Дослідження змін при зберіганні

 Знімна стиглість настає  наприкінці вересня — на початку  жовтня, споживча — наприкінці  грудня. У холодильнику зберігаються 7—8місяців, не в'янучи. Під  час зберігання можуть спухати  і уражуватися побурінням шкірочки  та м'якуша. Транспортабельність  висока. Використовують переважно  у свіжому вигляді, а також  для виробництва марочних соків.  Сік з плодів цього сорту  є також добрим матеріалом  для виготовлення столових  вин.

Аскольда

Плоди середнього та більшого за середній розміру (140—180 г), доволі одномірні, зрізано-округлоконічні, жовті, з інтенсивним рожевувато-червоним розмитим рум’янком майже на всій поверхні, з рідкими великими, білоперими, підшкірними цяточками та легким сизим нальотом. Шкірочка середньої  товщини, щільна, суха. М'якуш кремовий,щільний, дрібнозернистий, ніжний, соковитий, ароматний, доброго кисло-солодкого смаку (4,3—4,5 бала).

 Знімна стиглість настає  наприкінці вересня, споживча  — у грудні. У сховищі плоди  зберігаються до лютого, у холодильнику  — до квітня. Транспортабельність  висока. Використовують свіжими  та на виробництво соків.

 

Флоріна

Плоди середніх розмірів (110—140г) та середньої  одномірності, зрізаноциліндричної  форми, з широкими, дуже згладженими  ребрами, світло-жовті, з яскраво-червоним  смугасто-розмитим рум'янцем майже  по всій поверхні, сизуватим нальотом білими середнього розміру численними підшкірними цяточками.

Шкірочка середньої товщини, щільна, еластична, суха. М'якуш світло-жовтий, соковитий, середньої щільності, ароматний, пріснувато-солодкий (4,1—4,4 бала).

Знімальна стиглість настає наприкінці вересня — на початку жовтня, споживча - в січні. У сховищі плоди  зберігаються до березня, в холодильнику — до червня.Використовується у свіжому вигляді.

Спартан

Плоди частіше зустрічаються середнього розміру. Основний колір - це світло-жовтий, однак, покривна частина, що займає майже  всю поверхню, надає Спартану яскравий червоний рум'янець. Іноді дають  плоди фіолетовий відтінок, що відбувається завдяки сизому восковому нальота.

Смак солодкий, без кислого присмаку. М'якоть - щільна, білого кольору. Незважаючи на дозрівання, яке відбувається в  жовтні, яблука продовжують висіти на гілках і не обпадають. В умовах холодильника яблука Спартан можуть зберегти свої споживчі якості до квітня.

Цей сорт також як і інші має  свої плюси і мінуси. Недоліку в  цього сорту всього лише два - плоди  з віком яблуні дрібніють, до того ж дерева погано переносять зиму.

До переваг Спартана слід віднести його швидкостиглість, стійкість до парші, гарна врожайність, високі смакові  якості, а також тривалі терміни  зберігання.

Катерина

 Плоди великі, 160-190 р, усеченно-конічні,  при зніманні з дерева зелені  з червоно-помаранчевим смугастим  рум'янцем на сонячній стороні.  М'якоть інтенсивно кремова, щільна, дуже соковита, відмінного смаку  (4,5-4,9 бала).

 Знімання плодів на початку  жовтня, споживання з грудня по  червень в основному свіжими.

Пінова

Плоди вище середнього розміру, одномірні, округло-конусоподібні, з доволі вузькою  верхівкою, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним штрихувато-розмитим рум'янком, що вкриває 60—70% поверхні. Шкірочка тонка, але  щільна, гладенька, слабоблискуча м'якуш жовтий, дуже щільний, ламкий, соковитий, з приємним ароматом, відмінного кислувато-солодкого  смаку.

 Знімна стиглість настає  наприкінці вересня — на початку  жовтня. Достиглі плоди не осипаються. При недбалому збиранні на  них можуть з'явитися вмятини від пальців, що знижує товарність. У холодильнику плоди зберігаються близько восьми місяців, не зазнаючи фізіологічних змін. До закінчення зберігання не втрачають соковитості, консистенції м'якуша і в'януть менше, ніж яблука Голден Делішеса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. Яблука-  як  об’єкт зберігання. 

