палицю, ознайомитися з іншою оборонною козацькою зброєю, катання на конях.

     Створено банк  даних інвестиційних проектів  галузі, в який увійшло 40 пропозицій  з усіх районів області. В  ньому:

- гадяцький ландшафтний  історико - культурний туристично-оздоровчий парк «Гетьманська столиця» та розбудова туристичної інфраструктури Гадяцького району;

- парк відпочинку «Кочубеївський» історико-культурного комплексу «Диканька», смт Диканька;

- будівництво готельного  комплексу «Полузеро», смт Диканька;

- влаштування ландшафтного  дендропарку «Диканський» з готельним комплексом, смт Диканька;

- будівництво санаторно-рекреаційного  комплексу «Кришталевий Удай»,  м. Пирятин;

- відновлення архітектурно-паркового  комплексу та реконструкція колишнього  маєтку Закревських, с. Березова  Рудка, Пирятинського району;

- відновлення архітектурно-паркового  комплексу та реконструкція колишнього  маєтку Муравйових-Апостолів, с.  Хомутець, Миргородського району  та ін.

 

 

 

 

 

      Проблемним  питанням, що гальмує реалізацію  інвестиційних проектів в галузі  туризму є законодавчо не вирішене  питання набуття інвесторами  права на земельну ділянку.  Земельний Кодекс України, що  визначає порядок набуття власності  на землю, передбачає здійснення  продажу земельних ділянок державної  та комунальної власності на  конкурсних засадах шляхом проведення  земельних торгів-аукціону і встановлює  вимогу щодо визначення порядку  проведення земельних торгів  також законом. На сьогодні  законодавчий акт, який би визначав  такий порядок, відсутній.

     Основною вимогою  інвесторів при новому будівництві  є повне забезпечення інженерно-транспортною  інфраструктурою ділянки проектування, що в більшості випадків органи  місцевого самоврядування забезпечити  не в змозі. Крім того, вкладення  інвестицій, як правило, відбувається  за умови отримання швидкого  прибутку. Інвестиційні проекти,  які окуповуються протягом довготривалого терміну залишаються не затребуваними. Так, наприклад, у реставрацію пам’яток архітектури залучити інвестиції фактично не можливо.

     Також важливу  роль відіграє для вдосконалення  та розвитку соціальної відповідальності  туристичного бізнесу Полтавське  регіональне Відділення Спілки.

Полтавське регіональне  Відділення Спілки об’єднує не тільки сільських господарів агроосель, але й представників органів влади, музейних закладів,туристичних підприємств, народних майстрів, що значно розширює компетенцію діяльності та професіоналізм у вирішенні актуальних питань зеленого туризму. Основні зусилля спрямовані на опрацювання етнографічних маршрутів області, для яких є всі умови, в тому числі, розвинені народні промисли, що налічують багатовікові традиції пращурів.

 

 

 

Для стимулювання розвитку сільського зеленого туризму на Полтавщині,  першочергово планується: організація  та проведення навчання всіх категорій  населення, зайнятих у сфері сільського зеленого туризму (про що вже є  домовленість з Обласним центром  зайнятості та Фондом підтримки підприємництва); збір та систематизація інформації про  туристичний продукт місцевості, створення необхідних баз даних; доробка вже діючих та розробка нових  туристичних маршрутів; інформаційна підтримка сільського зеленого туризму  та доступ зацікавлених підприємців  до інформаційних ресурсів; організація  та проведення спільних акцій і програм  місцевої влади, громадських організацій  та підприємців, задіяних в сільському зеленому туризмі.

Рішенням учасників круглого столу регіонального семінару-тренінгу, який проходив у м. Полтаві за підтримки  Головного управління економіки держадміністрації з проблем “Нові виробничі системи – основи підвищення конкурентноздатності економіки Полтавської області”, створено кластер сільського зеленого туризму -  галузеве територіальне об’єднання споріднених підприємств (підприємців) з освітніми, науковими та владними організаціями з метою виробництва та просування на ринок конкурентноздатного продукту.  Його основними завданнями  є: популяризація сільського зеленого туризму як важливої ланки туристичної індустрії;сприяння розвитку сільської інфраструктури; збереження культурного та історичного надбання нашого народу; залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення. Мета кластеру – навчання, реклама, інформація, координація, юридичні та економічні консультації, допомога в реєстрації підприємницкої діяльності і багато інших завдань, які сприяють успішній діяльності сільських господарів та підприємців.

 

 

Зазначено, що у галузі готельно-ресторанного господарства, нарівні з іншими сферами  господарювання, маємо картину поступального  розвитку — кількість підприємств, їх рівень та якість надаваних послуг постійно зростає. Поряд з цим  зростає і рівень цін, що в свою чергу вже формує певні вимоги до клієнтів цих послуг. Таким чином, людина, яка не готова витрачати  на свій відпочинок великі суми коштів, просто перестає бути потенційним клієнтом туристичного сектору. Ті туроператори, які надають послуги з так  званого «виїзного туризму», давно  врахували цей фактор і пропонують послуги на будь-який смак і рівень достатку. Але зовсім інша картина  спостерігається в галузі в’їзного, місцевого туризму — де практично  відсутня пропозиція середнього класу, а відповідно — середній клас клієнтів. Як результат, не в повній мірі використовується потенціал території та уповільнюється розвиток і добробут територіальної громади.

