Обгрунтування вибору марки автотранспортного засобу

 

 

      

Систему рівнянь розраховуємо за допомогою методу Жордана-Гаусса.

5	10050	9202,3947
10050	20200510	18497284
1	2010	1840,4789
0	10	470,9697
1	0	-92824,43
0	1	47,09697

 

Отже, = -92824,43 ,   = 47,09697.

Підставимо значення коефіцієнтів в рівняння регресії та отримаємо значення обсягів зовнішньої торгівлі України з Італією на 2013-2014 роки. Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Обсяги зовнішньої торгівлі України з Італією за 2013-2014 рр.

Рік	Імпорт
2013	1981,77
2014	2028,867

 

 Рис 1.1. Регресивна модель прогнозування експорту.

 

Рис. 1.2. Регресивна модель прогнозування імпорту.

Для визначення обсягу перевезень автомобільним транспортом необхідно скористатись даними таблиці 1.5. Вартість 1-єї тонни вантажу (табл. 1.5) визначається номенклатурою товарної продукції по імпорту та експорту. Значення нижньої межі відповідає вартості 1-єї тонни сировини, в верхньої межі – вартості 1-єй тонни готової продукції. Частка автомобільних перевезень визначається аналогічно.

Таблиця 1.5

 Оцінка вантажопотоку

Напрямок руху товарів	Вартість 1 тонни вантажу, $	Частка вантажу, що придатна для автомобільних перевезень, %
Експорт	300-800	10-15
Імпорт	800-1200	30-40

 

 

 

 

 

 

Приймаємо, що у нас готова продукція. Результати розрахунків заносимо до таблиць 1.6 та 1.7.

 

 

 

Таблиця1.6

Обсяги перевезень автомобільним транспортом між Україною та Італією (експорт)

Рік	Обсяг зовнішньої торгівлі, т	Частка придатна для авт. перев.,т
2008	3639661	545949,15
2009	1534450,63	230167,594
2010	3015434,38	452315,156
2011	3799425,75	569913,863
2012	3100021,75	465003,263
2013	3373507,69	506026,2
2044	3492077,35	523811,6

 

Таблиця1.7

Обсяги перевезень автомобільним транспортом між Україною та Італією (імпорт)

Рік	Обсяг зовнішньої торгівлі, т	Частка придатна для авт. перев.,т
2008	2026720,3	810688
2009	949796	379918
2010	1158559,7	463424
2011	1671461,1	668584
2012	1862125,2	744850
2013	1981,77	660589,95
2014	2028,867	676288,94

 

 

Місткість ринку характеризується кількістю автомобілів (автопоїздів), що задіяні на міжнародних перевезеннях. Їх необхідну кількість розраховуємо за формулою:

                                        (1.3)

 

де - час на виконання оборотного рейсу, доба;

Т – проміжок часу, що розглядається, дні(Т=365 днів);

- коефіцієнт  використання парку рухомого  складу (0,8);

n – необхідна кількість оборотних рейсів,

 

                                       (1.4)

 

де - максимальний обсяг перевезень, т (визначаємо шляхом порівняння прогнозованих значень обсягів імпорту та експорту з вибором максимального значення);

q- вантажопідйомність автомобіля (автопоїзду), т (20 т).

При цьому час виконання оборотного рейсу розраховується як :

 

                                        (1.5)

 

де L – відстань між столицями країн, км (відстань між Києвом та Римом – 2358 км);

 – середня добова швидкість руху (400 км/добу);

- автомобіле-дні  простою під навантажувально-розвантажувальними  роботами та при оформленні  товарно-транспортних документів (2 дні);

 – середнє  значення нульового пробігу, км

 

                                              (1.6)

 

де - площа країни прямого відправлення, км2;

- середнє значення порожнього  пробігу по країні відправлення,км

                                           (1.7)

де - площа країни зворотнього відправлення, км2

 

Середнє значення нульового пробігу:

 

Час на виконання нульового пробігу:

 

Необхідна кількість оборотних рейсів:

 

Кількість автомобілів, що задіяна на міжнародних перевезеннях:

 

 

 

 

 

1.2 Аналіз попиту  на перевезення

Аналіз попиту виконаємо для Італії. Розрахунковий обсяг перевезень для виконання курсової роботи визначається на основі одержаного річного обсягу перевезень наступним чином:

 

де - обсяг перевезень країни, яка наведена в завданні,т

а – остання цифра залікової книжки.

 

З урахуванням розрахункового обсягу перевезень і даних таблиці 1.6 () визначаємообсягперевезень по днях тижня і місяцях року :

                                               (1.9)

Таблиця 1.6

Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня і місяцях року

Місяць	Дні тижня
	1	2	3	4	5
1	2
1	0,0094	0,0572	0,0444	0,0222	0,0056
2	0,0078	0,0456	0,0356	0,0178	0,0044
1	2
3	0,0067	0,0394	0,0311	0,0156	0,0039
4	0,0083	0,0444	0,0356	0,0172	0,0044
5	0,01	0,0556	0,0456	0,0211	0,0072
6	0,0117	0,0683	0,0533	0,0267	0,0067
7	0,0094	0,0561	0,045	0,0217	0,0056
8	0,0078	0,045	0,0367	0,0167	0,005
9	0,005	0,0283	0,0222	0,0111	0,0028
10	0,0056	0,0344	0,0267	0,0133	0,0033
11	0,0072	0,0389	0,0311	0,0167	0,0028
12	0,0083	0,0511	0,034	0,02	0,005

 

Результати розрахунків наводимо в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня та місяцях року