Строк зберігання плодів яблук з максимальним збереженням  їх якості залежить від сорту, агротехніки  і умов зберігання, своєчасного закладання до сховищ якісної продукції з  належним ступенем стиглості, способу і створення таких оптимальних умов зберігання, при яких загальмовуються їх хімічні, фізіологічні та теплофізичні процеси і продовжується строк післязбирального дозрівання.

Умови зберігання регулюють характер і темп обміну речовин у продукції. Від інтенсивності  і збалансованості цих процесів залежить швидкість зміни забарвлення, консистенції, смаку і аромату  плодів під час їх зберігання. Чим  швидше відбуваються ці процеси, тим  швидше настає старіння плодів, при  якому збалансованість процесів обміну речовин порушується, виникають  фізіологічні розлади, які виражаються  переважно в змінах консистенції і кольору тканин плода, а також  його аромату і смаку. Зменшується  стійкість до хвороб і понижується  товарна якість. Швидкість вказаних процесів при однакових умовах зберігання буде проходити по–різному залежно  від сорту, агротехніки і умов вирощування. Біологічні особливості  сортів різні, тому для кожного з  них слід експериментальним шляхом виявляти оптимальні температурні і  вологісні умови зберігання, а  також склад газового середовища. Однорідні за цими показниками сорти  комплектувати у визначені групи.

Збереженість  яблук залежить від їх морфоанотомічних властивостей, в яких провідну роль грають розмір плодів, міцність шкірки і м’якоті, властивість деяких сортів не утворювати підшкіркових потемнінь при легких нажимах. У деяких сортів такі потемніння зникають під час зберігання.

У яблуці існують дві структурно різні  частини: м’якоть з шкіркою і  сердечко з насіннєвими камерами.

Шкірка  виконує захисні функції від  несприятливих зовнішніх дій, регулює  газо- і водообмін, вона складається  з одношарового епідермісу і декількох  шарів товстостінних клітин, які  мають різні напрямки залежно  від сорту. Від кількості шарів  клітин та їх розміщення залежить інтенсивність  випаровування вологи і можливість проникнення в плід мікроорганізмів. Сорти з великою кількістю шарів клітин, розташованих у різних напрямках, краще запобігають вологовиділенню і проникненню мікроорганізмів. Епідерміс, що розташований під кутікулою, складається з тангенціально витягнутих клітин, які незначно впливають на лежкість плодів. Форма і величина клітин шкірки, які залежно від сорту можуть бути розміром від 15 до 50 мк, у різних сортів неоднакові і не змінюються залежно від умов вирощування, але вони мають різну форму і розміщення на окремих дільницях, а також різну форму й розміщення шару шкірки плоду.

За станом поверхні шкірка може бути шорсткою або  гладенькою, блискучою або тьмяною, сухою або жирною на дотик, зі слабим або сильним восковим нальотом на зовнішній поверхні епідермісу, різної товщини, міцності й еластичності. Плоди з товстою і щільною шкіркою частіше бувають більш транспортабельними і лежкоздатними.

Однією  з найважливіших товарних якостей  плодів є їх лежкість, основні визначальні  фактори якої можна поділити на дві  принципово різні групи: зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні). Вирішальну роль у тривалому зберіганні відіграють внутрішні біологічні механізми, які визначаються генетично закріпленими особливостями видів і сортів, що забезпечують лежкість. Друга група факторів включає комплекс зовнішніх впливів на рослинні об’єкти від періоду формування і до завершення зберігання, які дозволяють зберігання природної лежкості в конкретних умовах промислового виробництва. До них належать: грунтово-кліматичні умови вирощування, агротехніка збирання, транспортування, товарна обробка, тара і пакування, а також умови зберігання (температура, вологість повітря, газовий склад тощо) в спеціальних спорудах. Вказані дві групи факторів тісно між собою пов’язані, а часті порушення вимог першої групи факторів зможе звести нанівець природою створені лежкоздатні властивості. Але на наявні вимоги часто не реагують у керівних і нормативних документах, які регламентують якість плодів.

На тривале  зберігання закладають яблука пізніх сортів, якість яких регламентується  відповідним стандартом. Відповідно до стандартів яблука поділяють на дві помологічні групи і на чотири товарних сорти. До вищого сорту належать яблука тільки помологічних сортів, виділених з першої групи. Вищий, перший і другий товарні сорти дозволяється закладати на зберігання. Але вони різні за якістю. Якщо вищий сорт – це відбірні плоди, то у другого сорту можуть бути плоди з градобоїнами, нажимами, проколами, потертістю під час доставки на плодоовочеву базу. На практиці на плодоовочеві бази надходять партії яблук, які складаються з суміші усіх чотирьох сортів.

