Міжнародне законодавство в області охорони памьяток культури

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2014 в 13:01, курсовая работа

Краткое описание

В наш час, в час де нас оточують нові технології, де щодня зводяться все вищі і вищі будівлі, нові споруди замінюють старі. Людство винаходить нові, зручні, екологічні матеріали, що з легкістю замінюють старі споруди. Час та необережність людей знищують старі будівлі , пам’ятки культури. Зникає наша історія, яка шанувалась віками.
Історія, яка може розповісти і без слів, про традиції, звичаї, культуру народів. Тому важливо захистити та зберегти те, що залишилося на сьогодення.

Оглавление

ВСТУП
РОЗДІЛ 1: Види пам’яток культури та їх класифікація
РОЗДІЛ 2: Міжнародне законодавство в області охорони пам’яток культури.
РОЗДІЛ 3: Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Файлы: 1 файл

Курсовая Бондаенко Н.А..docx

— 771.32 Кб (Скачать)

Об'єкти за критеріями

i ii iii iv v vi vii viii ix x

1 5 4 3 2 1 — — 1 —

4 з 7 українських об'єктів  Світової спадщини ЮНЕСКО повністю  знаходяться в межах території  України. Інші 3 пам'ятки частково  перебувають на території інших  держав:

    • Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусі та Молдові;
    • Букові праліси знаходяться також у Німеччині та Словаччині;
    • Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі[8].

 

 

 

 

 

Розташування об’єктів спадщини

мал.2. Росташування обьэктыв спадщини.

 — Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини; 

 — Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України;

 

   — Пункти геодезичної Дуги Струве

 
 1 — Церква Різдва Пресвятої  Богородиці;

 

 2 — Церква Святої Трійці; 

3 — Церква Собору Пресвятої  Богородиці; 

4 — Церква святого Юра

Повний перелік памяток України, що оберігаються ЮНЕСКО з характеристикою винесено в додатки.

 

 

 

Перелик пам’ятників культури занесені до списку ЮНЕСКО:

 

1 .Собри Києва.

1.1. Київський Софійський собор.

1.2. Києво-Печерська лавра.

1.3. Церква Спаса на Берестові.  

2.Ансамбль історичного центру Львова.

3. Пункті геодезичної дуги.

3.1. Пункт геодезичної дуги Струве «Катеринівка».

3.2.  Пункт геодезичної дуги Струве «Фельштин».

3.3. Пункт геодезичної дуги Струве «Баранівка».

3.4 Пункт геодезичної дуги Струве «Старо-Некрасівка».   

4. Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини.

5. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.

6. Церкви

6.1. Церква Святого Духа.

6.2. Церква Собору Пресвятої Богородиці.

6.3. Церква Святої Трійці.

6.4. Церква святого Юра.

6.5. Церква Святого Духа (місто Рогатин).

6.6. Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

6.7. Церква Вознесіння Господнього.

6.8 Церква святого Михайла. 

          7. Стародавнє місто Херсонес Таврійський[9].

 

 

 

 

 

Опис пам’ятників культури занесені до списку ЮНЕСКО:

 

Ансамбль історичного центру Львова

На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року, Львів було прийнято до Світової спадщини. Комітет ЮНЕСКО подав такі причини внесення Львова до Світової спадщини та відповідність таким критеріям ЮНЕСКО:

Критерій ІІ: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;

Критерій V: Політична і торгівельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.

Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га[9].

 

Мал.3. Историчний центр Львова

Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга»)

Мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

Опорні точки данної мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з бруковим камінням (брукняками).

Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.

У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.

28 січня 2004 року Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Молдова й Україна  звернулись у Комітет ЮНЕСКО  зі світової спадщини з пропозицією  затвердити 34 пункти Дуги Струве, які збереглися, як пам'ятку світової  спадщини.

15 липня 2005 року на 29-й  сесії Міжурядового комітету  з охорони світової культурної  і природної спадщини, що проходила  в місті Дурбані (ПАР), було прийнято  рішення про включення Дуги  Струве в Список Світової спадщини  ЮНЕСКО[9].

 

 

 

Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини

Бу́кові пра́ліси Карпа́т — транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Врхи  та Вигорлат у Словаччині.

Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га складають заповідне ядро, а 48692,7 га — буферну зону. Понад 70 відсотків території об'єкта розташовані в Україні.

Мал.4. Букові проліси Карпат

Цей об'єкт на світовому рівні становить надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Він репрезентує найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов[9].

 

Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. «Букові праліси Карпат» є надзвичайно важливим об'єктом для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.

Важливо також, що ці праліси зростають на всіх ґрунтоутворюючих породах, що трапляються в Карпатах (кристалічні породи, вапняки, фліш, андезит), представляють 123 рослинні асоціації та володіють значним біологічним різноманіттям. У порівнянні з іншими лісовими об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною (особливо троглобіонтних видів), які додають екологічної комплексності та завершеності цим екосистемам[9].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації

Визначний архітектурний шедевр Західної України, розташований у місті Чернівці Україна.

