Відомості про транспортну галузь

 

Проаналізувавши показники  даної таблиці можна зробити  висновок, що автомобільний транспорт  використовується в господарстві досить ефективно, про це свідчить використання автопарку яке збільшилося на 25%. Але зменшився коефіцієнт нормального пробігу на 4,8%. Збільшився коефіцієнт використання вантажопідйомності на 7,8%.

Зменшилася собівартість 1 т/км на 35,4%, а це дуже добре.

 

3. Аналіз показників використання вантажного автопарку

 

Важливим видом транспортних засобів у сільському господарстві є вантажні автомобілі. Аналіз використання транспорту сприяє своєчасному і якісному проведенню сільськогосподарських робіт, підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції.

 Методика аналізу  використання вантажних автомобілів  багато в чому подібна до аналізу використання тракторного парку. Автопарк, як правило, відокремлений у самостійний внутрішньогосподарський підрозділ. У більшості господарств, в яких автопарк переведений на госпрозрахунок, складаються два рівні орендних відносин: 1) водії-орендарі—автогараж; 2) автогараж—господарство.

 Обсяг роботи автопарку  вимірюється різними показниками:  в машино-годинах; в кілометрах  пробігу; в тоннах перевезеного  вантажу; в тонно-кілометрах.

 Практика свідчить, що в умовах орендних відносин  використовується будь-який із зазначених показників, їх комбінація або ж їх сукупність.

 В деяких господарствах  автопарк — це обслуговуючий  підрозділ у вигляді окремого  кооперативу. Для розрахунків  з іншими підрозділами за виконані  кооперативом транспортні послуги встановлюються розрахункові ціни, наприклад за одну годину роботи автомобілів залежно від їх марок.

 Що ж до водіїв, то вони переводяться на індивідуальний  орендний підряд. Кожному водієві  автомобіль передається в оренду  і для нього встановлюються внутрішньогосподарські розрахункові ціни, по яких формується дохід. Наприклад, для водіїв вантажних автомобілів — за 10 т перевезеного вантажу і за 1 км пробігу залежно від вантажопідйомності автомобіля.

 Госпрозрахунковий  дохід кооперативу транспортного  обслуговування формується як різниця між вартістю послуг по розрахункових цінах і матеріальними витратами на їх виконання, включаючи платежі господарству. Дохід кожного водія автомобіля складається з вартості послуг, обчисленої за встановленими для водіїв розрахунковими цінами, за вирахуванням матеріальних витрат на їх виконання.

 Оцінку роботі автопарку  дають шляхом порівняння фактичних  показників з нормативними (плановими), за якими формувались договірні  умови.

 З названих показників  виміру обсягу робіт найузагальнюючим є показник кількості виконаних тонно-кілометрів. В ньому знаходить відображення решта показників: відпрацьовані машино-години, пробіг у кілометрах і перевезені вантажі в тоннах. Тому його слід вважати основним показником обсягу автоперевезень. Він визначається як сума добутків від множення кількості перевезеного вантажу за кожний окремий рейс на відстань перевезень. Обсяг роботи в тонно-кілометрах можна також визначати множенням загальної кількості перевезеного вантажу в тоннах на середню відстань перевезень в кілометрах.

 Загальний обсяг  вантажоперевезень у тонно-кілометрах  аналізується насамперед як результат  зміни кількості автомобілів  і виробітку на одну машину. В свою чергу показник виробітку  на один автомобіль залежить  від таких показників:

коефіцієнта використання автомобілів на роботах, який визначається відношенням відпрацьованих машино-днів до машино-днів перебування в господарстві. Цей показник сприяє виявленню резервів підвищення виробітку автопарку  за рахунок зменшення простоїв автомобілів без роботи;

коефіцієнта використання робочого часу автомобілів (відношення машино-годин у пробігу до машино-годин  у наряді). Збільшення величини цього  коефіцієнта свідчить про скорочення часу простоїв машин на вантажо-розвантажувальних  роботах, з технічних та інших причин.

