Правовое обеспечение безопасности наземными службами аэропорта

• організацію роботи;
• інформацію про стан безпеки;
• оперативне реагування та розслідування АП;
• планування та виконання робіт;
• спеціальні функції;
• пропаганду безпеки;
• контроль;
• управлінські рішення.

   2.4.1. Функції державних органів управління:

• Державіаслужба розробляє та вводить у дію національні авіаційні правила, які визначають функції кожного суб'єкта АТС з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, організовує контроль за їх виконанням;
• проводять сертифікацію експлуатанта і здійснюють постійний нагляд за його діяльністю щодо дотримання правил забезпечення та виконання польотів, видають сертифікати та ліцензії на право авіаційної діяльності;
• проводять розслідування авіаційних подій з ПС України та зарубіжних авіакомпаній, які мали місце на території України, відповідно до національних авіаційних правил та додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;
• спеціально уповноважений представник Державіаслужби бере участь у розслідуванні авіаційних подій з ПС українських авіакомпаній, які мали місце на території інших держав, згідно з додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

   Державіаслужба  організовує проведення галузевого розслідування причин таких авіаційних подій.

   2.4.2. Функції експлуатанта:

• розробляє корпоративні авіаційні правила щодо підготовки, забезпечення та виконання польотів згідно з національними авіаційними правилами;
• виконує комерційну діяльність у галузі авіації відповідно до встановлених сертифікатом умов та обмежень;
• розробляє стандартні експлуатаційні процедури, які необхідно виконувати членам льотного екіпажу в процесі виконання польоту. Стандартні авіаційні процедури ґрунтуються на правилах, які визначають порядок дій у польоті, на експлуатаційних мінімумах аеродромів, а також на стандартизованому використанні контрольних переліків для очікуваних умов експлуатації та особливих ситуацій у польоті та на розподілі обов'язків між членами екіпажу. Дотримання цих стандартних правил та порядку дій є невід'ємними умовами забезпечення безпеки польотів;
• розробляє маршрутні довідкові дані з кожного польоту, в які включаються відомості про засоби зв'язку, аеронавігаційні засоби, аеродроми, експлуатаційні мінімуми кожного аеродрому, які використовуються під час виконання польотів з урахуванням мінімумів ПС та командира ПС;
• розробляє і реалізує програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, програму аналізу польотних даних на основі параметричної та мовної інформації бортових реєстраторів і добровільних повідомлень льотних екіпажів ПС про особливі події, які мали місце в польоті;
• забезпечує якісне технічне обслуговування ПС;
• забезпечує контроль за виконанням авіаційними спеціалістами всіх категорій вимог національних та корпоративних авіаційних правил, які стосуються їх;
• організовує підготовку та підвищення кваліфікації всіх категорій авіаспеціалістів відповідно до діючих правил;
• забезпечує обслуговуючий персонал та льотні екіпажі кожного типу ПС керівництвами з експлуатації ПС, в яких містяться процедури щодо експлуатації ПС. У керівництвах міститься детальна інформація про системи ПС і контрольні карти, які підлягають використанню, а також враховують аспекти людського фактора;
• у разі авіаційної події з ПС експлуатант забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які належать до даного польоту, у надійному місці до видачі органу, який уповноважений проводити розслідування авіаційної події.

     2.4.3. Функції екіпажу ПС:

     Екіпаж відповідає за експлуатацію ПС із часу прийняття його уповноваженим членом (бортінженером, бортмеханіком, другим пілотом) від наземного обслуговуючого персоналу перед польотом до здачі ПС після польоту.

   Командир  повітряного судна:

• відповідає за безпеку всіх членів екіпажу, пасажирів та вантажу, який перебуває на борту, після закриття дверей ПС. Командир відповідає за управління ПС і його безпеку з часу готовності ПС до руху з метою зльоту до моменту його повної зупинки після закінчення польоту чи виключення двигунів. Командир також відповідає за організацію та виконання правил експлуатації ПС екіпажем при підготовці до польоту, у польоті та огляд ПС після польоту;
• вживає заходи щодо суворого дотримання виконання вимог системи контрольних карт;
• відповідає за повідомлення найближчого уповноваженого органу та керівництва експлуатанта щодо будь-якої події з ПС, яка призвела до серйозних тілесних ушкоджень або смерті людей чи нанесення суттєвої шкоди ПС;
• відповідає за повідомлення керівництва експлуатанта після завершення польоту про всі виявлені чи підозрювані недоліки в роботі ПС та його систем;
• у разі авіаційної події з ПС, за можливості, забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які належать до цього польоту, і самих реєстраторів.

       Інші  члени екіпажу ПС, підпорядковані командиру ПС, діють відповідно до посадових інструкцій та інших нормативних документів у частині, яка їх стосується, і відповідають за якість виконання своїх функціональних обов'язків.

   2.4.4. Функції підприємств, які здійснюють управління повітряним рухом:

• організовують безпеку повітряного руху в підконтрольному повітряному просторі;
• дають екіпажам ПС об'єктивну достовірну інформацію про умови і місцеві правила виконання польотів;
• попереджують зіткнення ПС між собою та з літальними апаратами інших типів.

   2.4.5. Інші суб'єкти АТС відповідають за повне, якісне та своєчасне виконання покладених на них функцій щодо забезпечення безпеки польотів.