При відборі, сортуванню та упаковці необхідно стежити за тим, щоб  восковий наліт на яблуках не був  пошкоджений. Сортування та упаковка виконується  в тіні, не залишаючи довго плоди  на сонці. Потім їх без зволікання переносять в підвал, де температура  значно нижча, ніж в саду. Чим швидше закладають плоди в пристосоване сховище, тим довше та краще вони зберігаються. Для зберігання яблук  необхідно підтримувати температуру, близьку до нуля, для груш — від  нуля до 1 градуса тепла. При такій  температурі яблука та груші найменше вражаються мікроорганізмами, краще  зберігають смак, аромат. вигляд. На початку  зберігання щодня протягом декількох  годин бажано провітрювати приміщення . Температура при цьому повинна  бути не нижче 0°. Після того, як в приміщенні встановлюється необхідна температура, провітрюють рідше — один раз в 1—1,5 місяця. Врахуйте: при збільшенні температури на 1—2 градуси різко міняється якість продукції. Якщо температура знизиться на 1—2 градуси, деякі сорти підмерзають. Останнім часом все ширше застосовується новий спосіб зберігання яблук в так званому ізольованому газовому середовищі — в плівковій упаковці.

Вона дозволяє подовжити терміни  зберігання плодів, зменшити в 1,5 — 2 рази втрати від різних захворювань і  більш повно зберегти товарні  якості продукту. Для упаковки 25—30 кілограм яблук зручніше користуватися поліетиленовими мішками-вкладками розміром 1 100х1.100 міліметрів. В ящику спочатку розташовують паперову прокладку, а потім вже поліетиленовий мішок-вкладку, який заповнюється плодами. Заповнивши ящик, відкритий верхній кінець мішка-вкладки необхідно щільно притиснути до яблук, щоб максимально видалити повітря і потім вже горловину мішка ретельно закрутити ізоляційною стрічкою. Під час зберігання необхідний постійний контроль за якістю фруктів.

 

 

 

 

 

Висновки

1.Сьогодні в Україні відповідно  до Державної програми відродження  галузі садівництва проводяться  закладання інтенсивних плодових  насаджень у найсприятливіших  грунтово-кліматичних зонах сортами,які  забезпечують отримання конкурентоздатної  продукції.Виконанню цих умов  передувало створення і вивчення  великої кількості вітчизняних  нових сортів інтенсивного типу.

2.В Україні районовано близько 60 помологічних сортів яблук, з яких 15% припадає на літні, 25% – на осінні і 60% – на зимові сорти. Таке велике різноманіття сортів не дозволяє споживачеві розібратись у їх перевагах і визначити кращі.Тому необхідно упаковувати  фрукти  в тару на якій буде зазначено сорт, характеристики товару ,щоб зорієнтувати споживача у покупці.

3. Основною плодовою культурою  в Україні є яблуня. У рівномірному  задоволенні потреби в свіжих  плодах протягом року основна  роль належить раціональному  зберіганню плодів цієї культури. Традиційні методи зберігання  не повністю відповідають сучасним  вимогам якості плодів і не  забезпечують їх ефективного  зберігання.

У світовій практиці розроблені і  впроваджені у виробництво прогресивні  технології зберігання плодів у регульованому  газовому середовищі, використання полімерних матеріалів для упаковки, використання антиоксидантів. Проте, це часто виявляється  недостатнім або неможливим способом запобігання псуванню плодів в умовах вітчизняних фруктосховищ-холодильників. В економічно розвинених країнах  для зберігання плодів застосовують післязбиральну обробку водним розчином хлориду кальцію, поліетиленову  плівку тощо. Це дозволяє суттєво продовжити тривалість зберігання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.www.Agro.ua

2.Колтунов В.А. Прогнозування збереженості якості продовольчих товарів:Навчальний посібник.-К.:Київ.нац.тор.-екон.ун-т,2002.-199 с.

3.Помологія:У  5-ти  т./ За ред.. Копань В.П.-К.:Урожай,1992.