Формирование туристско-экскурсионных маршрутов и их представления широкой общественности

У водоймах знаходиться 19 видів риб, що належать до 8 родин (табл16). Серед них найбільш чисельними є коропові (12 видів) –– лящ, плоскирка, плітка, ялець, в’язь, лин, краснопірка, верховодка, карась сріблястий, пічкур, гірчак і верховка. Усі інші родини риб представлені 1-2 видами: окуневі (окунь, йорж), щукові (щука), вугреподібні (вугор звичайний або європейський), тріскові (миньок), в’юнові (щіпавка), та колючкові (колючка трьох голкова) (додаток 2)

Історична цінність території

Дана  територія досить  багата на історико-культурну спадщину. Згідно археологічних знахідок перші поселення людини появились тут 20 тисяч років тому – епоху пізнього кам'яного віку. Знаходили також поселення епохи мезоліту, мідно-кам'яного віку, бронзи, заліза. Через цю територію в давні часи проходив водний торговий шлях “із варяг у греки”.

Серед історико-культурних пам’яток, які  поборовши час і досі розказують таємниці минулого цього таємничого болотяного краю  це – колишній колегіум піярів,  у якому навчалося багато видатних людей серед яких найвиразнішою постаттю є польський національний герой Тадеуш Костюшко. Це була одна із перших шести шкіл, яка відігравала важливу роль у розвитку освіти та культури не тільки Любешівщини а й Речі Посполитої.

Іншою прекрасною, культурною спорудою був  костел піярів будівництво якого  тривало протягом 17 років.  За своїм оформленням костел не мав собі рівних серед подібних споруд Литви. Довгі роки костел піярів був окрасою Любешова і всієї округи. Розміщений над Стоходом, на одній з найважливіших ділянок початку німецько-російського, а пізніше російсько-польського фронтів, він постійно знаходився під обстрілом. 17 липня 1969 року костел востаннє від страшного вибуху поклонився любешівцям і перестав існувати.

Площа у самому центрі селища, де стояла прекрасна  споруда, і досі залишається незабудованою, як німий докір людському безглузду. На думку науковців, проводити будівництво  тут неможливо через велику кількість  підземних ходів. Любешівці ж, поглядаючи на площу, де стояв костел, часто повторюють: „Є святі місця, де не зважиться поселитися навіть безумець.”

Визначним спорудами являються  кляштор і костел капуцинів.    У 1926 році, коли на західноукраїнських та західнобілоруських землях зміцніла влада Польщі, костел і кляштор було повернуто ордену, і прийнято рішення про їх відбудову. Голандські капуцини слов’янського обряду й відбудували костел та монастир Миколи Чернецького. З 1936 року тут була семінарія для монахів-месіонерів східного обряду.

На території  НПП „Прип’ять- Стохід” є ворота садиби-замку (XVIII), які були побудовані в стилі барокко. Історично Любешів  у ХVІІ-ХVІІІ ст. мав стати форпостом  католицизму на Поліссі. Адже тут  протягом 17 років була резиденція нунція – посла Папи Римського в Польщі. Православні церкви того часу були бідними і незахищеними. Незважаючи на це, більшість людей ходили у невеличкі православні храми, а не в розкішні католицькі. 22 травня 1706 році на поліській землі серед боліт та лісів поблизу села Бучин було видіння Божої Матері. На місці видіння був збудований Свято-Миколаївський храм, де і понині Бучинська ікона зцілює фізичні та духовні немочі людей.

На території  парку та в його околицях знаходяться  численні поховання, окопи  І та  ІІ Світової війни. Знаходиться також 2 музеї партизанської слави.

Таблиця 3.1.