З 24 серпня 1963 року є пам'яткою архітектури національного значення. 28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль резиденції (англ. Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitansa) включили до списку Світової спадщини.

За підсумками загальнонаціональної акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», що проводилась протягом 2010–2011 років, митрополича резиденція потрапила до топ-7.

Сьогодні — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Мал.5.Ченівецький Національний Університет ім. Федбковича.

Комплекс чітко спланований і лаконічний, у своїй сукупності нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнутий кор­пусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір.

Архітектурний ансамбль приваблює своїм незвичним виглядом. Вражаючими є практично всі архітектурні елементи — високі цегляні стіни, оздоблені червоною теракотою і різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені високими зубцями; круті схили дахів, критих викладеною узором поливаною черепиці білого, голубого, зеленого і коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані решітки тощо[1][9].

Церкви Закарпаття

1.Церква Святого Духа

 Дерев'яна церква в  селі Потелич, споруджена 1502 року. Найстаріша  дерев'яна церква Львівщини. Видатна  пам'ятка архітектури та монументального  мистецтва галицької школи. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету  Світової спадщини ЮНЕСКО, що  проходила у Камбоджі, Церква  Святого Духа, разом з іншими  дерев'яними церквами карпатського  регіону, була включена у список  світової спадщини ЮНЕСКО[5][9].

2. Церква Собору Пресвятої  Богородиці

Дерев'яна церква в селі Матків, споруджена 1838 року. Видатна пам'ятка бойківської архітектури та монументального мистецтва. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Собору Пресвятої Богородиці, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО[9].

3. Церква Пресвятої Трійці

Дерев'яна церква у м. Жовква Львівської області, споруджена 1720 року. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва галицької школи. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Пресвятої Трійці, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО[9].

4. Церква святого Юра  в Дрогобичі

Пам'ятка галицької дерев'яної архітектури кінця XV — початку XVI століть, одна з найкраще збережени.

21 червня 2013 року на 37-й  сесії Комітету Всесвітньої спадщини  ЮНЕСКО в Камбоджі церква Святого  Юра внесена до списку в  числі 16-ти дерев'яних церков Карпатського регіону Польщі і України[9].

 

5. Церква Святого Духа у Рогатині (Рогатинська Святодухівська церква)

Більш правильна назва церква Зішестя Святого Духа, як це підписано в іконостасі церкви.

Дерев'яний християнський храм у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення; нині використовується як музейний заклад, складова (разом із художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею.

21 червня 2013 року на 37-й  сесії Комітету Світової спадщини  ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з  іншими дерев'яними церквами карпатського  регіону, була включена у список  світової спадщини ЮНЕСКО[9].

 

6. Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Дерев'яна церква в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, споруджена в 1756–1808 роках. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО[9].

  1. Церква Вознесіння Господнього (Струківська)

Одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться в с. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області.

У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, найбільше на Заході — лише на Закарпатті їх більше 120. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні Церкви Карпатського регіону України і Польщі», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті — до списку світової культурної спадщини потрапили з української сторони 8 дерев'яних церков — 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській[9].

    1. Церква святого Михайла

 Дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Ужок, Великоберезнянського району, Закарпатської області.

Ужоцька дерев'яна церква є своєрідною візитівкою Закарпаття. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Вона настільки досконало поставлена на схилі, що, здається, виросла на цьому місці. Тлом для неї служить вражаючий природний амфітеатр, де з розлогих схилів вириваються під хмари стрімкі вершини, де варіювання форм і ефекти освітлення, кольори заліснених і трав'янистих ділянок, пологих видолинків і темних ущелин з таємничими валунами забезпечують справжню драматичну постановку, яку ніколи не набридає споглядати. Форми церкви ніби повторюють природний антураж: масивним горбом домінує центральний шатровий верх, йому підігрує маленький шатрик над вівтарною частиною, а чотирикутна невелика башта над бабинцем — граційна і наївна, ніби ще не готова до властивого баштам домінування, і виступає мов супровідна мелодія у цілісній гармонійній композиції.

21 червня 2013 року на 37-й  сесії Комітету Світової спадщини  ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з  іншими дерев'яними церквами карпатського  регіону, була включена у список  світової спадщини ЮНЕСКО[9].

 

 

 

Херсоне́с Таврі́йський

 В перекладі «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських  джерелах Корсунь) — старогрецьке  місто-держава в південно-західній  частині Криму (у межах Севастополя).

23 червня 2013 року на 37-й  сесії Комітету Світової спадщини  ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Херсонес Таврійський був включений  до списку світової спадщини  ЮНЕСКО. До списку була також  внесена і хора — сільськогосподарська округа навколо Херсонесу.

Информация о работе Міжнародне законодавство в області охорони памьяток культури