   2.4.6. Усі суб'єкти АТС, діяльність яких впливає на безпеку польотів, розробляють, приймають та виконують корпоративні авіаційні правила попередження АП і забезпечення безпеки польотів у частині, яка належить до їх виробничої діяльності і взаємодії з іншими суб'єктами АТС.

   2.4.7. Корпоративні авіаційні правила узгоджуються з Державіаслужбою до їх відповідності національним та міжнародним стандартам.

   2.5. Організація робіт повинна включати:

• визначення органів управління безпекою на авіаційному транспорті;
• установлення функціональних обов'язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань безпеки;
• регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;
• нормативне забезпечення управління безпекою на авіаційному транспорті (розроблення авіаційних правил України відповідно до стандартів та рекомендацій ІКАО).

   2.6. Інформація про стан безпеки складається із:

• узагальнення результатів контролю якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";
• передачі інформації про небезпечні події;
• обліку інформації про стан події;
• аналізу показників аварійності та стану безпеки;
• інформування керівництва;
• видання бюлетенів з безпеки польотів.

   2.7. Оперативне реагування та розслідування авіаційних подій складається із:

• виконання аварійно-рятувальних робіт;
• проведення розслідування авіаційних подій;
• оцінки стану робіт з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів на підприємствах, де така подія сталася.

   2.8. Планування та виконання робіт включає:

• розробку і прийняття кожним експлуатантом програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів ПС і планів заходів щодо їх реалізації;
• забезпечення (виконання) прийнятих завдань;
• супроводження їх виконання на всіх етапах;
• оцінку результатів, контроль виконання завдань у встановленому порядку.

   2.9. Спеціальні функції включають:

• акредитацію органів, які виконують функції з сертифікації;
• сертифікацію та встановлення особливих умов та обмежень;
• підтвердження відповідності сертифікаційним вимогам;
• ліцензування окремих видів діяльності.

   2.10. Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:

• проведення конференцій, семінарів, нарад та спеціальних розборів;
• використання засобів масової інформації;
• здійснення роз'яснювальної роботи.

   2.11. Контрольні функції забезпечуються виконанням:

• контролю якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";
• постійного контролю керівниками авіапідприємств та уповноваженими особами за виконанням підрозділами і посадовими особами нормативних правил запобігання авіаційним подіям та забезпечення безпеки польотів авіакомпаніями;
• інспектування, що проводиться органами, на які покладено здійснення нагляду за безпекою польотів ПС;
• комплексних перевірок;
• цільових перевірок;
• оперативного контролю.

   2.12. Управлінські рішення включають такі етапи:

• підготовку рішення;
• прийняття рішення;
• реалізацію рішення.

 

3. Головні завдання взаємодіючих підрозділів в аеропорту

      3.1. Згідно   з   Державною   програмою   авіаційної  безпеки цивільної авіації,  авіаційну безпеку в аеропорту в частині, що їх стосується, забезпечують підрозділи:

• Служби авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта;
• Міністерства внутрішніх справ України;
• Служби безпеки України;
• Державної прикордонної служби України;
• Державної митної служби України;
• Міністерства оборони   України   (на   аеродромах   спільного використання та базування);
• Міністерства України  з  надзвичайних  ситуацій  та в справах захисту населення  від  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (за запитом).

 

4. Забезпечення безпеки  наземними службами  аеропорту 

     4.1. Наземне забезпечення - послуги, які необхідні для забезпечення прильоту, вильоту, переміщення, стоянки та обслуговування ПС, обслуговування пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажів та забезпечення авіаційних робіт. 

     4.2. Служба  авіаційної  безпеки  є підрозділом авіаційного суб'єкта незалежно від форм власності та  підпорядкованості,  який відповідає за здійснення заходів із забезпечення захисту,  охорони та  безпеки  пасажирів,  членів  екіпажу,  авіаційного  персоналу, повітряних   суден,  об'єктів  авіаційного  суб'єкта  та  об'єктів радіонавігаційного забезпечення.

    

     4.3. Головними завданнями служби авіаційної безпеки є:

• організація та проведення контролю на безпеку членів  екіпажу повітряних суден, пасажирів, їх ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових припасів,  у тому числі бортового харчування, кур'єрських і  поштових  відправлень,  охорона  повітряних  суден  та об'єктів авіаційного суб'єкта, їх захист від актів незаконного втручання;
• організація та  контроль  за  пропускною системою авіаційного суб'єкта,  а в міжнародних аеропортах - у секторах  контрольованої зони,   визначених  наказом  керівника  авіаційного  суб'єкта,  за погодженням з керівниками  підрозділів  прикордонного  та  митного контролю в аеропорту;
• урегулювання кризової ситуації,  припинення акту  незаконного втручання,  інших  протиправних  посягань  у  діяльність цивільної авіації;
• підтримка постійного  контакту  з підрозділами прикордонного, митного контролю та територіального органу Міністерства внутрішніх справ України в аеропорту.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток:

Стаття 3-1. (Державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації):

        «Державний нагляд за забезпеченням   безпеки  авіації  здійснює  спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.»

Стаття 4. (Господарська і комерційна діяльність авіації України):

        «Правом на здійснення господарської і комерційної діяльності в галузі авіації може володіти будь-яка юридична чи  фізична  особа,  яка займається експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, виробництвом, розробкою та іншою діяльністю  в  галузі  авіаційної  техніки та одержала ліцензію, якщо це  передбачено  законодавством  України.»

Стаття 5. (Сертифікація розробника, виробника і експлуатанта цивільної авіаційної техніки):