Технічний опис маршруту при проходженні моточовном (байдарками)

Маршрут починається у смт. Любешів. Проводиться  інструктаж із техніки безпеки. Відмічаються маршрутні документи. Подається  коротка характеристика про регіон подорожі, найбільш цікаві місця на маршруті та небезпеки, які можуть виникнути.  Перед початком маршруту за бажанням екскурсантів можна провести екскурсію по історико-культурним пам’яткам Любешова (Колегія піярів –– ворота садиби-замку (XVIII) – костел капуцинів – екологічна стежка «Старий парк над Стоходом»).  Далі маршрут проходить по річці Стохід, повертає по старому руслу Стохода Січі і доходить до слідуючої зупинки ур. «Попівка». Дана ділянка характеризується наявністю великої кількості русел. Тому при проходженні маршруту необхідним є провідник. Русло яким пливемо за течією не дуже широке. Береги порослі високою травою та очеретом. Подекуди зустрічаються заболочені острови. Ця територія є справжнім царством пернатих. Зліва по ходу зустрічаємо боброве житло. На правому березі проглядається с. Березна Воля. В с.Пожіг не заходимо – воно залишається за очеретом та лісом.

Пройшовши 16,5 км. Доходимо до місця нашої першої зупинки на маршруті ур. Попівка. Для  зручнішої висадки на даній ділянці  облаштовано пристань. Є місце для розведення вогнища. Знаходиться тут альтанка, у якій може розміститись 12 чоловік.

Далі  маршрут проходить по стариці  р. Стохід. Від ур. Попівка до с. Бучин. Дана ділянка характеризується дуже звивистим та вузьким руслом річки, подекуди 1,5-2 м. У с. Бучин  2 зупинка. 22 травня 1706 році на поліській землі серед боліт та лісів було видіння Божої Матері. На місці видіння був збудований Свято-Миколаївський храм, де і понині Бучинська ікона зцілює фізичні та духовні немочі людей. Є давні польські поховання.  Через 5,5 км. Знаходиться слідуюча наша зупинка у с. Сваловичі. На даній ділянці маршруту р. Стохід впадає у р. Прип’ять. Тут знаходиться зоологічний стаціонар НПП «Прип’ять-Стохід» де у випадку, якщо рухаємось на байдарках ночуємо. Дана територія має прекрасні можливості для пляжно-культурного відпочинку. Є тут і орнітологічна вишка з якої проглядається заплава р. Прип’ять шириною близько 5 км. Із птахів тут можна спостерігати лелеку чорного, луня, змієїда… Знаходиться тут ще й польський меліоративний знак. Далі рухаємось проти течії р. Прип’ять до ур. «Муравина».  Це є підвищення висотою близько 40 м. від підніжжя. Підвищення є мореною, що залишилась після відступу льодовика. Тут відмічаються окопи І світової війни. Дана територія об лаштована альтанкою місткістю на 14 чоловік.

Далі рухаємось  проти течії річки доходимо до с. Хоцунь і входим у озеро Люб’язь. По ліву сторону знаходиться острів ур. Бровець, де гніздиться велика кількість  птахів. По праву сторону острови  «Лядина3» , «Лядина2», «Лядина1». На яких, згідно археологічних знахідок, відмічено поселення давньої людини. І, через озеро Люб’язь допливаємо до с. Люб’язь, де і закінчується наший маршрут. Через частину даного маршруту в давні часи проходив водний торговий шлях «Із варяг у греки» Додаток 1. 
РОЗДІЛ 4. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ПОДІЛЬСЬКО-ПОЛІССЬКОГО РЕГІОНУ. 

4.1. Сучасний стан та перспекиви розвитку туризму на Поділлі. 

     З метою розвитку туризму в області 2 липня 2002 року обласна рада рішенням №51 затвердила Програму розвитку туризму у Вінницькій області на 2002 – 2010 роки.

    Функції координації розвитку  туристичної та екскурсійної  діяльності на території області  виконує управління культури  і туризму облдержадміністрації.

На 1 листопада 2006 року в області налічується 48 підприємства (приватних підприємців), які отримали ліцензії в Державній службі туризму і курортів України на провадження туроператорської та турагентської діяльності (6-туроператорів, 42-турагента). Найбільш потужними серед них є Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Вінницятурист», приватне підприємство туристична агенція «Укрвіза», товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Вінницьке бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник", приватне мале підприємство "Спадщина", приватне підприємство "Вінтур-плюс".