середньодобового пробігу  одного автомобіля, км;

коефіцієнта використання пробігу, який визначається відношенням  відстані пробігу з вантажем до загального пробігу автомобілів у кілометрах. Збільшити цей коефіцієнт можна  за рахунок використання пробігу автомобілів з вантажем в обидві сторони маршруту;

коефіцієнта використання вантажопідйомності (відношення виконаного (запланованого) обсягу роботи автомобілів  в тонно-кілометрах до технічно можливого  обсягу). Технічно можливий обсяг тонно-кілометрів визначається множенням пробігу з вантажем (км) на середню технічну вантажопідйомність (т) одного автомобіля. Цей коефіцієнт відображає ступінь використання автомобілів під час пробігу.

Всі зазначені показники  знаходяться між собою в тісному взаємозв’язку. Так, виробіток тонно-кілометрів на один автомобіль дорівнює добутку показників:

машино-днів перебування  в господарстві;

коефіцієнта використання парку;

середньодобової кількості  машино-годин у наряді;

коефіцієнта використання робочого часу;

годинного пробігу автомобіля;

коефіцієнта використання пробігу;

технічної вантажопідйомності автомобіля;

коефіцієнта використання вантажопідйомності.

Аналіз взаємозв’язку  цих показників проводиться через  порівняння фактичних даних з  нормативними або плановими.

 Важливим показником  є собівартість одиниці роботи  автотранспорту. В ній знаходять  відображення рівень виробітку  роботи автомобілів і експлуатаційні  витрати. Зменшення цього показника  позитивно впливає на зниження  собівартості сільськогосподарської  продукції.

 Для оцінки ефективності  витрат по вантажному автотранспорту  доцільно користуватися двома  показниками:

витрати на 100 тис. грн. вартості робіт і послуг;

собівартість 10 тонно-кілометрів.

При аналізі витрат автопарку, так само, як і по тракторному парку, слід враховувати поділ їх на змінні та постійні, які по-різному відображаються в собівартості одиниці роботи залежно від зміни обсягу виконаних робіт.

 З метою своєчасного  виявлення невикористаних резервів, покращення використання автопарку  і зниження собівартості автоперевезень доцільно детально аналізувати основні показники його роботи щомісяця і не лише по автопарку в цілому, а й по кожному автомобілю. В умовах індивідуальної оренди аналізують результати роботи кожного водія-орендаря. При цьому порівнюють дані особового рахунка кожного водія-орендаря з нормативними даними.

 

 

 

3.4 Аналіз ефективності використання автопарку

 

В ході дослідження даної  теми визначимо ефективність робота автопарку.

таблиця 3.4.1 -  Облік перевезень вантажів та їх розподіл

 

Види вантажів	Обсяг перевезень,т	автотранспортом
Рослинництво, всього Добрива Міндобрива Перевезення:  зерна соломи до скирд зеленої маси сіна сінажу зерна із сховищ цукрових буряків соняшник  картопля овочі  тваринництво, всього будівництво і ремонт технічне обслуговування інші вантажі разом по підприємству	33124,1 8640 35   5175,7 1345 25   2543 1769,1 10782,2 380,1   140 29 93 256 60837,2	30124,1 8640 35   5175,7 1345 25   2543 1265,1 1782,2 939,1   140 20 85 136 60659,2

 

Виходячи з даної  таблиці робимо висновок, що обсяг перевезень автотранспортом залишається не змінним, окрім зерна із сховища , соняшника, будівництва і ремонту , разом по підприємству % зменшується по автотранспортом ніж через обсяг перевезень.

 

 

 

Таблиця 3.4.2 - Ефективність використання автопарку підприємства

 

показники	роки		2010у % до 2009р
	2009	2010
Обсяг робіт, тис т- км Середній обсяг робіт на 1 автомобіль Виробничі витрати Прямі витрати Накладні витрати Собівартість 1 км	2080   12,3 92,28 56,9 35,38 11,3	2174   12,8 81,42 44,8 33,62 9,8	101,52   104,7 88,23 84,01 95,03 26,73

 

За даними таблиці 3.4.2 ефективність використання автопарку підприємства можна зробити висновок про те, що: обсяг робіт збільшився на 1 ,52% , середній обсяг на 1 автомобіль  збільшився на 4,7% це свідчить про те що підприємство покладається на свій автопарк і робить все для того щоб він працював на повну. Виробничі витрати зменшилися на 12 % , прямі витрати також зменшилися на 16 %, на 5 % зменшилися накладні витрати, а собівартість 1 км зменшилася на 74 % - це пов’язано з тим що деякі автомобілі перейшли на інше паливо більш дишевше.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Досліджуване підприємства має дуже вигодне географічне  розташування від районного центру міста Біла Церква становить 35 кілометрів, 2 кілометри від цукрового заводу 1905 року, 13 кілометрів від автостради Київ – Одеса.

