Дослідження якості та порядок проведення експертизи какао-бобів та продуктів їх переробки

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2012 в 22:32, курсовая работа

Краткое описание

Приблизно за 1500 років до нашої ери на березі Мексиканської затоки в Америці жило плем'я ольмеків. Їхня культура залишила нам дуже мало свідчень, але деякі лінгвісти думають, що слово "какао" уперше пролунало як "kakawa" приблизно за 1000 років до нашої ери, у момент розквіту цивілізації ольмеків. Пізніше на зміну ольмекам прийшла цивілізація майя. Майя жили і досі живуть на плоскогір'ях Гватемали і мексиканської провінції Чіапас.

Оглавление

ВСТУП

РОЗДІЛ I. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
1.1. Мета і завдання діяльності товарознавців-експертів з митної справи.

1.2. Класифікація та асортимент какао-продуктів в Україні

1.3. Законодавча база, що регламентує порядок митного оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки при переміщенні через митний кордон України
1.4. Вимоги до упакування , маркування, транспортування та зберігання какао-бобів та продуктів їх переробки

РОЗДІЛ II. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ КАКАО-БОБІВ ТА КАКАО-ПРОДУКТІВ ЩО ОФОРМЛЮЄТЬСЯ НА КИЇВСЬКИЙ МИТНИЦІ.
2.1.Асортимент какао-бобів та какао-продуктів, що оформляються на Київський митниці.
2.2. Дослідження якості та порядок проведення експертизи какао-бобів та продуктів їх переробки.

2.2.1. Матеріали та методи дослідження

2.2.2. Оцінка якості какао-бобів та продуктів їх переробки

РОЗДІЛ III. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ КАКАО-БОБІВ ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ ПІДПРИЄМСТВОМ ДК „ УКРПРОМІНВЕСТ-КОНДИТЕР” НА КИЇВСЬКИЙ МИТНИЦІ.

3.1. Засоби митного та державного регулювання переміщення через митний кордон України та митного оформлення какао-бобів та продуктів їх переробки
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ.

Файлы: 1 файл

какао.doc

— 903.50 Кб (Скачать)

 

Порядок стягнення ввізного (імпортного) мита

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну тери­торію України і вивозяться за її межі, підлягають обкладенню ми­том, якщо інше не передбачено законодавством. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України «Про Єди­ний митний тариф».

Єдиний митний тариф України (ЄМТ) — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі. Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митно­го оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпорту­ються) за вантажною митною декларацією на митну територію Ук­раїни з метою вільного використання на цій території. Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством. Ввізне мито диференційоване. До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовують­ся преференційні ставки Єдиного митного тарифу Украї­ни. (Зараз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових). До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або націо­нальним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Єдиного митного тарифу України. Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Єдиного митного тарифу.[43]

В Україні застосовуються такі види мита:

—                 адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст.16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”);

— специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одини­цю товару ;

— комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладен­ня ;

На окремі товари й інші предмети може встановлюватися сезон­не ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення) . 

В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть засто­совуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, ви­значення яких та процедура застосування подані в ст. ст. 11 —15 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Податок на додану вартість. Порядок нараху­вання та стягнення

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. №168/97-ВР.[65]

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з увезення (пересилання) товарів на митну тери­торію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерези­дентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвести­ціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх ви­користання (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пе­ресилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням ви­трат на транспортування, навантаження, розвантаження, переванта­ження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винаго­род, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3 ст.4 За­кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезен­ня (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у вста­новленому законодавством порядку). Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не по­ширюються на операції з підакцизними товарами».

Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

С пдв= (В+ С м+ Са) х П/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

С пдв = (В + См) х П/100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

С пдв =(В + Са) х П/100;

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором:                       С пдв = В  х П/100,

де С пдв - сума ІІДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна або договірна (контрактна) вартість; См — сума ввізного мита; П— ставка податку на додану вартість (20%).

Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додатко­вих аркушах до неї в такому порядку( табл.24):

у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (пода­ток на додану вартість);

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— сума, що включає: митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом На­ціонального банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

— якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає: фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національно­го банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки подат­ку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;

у четвертій колонці «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;

Приклад розрахунку ПДВ:

Розрахунок гр.47 податку на додану вартість, код  платежу 028(ПДВ);

Товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором, розраховуються за такою формулою:

С пдв = В  х П/100 = 457528.10 х 20%=91505.62

де 

С пдв - сума ІІДВ;

В — митна або договірна (контрактна) вартість;

П— ставка податку на додану вартість (20%).

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків. За бажанням платника, при ввезенні на митну територію Украї­ни товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24 товар­них груп ТН ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розра­хунків по ПДВ (п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. №168/97-ВР).

У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку, до вантажної митної декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у век­селі (який не повинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахунки податкових органів. У триденний термін з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.               Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на дода­ну вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями.[66]

Висновки та пропозиції

Аналіз сучасного ринку какао-бобів та продуктів їх переробки дозволяє зробити висновки:

Виробництвом какао-бобів, які є сировиною для какао-продуктів займається понадь  50 країн світу. Основним регіоном виробництва какао-бобів є Західна Африка:  Кот-д'Івуар, Гана, Камерун.

Світовим монополістом какао-бобів є Кот-д'Івуар, на якій припадає 40% світового виробництва.