     Власну матеріальну базу, тобто  власні підприємства розміщення  туристів (готель, санаторій) та власні  підприємства харчування має  лише - ЗАТ ”Вінницятурист” [ 6 ] .

     Для обслуговування приїжджих в області працює близько 30 підприємств готельного господарства на 967 номерів, одноразова місткість яких становила 1985 місць. Готельне господарство області має 47 структурних підрозділів сфери сервісу, в тому числі 14 автостоянок, 15 підприємств харчування (ресторани, кафе, бари тощо), 5 саун (басейнів) та інші.

З метою  розвитку та популяризації внутрішнього туризму управління культури і туризму  облдержадміністрації постійно співпрацює з управліннями, відділами облдержадміністрації, громадськими організаціями та туристичними організаціями області.

     Так, управління культури і  туризму, разом з іншими підрозділами  облдержадміністрації взяло участь  у розробці проекту “Державної  програми розвитку м. Хмільника  як загальнодержавного бальнеологічного курорту радонової терапії та рекреації і туризму на 2005 – 2010 роки”.

13 вересня  2005 року при обласній раді створена  постійно діюча робоча група  з сприяння розвитку сільського  зеленого туризму на Вінниччині  з представників управлінь, відділів  облдержадміністрації обласної Ради та громадських організацій зацікавлених у розвитку даного виду туризму в області.

     У 2006 році створено обласний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, у 2007 представництво Федерації сільського зеленого туризму у Вінницькій області.

     При обласній науковій бібліотеці ім. Тімірязєва створено web-сайт з інформацією про розвиток культури і туризму області, об’єкти культурної спадщини, історію міст і районів. Розроблено план розвитку державного історико-культурного заповідника “Буша”, вживаються заходи з реставрації деяких пам’яток історії та культури. Реалізуються плани комплексного обслуговування дітей, підлітків та молоді. Подальшого розвитку набуває оздоровчий та спортивний туризм, яким активно займається більш ніж 15 тисяч громадян області. Доречно сказати, що туристи-спортсмени області постійно займають призові місця у Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

Продовжуються роботи з влаштування штучної  водно-слаломної траси у с. Сокілець Немирівського району.

     Вінницьким обласним центром  дитячого і юнацького туризму  та екскурсій щорічно розробляються  та реалізуються заходи туристсько-екскурсійного  обслуговування учнівської і  студентської молоді з урахуванням  вікових особливостей та рівня знань. Підготовлено та розповсюджено 18 методичних матеріалів для організаторів туристсько-краєзнавчої роботи.

     В районах області розроблено нові туристичні маршрути: “Життя та творчість Марко Вовчок у Немирові”, “Життя та творчість О.Ф. Можайського”, “Козацькими шляхами”, колишня ставка Гітлера “Вервольф” смт Стрижака та інші.

     Крім того в області стрімко розвивається активний туризм. З метою популяризації та підтримки цього виду туризму Вінницьким туристично-спортивним союзом розроблено 37 нових маршрутів - 10 водних , 6 пішохідних, 6 велосипедних, 8 маршрутів вихідного дня та 1 лижний.

     Вирішуються питання щодо розроблення підземних ходів під м.Вінниця, як туристичного продукту та об’єкту показу [4 ,19 c. ].

     На даний час, спільно з товариством «Коло-Ра», опрацьовується питання щодо включення Вінницької області до туристичного маршруту «Трипільська Україна».

     В області під охорону держави взято біля 3,5 тис пам’яток. Це унікальні аpхеологiчнi пам’ятки тpипiльської культури, що існувала на теренах краю 5 тис. pокiв тому;

     Визначною духовною пам’яткою  pаннього сеpедньовiччя (1 тис. нашої еpи) є скельний монастир, що в с. Буша Ямпiльського pайону;