За досліджуваний період 2008,2009,2010 роки ми побачили,  що кількість автомобілів на підприємстві збільшилося на 7% або на 4 автомобіля; коефіцієнт використання автопарку також зріс на 25%; перевезень вантажів зменшелося на 21,7%; річний обсяг транспортних робіт зменшився на 23,3 %; виробничі витрата зменшилися на 21, 77% , собівартість 1 км зменшилася на 74 %, загальний пробіг тис. км становить 852 % у порівнянні 2008 року з 2010 роком.

З метою зменшення  збитків керівництву господарства слід забезпечити максимальне зростання обсягів перевезень і вантажообороту, розрахувати кількість автомобілів, які б могли своєчасно виконати плановий обсяг транспортних робіт, обґрунтовано вирішене питання щодо продажу та списання окремих автомобілів.

Технічній службі та водіям необхідно забезпечувати високоефективне використання працюючих автомобілів. Для цього слід притягнути та по можливості посилити матеріальне стимулювання як водіїв, а так і обслуговуючого персоналу. Потрібно також звернути особливу увагу на вивчення та використання передового досвіду експлуатації автомобілів, вдосконалення організації праці, що сприятиме суттєвому підвищенню її продуктивності.

Важливу роль у підвищенні ефективності використання автотранспорту має відіграти наукова організація  централізованих перевезень. При цьому доцільно створити диспетчерську при цукровому заводі, хлібоприймальних пунктах, та інших заготівельних організаціях. Головним завданням диспетчерської служби має бути оптимізація вантажоперевезень на основі сучасних економіко-математичних методів і ЕОМ, розробка та впровадження почасових графіків роботи автомобілів на транспортуванні різних видів сільськогосподарської продукції. Оптимізація транспортних потоків, ритмічність перевезень продукції, ліквідація простоїв автомобілів у чергах для завантаження та розвантаження, як свідчить досвід, значно підвищують ефективність їх експлуатації.

Пропозиції :

1. 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. М.М. Савенко "Організація  виробництва в сільськогосподарських  підприємствах" К.: Вища школа, 1987-89с.  
2. "Організація сільськогосподарського виробництва" / за ред. Г.С. Тарасенка, Л.Я. Зрібняка, М.М. Ільчука - Київ. 2000-112 с.  
3. О.В. Шкільов "Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах" - К.: Урожай, 1997-123 с.  
4. Журнали "Економіка АПК" №7, 98р., №5, 98р., №4, 98р., №1, 99р., №5,2000 р.

5. Тивоненко І. Г. Аналіз розвитку форм використання машинно-тракторного парку//Економіка АПК.-2002.-№1.-С.30-33.

6. Статистичний щорічник “Сільське господарство України за 2001 рік/ Під заг. кер. Ю.М. Остапчука. - К.: Держкомстат України, 2002.- С.28-29.

7. Усата Н. В. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств транспортними засобами// Економіка АПК.-2003.-№7.-С.72-77.

8. Кашуба Ю.П. Поліпшення технічного оснащення сільського господарства// Економіка АПК.-2002.-№6.-С.36-38.

9. Ситник В. П. Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК в Україні// Економіка АПК.-2003.-№2.-С.19-21.

1о. Усата Н.В. Розвиток організаційно-правових форм транспортного забезпечення у сільському господарстві//Агроінком.-2005.-№3-4.-С.45-48

11. Лобас М. Г. Зарубіжний досвід використання сільськогосподарських машин у фермерських господарствах// Агроінком.-1999.-№3-4.-С.31-34