60%  споживання какао-бобів і продуктів їх переробки припадає на сім країн світу: США, Німеччина, Великобританія, Франція, Япония, Бразилія, Росія.

Світове середньорічне споживання какао-бобів і продуктів їх переробки на одну людину становить 450-500г.

Переробка  какао-бобів і продуктів їх переробки здійснюється на фабриках країн Європи, Північної Америки, Японії.

З липня 2002 року по травень 2003 року ціни на какао-боби досягли найвищого рівня за останні півтора десятиліття: Кот-д'Івуар - 2654 USD/т, Гани - 2687 USD/т.

Значний ріст цін на світовому ринку на какао-боби вплинув і на українські закупівлі даного товару. За 2003 рік імпорт какао-бобів різко скоротився - до 15,485 тис. т, що на 30,4%, чи 6,754 тис. т менше, ніж у 2002 р.

Імпорт какао-продуктів збільшився через низькі ціни протягом 2003 року,  що робило імпорт більш вигідним, у порівнянні з імпортом сировини для їх виробництва:

  - імпорт какао-тертого збільшився в порівнянні з 2001 р. у 7,2 рази.,              - імпорт какао-олії 2003 р. збільшився— 4121т. ( у 2002 р. - 3621т.).

Скоротилися постачання какао-порошку європейського виробництва:

німецького какао-порошку було завезено на 37%, чи 662 т менше,  польського — на 48%, чи 997 т, нідерландського — на 25%, чи 192 т.

Знизилися постачання какао-порошку виробництва США майже в 6 разів.              Ведучі країни-експортери какао-бобів і продуктів їх переробки в Україну це: Кот-д`Івуар, Нідерланди, Бразілія,  CША, Нігерія,  Польща, Індонезія, Малайзія, Болгарія, Франція, Німеччина, Гана, Іспанія, Італія, Туреччина, Еквадор.

Вимоги до якості, пакування, маркування та зберігання какао-бобів і продуктів їх переробки регламентуються : IСO-2292 „Какао-боби. Відбір проб.”,  IСO – 2451 “Какао-боби. Технічні вимоги.”, IСO – 2291 «Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)», ГСТУ 18.11 „Напівфабрикат какао терте. Технічні умови.” ГОСТ 5900, ”Вироби кондитерські. Правила прийомки, методи відбору і підготовки проб.” ГОСТ 5900 ”Вироби кондитерські. Методи визначення вологи та сухих речовин”, ГОСТ 5897, 26668,  26669, 26670. 

Маркування какао-бобів відрізняється від  маркування  какао-продуктів. Маркування перших стисле і включає мало інформації, тоді як маркування какао-продуктів дуже докладне і несе в собі багато інформації, як для виробника так і для споживача.

Експертиза какао-бобів Еквадору та Кот-д`Івуару, показала, що какао-боби відповідають 1-му сорту і можуть бути класифіковані в товарній групі УКТЗЕД за номером 1801 00 00 00. Але какао-боби виробництва Еквадору відносяться до сорту вищої якості (сортові), тоді як какао-боби виробництва Кот-д`Івуару відповідають середньої якості (споживчі). 

Результати досліджень какао тертого  виробництва „ADM Cocao Polska” Польща показали, що какао терте відповідає вимогам стандартів і може бути класифіковане в товарній підкатегорії УКТЗЕД за номером 1803100 00 10, як какао терте (какао-паста) незнежирене.

Основними видами фальсифікації какао-бобів і продуктів їх переробки є: асортиментна, якісна, кількісна, вартісна і інформаційна.

Порядок обороту та правила перепуску какао-бобів і продуктів їх переробки ругламентуються Законодавчими документами, що вирішають правові, економічні, організаційні основи митної справи :

-                     при переміщенні через митний кордон України какао-боби і продукти їх переробки підлягають сертифікації, санітарно-епідеміологічному, фітосанітарному та радіологічному контролю;

-                     митне оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки, як і всіх товарів та предметів, що перемішуються через митний кордон України здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ № 561 від 14.10.2002р.;

-                     при митному оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки нараховуються та стягуються наступні митні платежі: митні збори, мито, податок на додану вартість.

Існуюча  державна і митна система законодавчих актів и нормативно-технічних документів дає можливість контролювати й регулювати переміщення какао-бобів та продуктів їх переробки.

Проведені дослідження та сформовані висновки дозволяють дати дєякі пропозиції:

УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп какао-бобів і продуктів їх переробки  україньською мовою. Класифікація товарів  відповідно до “Української класифікації товарів зовнішньоекономічної  діяльності” не досконала і не описує всіх призначень і використаня какао-бобів та какао-продуктів у промисловості.

У УКТЗЕД зовсім не визначена роль какао-бобів і какао-продуктів як вихідна або допоміжна (складова) сировина для фармацевтичної и косметичної галузей, тоді як у «ТН ВЄД  СНГ 2000г» детально визначені кількісні та якісні характеристики какао-бобів та какао-продуктів, що встановлює їх асортиментну належность до відповідної товарної групи та коду товару;

Для удосконалення роботи Київської регіональної митниці можна віднести слідуючі пропозиції:

Информация о работе Дослідження якості та порядок проведення експертизи какао-бобів та продуктів їх переробки