Місяць		Дні тижня (j)				Сер. знач. обсягу перев.,т	Дисперсія т2	∑
	1	2	3	4	5
1	127,1	773,7	600,5	300,3	75,7	375,48	91595,55	1877,38	3524549
2	105,5	616,8	481,5	240,8	59,5	300,81	58116,31	1504,07	2262216
3	90,62	532,9	420,7	211	52,8	261,59	43580,28	1307,94	1710714
4	112,3	600,5	481,5	232,6	59,5	297,3	55213,68	1486,48	2209632
5	135,3	752	616,8	285,4	97,4	377,37	85789,19	1886,85	3560188
6	158,3	923,8	720,9	361,1	90,6	450,95	130014,4	2254,75	5083886
7	127,1	758,8	608,7	293,5	75,7	372,77	89874,94	1863,85	3473945
8	105,5	608,7	496,4	225,9	67,6	300,81	57789,75	1504,07	2262216
9	67,63	382,8	300,3	150,1	37,9	187,74	22251,26	938,689	881137,1
10	75,74	465,3	361,1	179,9	44,6	225,34	33278,55	1126,7	1269447
11	97,39	526,2	420,7	225,9	37,9	261,59	43395,5	1307,94	1710714
12	112,3	691,2	459,9	270,5	67,6	320,29	66656,08	1601,45	2564649

 

 

Аналіз обсягів перевезень по днях тижня і місяцях року дозволяє зробити висновок про те, що часто зустрічаються ситуації, коли не ясно, якими коливаннями обумовлена зміна обсягу перевезень: випадковими, які не мають циклічного характеру, або сезонними (циклічними). При цьому виникає необхідність перевірки стаціонарності потоку та наявності зв’язку між послідовними подіями – обсягами надходжень.

Перевірка стаціонарності потоку здійснюється шляхом порівняння середніх та дисперсій окремих вибірок за методикою. При цьому довірча оцінка середнього значення виконується з використанням розподілу Стьюдента, а для порівняння дисперсій використовується критерій Кокрена

 

де – окремі оцінки дисперсії, т2.

 

де - обсяг вантажу в і-й вибірці для кожного j-го періоду, т;

- обсяг і-ої вибірки.

Окремі оцінки дисперсії наведені в таблиці 1.8

Таблиця 1.8

Окремі оцінки дисперсії

	91595,55		89874,94
	58116,31		57789,75
	43580,28		22251,26
	55213,68		33278,55
	85789,19		43395,5
	130014,4		66656,08
= 777555,5

 

 

 

Вважається, що вибірки належать до однієї генеральної сукупності, якщо розходження між дисперсіями незначне:

                                                 (1.12)

де – квантіль розподілу Кокрена;

 – емпіричний квантіль  за критерієм Кокрена.

0,2624>0,167 – рівність виконується.

 

Якщо при 5 % рівні значимості різниця між середніми обсягами перевезень є не значимою, то відповідне відхилення середнього та дисперсії слід розглядати не як сезонну зміну, а як результат варіювання випадкової величини. Порівняння інших пар вибірок не виконується, так як для будь-якої з них різниця середніх значень буде меншою.

На основі дослідження можна сформулювати висновок про те, що вантажопотоки можна розглядати як стаціонарні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ РУХОМОГО СКЛАД

2.1 Вибір типу  рухомого складу

При виборі транспортного засобу необхідно зважати на певні групи вантажів, які, з урахування особливостей технології, організації перевезень і вимог до спеціалізації рухомого складу, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів, можуть бути поділені на групи:

1-а група – навалочні  та поштучні вантажі, що допускають  використання відкритого рухомого  складу;

2-а група – вантажі, які потребують захисту від  атмосферного впливу та використання  рефрижераторів та експресної  доставки;

3-а групи – вантажі, що потребують захисту від  атмосферного впливу та використання  критого рухомого складу;

4-а група – ваговиті  та негабаритні вантажі;

5-а група – наливні  вантажі;

6-а група – небезпечні  вантажі;

7-а група – вантажі, потребують супроводження та  охорони.

Вибір транспортного засобу виконується за схемою наведеною на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Схема вибору ефективних автомобільних транспортних засобів

При виборі типу автотранспортного засобу необхідно зважати на те, що вантажі, з урахуванням особливостей технології організації перевезень і вимог до спеціалізації рухомого складу, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів відносяться до 3-ї групи, тобто вантажі, що потребують захисту від атмосферного впливу та використання критого рухомого складу. Після обґрунтування вибору типу рухомого складу, необхідно вибрати марку. При вирішені задачі вибору марки враховуємо такі фактори:

• Характер перевезення
• Технічні характеристики та відповідність вимогам міжнародних стандартів
• Імідж фірми-постачальника (умови, ціни і гарантії)
• Вартість сервісного технічного обслуговування рухомого складу.

Таким чином ми обираємо сідельний тягач Renault Magnum 500 Його технічні характеристики наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Технічні характеристики Renault Magnum 500

Тип автомобіля	Сідельний тягач
Вантажопідйомність, кг	20000
Повна маса авто, кг	19000
Споряджена маса, кг	8099
Довжина авто, мм	5910
Ширина авто, мм	2504
Паливний бак, л	450+450
Витрата палива на 100 км, л/км	30
Шини та колеса	315/70 R 22,5

 

 

Вартість автомобіля – 402142 грн.

Сідельний тягач має напівпричіп – МАЗ 931010-3011. Технічні характеристики наведені в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2

Технічні характеристики напівпричепа МАЗ 931010-3011

Модель	МАЗ-931010-3011
Кількість осей	2
Розмір шин	385/65R22.5
Площа платформи, м2	33,8
Об’єм платформи, м3	85
Висота платформи, мм	2520
Довжина платформи, мм	13620
Ширина платформи, мм	2480
Вантажопідйомність, кг	20000
Маса спорядженого напівпричепа, кг	6200
Повна маса напівпричепа, кг	28900
Кількість коліс	2/4+1