     Враховуючи  той факт, що територія — це  один з найвагоміших ресурсів  громади, люди самі повинні  бути зацікавлені в найбільш  повному її використанні. Навіть  самий поверхневий аналіз ринку  говорить про те, що попит на  недорогий відпочинок «недалеко  від дому» в суспільстві є,  однак він не підтверджений  пропозицією. Тобто, конкурентне  середовище практично відсутнє. Відповідно, громада, яка займе  цю бізнесову нішу, приречена  на успіх.

     Звичайно, мова  не йде про багатомільйонні  прибутки, але з іншого боку  — не вимагається і великих  вкладень. А в результаті, це нові  робочі місця і, як наслідок, відрахування до місцевого бюджету,  збільшення податкової бази, інвестиції  в економіку громади.

Отже, туризм залишається однією з найперспективніших галузей для Полтавщини. В цілому ж Полтавщина має все необхідне для розвитку туризму: природні умови, історико-культурні, матеріальні, людські ресурси. Туризм може й повинен стати одним з найефективніших засобів одержання прибутків, стимулювання ринкових відносин, активного впливу на розвиток сумісних галузей економіки, зайнятість населення, поліпшення роботи по охороні пам’яток історії, підвищення культурного рівня населення.

     Таким чином,  створюючи відповідну інфраструктуру, громада надає можливість розвиватись  туристичній галузі на своїй  території. Мова йде про видимі  речі — благоустрій, наявність  і стан історичних або культурних  пам’яток, стан доріг, об’єкти  торгівлі і харчування, та рівень  надаваних в них послуг. Але  основне — це відношення до  гостей. Якщо до кожного туриста,  без виключення, члени громади  ставитимуться з привітністю,  тоді можна говорити, що люди  зробили найбільший вклад у  розвиток своє громади.

Зрозуміло, що виведення  України до числа передових туристичних  держав світу є завданням комплексним  і вимагає системних зусиль від  усіх гілок влади. Для цього необхідно  буде вирішити певні законодавчі  проблеми, узгодити роботу усіх учасників  туристичного ринку та через системне фінансування, політичну та ідеологічну  підтримку забезпечити сталий розвиток туризму. Здійснення у повній мірі вищезгаданих заходів не тільки допоможе розвитку туристичної галузі, але й сприятиме  зміцненню економіки всієї країни, а значить і підвищенню добробуту українців .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки  та пропозиції

 

Туризм впливає на збереження і розвиток культурного потенціалу, веде до гармонізації відносин між  різними країнами і народами, змушує уряди, громадські та приватні організації  активно брати участь у справі збереження та оздоровлення навколишнього  середовища. Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем. У багатьох країнах світу  саме за рахунок туризму створюються  нові робочі місця, підтримується високий  рівень життя населення, створюються  передумови для подальшого поліпшення платіжного балансу країни.

  Туризм є не лише джерелом пізнавання світу, але й великим прибутковим бізнесом. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Сьогодні для багатьох країн туризм вже став провідним джерелом доходів. Україна за умови залучення інвестицій, також може зробити туризм дуже прибутковою справою.

Стосовно Полтавської  області одним з важливих джерел поповнення бюджету області в умовах економічної кризи може стати туризм.

Полтавщина має значні можливості для динамічного розвитку туристичної та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва  в цій сфері.       

На розвиток туризму в  Полтавській області впливає кілька чинників. Зокрема, це недостатність методичної та організаційної підтримки підприємництва туристичної галузі та невеликі обсяги інвестицій у розвиток її матеріальної бази. Рівень комфорту більшості готелів, пансіонатів та будинків відпочинку Полтави не відповідає світовим стандартам.

У незадовільному стані перебуває  сервісна та інформаційна інфраструктура галузі. Безперечно, стримує розвиток туризму низька якість автомобільних  доріг.

Полтавський відділ культури та туризму держадміністрації створює всі умови для розвитку туристичної інфраструктури області.

Значні перспективи розвитку в області спортивного, екстремального туризму та з активним способом пересування. Є можливості ефективної експлуатації спортивних баз та таборів, в тому числі, гірськолижного стадіону “Корчак” (с. Стасі), парашутного туризму (м. Полтава), яхт-клубів (м. Кременчук та Комсомольськ), кінних господарств (м. Кременчук, м. Комсомольськ, м. Лубни, м. Кобеляки, с. Дібрівка Миргородського р-ну, с. Яреськи Шишацького р-ну, с. Березова Рудка Пирятинського р-ну, с. Сухорабівка Решетилівського р-ну) та кінно-спортивних шкіл, з відновлення яких проводиться в області. Створено маршрути з пересуванням по річках на плотах, човнах, кінні експедиції та маршрути (з активним способом пересування: кінний вздовж р. Псьол у В.Багачанському районі, кінний козацький ескадрон с. Сухорабівки на Решетилівщіні та на туристичних байдарках по р. Ворсклі на Котелевщині).

Отже, питання соціальної відповідальності туризму перед громадою є як ніколи актуальними. При цьому активна соціальна позиція підприємців має полягати в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі з суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.